Ухвала суду № 46052877, 01.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3620/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

01 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів за участю секретаряБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Приходько К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд - 4» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд - 4» про отримання дозволу на реалізацію майна, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2015 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ВАТ «Трест Міськбуд - 4» в якому просила надати дозвіл на реалізацію майна ВАТ «Трест Міськбуд - 4» державна реєстрація № 10681020000004899, за актом опису майна № 51/26-50-25-01-10 від 30.10.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року позов задоволено.

Надано дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 3 620 863,70 грн. ВАТ «Трест Міськбуд - 4» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна № 51/26-50-25-01-10 від 30.10.2014.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи не може бути задоволено, оскільки дане відкладення може призвести до затягування строків розгляду справи, та як наслідок вчинення таких дій - порушення судом норм процесуального права. Крім цього, на підтвердження даного клопотання, ним не надано жодних доказів про перебування його у відпустці.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, станом на 26.02.2015 за ВАТ «Трест Міськбуд - 4» (код ЄДРПОУ 04012684) обліковується податковий борг в сумі 3 620 863,70 грн., в тому числі: з податку на додану вартість в розмірі 1 940 793,64 грн., з податку на прибуток - 716 677,00 грн., з земельного податку з юридичних осіб - 963 393,06 грн.

На підтвердження існування податкового боргу позивачем надано повідомлення про грошові зобов'язання та податковий борг № 682/26-50-25-01-07 від 27.02.2015 та копії: детального розрахунку боргу, зворотного боку облікової картки платника податків ВАТ «Трест Міськбуд - 4», податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, за листопад 2011 року, за вересень 2009 року, за жовтень 2011 року, за листопад 2012 року, за січень 2014 року, за грудень 2012 року, за січень 2013 року, за лютий 2013 року, за березень 2013 року, за квітень 2013 року, за січень 2012 року, за грудень 2013 року, за листопад 2013 року, за жовтень 2013 року, за вересень 2013 року, за вересень 2012 року, за серпень 2013 року, за серпень 2012 року, за серпень 2014 року, за липень 2013 року, за липень 2012 року, за липень 2014 року, за липень 2012 року, за червень 2013 року, за червень 2014 року, за червень 2012 року, за травень 2013 року, за травень 2014 року, за травень 2012 року, за квітень 2014 року, за квітень 2012 року, за березень 2014 року, за березень 2012 року, за лютий 2014 року, за грудень 2011 року, за лютий 2012 року, податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за ІІ-ІІІ квартали 2011 рік, за ІІ-IV квартали 2011 року, за І квартал 2012 року, за півріччя 2012 року, ІІ-ІІІ квартали 2012 рік, ІІ-IV квартали 2012 року, за 2013 рік, податкової декларації з плати на землю за 2011 рік, за 2012 рік, за 2013 рік, корінця податкової вимоги форми «Ю1» № 1/1 від 09.01.2008, корінця другої податкової вимоги форми «Ю2» № 2/1081.

У зв'язку з існуванням суми заборгованості із зазначених податків, податковий орган звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з ВАТ «Трест Міськбуд - 4» податкового боргу в розмірі 3 193 912,02 грн.

З метою погашення заборгованості та на виконання рішень судів, позивачем направлялися інкасові доручення (розпорядження) до банківських установ для списання коштів в рахунок погашення податкового боргу. Втім, останні повернулися без виконання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за відповідачем обліковується податковий борг, який підприємством самостійно не погашений, а на рахунках платника відсутні кошти, достатні для погашення заборгованості.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п.п. 59.1, 59.4 ст. 59 ПК України).

Відповідно до п.п. 87.1, 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

У відповідності до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Тобто, Податковим кодексом України чітко визначено послідовність дій податкового органу щодо стягнення податкового боргу, і надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, яке можливе лише за умови недостатності коштів, які перебувають у власності такого платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з наявністю податкового боргу у «Трест Міськбуд - 4», позивачем на адресу платника податків була направлена перша та друга податкові вимоги № 1/1 від 09.01.2008, № 2/1081 від 18.02.2008 відповідно, якою повідомлено відповідача про суму податкового боргу (т.1 а.с.118-119).

На виконання п. 89.2 ст. 89 ПК України ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено акт опису майна № 51/26-50-25-01-10 від 30.10.2014 згідно якого, до податкової застави внесено основні засоби підприємства боржника.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві передано до Окружного адміністративного суду м. Києва позовну заяву про стягнення заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ВАТ «Трест Міськбуд - 4» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 66-Б, код ЄДРПОУ 04012684) кошти з рахунків у банках, що обслуговують платника податків на суму податкового боргу у розмірі 3 193 912,02 грн.

З метою стягнення податкового боргу податковим органом направлялися інкасові доручення (платіжні вимоги) до банківських установ для списання коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Однак, інкасовані доручення (платіжні вимоги) було повернуто банківськими установами на адресу позивача з відмітками щодо неможливості стягнення зарахованих страхових коштів.

За таких обставин, колегія суддів приходить до однозначного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, надсилалися інкасовані доручення (розпорядження) до обслуговуючих банків платника податків щодо стягнення грошових коштів для погашення податкового боргу, проте вони залишалися без виконання з підстав відсутності коштів на відповідних рахунках.

Таким чином, при зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган обґрунтував недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, необхідних для повного погашення його боргу перед бюджетом та вжив усі заходи для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів.

Враховуючи факт наявності суми податкового боргу та відсутності коштів, які перебувають у власності відповідача для його погашення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Трест Міськбуд - 4» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 03.07.2015

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.