Постанова № 46039283, 30.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2015 р. Справа№ 911/506/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Чорної Л.В.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю

представників сторін : від відповідача 1- не з'явився.

від відповідача 2 - Чаплюк Ю.Г.

від відповідача 3- не з'явився.

від відповідача 4- Базалицький С.В.

від прокуратури - Нестеренко Є.І.

розглянувши Заступника прокурора Київської області

апеляційну скаргу

на рішення

господарського суду Київської області

від 07.04.2015 року

у справі № 911/506/15 (суддя: Конюх О.В.)

за позовом прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави

до 1) Ірпінської міської ради, м. Ірпінь

2) Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області

3) Ірпінської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12

4) приватного підприємства фірми "АВ-К"

про визнання недійсним рішення міської ради від 06.11.2014р. №4152-60-VI, договору оренди від 01.12.2014р. та зобов'язання повернути нежитлове приміщення.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.04.2015 року у задоволені позову прокурору міста Ірпеня Київської області в інтересах держави до Ірпінської міської ради Київської області, Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Київської області, Ірпінської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 та приватного підприємства фірми "АВ-К" відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі головуючого судді: Баранця О.М. (доповідач), суддів: Сітайло Л.Г., Пашкіної С.А. та призначено до розгляду.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судове засідання 30.06.2015 року представники відповідачів 1 та 3 не з'явилисяся.

Відповідач 1 надав пояснення по справі та просив розглядати справу у відсутності представника відповідача 1.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників відповідачів 1 та 3, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 06.10.2011р. між відділом освіти Ірпінської міської ради загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №12 (орендодавець) та ПП фірма "АВ-К" (орендар) було укладено договір №2/1 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежиле приміщення, площею 73 кв.м., розмішене за адресою: м. Ірпінь, вул. З. Алієвої, 64, що знаходиться на балансі відділу освіти Ірпінської міської ради, з метою надання освітніх послуг населенню (під автоклас).

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії акту приймання-передачі орендованого майна від 06.10.2011р., орендодавець (Спеціалізована ЗОШ І-ІІІ ступенів №12) передав, а орендар (ПП "АВ-К") прийняв в оренду нерухоме майно - нежиле приміщення, загальною площею 73 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. З. Алієвої, 64.

Шляхом укладання 05.09.2014р. додаткової угоди №1 до договору від 06.10.2011р. №2/1 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, сторони продовжили строк дії договору з 06.09.2014р. по 30.11.2014р. включно, зазначивши при цьому, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати комунального майна територіальної громади м. Ірпінь, затвердженою рішенням від 15.09.2013р. №3424-47-VI. і становить за перший місяць оренди вересень 2014р. 220,79 грн. з ПДВ.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 19 частини 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються за дорученням відповідних рад питань про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом порядку.

Згідно положень частини 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Спірним рішенням Ірпінської міськради від 06.11.2014р. №4152-60-VI "Про затвердження протоколу від 22.09.2014р. №3/2014 засідання конкурсної комісії з розгляду питань про надання в оренду комунального майна" вирішено затвердити протокол від 22.09.2014р. №3/2014 засідання конкурсної комісії з розгляду питань про надання в оренду комунального майна.

Згідно протоколу від 22.09.2014р. №3/2014 засідання конкурсної комісії по розгляду питань про надання в оренду комунального майна, до порядку денного засідання було включено, зокрема, питання про продовження терміну дії договору оренди укладеного з ПП фірмою "АВ-К" (пункт 7.12 порядку денного).

Так, конкурсною комісією по пункту 7.12 порядку денного прийнято рішення продовжити на 2 роки 11 місяців укладений з ПП "АВ-К" договір оренди №2/1 від 06.10.2011р. на частину нежитлового приміщення площею 73,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. З. Алієвої, 64, з метою надання освітніх послуг населенню (під автоклас), та з орендною ставкою 10% на рік від вартості орендованого майна, відповідно до звіту про незалежну оцінку.

01.12.2014р. між Управлінням освіти і науки (балансоотримувач), Ірпінською Спеціалізованою ЗОШ №12 (орендодавець) та ПП фірмою "АВ-К" (орендар) укладено договір №14/1-2014 оренди об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Ірпеня (далі - Договір), згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в погодинне платне користування комунальне майно - нежитлове приміщення, площею 73,0 кв.м. (майно), розміщене за адресою: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. З.Алієвої, 64, у будівлі Ірпінської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12, що перебуває на балансі Управління освіти Ірпінської міськради; майно передане в оренду з метою під автоклас. Відповідно до умов Договору:

- орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передавання майном (пункт 2.1. Договору);

- передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада, а орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2. Договору);

- орендар зобов'язується, зокрема, використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього Договору та своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (пункти 5.1., 5.2. Договору);

- Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01.12.2014р. до 31.10.2017р. включно (пункт 10.1. Договору).

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії акту приймання-передачі приміщення згідно договору оренди нежилого приміщення від 01.12.2014р., складений балансоотримувачем (Управління освіти і науки), орендодавцем (Ірпінська Спеціалізована ЗОШ №12) та орендарем (ПП фірма "АВ-К"), орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно - нежиле приміщення, загальною площею 73 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Ірпінь, вул. З. Алієвої, 64.

Статтею 2 Закону України "Про освіту" визначено, що завданням законодавства України про освіту є регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загально-культурної підготовки громадян України.

Згідно ст. 9 Закону України "Про загальну середню освіту" до загальноосвітніх навчальних закладів належать, у тому числі, школи І-ІІІ ступенів.

Так, згідно пункту 1.1. Статуту Ірпінської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №12 Спеціалізована ЗОШ І-ІІІ ступенів №12 з вивчення іноземних мов (школа лінгвістики) змінила свою назву на Ірпінська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №12 з вивченням іноземних мов (школа) лінгвістики) Ірпінської міської ради Київської області, яка є навчальним комунальним закладом з правом юридичної особи, має свою концепцію і забезпечує потреби громадян у загальній середній освіті.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про освіту" фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування, у тому числі, визначено доходи від надання в оренду приміщень.

Згідно пункту 105 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010р. №778, джерелами фінансування закладу є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, навчально-дослідних ділянок, підсобних господарств, від передачі в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Частиною 5 ст. 63 Закону України "Про освіту" визначено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Згідно частини 2 ст. 44 Закону України "Про загальну середню освіту", вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами, а також типовими переліками обов'язкового навчального та іншого обладнання (в тому числі корекційного), навчально-методичних та навчально-наочних посібників, підручників, художньої та іншої літератури.

У відповідності до приписів пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001р. №63, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча ст. 61 Закону України "Про освіту" та ст. 44 Закону України "Про загальну середню освіту" зазначають, що додатковими джерелами фінансування навчальних закладів, заснованих в тому числі на комунальній власності, можуть бути доходи від надання в оренду приміщень, однак, оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об'єкт оренди використовується за цільовим призначенням - для навчально-виховного процесу.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про освіту" встановлено, що право громадян на освіту забезпечується: розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти; відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина; різними формами навчання - очною, вечірньою, заочною, екстернатом, а також педагогічним патронажем.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про освіту" система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти згідно із статтею 29 вказаного Закону включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту та самоосвіту.

За змістом наведених норм законодавства, під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти.

В свою чергу, навчально-виховний процес, як складова освітньої діяльності - це система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (пункт 1.2. Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 01.08.2001 р. №563).

Згідно з приписами частини 5 ст. 18 Закону України "Про освіту" діяльність навчальних закладів розпочинається за наявності ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг для одержання освіти і підготовкою фахівців різних рівнів кваліфікації. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Статуту ПП фірми "АВ-К" предметом діяльності підприємства, зокрема є просвітницька діяльність, а саме: підготовка та передпідготовка, підвищення кваліфікації водіїв автотранспортних засобів; підготовка водіїв автотранспортних засобів з числа учнів середніх шкіл; підготовка водіїв автотранспортних засобів з числа інвалідів; підготовка, передпідготовка та підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання водінню автотранспортних засобів; пропаганда знань правил дорожнього руху серед всіх верств населення; розробка планів та методики навчання підготовки водіїв всіх категорій; організація учбово-методичної роботи відповідно до розроблених планів; надання організаційно-технічної та методичної допомоги загальноосвітнім навчальним закладам з вивчення правил дорожнього руху; проведення навчання та видання Свідоцтв про закінчення курсу навчання по керуванню автотранспортним засобами категорії "А", "В", "С", "Д", "Е", "АВС" - згідно законодавчих документів та отриманих ліцензій; організація курсів іноземних мов, комп'ютерних курсів, курсів перукарів тощо.

Відповідач 4 здійснює свою діяльність на підставі ліцензії серії АЕ №270999 (копія залучена до матеріалів справи), виданої Міністерством освіти і науки України 03.09.2013р. на підставі рішення акредитаційної комісії від 27.06.2013р. №105 (наказ Міністерства освіти і науки України від 01.07.2013р. №2494л), із строком дії з 27.06.2013р. по 27.06.2016р., яка надає право ПП фірмі "АВ-К" надавати освітні послуги, пов'язані з одержанням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до професійно-технічного навчання.

Професійно-технічне навчання - складова професійно-технічної освіти. Професійно-технічне навчання передбачає формування у громадян професійних умінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи чи групи робіт, і може здійснюватися у професійно-технічних навчальних закладах, а також шляхом індивідуального чи курсового навчання на виробництві, у сфері послуг (ст. 3 Закону України "Про професійно-технічну освіту").

Статтею 3 Закону України "Про професійно-технічну освіту" також визначено, що професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України. Професійно-технічна освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про професійно-технічну освіту" система професійно-технічної освіти складається з професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять діяльність у галузі професійно-технічної освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.

Згідно положень частин першої та другої ст. 25 Закону України "Про професійно-технічну освіту" професійно-технічна освіта може включати природничо-математичну, гуманітарну, фізичну, загальнотехнічну, професійно-теоретичну і професійно-практичну підготовку. Природничо-математична, гуманітарна, загальнотехнічна, професійно-теоретична підготовка здійснюється в спеціалізованих навчальних кабінетах, аудиторіях, лабораторіях і провадиться у таких формах: різні типи уроків, лекція, теоретичний семінар, практичний семінар, лабораторно-практичне заняття тощо; індивідуальне заняття учнів, слухачів; виконання учнями, слухачами індивідуальних завдань (реферат, розрахункова робота, курсовий проект, випускна та проміжна етапна кваліфікаційна робота, дипломний проект); навчальна екскурсія; інші форми організації теоретичного навчання.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми законодавства, а також наявність у орендаря відповідної ліцензії на надання освітніх послуг, пов'язаних з одержанням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до професійно-технічного навчання, суд приходить до висновку, що відповідач 4 - ПП фірма "АВ-К" використовує орендоване приміщення у позаурочний та позанавчальний час з метою професійно-технічної та професійно-практичної підготовки водіїв автотранспортних засобів, здійснюючи професійно-технічне навчання, яке є складовою професійно-технічної освіти, яка в свою чергу, є складовою системи освіти України.

За таких обставин, висновок прокурора про те, що мета оренди суперечить вимогам Закону України "Про освіту", пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01 є хибним.

Відповідно до положень ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. відповідно до частини 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Враховуючи те, що спірне рішення Ірпінської міськради від 06.11.2014р. №4152-60-VI "Про затвердження протоколу від 22.09.2014р. №3/2014 засідання конкурсної комісії з розгляду питань про надання в оренду комунального майна", яким фактично продовжено дію договору оренди від 06.10.2011р. № 2/1, укладеного між відповідачем 2, відповідачем 3 та відповідачем 4, прийнято у відповідності до вимог Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" "Про освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про загальну середню освіту", і не суперечить пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, вимога прокурора про визнання недійсним та скасування вказаного рішення із заявлених підстав не підлягає задоволенню.

Статтею 203 ЦК України визначено перелік загальних умов, необхідних для чинності правочину. Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 5 зазначеної статті, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема наявність спеціальних підстав визнання недійсною угоди.

Під час розгляду спору у справі № 911/506/15 судом першої інстанції вірно було встановлено відсутність зазначених обставин, відповідно позовна вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Ірпеня від 01.12.2014р. № 14/102014 задоволенню не підлягає.

Оскільки вимога прокурора про зобов'язання приватного підприємства фірми "АВ-К" звільнити та повернути орендоване приміщення є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди (застосування реституції у відповідності до ст. 216 ЦК України), дана вимога також задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Київської області від 07.04.2015 року у справі №911/506/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 911/506/15 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Копію постанови направити сторонам та прокуратурі.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Л.В. Чорна

Повний текст постанови складено 30.06.2015 року.