Постанова № 46050521, 24.06.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 р. Справа №805/1255/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 10 год. 46 хв.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Широбокові І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвесткомплектенерго м. Артемівськ

до відповідача: Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 22.01.2015 р. № НОМЕР_1 про нарахування суми грошового зобовязання за основним платежем у розмірі 258215 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 129107 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за довір.

від відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 за довір.

ВСТАНОВИВ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Інвесткомплектенерго м. Артемівськ звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 22.01.2015 р. № НОМЕР_1 про нарахування суми грошового зобовязання за основним платежем у розмірі 258215 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 129107 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки акту перевірки є помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам в результаті неповного зязування усіх обставин та невірного тлумачення умов укладеного договору, та чинного законодавства України. Крім того позивач зазначає, що відповідачем порушені права підприємства, як платника податків, передбачені Податковим кодексом України при розгляді заперечень на акт перевірки та складанні оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, надавши заперечення, які долучені до матеріалів справи.

Представники відповідача підтримали заперечення та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвесткомплектенерго м. Артемівськ, зареєстроване в якості юридичної особи, включено до ЄДРПОУ за № 33771757, перебуває на обліку в Артемівській ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

Артемівською ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання податкового законодавства при формуванні ТОВ Інвесткомплектенерго податкового кредиту та податкового зобовязання з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ТОВ Гетьман за період з 01.07.2014 р. по 31.07.2014 р., за результатами якої складено акт № 597/22/33771757 від 19.12.2014 р.

Актом перевірки встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, а саме занижено суму податку на додану вартість до сплати на загальну суму 258214,56 грн. в результаті завищення податкового кредиту за липень 2014 р. 258214,56 грн.

Акт перевірки направлено на адресу позивача поштою та вручено ОСОБА_6 (директору) 12.01.2015 р.

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки 19.01.2015 р. направив поштою на адресу податкового органу заперечення на акт. Зазначені заперечення були отримані уповноваженою особою відповідача 21.01.2015 р.

22.01.2015 р. на підставі висновків акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 відповідно до якого збільшено суму основного зобовязання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 258215 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 129107 грн., яке направлено на адресу позивача поштою та вручено ОСОБА_6І.(директору) 27.01.2015 р.

Позивач посилається на те, що відповідачем порушено норми податкового законодавства, а саме: строки розгляду заперечень на акт перевірки, не запрошення його представника на розгляд цих заперечень та безпідставне прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Згідно п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем не було порушено строк подання заперечень до акту перевірки, в звязку з чим вони залишені без розгляду, що не вплинуло на прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Як вбачається з акту перевірки відповідно до додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за липень 2014 р. ТОВ Інвесткомплектенерго відображено взаємовідносини з ТОВ Гетьман та включено до складу податкового кредиту суму ПДВ за липень 2014 р. в розмірі 258214,56 грн. по податковим накладним отриманим від цього контрагента.

На підставі пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, у тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між ТОВ Інвесткомплектенерго покупець та ТОВ Гетьман постачальник, укладено договір поставки № 701 від 01 липня 2014 р.

Відповідно до п. 1.1 даного договору постачальник зобовязується поставити у власність покупця товар на суму 15429287,37 грн., а покупець зобовязується прийняти цей товар та сплатити його вартість у строк та на умовах, викладених у цьому договорі.

Згідно п. 2 договору постачання, кількість та номенклатура товару зазначаються у рахунку фактурі до цього договору. Якість товару повинна відповідати діючим виданням ДУСТ,технічним умовам на товар, який зазначений у специфікаціях та підтверджуватися сертифікатом якості.

Згідно п. 3 вищезазначеного договору визначено, що оплата вартості товару здійснюється у два етапа: 1 після підписання даного договору, покупець здійснює передплату в розмірі 50% від вартості постачання товару, в продовж 7 банківських днів на розрахунковий рахунок постачальника, з моменту надання рахунку постачальником; 2 останні 50% покупець сплачує після надання рахунку та підписання акту приймання передачі поставленого товару, впродовж 7 банківських днів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно п. 7.1 договору постачальник зобовязан своєчасно поставити покупцю товар по кількості та якості, у відповідності з умовами даного договору та специфікацій до договору.

Згідно п. 11.1 договору, договір діє до 31.12.2012 р.

На виконання умов договору позивачем надано суду складені ТОВ Гетьман рахунки фактури за період з 01.07.2014 р. по 05.07.2014 р. на загальну суму 1549287,36 грн. (т.с. 1 арк. 122-147), накладні за період з 01.07.2014 р. по 05.07.2014 р. на загальну суму 1549287,36 грн. (т.с. 1 арк. 148-173) та податкові накладні за період з 01.07.2014 р. по 05.07.2014 р. на загальну суму 1549287,36 грн. (т.с. 1 арк. 84-109).

Товар був поставлений відповідно до товарно транспортних накладних № 0701/1 від 01.07.2014 р. на суму 299772 грн., № 0702/1 від 02.07.2014 р. на суму 295750,32 грн., № 0703/1 від 03.07.2014 р. на суму 298507,92 грн., № 0704/1 від 04.07.2014 р. на суму 357487,20 грн., № 0705/1 від 05.07.2014 р. на суму 297769,92 грн.(т.с. 2 арк. 38-47). Згідно вищезазначених товарно транспортних накладних перевізником зазначено - ФОП ОСОБА_7, замовник - ТОВ Інвесткомплектенерго м. Артемівськ Донецька область, вантажовідправник - ТОВ Гетьман м. Київ, вантажоодержувач - ТОВ Інвесткомплектенерго м. Артемівськ Донецька область.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки ТОВ Інвесткомплектенерго було сплачено за отриманий товар по договору постачання № 701 від 01.07.2014 р. згідно платіжних доручень від 01.09.2014 р., 09.09.2014 р., 12.09.2014 р., 15.09.2014 р., 17.09.2014 р., 26.09.2014 р. та 01.10.2014 р. на загальну суму 1514000 грн. Станом на 01.12.2014 р. у позивача перед ТОВ Гетьман мається заборгованість за поставлений товар в розмірі 35287,36 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов договору не було складено специфікації на придбаний товар, постачальником не було надано позивачу сертифікати якості на товар, не складались акти приймання передачі придбаного товару. Також судом було встановлено, що товар був перевезено третьою особою, з якою укладено договір у покупця. Крім того частина придбаного товару була відвантажена на склад у м. Боярці Київської області без товарно транспортних документів та без оприбуткування на цьому складі.

Згідно пояснень представника позивача у судовому засіданні ніяких письмових змін до умов договору постачання не вносилось, усі зміни були узгоджені в усному порядку між сторонами договору, що не є порушенням законодавства.

Також судом встановлено, що 01.07.2014 р. між ТОВ Інвесткомплектенерго м. Артемівськ Донецька область поклажедавець та ТОВ Променерготех м. Боярка Київська область зберігач укладено договір зберігання № 12 від 01.07.2014 р.

Згідно умов договору № 12 зберігач зобовязаний зберігати та повернути збережений предмет зберігання (майно) який передано йому на зберігання.

Згідно п. 3.2 договору зберігання майно приймається та передається у відповідності до додатку 1 до цього договору.

Строк зберігання з 01.07.2014 р. по 31.12.2014 р.

Відповідно до п. 3.2 договору зберігання, складено додаток № 1 специфікація № 1 від 01.07.2014 р. на суму 609873 грн.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача 01.07.2014 р. разом з договором зберігання було складено специфікацію про зберігання товару з зазначенням найменування товару та суми, який буде придбано в майбутньому по договору постачання № 701 від 01.07.2014 р. Та згідно цієї специфікації, 01.07.2014 р. товар який буде придбаний в майбутньому переданий на зберігання.

Також як було встановлено під час розгляду справи частина придбаного товару по договору постачання № 709 від 01.07.2014 р. було відвантажено на склад зберігача за адресою Київська область, м. Боярка, вул. Магістральна, 4. Доказів перевезення на склад у м. Боярці придбаного товару та його оприбуткування на складі, позивачем суду не надано.

У судовому засіданні позивачем надано акти приймання передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання відповідно договору зберігання від 01.07.2014 р., 02.07.2014 р., 03.07.2014 р.,04.07.2014 р., 01.07.2014 р. Крім того згідно пояснень представника позивача оплата по договору зберігання позивачем не здійснювалась у звязку з тим, що ТОВ Променерготех має заборгованість перед ТОВ Інвесткомплектенерго за поставлений йому товар. За усною домовленістю між сторонами по договору зберігання було прийнято спільне рішення здійснити оплату за зберігання товару після повної оплати за товар ТОВ Променерготех.

Суд не приймає як доказ передання товару на зберігання, акти приймання передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання відповідно договору зберігання від 01.07.2014 р., 02.07.2014 р., 03.07.2014 р., 04.07.2014 р., 01.07.2014 р., які були надані представниками позивача в останньому судовому засіданні, оскільки неможлива передати на зберігання товар який фактично не було поставлено на склад зберігання.

Під час проведення перевірки договір зберігання та документі які мають до нього відношення податковому органу не надавалися.

Також представником позивача надані пояснення стосовно того, що весь придбаний товар оприбуткований на складі в м. Артемівську в звіті по складу в повному обсязі не зважаючи на те, що частина товару зберігається на складі в м. Боярці Київської області.

Стосовно перевезення придбаного товару судом встановлено, що 05.01.2011 р. між ТОВ Інвесткомплектенерго - замовник та ФОП ОСОБА_7 перевізник укладено договір транспортно експедиційних послуг.

Згідно умов вищезазначеного договору п. 2.3 перевізник приймає заявлені до перевозки вантажи та забезпечує їх доставку строго відповідно до маршруту та в строки, визначені замовником.

Відповідно до п. 5.2 оплата послуг здійснюється замовником на підставі рахунків перевізника в продовж 3-х робочих днів з моменту надання перевізником рахунку. Виконання послуг по даному договору підтверджується підписанням сторонами акту, який підписується не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним (п. 5.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи ФОП ОСОБА_7 надавав послуги перевезення товару позивачу згідно товарно транспортних накладних № 0701/1 від 01.07.2014 р. на суму 299772 грн., № 0702/1 від 02.07.2014 р. на суму 295750,32 грн. вантаж склав 11,366 т., № 0703/1 від 03.07.2014 р. на суму 298507,92 грн. вантаж склав 12,993 т., № 0704/1 від 04.07.2014 р. на суму 357487,20 грн. вантаж склав 7,21 т., № 0705/1 від 05.07.2014 р. на суму 297769,92 грн., а саме товар який був придбаний у ТОВ Гетьман. Згідно вищезазначених товарно транспортних накладних перевізником зазначено - ФОП ОСОБА_7, замовник - ТОВ Інвесткомплектенерго м. Артемівськ Донецька область, вантажовідправник - ТОВ Гетьман м. Київ, вантажоодержувач - ТОВ Інвесткомплектенерго м. Артемівськ Донецька область.

Відповідно до пояснень ОСОБА_7 на імя начальника Атремівської ОДПІ які були надані під час проведення перевірки позивача, зазначено, що ОСОБА_7 дійсно надавав послуги з перевезення власним автомобільним транспортомISUZI NQR 71R вантожопідємність якого складає 5 тон.

Зазначене свідчить про неможливість перевезення на вищезазначеному автотранспортному засобі за один рейс вантаж загальною вагою, яка перевищує вантажопідємність вказаного автомобіля.

Суд не приймає посилання представників позивача, на те, що придбаний товар спочатку був частково перевезений на склад за адресою Київська область, м. Боярка, вул. Магістральна, 4, а частина товару, що вміщувалась (5 т.) у транспортний засіб ФОП Коноховича була перевезена на склад у м. Артемівськ Донецької області по товарно транспортним накладним перевізником в яких зазначено - ФОП ОСОБА_7, замовником - ТОВ Інвесткомплектенерго м. Артемівськ Донецька область, вантажовідправником - ТОВ Гетьман м. Київ, вантажоодержувачем - ТОВ Інвесткомплектенерго м. Артемівськ Донецька область. Оскільки надані транспортні документи не свідчать про перевезення товару на склад за адресою Київська область, м. Боярка, вул. Магістральна, 4.

На підтвердження виконання договору транспортно експедиційних послуг надано рахунок фактури № 0103 від 01.03.2014 р. на суму 40000 грн. за транспортні послуги та надані платіжні доручення про сплату за транспортні послуги відповідно до цього рахунку № 0103 від 01.03.2014 р. без ПДВ № 4235 від 18.07.2014 р. на суму 6000 грн.,№ 4347 від 01.09.2014 р. на суму 3000 грн., № 4428 від 03.10.2014 р. на суму 2000 грн., № 4509 від 18.11.2014 р. на суму 3000 грн., № 4527 від 26.11.2014 р. на суму 2000 грн., № 4576 від 23.12.2014 р. на суму 3000 грн. Також надано акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 1 від 30.12.2014 р. на суму 35000 грн.

Суд зазначає, що з наданих документів не вбачається за які саме транспортні послуги та який період була здійснена оплата.

Також суд зазначає, що під час проведення перевірки підприємства позивача, позивачем не надано значну частину документів для проведення перевірки які надавалися суду під час розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи (т.с. 2, арк. 135-143).

Згідно п.44.3ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п. 44.6 ст. ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до п. 85.2.ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 статі 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Суд зазначає, що необхідною умовою для правомірного формування податкового кредиту є факт реального здійснення господарських операцій, отже, господарські операції мають підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, що відображають та підтверджують реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Підсумовуючи встановлені у своїй сукупності обставини справи та наявні докази, суд, дійшов висновку, що наявними матеріалами справи не підтверджується реальність здійснення господарських операцій по придбанню товару, його транспортуванню та зберіганню між контрагентами та позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, з урахуванням вказаних норм законодавства, податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення - рішення, яким позивачу збільшено суму основного зобовязання з податку на додану вартість та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штраф).

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Інвесткомплектенерго м. Артемівськ до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення від 22.01.15 р. № НОМЕР_1 про нарахування суми грошового зобовязання за основним платежем у розмірі 258215 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 129107 грн. - відмовити.

Постанова постановлена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні за участю представників сторін 24 червня 2015 р. повний текст постанови буде складено та підписано 30 червня 2015 р.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Олішевська B.В.