Рішення № 46048831, 26.06.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8929/15-ц

Провадження № 2/127/3313/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2015 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Волошина С.В.,

при секретарі Тонкопій Ю.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Федчишена В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю, не менш як п'ять років, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом до Вінницької міської ради, вказуючи, що на підставі договору від 04.03.2005 року ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 придбали 9/20 частин житлового будинку АДРЕСА_1. Рішенням третейського суду від 21.03.2005 року вказаний вище договір визнано дійсним, а також визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на 9/20 ( у рівних ідеальних долях) частин житлового будинку, які складаються з кімнати 2-2 (1-4) житловою площею 18,7 кв. м. і кухні 2-1, а також господарські будівлі: гараж «Д», сарай «Б». З моменту придбання житлового будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали проживати у придбаному житловому будинку, що підтверджується актом б/н від 29.12.2014 року, складеним сусідами позивача. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області від 12.06.2014 року та відповідним актовим записом № 1627. Як наслідок відкрилася спадщина, до якої увійшли 9/40 (9/20*1/2) частин житлового будинку. За життя ОСОБА_4 заповіту не залишив, однак враховуючи відсутність у спадкодавця спадкоємців за заповітом та за законом, позивач вказує, що він має право на спадкування за законом у четверту чергу. Позивач вказує на те, що він проживав у житловому будинку разом з спадкодавцем ще з 2005 року, дані обставини також підтверджуються довідкою № 630 від 15.08.2014 року, виданою комітетом мікрорайону «Корея - 1». Також позивач вказує на те, що він не тільки проживав разом з ОСОБА_4 але й вказує те, що вони були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, позивач постійно піклувався про ОСОБА_4, допомагав йому матеріально, купував ліки, продукти харчування, тощо, а після смерті позивач займався організацією похоронної процесії. Позивач вважає себе спадкоємцем четвертої черги, однак не може реалізувати своє право на спадкування, оскільки факт проживання однією сім'єю з спадкодавцем понад п'ять років належним чином не встановлено, що і обумовило його звернення до суду з вказаною позовною заявою.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, позов підтримала, просили його задоволити з підстав що у ньому наведено, також пояснила, що ОСОБА_4 був позивачу не чужою людиною, оскільки ОСОБА_4 та мати позивача перебували у фактичних шлюбних відносинах, до смерті останньої. По суті в позивача та ОСОБА_4 були відносини як між батьком та сином, вони проживали однією сім'єю, вели спільний побут. Просила суд звернути увагу на те, що після смерті ОСОБА_4 позивач займався організацією похоронної процесії.

Представник відповідача Федчишен В.А., в судовому засіданні позов не визнав, в його задоволенні просив відмовити, з тієї підстави, що позивачем не долучено до матеріалів справи доказів, що позивач та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 він за життя дуже добре знав, оскільки це був його сусід. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю в одному приміщенні, вони разом міняли вікна у спільній частині будинку, стелили поли, вели спільний побут. Разом вони проживали з часу придбання будинку, десь близько 10 років. Він неодноразово ходив у гості до ОСОБА_4 та ОСОБА_3, вони разом святкували дні народження, тощо. Відносини між ними були як між батьком та сином. Після смерті ОСОБА_4 організацією похорону займався ОСОБА_3 На запитання суду повідомив, що проживали вони у різних кімнатах, однак у них була спільна кухня, ванна кімната.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомив, що ОСОБА_4 він знає, це нерідний батько ОСОБА_3 Краще він знає ОСОБА_3, оскільки саме через нього він познайомився з ОСОБА_4 ОСОБА_3 він знає десь близько 7 - 8 років, та постійно приїжджав до нього в гості (десь 1 - 2 рази на тиждень). ОСОБА_3 проживав в частині будинку разом з ОСОБА_4 Вони разом робили в будинку ремонти, більше коштів на ремонти давав ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_4 був похилого віку. На скільки він знає, проживали вони разом близько 7 років, скільки точно він сказати не може, однак з часу його знайомства з ОСОБА_3 він проживав разом з ОСОБА_4 ОСОБА_3 піклувався про ОСОБА_4, купував продукти харчування, коли він приходив до ОСОБА_3 в гості вони не раз разом з ОСОБА_4 вечеряли та відповідно спілкувались. ОСОБА_3 називав ОСОБА_4 своїм батьком.

