Постанова № 46039719, 30.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2015 року

справа № 804/8309/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося з вищезазначеним адміністративним позовом до суду в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправним та скасувати п.4 обов’язкових вимог Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 06.06.2011 року №04-05-05-15/6279 в частині відшкодування зайво перерахованих коштів шляхом проведення претензійно-позовної роботи з ТОВ «Н.Стоун» в сумі 7181728,46 грн.

В обґрунтування позову посилається на безпідставність вказаної вимоги.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року позов задоволено

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ДП «Схід ГЗК» просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ДФІ підтримала вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ДП «Схід ГЗК» просила відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог п. 2.13 Плану контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ України на І квартал 2011 року було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» за 2008-2010 роки, за результатами якої складено акт від 18.04.2011 № 05-21/25.

В акті ревізії зазначено, що за результатами торгів між ДП «СхідГЗК» та ТОВ «Н.Стоун» було укладено договір на купівлю-продаж машин та устаткування для добувної промисловості від 22.12.2008 року № 1348/13.

Відповідно до п. 1.1. Договору, продавець зобов’язується поставити та передати у власність покупцю, а покупець зобов’язується прийняти у власність та оплатити за рахунок державних коштів та при їх наявності, не бувші у використанні машини та устаткування для добувної промисловості.

Ціна за одиницю обладнання враховує вартість доставки до складу покупця, вартість послуг із шефмонтажу, проведення пусконалагоджувальних робіт та навчання експлуатаційного та ремонтного персоналу покупця та витрати, пов’язані з проходженням обладнання через митницю та його сертифікацію, встановлюється в національній валюті України та наведена у Специфікаціях №1-№3 до договору. Ціна пропозиції вказана із розрахунку курсу євро: 7,9 грн. За один євро.

Відповідно до специфікацій, вартість разом з ПДВ: 3 малогабаритних прохідницьких установок «Boomer 104» становить 18300260 грн.

Пунктом 3.4. Договору визначено: після узгодження сторонами партії обладнання продавець виставляє покупцю рахунок на 30 % від суми узгодженої партії, який покупець має сплатити протягом 5 робочих днів від дати його отримання. Остаточний розрахунок у розмірі 70 % від суми поставленої партії обладнання покупець здійснює на протязі 5-ти банківських днів, після поставки обладнання, проведення шефмонтажу, пусконалагоджувальних робіт, навчання експлуатаційного й ремонтного персоналу покупця та підписання сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт. Суми фактичних платежів коригуються на курс євро НБУ на день виставлення рахунку.

Згідно з п. 3.5 укладеного Договору, коригування ціни на протязі дії договору можливо, при умові документального підтвердження настання обставин об’єктивного характеру (а саме: збільшення цін на енергоносії, газ, сировину, матеріали, зміни в законодавстві відносно розміру мінімальної заробітної плати, зміни кон’юктури ринку на обладнання, яке поставляється, що підтверджується довідкою ТПП або статистики, можливе коливання ціни закупівлі обладнання у виробника від коливання курсу валют в Україні). Протягом дії договору до нього укладалися додаткові угоди, якими здійснювалися коригування сум фактичних платежів за договором.

В результаті укладання додаткових угод вартість трьох малогабаритних прохідницьких установок «Boomer 104» збільшилась на 7181728,46 грн.

Також, в акті зазначено, що в ході зустрічної звірки у ТОВ «Н.Стоун» встановлено, що фактично закупівля 3 малогабаритних прохідницьких установок «Boomer 104» здійснена фірмою «Н.Стоун» на підставі контрактів, укладених з Фірмою «Ардвел Компані Інк.», (США) від 23.04.2009 № 230409 та з Фірмою «Лординс Трейд Енд Інвест Корп» (Панама) від 29.04.2009 № 290409. Згідно контрактів, вартість товару зазначена у доларах США.

Згідно з вантажно-митними деклараціями, загальна вартість 3 малогабаритних прохідницьких установок «Boomer 104» складає 16514874 грн. (без ПДВ). Оскільки фактично закупівля 3 малогабаритних прохідницьких установок «Boomer 104» здійснена за долари США, а не за Євро, відсутні підстави для укладання додаткових угод з метою збільшення вартості обладнання у зв’язку із коливанням курсу євро. Відсутнє також документальне підтвердження настання обставин об’єктивного характеру в т.ч. можливого коливання ціни закупівлі обладнання у виробника від коливання курсу валют в Україні. Виконання умов Договору з врахуванням зазначених додаткових угод призвело до зайвого перерахування коштів в сумі 7181728,46 в недотримання умов п.п. 3.4, 3.5 укладеного Договору та в порушення вимог ст. 193 ГК України та ст. 629 ЦК України.

11.05.2011 року позивачем на акт ревізії від 18.04.2011 № 05-21/25 були подані заперечення.

На підставі акту ревізії 10.06.2011 року на адресу підприємства надійшли обов’язкові вимоги Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області № 04-05-05-15/6279 про усунення виявлених ревізією порушень, у яких, зокрема, пунктом 4 вимоги було зобов’язано позивача: відшкодувати зайво перераховані кошти шляхом проведення претензійно-позовної роботи з ТОВ «Н.Стоун» в сумі 7181728,46 грн.

Позовні вимоги ДП «Схід ГЗК» стосуються лише пункту 4 вказаної вимоги.

Розглядаючи питання про можливість стягнення матеріальної шкоди, про яку йдеться у пункті 4 вимоги, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011 (Положення) Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про необґрунтованості заявленого позову та відсутності підстав для його задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України,суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області – задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року – скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 03 липня 2015 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський