Постанова № 46050515, 30.06.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2015 р. Справа № 805/2020/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Донецьку Межрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2015 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Донецьку Межрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 05 травня 2015 року №0000284200/2402/10/28-03-42 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1280399,00грн та нарахування штрафних(фінансових) санкцій у сумі 640169,50 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит у грудні 2014 року, січні 2015 року на підставі отриманих податкових накладних та первинних документів, підтверджуючих факт постачання товарів та послуг для здійснення господарської діяльності, з дотриманням усіх вимог ст..201 Податкового кодексу України.

Вважає, що при формуванні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2015 року їм виконані всі приписи п.198.2 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України.

Просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 05 травня 2015 року №0000284200/2402/10/28-03-42.

Представник позивача з’явився, через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, через відділ діловодства надав заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача, також надав заперечення на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Перевіркою формування податкового кредиту за грудень 2014 року, січень 2015 року встановлено, що відповідно до Додатку № 5 та реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за спірний період позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від КП “Компанія «Вода Донбасу». При цьому, податкові накладні в податкових зобов’язання продавця невідображені, що не дає покупцю право на формування податкового кредиту. Статус податкового документу податкова накладна набуває в момент відображення її даних в податкових зобов’язаннях контрагента. Просив відмовити в задоволені позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (ЄДРПОУ 00191158, 87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул..Лепорського, б.1) зареєстровано в якості юридичної особи 29.04.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, видами діяльності за КВЕД-2010 є виробництво чавуна, сталі та феросплавів; виробництво коксу та коксопродуктів; лиття сталі та інше; перебуває на обліку, як платник податків на додану вартість в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку.

9 квітня 2015 року Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів СДПІ з обслуговування великих платників у м.Донецьку відповідно до п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних задекларованих ПАТ «МК «Азовсталь» правомірності нарахування від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2015 року, за результатами якої складено акт № 121/28-03-40/00191158, яким встановлені порушення п. 198.1, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено сумму бюджетного відшкодування за лютий 2015 року на загальну суму 1280339 грн.

22 квітня 2015 року не погодившись з висновками перевірки, що викладені в акті, позивачем надані контролюючому органу заперечення на акт перевірки №02/383. (а.с. 57-61)

З відповіді контролюючого органу від 29.04.2015 року за №2366/10/28-03-40-10 вбачається, що висновки в акті є правомірними.

05 травня 2015 року контролюючим органом прийнято спірне повідомлення-рішення №0000284200/2402/10/28-03-42, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1280339 грн., та застосовано штрафні санкції у розмірі 640169,50 грн.

Судом встановлено, що 18 січня 2011 року між позивачем та КП “Компанія “Вода Донбасу” укладено договір б/н на послуги водопостачання, предметом якого є постачання питного та технічного водопостачання.

На виконання умов Договору КП «Компанія «Вода Донбасу» виписані податкові накладні №35//06 від 25.02.2015 року, №14//06 від 19.02.2015 року, №5//06 від 09.02.2015 грн. на загальну суму ПДВ 633981,60 грн.; №43//06 від 29.01.2015 року, №2//06 від 09.01.2015 року, №14//06 від 19.01.2015 року на загальну суму ПДВ 646357,32 грн., які були відображені позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за січень, лютий 2015 року. (а.с.111-121).

Розрахунки між сторонами за Договором проводились в безготівковій формі, що підтверджується рахунками-фактурами, банківськими виписками. (а.с. 123-133)

Відповідно до п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.6 абз. 1-3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, аналізуючи перелічені норми в їх сукупності можна зробити висновок про те, що право на формування податкового кредиту покупцем товару не поставлено в залежність від декларування податкових зобов’язань з ПДВ продавцем товару.

Якщо звернутися до змісту акту перевірки від 09.04.2015 року № 121/28-03-40/00191158, який покладено в основу спірного податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом саме встановлено на підставі даних АС “Податковий блок” те, що КП “Компанія «Вода Донбасу», не задекларовано свої податкові зобов’язання з ПДВ за січень, лютий 2015 року. Разом з тим, у висновках акту перевірки контролюючий орган не ставив під сумнів достовірність первинних документів чи їх відповідність вимогам чинного законодавства, зокрема, відсутність у них обов'язкових реквізитів, передбачених частиною 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, також, відповідність виписаних контрагентами позивача податкових накладних вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З аналізу наведених норм, вбачається, що діюче законодавство надає платнику податків право на включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом року з дати складання податкової накладної.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що у разі не відображення даних податкової накладної в податкових зобов’язання продавця, така податкова накладна не є податковим документом, що дає покупцю право на податковий кредит з огляду на неведене.

Згідно п.п.201.9 ст.201 Податкового кодексу України не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

При цьому, підприємство – постачальник є платниками податку на додану вартість та не звільнений від сплати податку за рішенням суду.

Іншої норми, стосовно не надання покупцю товарів/послуг права на віднесення сум податку до податкового кредиту за наявності первинних бухгалтерських документів, які свідчать про фактичне здійснення господарських операцій, у тому числі податкові накладні, Податковий кодекс України не містить.

Оскільки, на підтвердження виконання вищезазначених договорів позивачем суду надані первинні бухгалтерські документи, які свідчать про фактичне здійснення даних господарських операцій, у тому й числі податкові накладні, банківські виписки, додаткові угоди, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновку контролюючого органу щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1280339 грн. за лютий 2015 року по взаємовідносинам з КП “Компанія «Вода Донбасу».

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення від 05.05.2015 року за № 0000284200/2402/10/28-03-42 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1280339 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 640169,50 грн. винесено безпідставно та необґрунтовано, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідачем по справі правомірність прийняття спірного податкового повідомлення – рішення не доведена, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Донецьку Межрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення – рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 05.05.2015 року за № 0000284200/2402/10/28-03-42, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1280339 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 640169,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (ЄДРПОУ 00191158, 87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул..Лепорського, б.1) судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кошкош О.О.