Ухвала суду № 46045591, 02.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5523/15 Справа № 173/824/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Єлізаренко І.А.

суддів Гайдук В.І., Калиновського А.Б.

за участі секретаря Видюкової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Мишурин Ріг» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки без відшкодування понесених затрат,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ТОВ «Агрофірма «Мишурин Ріг» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення самовільно зайнятої земельної ділянки без відшкодування понесених затрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2.000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 01 201 0052 на території Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. У 2008 році між ТОВ «Агрофірма «Мишурин Ріг» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за №040911900802 від 28 липня 2009 року. Договір укладено терміном на 10 років. До 2013 року земельна ділянка орендувалась без будь-яких порушень з боку обох сторін. Проте, 16 квітня 2013 року орендодавець ОСОБА_2 повідомила їх, як орендаря, про свій намір одноосібно обробляти земельну ділянку, що фактично є розірванням договору оренди, на що згоду орендарем надано не булоі дії з приводу розірвання договору оренди сторонами не вчинювались.05 жовтня 2013 року під час огляду з метою проведення сільгоспробіт поля «Соцсфера» площею 8,5 га, на якому розташована земельна ділянка відповідача, що орендується позивачем, комісією було встановлено і складеноакт, про те, що на даному полі вже проведенопредпосівні підготовчі роботи і здійснений посів озимої пшениці. Було з'ясовано, що ці роботи на земельній ділянці здійснені саме власником. 29 жовтня 2013 року була направлена заява до районної комісії по розгляду земельних питань при Верхньодніпровській районній державній адміністрації з проханням розглянути питання незаконного засіву зазначеної земельної ділянкиорендодавцем. 27 листопада 2013 року отримано відповідь Верхньодніпровської районної державноїадміністрації Дніпропетровської області якою підтверджено факт реєстрації договору оренди з відповідачем,запропоновано для факту фіксації засіву та належного реагування звернутись до Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області для залучення державних інспекторів з контролю за використанням та охороною земель. 20 грудня 2013 року позивач звернувся до зазначеного органу і 23 січня 2014 року отримано відповідь, що Державна сільгоспінспекція у Дніпропетровській області розглянула їхній лист таповідомила, що спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку, тому просять зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ТОВ «Агрофірма «Мишурин Ріг» земельною ділянкою площею 2.000 га, кадастровий номер №1221087000012010052, розташованою на території Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського районуДніпропетровської області, наданою за договором оренди, зареєстрованим в Книзі записів державної реєстраціїдоговорів оренди землі у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за №040911900802 від 28 липня 2009 року, повернути земельну ділянку площею 2.000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 01 201 0052, розташовану на території Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, надану за договором оренди, зареєстрованим в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональноїфілії Центру державного земельного кадастру за № 040911900802 від 28 липня 2009 року з незаконногосамовільного використання ОСОБА_2 без відшкодування понесених затрат

за час незаконного користування нею.

Заочним рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2014 року позовні вимоги ТОВ «Агрофірма «Мишурин Ріг» задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ТОВ «Агрофірма «Мишурин Ріг» земельною ділянкою площею 2.000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 01 2010052, розташованою на території Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського районуДніпропетровської області (Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №030882 від 17.03.2003 року), наданою за договором оренди, зареєстрованим в Книзі записів державної реєстраціїдоговорів оренди землі у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за №040911900802 від 28 липня 2009 року. Повернуто ТОВ «Агрофірма «Мишурин Ріг» земельну ділянку площею 2.000 га, кадастровий номер НОМЕР_1 01 201 0052, розташовану на території Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського районуДніпропетровської області (Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №030882 від 17.03.2003 року), надану за договором оренди, зареєстрованим в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональноїфілії Центру державного земельного кадастру за №040911900802 від 28 липня 2009 року з незаконногосамовільного використання ОСОБА_2 без відшкодування понесених затрат за час незаконного користування нею.

10 квітня 2015 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2014 рок.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2015 року у задоволені заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 06 листопада 2014 року відмовлено (а.с.86, 87).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить заочне рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2014 року скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №030882, виданого 17 березня 2003 року Верхньодніпровською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №463, є власником земельної ділянки, площею 2.000 га, розташованої на території Мишуринрізької сільської ради (а.с.13).

У 2008 році між ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «Агрофірма «Мишурин Ріг» (орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в оренду ТОВ «Агрофірма «Мишурин Ріг» строком на 10 років земельну ділянку площею 2.000 га, яка розташована на території Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Вищезазначений Договір було зареєстровано у встановленому законом порядку в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру 28 липня 2009 року №040911900802 (а.с.7-9).

Земельна ділянка була передана орендодавцем орендарю, про що складено відповідний Акт прийому-передачі спірної земельної ділянки, який підписано обома сторонами (а.с.11).

Згідно з п. 4 спірного Договору однією з підстав розірвання договору є взаємна згода двох сторін, за ініціативою однієї із сторін. В разі відсутності взаємної згоди сторін з питань зміни умов договору або його дострокового розірвання на вимогу орендодавця, дане питання вирішується тільки в судовому порядку. Цим же п. 4 Договору передбачено, що дострокове розірвання договору має здійснюватися за умови письмового попередження зацікавленої в цьому сторони не пізніше ніж за 2 місяці (а.с.7-9).

Як вбачається з матеріалів справи 16 квітня 2015 року відповідач ОСОБА_2, звернулася до позивача ТОВ «Агрофірма «Мишурин Ріг» із заявою в якій просила не обробляти земельну ділянку (пай) площею 2.000га за №463 Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ ДП №030882, яка знаходиться в оренді, у 2013 році. Дану земельну ділянку вона буде використовувати особисто (а.с. 15).

Відповідно до ст. 654 ЦК України - зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Також, ст. 14 ЗУ «Про оренду землі» визначено обовязкову письмову форму договору оренди.

Пунктом 4 Договору передбачено, що будь-які зміни або доповнення до договору здійснюються в письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін.

Отже, вважати розірваним Договір оренди земельної ділянки за взаємною згодою сторін можна лише за умови взаємної згоди сторін, викладеній в письмовій формі та засвідченій підписами сторін.

Ч.1 ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силуст. 396 ЦКУкраїни особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна.

Також, ст. 27 ЗУ України «Про оренду землі» передбачено, що одним зі способів захисту праворендаря є витребування орендованої земельної ділянки з будь-якого незаконного володіння та користування та усунення перешкод у користуванні нею.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Самовільним зайняттям є заволодіння земельною ділянкою, яке здійснюється всупереч закону.

Як вбачається з матеріалів справи в оренду позивачу були надані не лише земельна ділянка, що належить ОСОБА_2, а й земельні ділянки, що належать членам її родини: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 (а.с.14, 16, 18, 19).

Згідно акту від 01 квітня 2014 року відповідач, як орендодавець, порушила умови договору щодо забезпечення безперешкодного володіння та користування земельною ділянкою позивачем, як орендарем, самовільно зайнявши земельну ділянку, що раніше була передана позивачеві в оренду за Договором оренди, провівши посівні роботи на цій земельній ділянці (а.с.23).

Отже, суд правильно задовольнив позовні вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою та повернення земельної ділянки у користування, наданої відповідно до умов договору оренди.

Доводи апеляційної скарги щодо не укладення договору оренди земельної ділянки відповідачем ОСОБА_2, її необізнаності взагалі в існуванні такого договору є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: заявою самої ОСОБА_2 від 16 квітня 2013 року на адресу ТОВ «Агрофірма Мишурин Ріг», в якій вона ж сама просила позивача не обробляти належну їй земельну ділянку у 2013 році, яка знаходиться у них в оренді, а також відомостями ТОВ «Агрофірма Мишурин Ріг» про отримання ОСОБА_2 орендної плати у 2012, 2013 роках ( а.с.15, 25-30).

До апеляційної скарги позивачем було надано копію висновку експерта №44/70/04-03 від 08 грудня 2014 року почеркознавчої експертизи, яка була проведена в кримінальному провадженні у справі за фактом підроблення документів за ч.1 ст.358 КК України з якого вбачається, підпис від імені ОСОБА_2 у графі «Орендодавець», в договорі оренди земельної ділянки без номеру та дати, укладений між Орендодавцем ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма «Мишурин Ріг», виконано не гр. ОСОБА_2, та підпис від імені ОСОБА_2 у графі «Земельну ділянку передав» в акті прийому передачі земельної ділянки в оренду між ТОВ «Агрофірма «Мишурин Ріг» та землевласником ОСОБА_2 без дати, виконано не гр. ОСОБА_2 (а.с.103-109).

До теперішнього часу у даній справі проводиться досудове розслідування, вирок у кримінальній справі не постановлено (а.с. 142).

Отже, ОСОБА_2 не позбавлена права звернутися до суду із самостійними позовними вимогами щодо оскарження договору оренди земельної ділянки.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд правильно задовольнив позовні вимоги ТОВ «Агрофірма «Мишурин Ріг».

Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду апелянтом не наведено, тому рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді