Ухвала суду № 46046823, 25.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року м. Київ К/800/25671/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді – Васильченко Н.В.,

суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі № 2а-820/12830/13-а за позовом приватного підприємства "Тин" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року Приватне підприємство «ТИН» звернулось в суд з позовом до Харківської митниці Міндоходів, в якому просило скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/00737 від 12.06.2013 року та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/001135/2 від 12.06.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при здійсненні митного декларування позивач правильно визначив митну вартість товарів на підставі основного методу - за ціною договору. Передбачених законом причин для застосування другорядних методів визначення митної вартості товару у спірних правовідносинах не було.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Харківська митниця Міндоходів звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення яким, відмовити у задоволенні позову посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, Приватне підприємство «ТИН», через декларанта під час здійснення зовнішньоекономічної імпортної операції за укладеним з резидентом КНР компанією Tianshui DRB Traiding Co., Ltd., Китай, м. Tianshui, контрактом № UA2012DRB-02 від 01.06.2012 року ( додатковою угодою від 27.12.2012 оку до вказаного контракту термін дії контракту збільшений до 31. 12.2013 року) подав до Харківської обласної митниці вантажну митну декларацію № 807100000/2013/027183 від 12.06.2013 року, а також декларацію митної вартості за формою ДМВ-1 на товар «Підшипники роликові конічні, із сталі, клас точності « 0», призначені для використання в сіпьгосптехніці: 32006Х/2007106-300 шт., 32007Х/2007107-50 шт., 32008Х/2007108-200 шт.; 32928/2007928-40 шт., 30230/7230-20 шт., 30304/7304-350 шт., 30305/7305– 900 шт., 301307/27307-400 шт., 31308/27308-200 шт.; 31310/27310-370 шт.; 31312/27312-50 шт.; 31313/27313-90 шт.; 31315/27315-20 шт.; 97506-10 шт.; 32209/127509-350 шт.; 32212В/67512-800 шт., 97515-10 шт.; 32304/7604-300 шт.; 32305/7605-350 шт.; 32316В/27616-40 шт.; 32322/7622-10 шт.; 57707-80 шт.; 27709-300 шт.; 7718-310 шт; К-LМ11949/К-LМ11910/7804-1000 шт.; 7805-1000 шт., 807813- 600 шт.; 7815-800 шт.; 7909-600 шт.; 27911-150 шт.; 32006Х/2007106-200 шт.; 32007Х/2007107- 50 шт.; 32008Х/2007108-200 шт.; 32928/2007928-30 шт.: 30230/7230-20 шт.; 30304/7304-250 шт.; 30305/7305- 600 шт.; 31307/27307-300 шт.; 31308/27308-150 шт., 31310/27310-270 шт., 31312/27312-50 шт.; 31313/27313-70 шт.; 31315/27315-20 шт., 97506-10 шт.; 32209/127509-250 шт.; 32212Н/67512-600 шт., 97515-10 шт.; 32304/7604-200 шт.; 32305/7605-250 шт.; 32316В/27616-30 шт., 32322/7622-10 шт.; 57707-60 шт., 27709-200 шт.; 7718-240 шт.; 807813-500 шт.; 7815-600 шт., 7909-300 шт.; 27911-100 шт., в яких визначив митну вартість товару за основним методом у розмірах 85777,81 дол. США. (відповідно до Специфікації № 4 від 12.04.2013року).

Разом із вказаною вантажною митною декларацією, позивачем було надано до митного органу наявні в нього документи, перелік яких зазначений у графі 44 ВМД. За наслідками розгляду вказаних документів відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим прийняті рішення № 807000003/2013/001135/2 від 12.06.2013 року про коригування митної вартості товарів, яким скориговано митну вартість товару до 112923,60 дол. США

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та аеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем застосована однакова митна вартість одиниці імпортованої продукції 5,56 дол. США/кг. відповідно до всього товару, хоча згідно з контрактом № UA2012DRB-02 від 01.06.2012 року, а також Специфікації № 4 від 12.04.2013 року, згідно яких постачальником постачались позивачу підшипники за асортиментом, вказаним у специфікації та на умовах поставки, вартість товару склала 85777,81 дол. США. При цьому, кількість товару за вказаними контрактом вимірюється не в кілограмах, а в одиницях продукції, ціна товару коливається в межах від 1,07 дол. США до 3555,63 дол. США і має прив'язку виключно до одиниці продукції, і в жодному разі не залежить від ваги як окремої одиниці товару, так і загальної ваги партії.

За відсутності ознак пов'язаності імпортера з іноземним контрагентом, за відсутності ознак, котрі б показували на явну незвичайність умов або суттєву відмінність від звичайних умов господарської операції з поставки, відносно такої складової митної вартості товару як ціна придбання відповідач не мав фактичних даних вважати подані платником податків документи про ціну придбання неповними чи недостовірними. При цьому іноземний контрагент позивача згідно з поданими до митного оформлення документами є виробником імпортованого товару.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що подані до митного оформлення документи повністю задовольняли вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України і не створювали розумно достатніх підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердженості чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Також на момент прийняття відповідачем спірних рішень не існувало законодавчо запроваджених перешкод для визначення митної вартості імпортованого платником податків товару відповідно до ст.58 Митного кодексу України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57); застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57); у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу (ч. 5 ст. 57); при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57); методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 7 ст. 57); у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57). Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в ст. 58 Митного кодексу України.

У ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли 1) перелічені документи містять розбіжності, 2) перелічені документи містять ознаки підробки, 3) перелічені документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, 4) перелічені документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Оскільки судами встановлено, що іноземний контрагент позивача згідно з поданими до митного оформлення документами є виробником імпортованого товару, за відсутності ознак пов'язаності імпортера з іноземним контрагентом, за відсутності ознак, котрі б показували на явну незвичайність умов або суттєву відмінність від звичайних умов господарської операції з поставки, відносно такої складової митної вартості товару як ціна придбання відповідач не мав фактичних даних вважати подані платником податків документи про ціну придбання неповними чи недостовірними. Таким чином, митним органом не було встановлено обставин, які, згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, є підставою для витребування додаткових документів та можуть бути підставою для коригування митної вартості товару.

Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року по справі № 2а-820/12830/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 – 239-1 КАС України.

Судді: