Ухвала суду № 46053286, 02.07.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 р.Справа № 818/1212/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Лях О.П., Старосуд М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року по справі № 818/1212/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Глухові та Глухівському районі Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім..Чапаєва» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в місті Глухові та Глухівському районі, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Чапаєва» (далі-відповідач), в якому просив ( з урахуванням уточнення позовних вимог в частині суми відшкодування) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. Чапаєва» на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Глухові та Глухівському районі заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п.п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за березень 2015 року в сумі 5120, 12 грн. (а.с. 3-4).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Чапаєва" (41346, Сумська область, Глухівський район, с. Слоут, вул. Леніна, буд. 22, код 30822068) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Глухові та Глухівському районі (41400, м. Глухів, вул. Спаська, 54, код 37437447, поточний рахунок № 256003508276 в ТВБВ № 10018/083 філії Сумського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 337568) борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за березень 2015 року в сумі 5 120 грн. 12 коп. (а.с. 41-45).

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач посилаючись на недоведеність вимог, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Апелянт з огляду на положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "в"-"д" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", змін у Законі України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» №400/97- ВР, доводить відсутність обовязку підприємства на відшкодування сплачених пенсій відповідним особам. Вказує на те що у списку № 2 відсутні такі професії, як тракторист-машиніст, безпосередньо зайнятий виробництвом сільськогосподарської продукції, доярки, жінки, які працювали сільськогосподарському виробництві та виховали пять дітей, як про це зазначено у спірному рішенні суду першої інстанції (а.с.51-56).

Розгляд справи здійснювався в порядоку письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи без участі сторін та прийняти рішення за наявними у справі матералами.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідач до 01.01.2015 року перебував на обліку в УПФУ як платник фіксованого сільськогосподарського податку і був звільнений від обов'язку відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах передбачено ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", де зазначено: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Встановлено, що колишнім працівникам відповідача, а саме ОСОБА_1-аккумуляторник та ОСОБА_2, ОСОБА_3- електрогазозварювальники (п. «б» ст.13 Закону №1788), ОСОБА_4- доярка (п. «д» ст.13 Закону №1788), ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Колегія суддів звертає увагу та зазначає, що в межах справи не є спірним питанням та не складає предмет позову підстави призначення та виплата пільгових пенсій колишнім працівникам відповідача. Основне спірне питання полягає у наявності обовязку або відсутності такого у відповідача на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, призначених відповідно до п.п. «в, д» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»

Як встановлено судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачем направлено на адресу відповідача лист від 11.03.2015 № 3366/02-20 та розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року, відповідно до якого відповідач зобов'язаний відшкодовувати УПФУ розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за березень 2015 року у сумі 9 974, 86 грн., з яких у березні 2015 року товариство сплатило 4854 грн. 74 коп., про що свідчить копія банківської виписки від 24.03.2015 року.

Зокрема, відповідач платіжними дорученнями № 372, № 373 та № 374 від 23.03.2015 року перерахував суму коштів в загальному розмірі 4854 грн. 74 коп. на погашення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ст.13 Закону України № 1788-ХІІ ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_1 за березень 2015 року.

Колегія суддів зазначає, що, обовязок відшкодування заявлених до стягнення сум встановлено для платників Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-4, пунктом 6.1. розділу 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року №21-1 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року), є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню за правилами КАС України (надалі Інструкція № 21-1).

Так, відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Положення пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Таким чином, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається, про наявність обов'язку відповідача відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком, складеним останнім відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати, страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1, призначені працівникам відповідача відповідно до пункту «в та д» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б"-"з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР, відповідно до положень якого відповідач входить до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Аналіз викладеного свідчить, що платники, які раніше перебували на обліку, як платники фіксованого сільськогосподарського податку з 01.01.2015 зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду суми понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам цих підприємств.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV, відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій Пенсійному фонду України здійснюється незалежно від фінансового стану платника страхових внесків, форми власності та джерел фінансування.

Таким чином, платники здійснюють відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, вже призначених відповідно до пунктів „б"-„з" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Тобто, вищезазначені зміни стосуються і пенсіонерів, яким призначена пенсія на пільгових умовах за списком №2.

Крім того, колегія суддів зазначає, що пунктами 6.4 та 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати, страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1, передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Пункт 6.7. вищевказаної Інструкції зазначає, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за ним утворилася заборгованість в загальному розмірі 5120, 12 грн., що підтверджується розрахунком позовних вимог, з урахуванням часткового погашення заборгованості.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем доведено наявність заборгованості відповідача за березень 2015 року у сумі, що підлягає стягненню, тоді як відповідач доказів оскарження вищевказаних Розрахунків фактичних витрат або доказів сплати заборгованості до суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача вказаної заборгованості є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2015 року по справі № 820/4569/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_9Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_10 ОСОБА_11