Суд заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв'язку приходить до висновку, що позов обґрунтований, а тому підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до рішення третейського суду від 21.03.2005 року визнано дійсним договір купівлі - продажу 9/20 частин житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 04.03.2005 року між ОСОБА_8 з однієї сторони та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 у простій письмовій формі. Визнано за ОСОБА_4 і ОСОБА_3 право власності на 9/20 (у рівних ідеальних долях) частин житлового будинку під АДРЕСА_1, які складаються з кімнати 2 - 2 (1 - 4) житловою площею 18,7 кв.м. і кухні 2 - 1, а також на господарські будівлі: гараж «Д», сараї «Б». (а.с. 7).

З Реєстраційного посвідчення від 07.04.2005 року вбачається, що 9/20 частин будинковолодіння АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_4, та ОСОБА_3 в рівних долях, записано в реєстрову книгу № 106 за № 7590 (а.с. 9).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 12.06.2014 року (а.с. 12).

Відповідно до відповіді Першої Вінницької державної нотаріальної контори від 19.06.2015 року № 2278/01 - 16, надісланої на запит суду: за архівними даними нотаріальної контори та відомостями зі Спадкового реєстру, спадкова справа, після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, не заводилась. Спадкоємці померлого із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до Першої вінницької державної контори не звертались. (а.с. 46)

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 40706765 від 18.06.2015 року за заданими параметрами пошуку: ОСОБА_4, в спадковому реєстрі інформація відсутня. (а.с. 47)

З довідки квартального комітету мікрорайону «Корея - 1» від 15.08.2014 року № 630, вбачається, що ОСОБА_3 постійно зареєстрований у АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Актом б/н від 29.12.2014 року голови комітету мікрорайону «Корея - 1» Гука З.Ф., посвідченого громадянами ОСОБА_6, ОСОБА_10, та ОСОБА_11 підтверджується факт того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали в житловому будинку АДРЕСА_1 з моменту його придбання у 2005 році. Зазначені особи проживали однією сім'єю, разом вели господарство, підтримували побут. За свого життя ОСОБА_4 відносився до ОСОБА_3 як до сина. В останні роки життя ОСОБА_4 ОСОБА_3 дбав про нього як про рідного батька: купував ліки, продукти харчування, допомагав у побуті. (а.с. 14).

Довідкою КП «Комбінат комунальних підприємств від 13.06.2014 року вих. № 13 - 06, що видана ОСОБА_3 підтверджується, що останній здійснив поховання ОСОБА_4 за власні кошти в сумі 1664,00 грн., відповідні послуги замовляв 07.06.2014 року. (а.с. 15).

Аналогічно з довідки комітету мікрорайону «Корея - 1» від 30.12.2014 року підтверджується, що організацією похорону ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, займався лише його пасинок ОСОБА_3 (а.с. 16).

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК ( 2947-14 ) про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

У цьому зв'язку, як встановлено судом з наведених вище доказів а також показів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, позивач по справі ОСОБА_3 станом на день смерті проживав разом з ОСОБА_4, до часу відкриття спадщини вони спільно проживали однією сім'єю з березня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_2. Про існування сімейних відносин свідчить те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були пов'язані спільним побутом, зокрема вони разом працювали по господарству (обслуговували будинок, зокрема але не обмежуючись замінювали вікна у спільному будинку, стелили підлогу, тощо), позивач по справі купував ОСОБА_4 продукти харчування, допомагав йому у побуті, купував йому ліки, вони разом харчувались, а після смерті ОСОБА_4 позивач здійснив його поховання, що свідчить про те, факт проживання позивача з спадкодавцем однією сім'єю більш як п'ять років знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У цьому зв'язку суд зважає на те, що в судовому засіданні може бути визнаний факт проживання позивача та ОСОБА_4 однією сім'єю, до часу відкриття спадщини не менш як п'ять років, оскільки від цього залежить можливе виникнення (у разі відсутності у ОСОБА_4 спадкоємців попередніх черг) у позивача права на спадкування.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача проти позову, які ґрунтуються на тому, що позивачем не доведено факту проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю більш ніж п'ять років до часу відкриття спадщини, оскільки в судовому засіданні такий факт знайшов своє підтвердження, і доводиться належними та допустимими, дослідженими судом та описаними вище доказами.

Оцінюючи в сукупності всі досліджені у справі докази суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 1216, 1217, 1218, 1264 ЦК України, ст.ст. 209, 212 - 215, 256 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, і ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в житловому будинку АДРЕСА_1, однією сім'єю з березня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення через Вінницький міський суд Вінницької області.

Суддя: