Ухвала суду № 46047174, 22.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2015 року м. Київ К/800/23225/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Назимка О.М.

представника відповідача Мосунова Ю.А.

прокурора Генеральної прокуратури України Семененка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.02.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013

у справі №2а-16789/12/2670

за позовом Приватного акціонерного товариства «Метробуд»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.02.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби від 02.10.2012 № 0008162280 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 20759675,75 грн.

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, обґрунтовуючи такі посилання обставинами, що були підставою для висновків цього органу про заниження позивачем податку на додану вартість.

Зокрема, вказує на такі обставини, як факт порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 - директора ТОВ «Альфакомтрейд» та ОСОБА_6 - засновника ПП «ВД Груп Україна» та ТОВ «БК «Електромонтажсервіс» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205, ст. 27 Кримінального кодексу України, в ході досудового слідства в якій встановлено, що ці особи разом з невставленими особами з метою прикриття незаконної діяльності - ведення фінансово-господарської діяльності всупереч рішення фактичних власників створили ці підприємства.Підписи у податкових накладних, виданих ПП «ВД Груп Україна», ТОВ «БК Електромонтажсервіс» та ТОВ «Альфакомтрейд», виконано не ОСОБА_7, що встановлено експертизою в кримінальній справі.

Також вказує на факт встановлення в акті від 26.06.2012 № 660/22-30/32961977 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за взаємовідносинами з ТОВ «ІСТ Реалтігруп», ТОВ «Адва Естейт», ТОВ «БК «Електромонтажсервіс» за 2011 рік порушень норм податкового права.

ПАТ «Метробуд» у письмових запереченнях на касаційну скаргу просить залишити без змін оскаржувані судові рішення. Заперечення на касаційну скаргу позивач обґрунтовує посиланням на обставини щодо укладення з ПП «ВД Груп Україна» договору від 24.09.2010 № 186 поставки шарошок планшайби ТПК, договору від 17.02.2011 № 12 на виконання сегменту оболонки ТПК 6.28 «Wirt», договору від 21.03.2011 № 20 поставки мастильного матеріалу YR-1900, договору від 03.02.2011 № П-03/2 поставки консистентного мастильного матеріалу WD 90, пінного реагенту CLBF 4L та бентонітової глини від 03.02.1011 № П-03/01, договору поставки мастильних матеріалів від 01.02.2011 № П-01/2, договору відновлення геометрії шнека від 01.10.2010 № 187, договору від 05.05.2011 № п-05/5 поставки мастильних матеріалів, бентонітової глини та пінного реагенту, договору від 13.05.2011 № п-05/5 поставки мастильних матеріалів, бентонітової глини та пінного реагенту, договору від 01.06.2011 № 111п, договору від 22.08.2011 № 160п поставки мастильного матеріалу GR 1900EP, договору від 04.05.2011 № 108п на виготовлення планетарного редуктора ТПК, договору від 28.03.2011 № 21 на ремонт труби шнекового конвеєра, договору поставки консистентних матеріалів від 04.04.2011 № П-04/4, договору від 15.04.2011 № 93п перевезення вантажів, договору від 01.04.2011 № К-04/4 на придбання автонавантажувачів, договору від 01.10.2010 № В-00000187 на виконання ремонту труби шнекового конвеєра, договору від 08.08.2011 № 145п поставки різця руйнівного;

- укладення з ТОВ «Метробуд» договору від 03.06.2011 № П-03/6 та договору від 01.07.2011 № П-01/7 поставки консистентних мастильних матеріалів WR89, WD90, GR 130, пінного реагенту CLBF 4L, редукторного масла ED-5 ISO-460 та бентонітова глина;

- укладення з ТОВ «БК «Електромонтажсервіс» договору від 08.07.2011 № ПП-025 поставки форм для блоків, договору від 29.09.2011 № 171п купівлі автомобільного крану, договору від 03.11.2011 № 167п поставки пінного реагенту, редукторного масла, договору від 27.09.2011 № ПП-094 поставки бетону та бентонітової глини, договору від 29.07.2011 № ПП-033 поставки цементу, рідкого скла, кальцію хлористого рідкого, договору від 22.07.2011 № 2207/11 оренди бурової установки Casagrandt.

Позивач наголошує на тому, що виконання вказаних вище договорів здійснено в межах господарської діяльності. Необхідність придбання продукції обумовлена специфікою господарської діяльності позивача, основним видом якої є будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену. Для здійснення господарської діяльності на балансі підприємства обліковується два тунелепрохідних комплекси: Wirth 6,28 і Herrenknecht 6,35, для безперебійної роботи яких необхідні мастильні матеріали. Для використання в хвостовій частині тунелепрохідного комплексу в якості ізолятора та захисту від потрапляння породи в головний підшипник підприємством придбано консистентні мастильні матеріали WR 89, WD 90, GR 130. Для зв'язування водонасиченої породи при прохідці тунелепрохідними комплексами придбано пінний реагент CLBF 4L. Для змащення головного підшипника планшайби та зменшення тертя планшайби тенелепрохідного комплексу придбано редукторне масло ED-5 ISO-460 та бентонітова глина.

Придбані мастильні матеріали були оприбутковані на склад позивача та в подальшому використані у виробничій діяльності, що підтверджується актами на списання мастильних та інших матеріалів за нормами, визначеними Ресурсними кошторисними нормами експлуатації будівельних машин та механізмів «Експлуатація машино-години механізованого прохідного комплексу типу ТВ 8628 н/ЕРВ фірми «WIRT», площа перерізу в прохідці 31м2, затвердженими і введеними в дію Українською державною корпорацією «Укрметротунельбуд», які пройшли експертизу в «Київдержекспертиза» та погоджені в Мінрегіонбуді.

Ремонт труби шнекового конвеєра, ремонт сегменту оболонки ТПК 6.28 «Wirt», ремонт планетарного редуктора ТПК та поставка шарошок планшайби ТПК були необхідні для забезпечення безперебійної роботи механізмів під час спорудження тунелів метрополітену.

Позивач відобразив збільшення активів в бухгалтерському обліку на підставі належним чином оформлених первинних документів, податковий кредит сформував за наслідками вчинення господарських операцій, підтверджених первинними документами, у зв'язку з придбанням товарів та послуг, використаних в оподатковуваних операціях в господарській діяльності, наслідком якої було отримання прибутку, та не допустив порушення вимог п. 198.6 ст. 198 та п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

На час укладення договорів ТОВ «Альфакомтрейд», ТОВ «БК «Електромонтажсервіс» та ПП «ВД Груп Україна» були зареєстровані як юридичні особи у встановленому законодавством порядку, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, та перебували на податкову обліку у податкових органах. Позивач не може нести відповідальність за неправомірні дії контрагентів. На підприємство не покладено обов'язку здійснювати контроль за сплатою податків іншим платником податків та щодо його взаємовідносин зі своїми контрагентами.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні судом касаційної інстанції здійснено заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 02.10.2012 № 0008162280 грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 20759675,75 грн., в т.ч. в сумі 18652643,00 грн. за основним платежем та в сумі 2107032,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, слугували висновки документальної позапланової невиїзної перевірки за період з 01.01.2011 по 01.02.2012, викладені в акті від 13.09.2012 № 1349/22-80/32961977, про порушення вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

Згідно з висновками перевірки порушення позивачем вимог наведених норм Податкового кодексу України полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість в загальній сумі 18652643,00 грн., в т.ч. за січень 2011 року в сумі 17667,0 грн., за березень 2011 року в сумі 3525134,00 грн., за квітень 2011 року в сумі 2298329,00 грн., за травень 2011 року в сумі 1538611,00 грн., за червень 2011 року в сумі 2844775,00 грн., за липень 2011 року в сумі 2733344,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 3288984,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 816564,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 1589235,00 грн. за операціями з придбання товарів у ТОВ «Альфакомтрейд», ПП «ВД Груп Україна» та БК «Електромонтажсервіс», вчиненими з метою ухилення від сплати податків.

Такі висновки податковий орган обґрунтовує фактом порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 - директора ТОВ «Альфакомтрейд» та ОСОБА_6 - засновника ПП «ВД Груп Україна» та ТОВ «БК «Електромонтажсервіс» за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205, ст. 27 Кримінального кодексу України, та встановленими слідством в цій справі обставинами, а також зазначеними в акті від 26.06.2012 № 660/22-30/32961977 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за взаємовідносинами з ТОВ «ІСТ Реалтігруп», ТОВ «Адва Естейт», ТОВ «БК «Електромонтажсервіс» за 2011 рік висновками щодо нікчемності правочинів та порушення норм податкового права.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на додану вартість податкового кредиту слід застосовувати положення ст. 198 Податкового кодексу України.

Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності та оподаткування і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені продавцем порушення вимог законодавства, в т.ч. правил ведення господарської діяльності.

Допущені постачальником певні порушення законодавства тягнуть негативні наслідки для цього постачальника та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, адже законами іншого не передбачено.

Лише доведення податковим органом факту узгодженості дій платника податку з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальника від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх та допустимих доказах.

Встановлення певних фактів в ході оперативно-розшукових заходів, досудового розслідування у кримінальному провадженні, що стосується осіб, причетних до створення підприємства (постачальника), не є підставою для звільнення від доказування обставин в адміністративній справі і без відповідного судового рішення у кримінальному провадженні такі факти самі собою не є доказом вчинення злочину і допущення суб'єктом господарювання (покупцем) чи відсутності з боку останнього певного порушення вимог податкового законодавства.

За умови реального здійснення платником податків (покупцем) господарських операцій з придбання товарів, які призвели до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог положень ст. 198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту, підстави для позбавлення його права на зазначений кредит відсутні.

З положень п. 138.2, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 ПКУ випливає, що у податковому обліку господарські операції та витрати за ними мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. Податковий кредит має бути підтверджений податковою накладною.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Таким чином, всі документи в їх сукупності, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом та формою відповідають наведеним вище вимогам закону та які відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Також показники податкової звітності встановлюються на підставі систематизованої інформації регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, на підставі яких за вимогами п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України також ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, та на підставі яких за вимогами п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу контролюючим органом також проводиться документальна перевірка.

Однак відповідач фактично не досліджував первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, а поклав в основу висновків про заниження позивачем податкового зобов'язання тільки обставини зафіксовані в іншому акті перевірки позивача та виявлені в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, порушеному щодо посадових осіб підприємств - контрагентів позивача.

Викладені в акті від 26.06.2012 № 660/22-30/32961977 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за взаємовідносинами з ТОВ «ІСТ Реалтігруп», ТОВ «Адва Естейт», ТОВ «БК «Електромонтажсервіс» за 2011 рік висновки та обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за спірний період, адже цей акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника певні правові наслідки.

До того ж судами попередніх інстанцій встановлено, що складене на підставі цього акта податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 06.07.2012 № 0004332230 про визначення ПАТ «Метробуд» податкового зобов'язання з податку на додану вартість, постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04.02.2013 у справі № 2а-15468/12/2670 визнано протиправним та скасовано.

Також судами встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.04.2012 у справі № 2а-18979/11/2670, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.11.2011 № 007652308, що було складено на підставі акту перевірки від 21.10.2011 № 2237/23-03/32961977 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ «Метробуд» щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «ВД Груп Україна» за березень-травень 2011 року.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає за правильне залишити без змін оскаржувані судові рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07.02.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В.Ланченко

Ю.І. Цвіркун