Постанова № 46052490, 12.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 червня 2015 року № 826/8101/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Шулежка В.П., судді Іщука І.О., судді Погрібніченка І.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі – ДП «Укрспирт», позивач) до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (далі – ГУ ДФС у Тернопільській області), про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 31.03.2015 № 000349 у вигляді штрафу у розмірі 24163037,18 грн., винесеного на підставі акту перевірки від 19.12.2014 № 41/21-00/37199618.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням не прибуття третьої особи та відсутністю необхідності заслухати свідка та експерта, колегія суддів ухвалила про продовження розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.

19.12.2014 за результатами фактичної перевірки ДП «Укрспирт» за місцем провадження діяльності: с. Новосілка, Підволочиського району Тернопільської області з питань дотримання вимог законодавства щодо відвантаження спирту та фракції головної етилового спирту, проведеної на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, згідно з наказом від 11.12.2014 № 167 «Про проведення фактичної перевірки Новосілківського МПД ДП «Укрспирт» (код 37199618)» та на підставі направлень від 12.12.2014 № 241, акту відмови від допуску до перевірки від 16.12.2014 № 35/21-01/37199618, акту відмови розписатися у направленні на перевірку від 16.12.2014 № 34/21-01/37199618, з відома керівника Новосілківського МПД ДП «Укрспирт», з метою контролю за дотриманням вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ПК України, ГУ ДФС у Тернопільській області складено акт № 41/21-00/37199618 (далі – Акт перевірки), в якому встановлено порушення позивачем пп. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16 ПК України, п. 85.2 ст. 85 ПК України, пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПК України, ст. 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що позивач за період з 26.04.2014 по 16.07.2014 без дозволу представника податкового органу, який на акцизному складі позивача робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису на ТТН, відвантажено 14254,49 дал фракції головного етилового спирту з метою переробки та подальшої реалізації готової продукції.

31.03.2015 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 000349, яким до позивача відповідно до абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та у зв’язку з порушенням вимог ст. 14 вказаного Закону застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 24163037,18 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

За змістом ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на державному підприємстві, яке виробляє спирт етиловий, вважаються акцизним складом. Акцизним складом також вважаються виробничі приміщення на території суб’єкта господарювання, де суб’єктом господарювання виробляється, обробляється (переробляється) горілка та лікеро-горілчані вироби, та його складські приміщення, в яких зберігається, одержується чи відправляється горілка та лікеро-горілчані вироби. На акцизних складах постійно діють представники органу доходів і зборів за місцем розташування акцизного складу.

Згідно з п.п. 230.1, 230.2, 230.11 ст. 230 ПК України акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку. На акцизних складах постійно діють представники контролюючого органу за місцем розташування акцизного складу. Основним завданням представника контролюючого органу на акцизних складах є здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням установленого порядку виробництва, зберігання, відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів і сплати податку, вжиття заходів для недопущення порушення законодавства України.

Пунктом 230.15 ст. 230 ПК України встановлено, що під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, в якій представник контролюючого органу на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису, зазначення часу виїзду з акцизного складу та показників пробігу транспортного засобу, а також здійснює запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Разом з тим, згідно з п. 230.18 ст. 230 ПК України транспортування спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються спирт етиловий, горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, з відміткою представника контролюючого органу на акцизному складі забороняється.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» відвантаження спирту етилового з акцизного складу здійснюється на підставі дозволу, виданого уповноваженим представником органу доходів і зборів на такому акцизному складі. Дозвіл на відпуск спирту етилового з акцизного складу (крім відпуску спирту етилового на експорт) надається за умови сплати акцизного податку з спирту, що повинен бути переданий, грошовими коштами або забезпечення сплати акцизного податку податковим векселем, авальованим банком (податковою розпискою).

Згідно з п. 2.11 Порядку роботи представників органів державної податкової служби на акцизних складах та податкових постах, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.01.2011 № 14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.02.2011 за № 160/18898, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, транспортування спирту, горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються спирт, горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі забороняється.

Таким чином, ПК України передбачено обов’язок суб’єкта господарювання, який здійснює виробництво та відвантаження лікеро-горілчаних виробів, дотримуватися порядку заповнення ТТН, в якій повинна бути здійснена відмітка представника контролюючого органу на акцизному складі про погодження відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису, що в силу вимог зазначених норм є обов’язковою умовою для подальшого транспортування лікеро-горілчаних виробів.

В той же час, наведені норми ПК України не передбачають жодних виключень, незалежно від того, чи транспортування здійснюється між складами одного суб’єкта господарювання чи між складами різних суб’єктів господарювання.

Водночас, як встановлено колегією суддів, згідно з наказами ДП «Укрспирт» від 24.04.2014 № 164, від 07.05.2014 № 198, від 18.06.2014 № 267 та від 01.07.2014 № 285, актів про відвантаження та приймання спирту від 26.04.2014 № 57 та від 20.05.2014 № 83, ТТН від 26.04.2014 серії 01 АААА № 280238, від 20.05.2014 серії 01 НТ № 014, від 24.06.2014 серії 01 НТ № 055, від 14.07.2014 серії 01 НТ № 078 та від 16.07.2014 серії 01 НТ № 081 з території акцизного складу Новосілківського МПД ДП «Укрспирт» вивезено фракцію головну етилового спирту у загальній кількості 14254,49 дал на адресу Лужанського МПД ДП «Укрспирт» (Чернівецька обл., Кіцманський р-н., смт. Лужани, вул. Центральна, 53) з метою переробки та подальшої реалізації готової продукції.

При цьому, в порушення вимог чинного законодавства, відповідного дозволу уповноваженого представника ГУ ДФС у Тернопільській області на акцизному складі на відвантаження фракції головної етилового спирту позивач не отримував, а на згаданих ТТН відсутні відповідні відмітки про погодження відпуску. Дані обставини позивачем не заперечуються.

Наведене за висновком колегії суддів свідчить про порушення з боку позивача законодавства у сфері обігу спирту етилового.

Також, відповідно до пп.пп. 213.1.1, 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПК України об’єктом оподаткування акцизним податком є не лише операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), а й передача цих товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до статутного капіталу, а також своїм працівникам.

Отже, доводи позивача щодо безпідставності зобов’язання сплачувати акцизний податок та отримування відповідного дозволу на відвантаження фракції головної етилового спирту, оскільки ним не здійснювались імпортно-експортні чи торгівельні операції з підакцизними товарами, а проводилась передача з одного місця провадження діяльності підприємства до іншого, є помилковими. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.06.2015 у справі № К/800/10372/15.

Таким чином, позиція ДП «Укрспирт» щодо відсутності необхідності погоджувати ТТН із відпуску спирту при його транспортуванні, з одного акцизного складу на інший, з контролюючим органом є необґрунтованою та такою, що суперечить, зокрема, вищевказаним положенням ПК України.

Згідно з абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску - 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.

Відповідно до п. 2 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до змісту п. 5 зазначеного Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб’єкта підприємницької діяльності, пов’язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пунктом 6 такого Порядку встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Колегією суддів не приймається до уваги посилання позивача, як на підставу для визнання протиправним та скасування спірного рішення, на індивідуальну податкову консультацію ДФС України, викладену у листі від 12.12.2014 № 8617/6/99-95-42-01-16-01-15, в якій зазначено, що переміщення підакцизних товарів (продукції) у межах однієї юридичної особи (з місця виробництва на склад або з одного складу на інший), не призводить до передачі прав власності на такі товари (продукцію) іншим особам і відповідно не є об’єктом оподаткування акцизним податком, з огляду на те, що, по-перше, встановлені колегією суддів у межах даної адміністративної справи обставини є відмінними від обставин, про які йдеться у названому листі, по-друге, у такій консультації також зазначено, що передача підакцизних товарів (продукції) за накладною на відпуск (внутрішнє переміщення) для власного споживання є об’єктом оподаткування акцизним податком, по-третє, така консультація надана 12.12.2014, тобто вже після вивезення з території акцизного складу Новосілківського МПД ДП «Укрспирт» фракції головної етилового спирту у загальній кількості 14254,49 дал на адресу Лужанського МПД ДП «Укрспирт» з метою переробки та подальшої реалізації готової продукції, у зв’язку з чим посилання позивача, що він керувався такою консультацією є безпідставними.

Також колегія суддів вважає необґрунтованим твердження позивача щодо допущених відповідачем порушень під час розрахунку розміру фінансової санкції застосованої оскаржуваним рішенням, оскільки відповідачем надано відповідний розрахунок суми застосованої фінансової санкції, який за висновком колегії суддів є обґрунтованим.

Враховуючи викладене у сукупності, колегія суддів вважає, що висновок в Акті перевірки про порушення позивачем пп. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16 ПК України, п. 85.2 ст. 85 ПК України, пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПК України, ст. 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є обґрунтованим та, відповідно, правомірним.

Зважаючи на наведене, а також приймаючи до уваги, що відповідач прийняв спірне рішення від 31.03.2015 № 000349 в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність належних правових підстав для визнання протиправним та скасування вказаного рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення від 07.04.2015 № 490 позивач сплатив судовий збір у розмірі 487,20 грн., у зв’язку з чим решта суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. підлягає стягненню з позивача.

Керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» відмовити повністю.

Стягнути з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (код ЄДРПОУ 37199618) судовий збір у розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя В.П. Шулежко

Суддя І.О. Іщук

Суддя І.М. Погрібніченко