Постанова № 46039587, 18.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2015 рокусправа № 804/16659/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,

за участю:

представника відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2014 року у справі № 804/16659/14 за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області до публічного акціонерного товариства завод «Павлоградхіммаш» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області (далі Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства завод «Павлоградхіммаш» (далі Відповідач), в якому просило стягнути з останнього заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (по Списку №2) за період з травня 2011 року по березень 2014 року у розмірі 83203.51 грн.

В обґрунтування вимог Позивач зазначив, що Відповідач не виконав обовязків покладених на нього згідно законодавства, внаслідок чого виникла заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 на суму 83203.51 грн., яка на момент подачі позову до суду сплачена не була.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2014 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, що публічне акціонерне товариство завод «Павлоградхіммаш» зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області і відповідно є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункті «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідач мав сплатити суму фактичних витрат за період з травня 2011 року по березень 2014 року у сумі 83203.51 грн.

Зазначена сума сплачена не була, розрахунки фактичних витрат відповідачем оскаржені не були, що на думку Позивача свідчить про можливість її стягнення у примусовому порядку.

Правомірність стягнення заборгованості є предметом розгляду справи, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені Позивачем до стягнення суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених ОСОБА_2 за Списком №2 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Апеляційний суд не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне страхування» (далі Закон України № 400/97-ВР) платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування зокрема є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ст.2 Закону України № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно ж із абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону N 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, <...> об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону N 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону N 1788-XII.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону N 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійне та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів "а", "б" - "з" частини першої статті 13 Закону N 1788-XII за списком N 1 та списком N 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Як вбачається з матеріалів справи, колишньому працівнику Відповідача ОСОБА_2 була призначена та виплачувалася пенсія за віком на пільгових умовах за списком №2 починаючи з 06.05.2011 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій.

Зайнятість вищезазначеного пенсіонера у відповідача на роботах з особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України також підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки відповідача.

Отже, виходячи з того, що чинним законодавством прямо передбачений обовязок підприємства відшкодовувати суму виплат на доставку та виплату пенсій за списком №12, то відповідно відшкодування пенсії, яка доставляється ОСОБА_2 має здійснюватися Відповідачем.

Необхідність відшкодування витрат на виплату і доставку цих пенсій передбачено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а порядок відшкодування - Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 р. N 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктами 6.4 - 6.8 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду щорічно в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" цього Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення: нової пенсії. Додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок був належним чином сформований та отриманий Відповідачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Тобто, позивачем була дотримана процедура щодо надіслання розрахунків Відповідачеві на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах.

За таких обставин, з урахуванням наведених вище норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у публічного акціонерного товариства завод «Павлоградхіммаш» є обовязок щодо відшкодовування управлінню Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за спірний період пенсіонеру, якому пенсія була призначена у відповідності до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі та стягнення з публічного акціонерного товариства завод «Павлоградхіммаш» заборгованості в сумі 83203.51 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2014 року була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про необхідність її скасування.

На підставі наведеного, керуючись, ч.3 ст.160, ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2014 року у справі № 804/16659/14 скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства завод «Павлоградхіммаш» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (по Списку №2) за період з травня 2011 року по березень 2014 року у розмірі 83203.51 грн. (р/р 25604010223214, МФО 305482, ОКПО 37735534, філія Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк»).

Постанова набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:О.О. Круговий

Суддя:Ю.М. Дадим

Суддя:С.А. Уханенко