Постанова № 4604473, 18.08.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

2.11.3

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 серпня 2009 року, о 14-50 годині, № 2а-1830/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

при секретарі Качанові Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ЗАТ «Виробнича мережа Дніпро», м. Енергодар,

до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

в с т а н о в и в:

ЗАТ «Виробнича мережа Дніпро» звернулося до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що, на підставі направлення № 413 від 11.06.2008, ДПІ у м. Енергодар було проведено виїзну планову документальну перевірку їхнього підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.03.2008, за результатами якої складено акт №255/23-0/31383454 від 31.07.2008.

В ході вказаної перевірки ДПІ у м. Енергодар було встановлено, що в порушення п.п. 5.1., 5.2 ст.5 (з урахуванням п.1.32 ст.1), п.п 7.6.1 п.7.6, п.п.7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ними - ЗАТ «ВМ Дніпро» - було завищено суму валових витрат у податковому періоді 2007 року на 187 991,84 гривень шляхом віднесення до валових витрат у 2007 році витрат, понесених у зв'язку із придбанням корпоративних прав підприємства - банкрута.

Не погоджуючись із зазначеним актом перевірки, вони подали свої заперечення до ДПІ у м. Енергодар щодо незгоди із висновками перевірки та фактами, викладеними у п.3.1.2 зазначеного акту перевірки. Однак, згідно отриманої відповіді ДПІ, спірний акт залишився без змін.

На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001032301/0 від 12.08.2008 про сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 61 097, 35 гривень, з яких основний платіж складає 46 997,96 гривень, штрафні санкції - 14 099,39 гривень.

Це податкове повідомлення-рішення ними було оскаржене в адміністративному порядку до ДПІ у м. Енергодар, ДПА у Запорізькій області та ДПА України, однак у всіх трьох випадках відповідь була негативною.

Не погоджуючись із висновками податкових органів та вважаючи їх незаконними, позивач в заяві зазначив, що 16.03.2007, на підставі договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Житко», вони придбали корпоративні права останнього. На час укладання договору ТОВ «Житко» провадило свою господарську діяльність та було правоздатним суб'єктом підприємницької діяльності.

Після чого, на виконання умов даного договору ЗАТ «ВМ Дніпро» як покупець 04.04.2007 сплатило суму в розмірі 187 991,84 гривень за придбану частку в статутному капіталі ТОВ «Житко». На час проплати ЗАТ «ВМ Дніпро» не знало і не могло знати про існування ухвали господарського суду Запорізькій області про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Житко», оскільки дана ухвала була направлена на ім'я директора ТОВ «Житко». Крім того, суд виніс ухвалу 02.04.2007, а проплата ними здійснена 04.04.2007, таким чином, за два дні ухвала суду не могла надійти поштою до ТОВ «Житко», а, тим самим, керівництво ТОВ «Житко», в свою чергу, фізично не могло сповістити ЗАТ «ВМ Дніпро» про порушення провадження у справі про банкрутство.

Крім того, другою стороною зазначеного договору є ТОВ «Клин», і ухвала господарського суду Запорізькій області про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Житко» ще не є фактом визнання його банкрутом, а тому не звільняє ЗАТ «ВМ Дніпро» від виконання обов'язків за договором з ТОВ «Клин».

Крім того, державна реєстрація змін до установчих документів ТОВ «Житко» провадилася 06.04.2007, а це свідчить про те, що на зазначену дату до державного реєстратора не надходило рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій відносно ТОВ «Житко», інакше реєстрація змін була б неможлива, виходячи із п.11 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців».

Крім того, вживання ДПІ у м. Енергодар щодо ТОВ «Умка», ТОВ «Клин» та ЗАТ «ВМ Дніпро» терміну «афілійовані особи» є недоречним та не відповідає дійсності, оскільки, згідно норм законодавства, афілійована особа - це будь-яка юридична особа, у якій суб'єкт нагляду має істотну участь або яка має істотну участь у суб'єкті нагляду: ані ТОВ «Умка», ані ТОВ «Клин», ані ЗАТ «ВМ Дніпро» не підпадають під це визначення.

Також позивач зазначає, що із договірних відносин в рамках укладеного між ЗАТ «ВМ Дніпро» та ТОВ «Умка» договору на надання послуг №2/04-У від 05.02.2004 не витікає зобов'язання ТОВ «Умка» як виконавця відслідковувати та доводити до відома замовника - ЗАТ «ВМ Дніпро» - інформацію щодо фінансового стану його контрагентів чи партнерів по бізнесу, адже ТОВ «Умка» не надає таких висновків, оскільки не є аудитором. Таким чином, ТОВ „Умка” не тільки не могло, але й не зобов'язане було - згідно умов договору на надання послуг - надавати ЗАТ «ВМ Дніпро» подібну інформацію з приводу фінансового стану ТОВ «Житко».   

 Оскільки спірний договір купівлі-продажу відповідає всім вимогам діючого законодавства України, він є законним та дійсним, а у ДПІ у м. Енергодар немає жодних підстав робити висновки щодо укладання ЗАТ «ВМ Дніпро» заздалегідь збиткових договорів. Більш того, оскільки ЗАТ «ВМ Дніпро» інвестує свої та залучені кошти в різний бізнес та проекти, тому цілком доречно та законно, що витрати на придбання корпоративних прав були віднесені саме на валові витрати.

Окрім цього позивач зазначає, що вони не вели окремий податковий облік корпоративних прав щодо володіння часткою статутного капіталу ТОВ «Житко», оскільки не відчужували ці права, а при ліквідації ТОВ «Житко» вони отримали від'ємну суму від суми витрат, понесених на придбання корпоративних прав, тому, на підставі п.7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», віднесли до валових витрат суму витрат, понесених на придбання корпоративних прав.

Вважаючи, що їхнє підприємство цілком законно придбало корпоративні права ТОВ «Житко» та віднесло до валових витрат суму витрат, понесених на придбання цього ТОВ, позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Енергодарі №0001032301/0 від 12.08.2008, №0001032301/1 від 17.10.2008, №0001032301/2 від 17.12.2008, №0001032301/3 від 02.03.2009 про сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 61 097, 35 гривень, з яких основний платіж складає 46 997,96 гривень, штрафні санкції - 14 099,39 гривень.

Представник відповідача просить відмовити у позові, оскільки не визнає його з підстав, викладених у письмових запереченнях, зокрема, зазначивши, що ЗАТ «ВМ Дніпро», належним чином ознайомившись з фінансовим станом ТОВ «Житко», уклало збитковий договір, після чого, скориставшись придбаними корпоративними правами підприємства-банкрута, завищило суму валових витрат у податковому періоді - 2007 році - на 187 991,84 гривень, таким чином мінімізувавши податок на прибуток, що призвело до втрат бюджету у розмірі 46 997,96 гривень.

Крім того, представник відповідача зазначив, що в листі ДПА України №5234/7/15-0317 вказано, що при ліквідації підприємства платник податку - власник корпоративних прав цього підприємства - застосовує норми пп.7.8.9 п.7.8. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням спеціального порядку оподаткування цінних паперів, встановленого п.7.6 цього ж Закону. Якщо сума коштів або вартість майна, отримана платником при ліквідації підприємства, є меншою за витрати, то така від'ємна сума, згідно з п.7.6.1 п.7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», бере участь у зменшенні фінансових результатів від операцій з цінними паперами відповідного виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному ст.6 цього Закону.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, суб'єктом підприємницької діяльності, платником податку на прибуток.

Відповідачем було проведено виїзну планову документальну перевірку ЗАТ «ВМ Дніпро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.03.2008 (акт №255/23-0/31383454 від 31.07.2008).

Перевіркою, зокрема встановлено, що ЗАТ «ВМ Дніпро» уклало договір купівлі - продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Житко» із ТОВ «Клин», який було посвідчено Сірою І.Є., приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області за реєстровим №1166 від 16.03.2007.

В акті перевірки зазначено, що позивач придбав корпоративніх права підприємства - банкрута, заздалегідь маючи інформацію про фінансовий стан ТОВ «Житко» і про початок процедури банкрутства відносно нього від ТОВ «Умка», що на той час надавало позивачу послуги в області ведення бухгалтерського обліку, комерційної діяльності і управління, керівництва підприємством, підбору та забезпеченні персоналом, обробки даних, а також надавало послуги з податкового, фінансового, економічного і юридичного обслуговування фінансово-господарської діяльності підприємства. В акті йдеться також про те, що ТОВ «Умка», ТОВ «Клин» та ЗАТ «ВМ Дніпро» є афілійованими особами, вони знали про фінансовий стан ТОВ «Житко» і тому вищезазначений договір купівлі-продажу був заздалегідь збитковим, придбання корпоративних прав не мало економічного сенсу та не передбачало отримання прибутку, а ЗАТ «ВМ Дніпро», в порушення п. 5.1, 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», було завищено суму валових витрат у податковому періоді - 2007 році - на 187 991,84 гривень шляхом віднесення до валових витрат 2007 року витрат, понесених у зв'язку із придбанням корпоративних прав підприємства-банкрута.

Згідно п. 5.1, 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Тобто, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці та інше.

У відповідності до пп.7.8.9.,7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі коли під час розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна - звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума

такого перевищення включається до складу валових доходів такого платника податку, а від'ємна сума включається до складу його валових витрат. При цьому такий розподіл не вважається виплатою дивідендів.

Судом встановлено, що позивачем було віднесено до валових витрат суму, сплачену за придбання корпоративних прав, і ці дії регулюються не п.5.1, 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а безпосередньо прямою нормою, тобто вищезазначеним п.7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ст.6 ГК України, загальними принципами господарювання в Україні є:

• забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

• свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;

• вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

• обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

• захист національного товаровиробника;

• заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Згідно ст. 44 ГК України, підприємництво здійснюється на основі:

• вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

• самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

• вільного найму підприємцем працівників;

• комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

• вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших  платежів, передбачених законом;

• самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Отже, судом встановлено, що при укладанні договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Житко» сторони керувалися загальними принципами господарювання, а саме - свободою підприємницької діяльності та принципами підприємницької діяльності - власного комерційного ризику. При цьому, на час укладання договору ТОВ «Житко» провадило свою господарську діяльність та було правоздатним суб'єктом підприємницької діяльності, тобто на день укладання вищезазначеної угоди - 16.03.2007- не було порушено провадження по справі про банкрутство ТОВ «Житко», а отже придбавались корпоративні права не підприємства - банкрута, а діючого суб'єкта підприємницької діяльності. Тому визначити заздалегідь збитковість договору було неможливо, а рівно й заздалегідь визначити ТОВ «Житко» таким, що не є підприємством, від володіння корпоративними правами якого можливо отримувати доходи чи інші блага у майбутньому, які могли б компенсувати понесені позивачем витрати на придбання корпоративних прав у розмірі 187 911,84 гривень.

Відповідно до п.11 ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо:

• документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації;

- документи не відповідають вимогам, які встановлені ч.1,2,4,5,7 ст.8 ч. 5 ст.10, ч. 21 ст.22 цього Закону;

 - документи подані не у повному обсязі;

- документи подані з порушенням строку, який встановлено ч. 11 ст.37 цього Закону;

- документи подано особою, яка не має на це повноважень ;

- до державного реєстратора надійшло рішення суду щодо заборони у проведенні реєстраційних дій.

Судом встановлено, що 06.04.2007 до статуту ТОВ «Житко» державним   р еєстратором було внесено зміни. Тобто, цей факт свідчить про те, що державному реєстратору теж не було відомо про порушення господарським судом Запорізької області провадження про банкрутство відносно ТОВ «Житко».

Згідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування,

реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Отже, позивач як учасник ТОВ «Житко» - власник корпоративних прав, не зобов'язаний був висувати свої вимоги до ТОВ «Житко» як конкурсний кредитор.

Згідно звіту ліквідатора ТОВ «Житко» № 433 від 31.08.2007, станом на 31.08.2007, майно і грошові кошти у цього ТОВ відсутні, і підприємство не має можливості здійснювати статутну діяльність.

 У зв'язку з цим суд вважає, що внески засновників (учасників) повністю витрачені на проведення розрахунків з кредиторами, тому не можуть бути їм повернені.

Таким чином, оскільки у п.п.7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не наводиться жодної вимоги щодо обов'язковості заявлення власником корпоративних прав своїх кредиторських вимог, а йдеться тільки про те, що власник цих прав отримує кошти або майно, сума (для майна - звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених платником на придбання таких корпоративних прав. При цьому сума такого перевищення включається до складу валових доходів платника податку, а від'ємна сума включається до складу його валових витрат, то при буквальному застосуванні даної норми, до складу валових витрат включається уся сума витрат, понесених на придбання корпоративних прав - що і було зроблено позивачем.

Крім того, судом встановлено, що ЗАТ «ВМ Дніпро» не вело окремий податковий облік корпоративних прав щодо володіння часткою статутного капіталу ТОВ «Житко», оскільки не відчужувало ці права, а при його ліквідації як підприємства-банкрута отримало від'ємну суму від суми витрат, понесених на придбання корпоративних прав, внаслідок чого, керуючись прямою ліквідаційною нормою, а саме п.п.7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», віднесло до складу валових витрат суму витрат, понесених на придбання корпоративних прав ТОВ «Житко».

Посилання відповідача на лист ДПА України №5234/7/15-0317 від 19.03.2008, в якому зазначається, що при ліквідації підприємства платник податку - власник корпоративних прав цього підприємства - застосовує норми пп. 7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням спеціального порядку оподаткування цінних паперів, встановленого п. 7.6 цієї статті, в даному випадку спростовується тим, що відповідач - суб'єкт владних повноважень - не надав жодного доказу того, що позивачем вівся податковий облік корпоративних прав щодо ТОВ «Житко». Крім того, листи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, вони мають тільки роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Таким чином, судом встановлено, що в даному випадку відсутній факт порушення

позивачем пп. 5.1, 5.2 ст.5 (з урахуванням п.1.32 ст.1), пп. 7.6.1 п.7.6, пп.7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме завищення позивачем суми валових витрат у податковому періоді - 2007 році - на 187 991,84 гривень шляхом віднесення до валових витрат у 2007 році витрат, понесених у зв'язку із придбанням корпоративних прав підприємства-банкрута. У зв'язку з цим спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 158 - 163, 167 КАС України, п.7.8.9. п.7.8. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Енергодарі Запорізької області №0001032301/0 від 12.08.2008, №0001032301/1 від 17.10.2008, №0001032301/2 від 17.12.2008, №0001032301/3 від 02.03.2009 про сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 61 097, 35 гривень, з яких основний платіж - 46 997,96 гривень, штрафні санкції - 14 099,39 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Виробнича мережа Дніпро» (71503, Запорізька область м. Енергодар, вул. Будівельників, 17, ЄДРПОУ 31383454) судовий збір у сумі 3,40 гривень.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду .

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано.

 У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена 26.08.2009.

Суддя О.В. Матяш