Ухвала суду № 46052607, 30.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/103/15 Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

30 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.12.2014 року №0042461720 та від 26.12.2014 № 0044391720.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Сторони у судове засідання не з»явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомленні належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, неприбуття сторін в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана обов»язковою, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем на підставі ст.ст.20, 70, 82 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), відповідно наказу від 26.05.2014 року №385 і направлення 05.06.2014 року №255 було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Позивачем за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами якої було складено акт від 26.06.2014 року №337/17-2597412109.

На підставі зазначеного акту Відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення від 25.07.2014 року №0011171720 про збільшення податкових зобов»язань за платежем податок на доходи від ПД за основним платежем 23 012,14 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 5 753,04 грн та рішення від 25.07.2014 року №0011211720 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску за штрафними санкціями в сумі 2 948,83 грн.

29.08.2014 року Позивачем до Головного управління Міндоходів у Київській області було подано скаргу №29/08 на податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій.

За результатами розгляду вказаної скарги, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області рішенням від 08.10.2014 року № 1374/10/36-10-01-04/1011 зобов»язано Відповідача провести позапланову перевірку з питань, що стали предметом оскарження.

Відповідачем на підставі ст.20, п.п.78.1.5, п.78.1 ст.78 та ст.82 Кодексу та відповідно наказу від 22.10.2014 року №695 була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

В ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено порушення Позивачем вимог: п.п.164.1.1, п.п.164.1.3 п.164.1 ст.164, п.176.1-а,в ст.176, п.177.2 та п.177.5 ст.177 Кодексу, а саме подано декларації про майновий стан і доходи за 2012 та 2013 роки з недостовірними даними, у зв»язку з невірно визначеним чистим доходом - в 2012 році завищено на 949,19 грн та в 2013 році занижено на 50 910,76 грн, донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 8 508,03 грн; п.п.2 п.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування», а саме не в повній мірі нараховано платником податків єдиний внесок за 2012 та 2013 роки, донараховано єдиний соціальний внесок в сумі 17 336,67 грн, а саме: за 2012 рік зменшено 329,37 грн та за 2013 рік донараховано на суму 17 666,04 грн; п.119.2 ст.119 Кодексу, а саме за 2 квартал 2012 року та 2-4 кварталах 2013 року не подано податкові розрахунки форми №1-ДФ і не повідомлено про суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичним особам-підприємцям за оплачений товар та послуги; п.8 ст.4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб»єктів малого підприємства», п.19.1-а ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п.176.1-а ст.176, п.177.10 ст.177 Кодексу - неведення обліку доходів витрат з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, неналежне ведення обліку доходів та витрат з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено акт від 04.11.2014 року №525/17-2597412109 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 у період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року».

На підставі вказаного акту Відповідачем були прийняті оскаржувані податкове повідомлення-рішення від 01.12.2014 року №0042461720 про збільшення податкових зобов»язань за платежем податок на доходи від ПД за основним платежем 8 508,03 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 2 127,01 грн та рішення від 26.12.2014 року №0044391720 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого внеску за штрафними санкціями в сумі 866,83 грн.

Згідно п.1.1 ст.1 Кодексу, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно п.119.2 ст.119 Кодексу, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

Положеннями п.п.164.1.1, 164.1.3 п.164.1 ст.164 Кодексу передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Приписами п.176.1-а ст.176 Кодексу визначено, що платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Згідно п.п.177.5, 177.10 ст.177 Кодексу фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Фізичні особи-підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З наявного в матеріалах справи акту від 04.11.2014 року №525/17-2597412109 вбачається, що в ході перевірки встановлено, що валовий доход Позивача за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року формувався з отриманої виручки від продажу товарів по готівковому та безготівковому рахунку (на спрощеній системі оподаткування) та по безготівковому рахунку (на загальній системі оподаткування).

При перевірці руху коштів по розрахункових рахунках за даними поданих декларацій про отримані доходи обліку встановлено розбіжності, а саме: за І квартал 2012 року завищено валовий доход на суму 104,86 грн та за ІІІ квартал 2012 року занижено валовий на суму 179 232,00 грн, не подана декларація про майновий стан і доходи за 2012 рік, не задекларовано отриманий доход в ІІ кварталі 2012 року на суму 31 087,67 грн та занижено валовий доход за 2013 рік на суму 111 509,76 грн.

Поряд з цим, з акту про проведення перевірки від 26.06.2014 року №337/17-2597412109 вбачається, що при проведені планової документальної виїзної перевірки контролюючим органом було прийнято до уваги задекларовану суму вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані за 2012 рік - 23 551,00 грн, та за 2013 рік - 1 569 250,00 грн.

При проведені позапланової документальної невиїзної перевірки, в зв'язку з оскарженням Позивачем результатів планової перевірки з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року та додатково наданих документів підтверджуючих господарську діяльність Позивача з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року податковим органом прийнято до уваги товарні чеки та зараховано до валових витрат в 2012 році в сумі 31 932,00 грн та в 2013 році в сумі 57 143,00 грн.

Проте, підтвердити суму реалізованого Позивачем товару фактично не було можливості в зв'язку з відсутністю книги обліку доходів та витрат за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року виведенням залишків товару підприємцем та зміною систем оподаткування.

В матеріалах справи відсутні докази надання Позивачем вказаної книги обліку доходів та витрат при повторній перевірці.

При проведені перевірки з питань використання ідентифікаційних номерів з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів в бухгалтерському обліку та повноти надання інформації за формою № 1-ДФ згідно Закону України від 22.12.1995 року №3201/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» та «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», узгодженого з Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності від 18.10.2003 року №06-10/811, затверджено наказом Державної податкової України від 29.09.2003 року №451 та зареєстровано в Мін'юсті України від 22.10.2003 року за №960/828, встановлено, що Позивач не подавав та не повідомляв про суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичним особам - підприємцям в податкових розрахунках форми № 1-ДФ за оплачений товар та послуги за ІІ квартал 2012 року - ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3) товарний чек від 26.06.2012 року №39 на суму 29 780,00 грн, ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4) товарний чек від 12.06.2012 року №31 на суму 2 152,00 грн, за ІІ квартал 2013 року - ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5) товарний чек від 27.05.2013 року №7 на суму 5 220,00 грн, ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3) товарний чек від 06.06.2013 року №16 на суму 10 581,00 грн, за ІІІ квартал 2013 року ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4) товарний чек від 20.08.2013 року №48 на суму 6 375,00 грн, ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3) товарний чек від 23.08.2013 року №23 на суму 7 758,00 грн, ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5) товарний чек від 26.08.2013 року №26 на суму 3 915,00 грн, ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4) товарний чек від 06.09.2013 року №52 на суму 8 968,00 грн, ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4) товарний чек від 19.08.2013 року №58 на суму 5 185,00 грн, за ІV квартал 2013 року ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3) товарний чек від 03.10.2013року №34 на суму 9 141,00 грн.

Таким чином, Позивачем було порушено п.119.2 ст.119 Кодексу, а саме за ІІ квартал 2012 року та ІІ - ІV кварталах 2013 року не подано в податкових розрахунках форми № 1-ДФ і не повідомлено про суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичним особам-підприємцям за оплачений товар та послуги.

В апеляційній скарзі Позивач вказує, що Відповідачем при перевірці не враховані надані Позивачем відновлені документи, книги обліку доходів та витрат, видаткові накладні, платіжні доручення.

Дане твердження Позивача колегія суддів не бере до уваги, оскільки воно є необґрунтованим та не підтверджено належними доказами.

При перевірці правильності ведення Позивачем облікових документів встановлено, що облік доходів Позивач вів відповідно додатку №10 Інструкції Головної Державної податкової інспекції України від 21.04.1993 року №12 «Про прибутковий податок з громадян», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 09.06.1993 року за №64, Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» на підтвердження чого ним було надано книги обліку доходів та витрат, зареєстровані в Бориспільській ОДПІ від 21.04.2006 року №565 та від 29.12.2012 року №2364.

Як вбачається з матеріалів справи, книгу обліку доходів та витрат, зареєстровану у контролюючому органі 21.04.2006 року за №565 Позивач почав вести лише з 05.01.2012 року, тобто у Позивача відсутній облік доходів та витрат за 2011 рік, а за 2012 - 2013 роки невірно визначено суму валового доходу, що призвело до заниження чистого доходу в поданих декларації про майновий стан і доходи.

Згідно п.44.1 ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У випадку, коли платник пошкодив, достроково знищив або в інший спосіб втратив документи первинного обліку, він зобов'язаний у п'ятиденний термін письмово повідомити про таку подію орган державної податкової служби за місцем податкового обліку. Платнику податків надається можливість самостійно відновити первинні документи бухгалтерського обліку, які забезпечують визначення податкового зобов'язання. Для відновлення втрачених документів надається 90 календарних днів.

Якщо в цей час призначена та/або проводиться перевірка контролюючим органом, така перевірка переривається на термін до поновлення втрачених документів, але не більше 90 днів від дати повідомлення про втрату таких документів. Якщо платник податків не надав поновлених документів первинного обліку, то буде вважатися, що такі документи були відсутні у платника податків на час складання звітності. Відповідно контролюючий орган має право самостійно визначити податкові зобов'язання з урахуванням зазначених обставин.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що у Позивача було достатньо часу для відновлення втраченої первинної документації.

Разом з тим, з Податкового кодексу України вбачається, що платники податків можуть надати відповідні підтверджувальні документи після закінчення перевірки до ухвалення рішення контролюючим органом. У такому випадку надані документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про ухвалення рішення.

Проте, вказані дії Позивачем не були вчинені.

Згідно ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій суб»єкта владних повноважень при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 01.12.2014 року №0042461720, рішення від 26.12.2014 року №0044391720 та відсутності підстав для їх скасування, оскільки Позивачем невірно визначено суму валового доходу, що призвело до заниження чистого доходу в поданих декларації про майновий стан і доходи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 02 липня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.