Постанова № 46050281, 29.05.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2015 р. Справа № 804/4977/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Криворізька північна обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до суду з адміністративним позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3565,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач не сплатив зобовязань по податку на доходи фізичних осіб, у звязку з чим, виникла заборгованість в розмірі 3565,00 грн.

Відповідно до ст.183-2 КАС України, позов прийнято до розгляду в скороченому провадженні та ухвалою суду відповідачу запропоновано у 10-тиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.

Відповідач, у встановлений судом строк, не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та розгляд її у скороченому провадженні повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 35 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку, скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та не є суб'єктом підприємницької діяльності.

За результатами даних звіту за формою 1-ДФ, що подається нотаріусами щокварталу до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса про посвідчені договори купівлі-продажу (міни), про вартість кожного договору та про суми сплаченого податку на підставі п.173.4 ст.173 Податкового кодексу України, виявлено факт отримання ОСОБА_1 доходу, що за ознакою підпадає під оподаткування та складає 71300,00 грн.

На думку позивача, відповідачем не сплачено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3565,00 грн. у зв'язку з отриманням доходу в 2013 році від продажу рухомого майна у розмірі 71300,00 грн.

Позивачем до відповідача було направлено лист від 13.05.2014 року № 7350/10/17-4 з пропозицією з'явитися до інспекції для сплати податку на доходи фізичних осіб та подання річної декларації про майновий стан та доходи. Однак, відповідач до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області не з'явився, річної декларації про майновий стан та доходи не подав.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого, покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості субєктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також, за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України, базою оподаткування, є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Пунктами 173.1 та 173.2 ст.173 Податкового кодексу України передбачено, що дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.167.2 ст.167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування.

Як вбачається з вищевикладеного, підставою для застосування п.173.2 ст.173 Податкового кодексу України, є факт продажу протягом звітного (податкового) року двох та більше об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда.

Проте, позивачем до матеріалів справи надано лише інформацію з Центру надання послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів, згідно якої, 18.12.2013 року ОСОБА_1 знято з обліку Renault Trafic, двигун C084160, кузов VF1FLABA54V213053, та не надано суду доказів продажу вказаного або іншого транспортного засобу два або більше разів протягом 2013 року.

Також, відповідно до наданих документів, немає можливості встановити, що в період продажу вищевказаного транспортного засобу, власником останнього був саме відповідач.

Крім того, суд зазначає, що згідно п.173.1 ст.173 Податкового кодексу України, дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Пунктом 173.4 ст.173 Податкового кодексу України встановлено, що під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею:

- при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів.

Таким чином, нотаріус посвідчуюючи договір купівлі-продажу транспортного засобу, повинен пересвідчитись в наявності у продавця документа про сплату до бюджету податку.

Тобто, надаючи контролюючому органу інформацію про наявність у відповідача оподатковуваного доходу на підставі посвідчених договорів купівлі-продажу, нотаріус тим самим підтверджує наявність сплати до бюджету відповідачеми відповідних податкових зобовязань.

Однак, враховуючи, що з обєктивних причин, у контролюючого органу відсутні відповідні документи, чинним законодавством передбачено проведення відповідних заходів.

Згідно ст. 61 та ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також, дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також, перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої, є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також, дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, а також, отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно пп.78.1.1 п.78.1 смт.78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- 78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту

Відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- 54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення обєктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

- 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Згідно п.58.1 ст.58 та п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, враховуючи той факт, що позивачем не надано достатніх доказів щодо правомірності застосування п.173.2 ст.173 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 71, 158 163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Криворізької північної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Постанова підлягає негайному виконанню, відповідно до ч.6 ст. 183-2 та ч.1 ст.256 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Постанова не набрала законної сили 29.05.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_3