Постанова № 46039854, 24.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/881/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Старової Н.Е.,

суддів: Файдюка В.В., Літвіної Н.М.,

при секретарі: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Семенівська мануфактура" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Чернігівської митниці ДФС про визнання незаконними та скасування рішення, картки відмови та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Семенівська мануфактура" звернулось до суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС про: визнання незаконним та скасування рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000050/2 від 02.03.2015 року; визнання незаконною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00059 Чернігівської митниці ДФС; зобов'язання Чернігівської митниці ДФС здійснити митне оформлення товару, поставленого відповідно до умов Контракту SL12/07/2012 від 12.07.2012 року за інвойсом №ХG14211 від 05.11.2014 року за митною вартістю, заявленою Приватним підприємством "Національні традиції" при поданні митної декларації ІМ 40 ДЕ 102110000/2015/020955.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб що з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2014 року між ПП "Національні традиції" та ПП "Семенівська мануфактура" було укладено договір № 20/-14/02 про надання послуг по декларуванню товарів, за яким ПП "Національні традиції" взяло на себе зобов'язання надати ПП "Семенівська мануфактура" послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів.

27.02.2015 року ПП "Національні традиції" звернулося до Чернігівської митниці для митного оформлення (випуску) товарів, які поставлено згідно Контракту №SL12/07/2012 від 12 липня 2012 року, укладеного між ПП "Семенівська мануфактура" та LINYI GRENE INDUSTRY AND TRADING CO. LTD, відповідно до умов якого LINYI GRENE INDUSTRY AND TRADING CO. LTD взяло на себе зобов'язання поставити ПП "Семенівська мануфактура" плед синтетичний, а ПП "Семенівська мануфактура" оплатити товар згідно з умовами даного Контракту (а.с.30-34).

19.10.2012 року, 24.12.2013 року, 17.11.2014 року, 19.11.2014 року сторони уклали додаткові угоди №1, №22, №25, №25.1 до даного контракту (а.с.35-38).

26.02.2015 товар визначений контрактом №SL12/07/2012 від 12.07.2012 року було ввезено на митну територію України - плед синтетичний в комплекті 3 поліетиленовою сумкою у вигляді мішку для зберігання та транспортуванню, 100% поліестер, Артикул 516/LЕ у кількості 4050 шт. (405 коробок), вагою брутто 7880,00 кг., вартістю за один. 2,08USD/кг, загальною вартістю 8424,00 USD згідно інвойсу №XG14211 від 05.11.2014 року та пакувального листа до нього.

Зазначений товар поставлявся на умовах визначених інвойсом №XG14211 від 05.11.2014 року, відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки FOB Циндао (франко борт) "Інкотермс 2010". Тобто основна перевозка не сплачена LINYI GRENE INDUSTRY AND TRADING CO. LTD.

Кількість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною №XG1421/10 від 03 листопада 2014 року, яка визначає, що на виконання Контракту № SL12/07/2012 від 12 липня 2012 року контейнером ВМОU288627 здійснено поставку пледів 516 LЕ/160x200 см. в кількості 4050 шт.

Вартість товару та її складові підтверджуються калькуляцією №ХС14211/1 від 15.12.2014 року, в якій зазначено, що собівартість пледу синтетичного 100% поліестер складає 2,080 доларів USD.

Вказаний товар у порту призначення (м. Одеса) було отримано ТОВ "СМА Си Джи См Шиппинг Едженсиз Україна", який згідно до умов Договору №801 на транспортно-експедиторське обслуговування від 24.07.2012 року, укладеного між ПП "Семенівська мануфактура" та ТОВ "СМА Си Джи См Шиппинг Едженсиз Україна", надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України, та передано перевізнику ТОВ "Мультитранс" для доправлення його до Чернігівської митниці для митного оформлення (випуску) товарів.

Митниці була подана митна декларація (далі - МД) ІМ 40 ДЕ 102110000/2015/020955 та задекларовано товар "пледи синтетичні в комплекті з поліетиленовою сумкою у вигляді мішка для зберігання та транспортування, 100% поліестер, артикул 516/LE" з визначенням вартості за придбаний товар за ціною контракту з використанням основного методу визначення митної вартості, у якій товар був задекларований у митному режимі "імпорт 40".

Митна вартість товару позивачем була визначена виходячи з ціни контракту, тобто за основним методом.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митний орган не погодився з визначеною позивачем вартістю товарів, у зв'язку з наявністю розбіжностей, оскільки надана калькуляція собівартості від 15.12.2014 № ХG 14211/1 дійсна на період з 01.08.2014 по 01.11.2014 року, в той час як відвантаження товару здійснено 05.11.2014 згідно інвойсу від 05.11.2014 № ХG 14211; здійснити перевірку перерахування коштів на дану поставку товару згідно платіжного доручення від 18.11.2014 № 341 неможливо; звіт про оцінку майна від 27.02.15 № 04-04/02/18 не містить інформацію ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України.

Відповідачем згідно ч.5 ст.55 та ч.4 ст.57 Митного кодексу України, проведена консультація з декларантом з метою визначення основи вартості та обміну інформацією на ідентичні, подібні (аналогічні) товари та у зв'язку з виявленими розбіжностями щодо митної вартості товару, та відповідно до ч.3 ст.53 МК України, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: документи, що підтверджують митну вартість товару, документи, що підтверджують достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів).

В ході проведення консультації декларант не надав цінової інформації щодо імпорту ідентичних та/або подібних товарів на митну території України.

В зв'язку з вищевикладеним, митним органом здійснене коригування митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за МД ІМ 40 ДЕ 102110000/2015/020955, та винесене рішення від 02.03.2015 року №102000010/2015/000050/2, та визначено митну вартість товару за резервним методом з розрахунку 3,00 USD/кг.

Також, Чернігівською митницею ДФС сформовано картку відмови №102110000/2015/00059, де вказані причини відмови (прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару) та вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації та митного оформлення спірного товару (надання до митного оформлення нової митної декларації із зазначенням у ній митної вартості згідно рішення про коригування митної вартості від 02.03.2015 № 102000010/2015/000050/2). У картці відмови вказано повний перелік документів, якими посадова особа митниці керувалась при його прийнятті.

Позивач скористався правом випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання з метою надання додаткових документів, які б підтверджували визначену ним за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, митну вартість спірного товару. За зверненням декларанта товар «пледи синтетичні» випущено у вільний обіг згідно ч.7 ст.55 МК України шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу, що підтверджується копією МД від 02.03.2015 № 102110000/2015/020955.

Проте, не погоджуючись з зазначеним рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови у митному оформленні, позивач звернувся до суду.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Статтею 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, що зазначені в цій статті.

Важливо те, що приписами ч.3 ст.53 МК України передбачено, що в разі, якщо документи, зазначені у частині 2 даної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Проте, митним органом не надано конкретних мотивів відмови в оформленні товарів, окрім зазначення про неможливість достеменно встановити ціну товару.

Крім того, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.54 МК України, митний орган зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На виконання даних функцій, митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи, встановлені в ст.53 МК України, додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості, що і було зроблено відповідачем. Проте з наданих митному органу документів не представилось можливості достеменно встановити вартість фактично сплачених сум, які заявлені декларантом, за товар, що підлягав митному оформленню.

Водночас відповідачем не вказано, які конкретно документи потрібно надати для підтвердження ціни, визначеної за основним методом.

На підтвердження митної вартості товару митному органу були надані такі документи: контракт № SL12/07/2012 від 12.07.2012 року; міжнародну ТТН №8627 від 26.02.2015 року; коносамент QDWЕ051162 від 06.11.2014 року; калькуляцію №ХG14211/1 від 15.12.2014 року; інвойс №ХG14211 від 05.11.2014 року; пакувальний лист до інвойсу №ХG14211 від 05.11.2014 року; рахунок UFIM0080764 від 11.12.2014 року; акт про зважування вантажів №WGТ063513 від 14.12.2014 року; видаткова накладна №ХG1421/10 від 03.11.2014 року; відвантажувальна специфікація № ХG14211/01/S від 10.11.2014 року; звіт про оцінку майна №04-04/02/18; комерційна пропозиція №LG14/13 від 15.10.2014 року; листи №LG1469, №LG 1471, №10.030/20.11, №11.030/20.11Ю, №58, №9.030/20.11, № LG1472, №б/н; прайс-лист №LF, № LG 14/14; платіжне доручення №341 від 18.11.2014 року.

