Постанова № 46039365, 24.06.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2015 р. Справа № 909/106/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2015 року по справі №909/106/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі до Івано-Франківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» про стягнення 505,10 грн. пені

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» про стягнення 505,10 грн. пені, що виникла у зв'язку із порушенням відповідачем умов договору №14 про закупівлю послуги з виплати та доставки пенсій, допомоги на поховання за державні кошти, укладеного сторонами 26 грудня 2013 року (договір).

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2015 року (суддя Максимів Т.В.) позов задоволено частково. Суд стягнув з Івано-Франківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» на користь Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі 1,52 грн. пені, а також 5,50 грн. судового збору.

Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2015 року у справі №909/106/15 та прийняти нове, яким задовольнити позов щодо стягнення з відповідача на користь позивача 505,10 грн. пені. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник звертає увагу суду на те, що пунктом 7.4 договору визначено нарахування пені.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, таку заперечує. Просить суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити та прийняти нове рішення яким в задоволенні позову про стягнення 505,10 грн. пені відмовити повністю.

Сторонам належним чином повідомлено про розгляд справи.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі та матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача і вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2015 року по справі №909/106/15 слід скасувати та прийняти нове рішення виходячи з наступного.

Згідно з матеріалами справи, 26 грудня 2013 року між Управлінням пенсійного фонду України в Тисменицькому районі (замовник) та Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» від імені якого діяла Івано-Франківська дирекція УДППЗ «Укрпошта» (виконавець) укладено договір про закупівлю послуги з виплати та доставки пенсій, допомоги на поховання за державні гроші №14, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується у 2014 році надати замовникові послуги з виплати та доставки пенсії, допомоги на поховання у Тисменицькому районі, а замовник - прийняти і оплатити послуги.

Відповідно до пункту 1.2 договору виконавець на підставі виплатних документів (відомостей, разових доручень), наданих замовником, за відповідну плату проводить виплату та доставку пенсій, виплату допомоги на поховання протягом виплатних періодів, зазначених у пункті 5.1 договору.

У Розділі 2 договору сторони встановили, що виконавець надає замовнику послуги, якість яких відповідає вимогам Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затвердженої спільним наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28.04.09 №464/156, постановою правління Пенсійного фонду України від 28.04.09 №14-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.09 №592/16608.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим договором (п. 7.1).

За приписами пункту 7.4 договору, у разі використання коштів на цілі, відмінні від цілей виплати пенсій та допомоги на поховання, на виплату поштових переказів, виплату коштів неналежній особі та/або в неналежному розмірі, а також використання коштів з рахунка №2604 на покриття залучених на пенсійні виплати власних коштів виконавця у необґрунтованих розмірах, останній відшкодовує замовнику кошти у сумі, використаних не за призначенням, а також сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% суми коштів, використаних не за призначенням, за кожний день такого використання, але не більше 10% від суми коштів, використаних не за призначенням.

Згідно із ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством. Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються законом. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.

У пункті 5.3 Інструкції про виплату та доставку пенсії, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку передбачено, що виплата пенсії проводиться працівником зв'язку особисто одержувачу після звірення даних пред'явленого паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, з даними та значеними органом Пенсійного фонду у відомості. За отримання грошей одержувач розписується у відомості і проставляє дату одержання, а працівник зв'язку розписується за здійснення виплати.

Виплата пенсії зможе здійснюватися за довіреністю. Після першої виплати довіреність на виплату пенсій відбирається і зберігається у виплатному об'єкті поштового зв'язку, що забезпечує наявність довіреності в окремій справі (п. 5.6 Інструкції).

У разі, якщо довіреність оформлена на строк понад один рік, одержувач пенсій, після закінчення кожного року дії довіреності звертається з відповідною заявою до відповідного органу Пенсійного фонду щодо продовження виплати за довіреністю.

У разі відсутності відповідної відмітки у відомості виплата пенсії, за довіреністю, з дати вчинення якої минуло більше року, не допускається.

18.08.2014, 06.10.2014 та 27.10.2014 Управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі проведено перевірку факту виплати пенсій гр. Кукурудз О.І., Терешкун Н.Д., Дебелюк А.П., Гаврон Н.В., Слюсара І.П. та Грейди Т.Д. за червень, серпень-вересень 2014 року та складено довідки перевірки фактів виплати пенсій (Додатки 1, 2, 3).

За результатами перевірки виплатних відомостей по відділеннях поштового зв'язку по особових рахунках зазначених вище громадян встановлено, що у період червень, серпень-вересень 2014 року виплата пенсій відбулася неуповноваженим особам, оскільки пенсіонер Слюсар І.П. перебував на стаціонарному лікуванні у Обласній психіатричній лікарні №2, а Кукурудз О.І., Терешкун Н.Д., Дебелюк А.П., Гаврон Н.В. та Грейда Т.Д. знаходилися за межами країни, та заяв на поновлення виплати пенсії за довіреністю від цих пенсіонерів не надходило. Після виявлення порушення Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Івано-Франківської дирекції УДППЗ "Укрпошта", повернуто позивачу суми виплачених пенсій та поштового збору та на винних працівників накладено адмінстягнення.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем порушено умови Розділу 2 договору, в якому сторони погодили відповідальність у вигляді стягнення пені.

У зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо виплати пенсії неналежним особам, відповідно до п. 7.4 договору, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 505,10 грн.

Суд першої інстанції, зіславшись на ч. 1 ст. 4-7 та ч. 1 ст. 43 ГПК України, перевірив обґрунтованість і правильність здійснених позивачем нарахувань, вказавши що таке обчислення є помилковим, і зробив це самостійно. Згідно розрахунку Господарського суду Івано-Франківської області, до задоволення підлягає сума пені у розмірі 1,52 грн., а в решті суми пені слід відмовити.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Із змісту умов договору №14 про закупівлю послуги з виплати та доставки пенсій, допомоги на поховання за державні кошти від 26 грудня 2013 року, підстав його укладення і статусу сторін, слідує, що такий є договором про надання послуг. Правове регулювання договору про надання послуг визначене ст.ст. 901-907 ЦК України.

Так, за умовами ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема, неустойкою. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З матеріалів справи слідує, що відповідач виплатив кошти неналежним особам, за що повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% суми коштів, використаних не за призначенням за кожний день такого використання, але не більше 10% від суми коштів, використаних не за призначенням (п. 7.4 договору).

Суд першої інстанції, перерахувавши позовні вимоги, дійшов висновку про їх задоволення лише в частині 1,52 грн. Проте суд не зазначив свого розрахунку позовних вимог які підлягають до задоволення та не вказав у чому саме помилковість нарахування пені позивачем.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та вказує на правильність її нарахування позивачем (а.с. 77).

Тому рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2015 року слід скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

За приписами ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України). Статтею 104 ГПК України визначено підстави для скасування або зміни рішення господарського суду. Серед іншого такими підставами є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

У силу положень ст.49 ГПК України судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі задовольнити. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30 березня 2015 року по справі №909/106/15 скасувати і прийняти нове рішення:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Івано-Франківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» (76018, вул. Незалежності, 6, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код 22178632) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі (77400, вул. Галицька, 21, м. Тисмениця, ідентифікаційний код 20550926) 505,10 грн. пені.

Стягнути з Івано-Франківської дирекції УДППЗ «Укрпошта» (76018, вул. Незалежності, 6, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код 22178632) в доход Державного бюджету України 1827,00 грн. судового збору за розгляд справи у першій інстанції та 913,50 грн. судового збору за розгляд справи у апеляційній інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.

суддя Кордюк Г.Т.