Ухвала суду № 46034530, 30.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д.

при секретарі - Перевузнику П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 квітня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року позивач звернувся із зазначеним позовом, на обґрунтування якого зазначив, що 06 лютого 2009 року між сторонами був укладений кредитний договір № 02/980/К/008, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 272 374.66грн. зі сплатою 20% річних за користування ним терміном до 05 січня 2010 року.

За додатковими угодами від 05.01.2010 року № 1, від 05.05.2010 року № 2 від 04 серпня 2010 року № 3, від 03 серпня 2011 року № 4, від 02 серпня 2012 року № 5, від 30 квітня 2013 року № 6 термін користування кредитом продовжено до 29 квітня 2014 року.

ОСОБА_1 свої зобов'язання за даним кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 21 листопада 2014 року склала 600 902.14 грн., з яких:

- 272 374.66 грн. - заборгованість за кредитом;

- 270 882.26 грн. - заборгованість по сплаті процентів;

- 34 931.12 грн. - пені нарахована за несвоєчасне повернення кредиту;

- 22 714.10 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів.

Тому, вказану суму заборгованості 600 902.14грн. на свою користь та судовий збір на користь держави позивач просив стягнути із відповідача. (а.с.1-29)

Відповідач проти позову заперечував, у т.ч. з підстав пропуску позивачем строку позовної давності. (а.с.38-42)

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24 квітня 2015 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Старокиївський банк» заборгованість за кредитним договором №02/980/К/008 від 06 лютого 2009 року в розмірі 600902,14 грн. (а.с.73-76)

В апеляційній скарзі відповідач посилався на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи скаргу апелянт зазначив, що суд не врахував обставин та доказів якими відповідач обґрунтовував заперечення проти заявленого позову і дійшов помилкових висновків про задоволення позову. Оскільки позивач в інших справах де виступає боржником заявляє про нікчемність договорів, то й визнання нікчемним цього кредитного договору є справедливим. (а.с.79-86)

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 підтримала скаргу і просила її задовольнити.

Інші особи до суду не прибули, були повідомлені належним чином, ОСОБА_1 був сповіщений врученням повістки представнику ОСОБА_2 про що у справі є докази. (а.с.102-105)

Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити враховуючи наступне.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 06 лютого 2009 року між сторонами був укладений кредитний договір № 02/980/К/008, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 272 374.66 грн. зі сплатою 20% річних за користування ним терміном до 05 січня 2010 року.

За п.п. 2.4, 2.6 цього Договору, погашення кредиту здійснюється Позичальником у готівковій формі, шляхом внеску в касу кредитора або шляхом безготівкового перерахування коштів, належних до сплати згідно цього Договору, платіжним дорученням на відповідний позичковий рахунок, вказаний в п. 2.1 цього Договору. Нараховані проценти сплачуються позичальником протягом перших семи календарних днів наступного місяця, що слідує за місяцем нарахування процентів, шляхом внеску в касу кредитора або шляхом безготівкового перерахування платіжним дорученням на рахунок кредитора, вказаний в п. 2.5 цього Договору, та одночасно з остаточним погашенням Кредиту. При остаточному погашенні кредиту позичальник зобов'язаний в першу чергу сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом. (а.с. 4-6)

Банк виконав умови договору кредиту та надав відповідачу кошти шляхом їх зарахування на поточний рахунок позичальника як це передбачено п. 3.1.1 Договору, що підтверджується завіреною копією меморіального ордеру № 5688/1 від 06 лютого 2009 року. (а.с. 14)

За додатковими угодами від 05.01.2010 року № 1, від 05.05.2010 року № 2 від 04 серпня 2010 року № 3, від 03 серпня 2011 року № 4, від 02 серпня 2012 року № 5, від 30 квітня 2013 року № 6 термін користування кредитом продовжено до 29 квітня 2014 року.(а.с.7-13)

ОСОБА_1 свої зобов'язання за даним кредитним договором належним чином не виконав.

Колегія суддів перевірила та відхилила доводи апелянтапро застосування наслідків пропуску строків позовної давності до вимог кредитора, оскільки за положеннями п.п. 2.4, 2.6 кредитного Договору, Додаткового Договору № 6 від 30 квітня 2013 року, строк виконання грошового зобов'язання боржником, як в частині повернення кредиту так і сплати процентів, пені встановлений Договором за погодженням сторін, у т.ч. при остаточному погашенні кредиту, тобто - 30 квітня 2014 року, а відтак й початок перебігу строку позовної давності з огляду на положення ч. 5 ст. 261 ЦК України слід рахувати із зазначеної дати. Із зазначеним позовом позивач звернувся 24 листопада 2014 року.(а.с.1-13)

Крім того, 06 березня 2009 року відповідач сплатив Банку 3 432.67 грн. та 07 квітня 2009 року - 4 626.64 грн. на погашення процентів за користування отриманими кредитними коштами, що свідчить про визнання відповідачем факту отримання кредитних коштів від Банку.

12 січня 2010 року відповідачем сплачено Банку 36416.12 грн. на погашення процентів за кредитним договором, тобто вчинено боржником дії, що свідчать про визнання ним свого боргу (ч. 1 ст. 264 ЦК України).(а.с.18-21)

Тому колегія суддів визнала помилковими посилання апелянта на правовий висновок Верховного Суду України викладений у постанові від 06 листопада 2013 року по справі № 6-116цс13.

Обов'язок відповідача ОСОБА_1 сплатити позивачу заборгованість за кредитним договором № 02/980/К/008 від 06 лютого 2009 року (з урахуванням Додаткових Договорів) яка станом на 21 листопада 2014 року склала 600 902.14 грн., з яких: 272 374.66 грн. - заборгованість за кредитом; 270 882.26 грн. - заборгованість по сплаті процентів; 34 931.12 грн. - пені нарахована за несвоєчасне повернення кредиту; 22 714.10 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, розрахунки такої заборгованості наведені позивачем і зазначені в оскаржуваному рішенні районного суду, право кредитора вимагати повернення кредитних коштів передбачені і відповідають п.п. 1.1-1.2, 2.1.-2.9, 3.2-3.4, 4.1-4.4 укладеного між Банком і ОСОБА_1 кредитного договору. (а.с.4-13)

Наведені розрахунки обґрунтовані наявними у справі доказами, в межах заявлених позовних вимог, враховано період порушення боржником умов договору, і сплату ним коштів на виконання договору і часткове погашення заборгованості та в межах строку позовної давності. Розрахунок пені виконаний кредитором в межах річного строку позовної давності.

Помилкове зазначення позивачем в розрахунку дати видачі кредиту 07 листопада 2008 року не вплинуло на правильність розрахунку заборгованості і цей недолік був виправлений в районному суді наданням нового розрахунку.(а.с. 3, 66)

Отримані районним судом докази колегія суддів визнала достатніми для правового висновку по справі. За таких обставин, колегія суддів відхилила доводи апелянта про неповноту судового розгляду.

Посилання апелянта на нікчемність кредитного договору об'єктивними доказами по справі не підтверджені, тому колегія суддів їх відхилила.

Колегія суддів апеляційного суду забезпечила реалізацію права ОСОБА_1 на перегляд законності оскаржуваного рішення, проте власного розрахунку заборгованості або доказів погашення такої на час ухвалення оскаржуваного рішення районним судом апелянт не надав, клопотань про призначення експертизи в суді не заявляв, що підтверджується матеріалами справи та журналами звукозапису судових засідань.

Наведені апелянтом доводи не можуть бути визнані підставою для звільнення відповідача від зобов'язань за укладеним ним кредитним договором, інших передбачених законом підстав для зменшення розміру заборгованості не встановлено.

Оскаржуване рішення не містить висновку щодо стягнення судового збору (або звільнення від його сплати) на користь держави за розгляд справи проте такий недолік може бути виправлений районним судом в порядку ст. 220 ЦПК України.

Доводи скарги цих висновків не спростовують, не впливають на правильність ухваленого судом рішення, тому з огляду на вимоги ст. 308 ЦПК України, колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

О.Ф.Мазурик

Л.Д.Махлай

Справа № 22-ц/796/8658/2015

Унікальний номер 753/21214/14-ц

Головуючий у першій інстанції - Шклянка М.П.

Доповідач Левенець Б.Б.