Колегія суддів вказує на те, що наданих документів достатньо для оформлення товарів за ціною, яка самостійно визначена позивачем за ціною договору, оскільки вони відповідають вимогам ст.70 КАС України, та містять усі необхідні відомості.

Проте, відповідач, діючи на підставі ч.6 ст.54 МК України, відмовив у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, посилаючись на підстави вважати, що заявлено недостовірні відомості про таку вартість. Та прийняв письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявних розбіжностей у поданих декларантом документах.

Зокрема, колегія суддів критично оцінює доводи суду першої інстанції, що звіт про оцінку майна від 27.02.15 № 04-04/02/18 не містить інформації щодо використаних джерел інформації, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар (а.с.213-214). Оскільки такий висновок не повинен містити всі вказані параметри, а висновки, викладені в ньому не спростовані належним чином, відтак, вказаний висновок повинен враховуватись.

Посилання суду першої інстанції на те, що відвантаження товару здійснено 05.11.2014 року згідно інвойсу від 05.11.2014 року №ХG 14211, сплата за придбаний товар була здійснена ПП "Семенівська мануфактура" 18.11.2014 року згідно платіжного доручення №341 у сумі 20 000, 00 USD (а.с.127), у свою чергу калькуляція собівартості на пледи № ХG14211/1 (а.с.132) складена 15.12.2014, тобто обраховування собівартості виробленої продукції відбулось пізніше доставки та оплати товару, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, з огляду на таке.

Калькуляція не є документом, по якому здійснюється оплата та поставка товару, адже такими підтверджуючими документами є інвойс та коносамент, а сама калькуляція лише розшифровує вартість товару, відповідно вона може бути складена і пізніше, ніж поставка товару.

Крім того, з аналізу положень ст.53 МК України, калькуляція не є обов'язковим документом для визначення митної вартості товарів, а є допоміжним документом, який надається декларантом на власний розсуд.

Водночас, судом першої інстанції не було прийнято до уваги інші документи, а саме, прайс-лист №LG14/14, інвойс №XG14212, комерційну пропозицію №LG14/13, прйс-лист LF2010/2014.

Суд першої інстанції критично оцінив приєднану до матеріалів справи додаткову угоду від 20.11.2014 до Контракту SL12/07/2012 від 12.07.2012 року, оскільки в ході консультацій з митним органом її надано не було, проте такі доводи не можуть слугувати належним спростуванням інформації викладеної в угоді.

З урахуванням вищевикладеного, та оскільки митна вартість була підтверджена достовірними документами, які містять відомості про складові вартості, визначені на підставі об'єктивних даних, що піддаються обчисленню, то колегія суддів вважає неправомірними висновки відповідача за наслідками вивчення поданих документів для митного оформлення товарів, про відсутність підстав для застосування першого методу (за ціною договору) для визначення митної вартості товару.

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями МК України, проводиться процедура консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості, яка була проведена на виконання вимог МК України.

Натомість, не встановлено послідовного використання усіх попередніх методів визначення товарів згідно ст.ст. 62, 63 МК України, та які не були застосовані, з посиланням на відсутність інформації щодо вартості складових товару. А тому колегія суддів приходить до висновку, що митним органом неправомірно застосовано резервний метод визначення вартості товару, після проведення процедури консультацій, та з порушенням порядку та послідовності застосування методів, передбачених ч.1 ст.57 МК України.

Дослідивши матеріали, та встановивши обставини справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції у тому, що позивачем не надано суду доказів, що спростовують правомірність дій митного органу.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідач як суб'єкт владних повноважень всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, належним чином не довів та не обгрунтував провомірність своїх дій.

Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини справи, яким надана неправильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 29.04.2015 року, та є підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.202 КАС України, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Семенівська мануфактура" - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року - скасувати, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги приватного підприємства "Семенівська мануфактура".

Визнати незаконним та скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №102000010/2015/000050/2 від 02.03.2015 року.

Визнати незаконним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110000/2015/00059 Чернігівської митниці ДФС.

Зобов'язати Чернігівську митницю ДФС здійснити митне оформлення товару, поставленого відповідно до умов Контракту SL12/07/2012 від 12.07.2012 року за інвойсом №ХG14211 від 05.11.2014 року за митною вартістю, заявленою Приватним підприємством "Національні традиції" при поданні митної декларації ІМ 40 ДЕ 102110000/2015/020955.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Літвіна Н. М.