
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
30 червня 2015 рокусправа № 804/20050/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Сафронової С.В. Поплавського В.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 20 січня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛФА ТРЕЙД» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «ДЕЛФА ТРЕЙД» звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому просило - визнати протиправним та скасувати рішення про корегування митної вартості товарів №110130000/2014/500072/1 від 17.10.2014 року; визнати протиправним та скасувати рішення про корегування митної вартості товарів №110130000/2014/500073/1 від 17.10.2014 року; визнати протиправним та скасувати картку відмови в митному оформлені товару №110130000/2014/00157 від 17.10.2014 року; визнати протиправним та скасувати картку відмови в митному оформлені товару №110130000/2014/00158 від 17.10.2014 року.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що договірна вартість придбаного товару за зовнішньоекономічним контрактом №VER-DT/14 від 19.06.2014 року укладеного з компанією Veraco Intertrading Ltd (Великобританія), а саме «ікра горбуші, нерки, кіжуча», країна походження США склала 7,68 доларів США за кг. Рішеннями про коригування митної вартості товару №110130000/2014/500072/1 від 17.10.2014 року та №110130000/2014/500073/1 від 17.10.2014 року, яким ціна товару скоригована за резервним методом до рівня 18 доларів США/кг, який жодним чином не обґрунтований відповідачем.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 20 січня 2015 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Дніпропетровська митниця ДФС посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник митниці підтримала вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ТОВ «ДЕЛФА ТРЕЙД» просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14.10.2014 року на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №VER-DT/14 від 19.06.2014 року укладеного з компанією Veraco Intertrading Ltd (Великобританія) до митного поста «Дніпропетровськ-Індустріальний» надійшов вантаж - «Ікра горбуші, нерки, кіжуча», країна походження США. Та з метою його митного оформлення позивачем були надані митному органу митні декларації за №№110130000/2014/508089, 110130000/2014/508088. Митну вартість товару декларантом визначено за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
17.10.2014 року у відповідь на надані митні декларації позивач отримав повідомлення від митниці №3810 від 17.10.2014р., за яким митний орган виявив сумніви щодо заявленої митної вартості вантажу, вказаної в оригінальному інвойсі компанії-продавця на адресу імпортера ТОВ «ДЕЛФА ТРЕЙД», вимагаючи надати додаткові документи для обчислення експортної вартості вантажу, а також, запропонувавши орієнтовний рівень експортної ціни - 18,00 доларів США для подальшого митного оформлення вантажу.
Скориставшись правом декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X Митного Кодексу України в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої 55 статті, позивач провів оформлення товару відповідно ст. 55 Митного Кодексу України та випустив його у вільний обіг товарів.
На вимогу митниці позивач 04.11.2014 року надав митниці додаткові документи, передбачені частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного товару за ціною договору:
- документ, що підтверджує сплату за товар - додаткова угода №1 від 30.07.2014 про зміну умов оплати за поставлений товар на адресу ТОВ «ДЕЛФА ТРЕЙД»;
- документ, що може свідчити про перевантаження вантажу - домашні та лінійні коносаменти, а також їх релізи від суднохідної лінії MSC;
- документ, що підтверджує заявлену митну вартість - копія інвойсу виробника на загальну партію товару з початковою ціною продажу - 6,60 дол. США за 1 кг продукції;
- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару - копія SWIFT сплати (банківський переказ коштів) на адресу виробника Peter Pan Seafoods за поставлену партію товару;
- копію митної декларації країни відправлення - копія експортної декларація США, з митною ціною 6,6 дол. США за 1 кг продукції;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями - висновок ТПП.
Митниця не прийняла такі документи до уваги та залишила в силі прийняті оскаржувані рішення про корегування митної вартості товарів №110130000/2014/500072/1 та №110130000/2014/500073/1 від 17.10.2014 року, картки відмови в митному оформлені товару №110130000/2014/00157 від 17.10.2014 року та №110130000/2014/00158 від 17.10.2014 року.
При цьому митниця виходила з того, що вказана у листі №60 додаткова угода №1 про зміну умов оплати за поставлений товар, відсутня у додатках до листа (та не включена у кількість 12 арк. додатків). Відповідно до п.7.1 зовнішньоекономічного контракту №VER-DT/14 від 19.06.2014 року оплата за поставлений товар здійснюється шляхом 30% передплати за 15 днів до відвантаження товару; 70% оплата - за 10 днів до прибуття товару у порт призначення у відповідності до специфікації. Товар буде не доступний покупцю до моменту отримання 100% передоплати. Листом №66 ТОВ «Делфа Трейд» надано до митниці витяг з Інтернет сайту https://eastwestbank «нерегулярні відомості про трансакцію» з перерахування коштів на користь компанії PETER PAN SEAFOODS Ins. Відомості про платника зазначених коштів та мета перерахування відсутні у наданому витягу. За митними деклараціями від 17.10.2014 року №110130000/2014/508172 та №110130000/2014/508173 здійснено митне оформлення товару, імпортованого ТОВ «Делфа Трейд» за зовнішньоекономічним контрактом №VER-DT/14 від 19.06.2014 року з компанією Veraco Intertrading Ltd (Великобританія). Компанія PETER PAN SEAFOODS Ins. заявлена декларантом як виробник та відправник товару. При цьому, під час проведення митного оформлення, за результатами опрацювання відомостей з Інтернет-сайту заявленого виробника «PETER PAN SEAFOODS Ins.» встановлено відсутність пропозицій продажу ікри. Банківські платіжні документи, що підтверджують оплату партії товару продавцю за зовнішньоекономічним контрактом - компанії Veraco Intertrading Ltd, не надавались до митного оформлення та не надіслані до митниці листами №60 і №66. Крім того, як зазначено у повідомленнях, направлених декларанту під час здійснення митних формальностей, за результатами опрацювання відомостей з Інтернет сайтів www.dnb.com, www.paniiva.com було встановлено, що діяльність компанії „Veraco Intertrading Ltd» (продавець) припинена і на теперішній час не ведеться. Компанія виступала на ринку в якості компанії - трейдера. Митне оформлення товарів «заморожена солона ікра нерки, горбуші, кіжуча» за митними деклараціями від 17.10.2014 року №110130000/2014/508172 та №110130000/2014/508173 заявлено декларантом на умовах поставки CIF Одеса, за якими, відповідно до Інкотермс, продавець зобов'язаний здійснити страхування вантажу.
За твердженнями митниці, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, не надавались до митного оформлення та не надіслані до митниці листами №60 і №66. За результатами здійснення митного контролю встановлена наявність декількох транспортних засобів, що використовувались для транспортування цього товару до ввезення на митну територію України та, як наслідок, наявність перевантаження та додаткових витрат, пов'язаних з цим. Відповідно до заявлених за митними деклараціями №110130000/2014/508172 та №110130000/2014/508173 відомостей, відправником товару є компанія PETER PAN SEAFOODS Ins. За наданими листом №66 інструкціями для релізу вантажу від Mediterranean Shipping Company (USA) INC зазначено, що контейнера з товаром відправлено з Сіетлу, штат Вашингтон (СІЛА) до Одеси. Поставка не містить додаткових фрахтових витрат, усі фрахтові витрати сплачено заздалегідь.
Крім того за твердженням митниці відсутнє підтвердження включення витрат на перевантаження контейнерів з товаром при транспортуванні до ввезення на митну територію України до ціни товару на заявлених умовах поставки CIF Одеса. Документ, наданий листами №60 і №66 в якості декларації країни експорту, не містить відомості про умови поставки товару та, відповідно, включення у зазначену ціну товару витрат на перевезення товару до зазначеного місця призначення і пов'язані з таким перевезенням витрати на перевантаження контейнерів, що унеможливлює проведення обчислення повноти заявленої митної вартості товару. Документальне підтвердження повноти включення всіх складових до ціни товару з урахуванням посередницького характеру зовнішньоекономічної операції, за результатами якого проведено обчислення формування рівня митної вартості, до митниці не надано.
За таким обставин митниця прийшла до висновку, що за ч.2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Та застосував резервний метод за ст.64 Митного кодексу України, у зв'язку із неможливістю застосування кожного наступного другорядного методу, відповідно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості імпортованого товару. Так, за результатами контролю співставлення відповідно до ст.337 Митного кодексу України відповідач встановив, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару становить 7,68 доларів США/кг на умовах поставки CIF-Одеса, рівень митної вартості подібного з урахуванням якісних характеристик товару, за попередніми митними оформленнями, здійсненими за МД від 06.10.2014 року №807100000/2014/41393, становить 18,00 доларів США/кг. З урахуванням викладеного, митниця прийняла оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у митному оформленні товару.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).
Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).
Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
На момент прийняття оспорюваного рішення про коригування митної вартості товару зазначені обставини не існували.
Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем на виконання вимог митниці були надані всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару за ціною договору.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не було зазначено, які саме складові митної вартості є не підтвердженими, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані ним для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а подані ТОВ «ДЕЛФА ТРЕЙДТ» документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 20 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі ухвала складена 03 липня 2015 року.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Судове рішення № 46039710, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/20050/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: