Постанова № 46052480, 03.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 червня 2015 року № 826/7639/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді – Шулежка В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» до Головного управління державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» (надалі – ТОВ «Біогазенерго», позивач) до Головного управління державної фіскальної служби у Київській області (надалі – ГУ ДФС у Київській обл., відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.04.2015 року за № 2/10-36-22-06, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за митними платежами у розмірі 1 239 367,01 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 309 841,75 грн. та податкового повідомлення-рішення від 21.04.2015року за № 3/10-36-22-06, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 5 205 341,42 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 1 301 335,36 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «Біогазенерго» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Позивач зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2014 року №719, якою скасовано Постанову № 444 від 14.05.2008 року якою встановлений перелік енергозберігаючого обладнання, що звільняється від ввізного мита та ПДВ, набирала законної сили тільки через 45 днів з дня офіційного опублікування, а отже, позивач провів декларування товарів за митними деклараціями від 12.01.2015р. та від 15.01.2015р. з правомірним використанням пільги по миту та ПДВ згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 444 від 14.05.2008 року.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, подав до суду письмові заперечення проти позову у яких зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС у Київської області відповідно до статей 345 і 351 Митного кодексу України та наказу ГУ ДФС у Київській обл. від 05.03.2015р. №73 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Біогазенерго» проведено невиїзну документальну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи при декларуванні під час митного оформлення товарів за митними деклараціями від 12.01.2015р. №12530013/2015/400054, від 15.01.2015р. № 12530013/2015/400123, № 12530013/2015/400125, № 12530013/2015/400128, № 12530013/2015/400130.

За результатами перевірки складено Акт № 0002/5/10-36-22-06/33593431 від 30.03.2015 року.

Згідно з висновками, викладеними в акті, перевіркою встановлено, що ТОВ «Біогазенерго» декларування товарів за вказаними митними деклараціями проведено з неправомірним використанням пільги по миту та податку на додану вартість, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2008 р. №444 «Питання ввезення на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих», яка втратила чинність 10.01.2015 року у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2014 №719 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо ввезення на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих».

Вказані висновки обґрунтовані тим, що вказана постанова опублікована в газеті «Урядовий кур’єр» 10.01.2015 року, а отже, саме з цього дня пільги по миту та податку, визначені постановою від 14.05.2008р. и№444 вже не діють, що спричинило порушення вимог п.п.14,16 ч. 1 ст.282 Митного кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов’язання по сплаті ввізного мита в суму 1 239 367, 01 грн., та п. 197.16 ст.197 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податкові зобов’язань по сплаті ПДВ на суму 5 205 341,42 грн.

Користуючись правом на оскарження висновків що викладені в акті перевірки в адміністративному порядку, позивач звертався до відповідача із запереченнями по акту перевірки.

Однак, рішенням від 20.04.2015 року за № 1193/10/10-36-22-06 про результати розгляду заперечення, висновки акту невиїзної документальної перевірки від 30.03.2015 року № 0002/5/10-36-22-06/33593431 залишено без змін.

На підставі вищевказаного акта, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.04.2015 року за № 2/10-36-22-06 та податкове повідомлення-рішення від 21.04.2015 року за № 3/10-36-22-06.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Пунктами 14, 16 ч. 1 ст.286 Митного кодексу України врегульовані умови звільнення від оподаткування митом (податкові пільги) при ввезенні на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування.

Відповідно до п.197.16 ст.197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції із ввезення на митну територію України: устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаючого обладнання і матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріалів для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії; матеріалів, устаткування, комплектуючих, що використовуються для виробництва.

Постановою Кабінету міністрів України від 14.05.2008 №444 «Питання ввезення на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих» визначався перелік енергозберігаючого обладнання, що звільняється від ввізного мита та ПДВ.

В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2014 року №719 визнано такими, що втратили чинність деякі постанови Кабінету Міністрів України згідно переліку, затвердженого цією постановою, щодо ввезення на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих.

Згідно із зазначеним переліком втратили чинність, зокрема, і постанова Кабінету Міністрів України №444 від 14.05. 2008 р.

В той же час, позивач під час митного оформлення товарів за митними деклараціями від 12.01.2015р. №12530013/2015/400054, від 15.01.2015р. № 12530013/2015/400123, № 12530013/2015/400125, № 12530013/2015/400128, № 12530013/2015/400130 використовував пільги по миту та податку на додану вартість, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2008 р. №444 «Питання ввезення на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих».

Частиною 1 статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014р. №794-VII зазначено, що постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Також пунктом 1 статті 2 Митного кодексу України «Особливості набрання чинності законами України та іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи» визначено, що «закони України з питань державної митної справи, нормативно-правові акти з питань державної митної справи, видані Кабінетом Міністрів України та центральним органом виконавчої влади, набирають чинності через 45 днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самим законом або нормативно-правовим актом, але не раніше дня їх офіційного опублікування».

Відповідно до статті 7 Митного кодексу України державну митну справу становлять - порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів у зовнішньоекономічній діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правій, організація та забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

В газеті «Урядовий кур’єр», яка є офіційним друкованим виданням України, 10.01.2015 року опубліковано Постанову Кабінету Міністрів України від 29.12.2014р. №719.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог пункту 1 статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України від 27.02.2014р. №794-VII днем набрання чинності нормативно-правового акту, в даному випадку Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.201р. №719 та днем припинення дії Постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2008р. №444 вважається 10 січня 2015 року.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з твердженнями відповідача, що оформлення вантажу проведено позивачем з умовним нарахуванням платежів на підставі переліку енергозберігаючого обладнання, що звільняється від ввізного мита та ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2008 №444 «Питання ввезення на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих», яка втратила чинність, у зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2014 №719 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо ввезення на митну територію України енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих».

Тобто вантаж, оформлений ТОВ «Біогазенерго» за митними деклараціями від 12 та 15 січня 2015 року, зазначеними у Акті перевірки від 30.03.2015 р. №0002/5/10-36-22-06/33593431, неправомірно звільнено від сплати ввізного мита та ПДВ, а отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судового збору позивачу не здійснюється.

При цьому, згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Так, ставки сплати судового збору встановлено ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи зазначені норми законодавства, ставка судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 4 872,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення позивач сплатив судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Враховуючи, результат розгляду адміністративної справи в частині майнових вимог та вищезазначені правові норми, з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету решта суми судового збору в розмірі 4 384,80 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Біогазенерго» (код ЄДРПОУ 33593431) судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко