Постанова № 46032820, 30.06.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2015 р. Справа № 809/2409/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Візінському М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, вул. Стуса, 2, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300

до відповідача: ТЗОВ "Вінтаж транс сервіс", вул. Каракая, 28 д, м. Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення податкового боргу в сумі 3230,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Калуська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до ТЗОВ "Вінтаж транс сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 3230,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом по сплаті податку на прибуток підприємств в розмірі 3230,00 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) згідно податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 14.08.2014 року за № НОМЕР_1 на суму 170,00 грн. та від 15.08.2014 року за № НОМЕР_2 на суму 3060,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, на адресу суду направив клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без участі представника інспекції. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі, позов просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, поштове відправлення із ухвалою суду та повісткою, направлені відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулося до суду без вручення в звязку із закінченням терміну зберігання. В такому випадку у відповідності до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи відповідач суду не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому, на підставі вищенаведеної норми, враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТЗОВ "Вінтаж транс сервіс" 09.11.2011 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.7-9) та перебуває на обліку в Калуській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 9.1.1. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

У відповідності до пункту 15.1. статті 15, статті 133 Податкового кодексу України відповідач являється платником податку на прибуток підприємств та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обовязок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обовязком. Податковий обовязок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обовязків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обовязку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2. пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України).

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (підпункт 54.3.1. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Згідно приписів пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Згідно пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 12.08.2014 року за № 1567/1501/37824042 (а.с.10), яким встановлено неподання ТЗОВ "Вінтаж транс сервіс" декларації з податку на прибуток за 2013 рік, позивачем відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 14.08.2014 року за № НОМЕР_1 збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 170,00 грн. (а.с.11); на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 15.08.2014 року за № 1740/1502/37824042 (а.с.12), яким встановлено неподання відповідачем податкових декларацій з податку на прибуток за І півріччя 2012 року, 9 місяців 2012 року, 2012 рік, Калуською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 15.08.2014 року за № НОМЕР_2, яким відповідачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 3060,00 грн. (а.с.13). Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу, однак були повернуті на адресу позивача з відміткою поштового звязку "за закінченням терміну зберігання", копія конверту якого міститься в матеріалах справи (а.с.14).

Згідно абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що направлені відповідачу податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 14.08.2014 року за № НОМЕР_1 та від 15.08.2014 року за № НОМЕР_2 є врученими ТЗОВ "Вінтаж транс сервіс".

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями форми "Р" від 14.08.2014 року за № НОМЕР_1 на суму 170,00 грн. та від 15.08.2014 року за № НОМЕР_2 на суму 3060,00 грн., суд приходить до переконання, що визначена сума податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в загальному розмірі 3230,00 грн. є узгодженою.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Калуською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 08.10.2014 року за № 3217-25 на суму податкового боргу в розмірі 3230,00 грн.(а.с.15). Вказана податкова вимога направлялася ТЗОВ "Вінтаж транс сервіс", однак була повернута на адресу позивача з відміткою поштового звязку "за закінченням терміну зберігання", копія конверту якого міститься в матеріалах справи (а.с.15).

Суд приходить до висновку, що направлена відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 08.10.2014 року за № 3217-25 є врученою ТЗОВ "Вінтаж транс сервіс" на підставі абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України. На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості субєктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобовязання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що сума боргу відповідача з податку на прибуток підприємств в сумі 3230,00 грн. є узгодженою та несплаченою, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями форми "Р" від 14.08.2014 року за № НОМЕР_1 (а.с.11), від 15.08.2014 року за № НОМЕР_2 (а.с.13), податковою вимогою форми "Ю" від 08.10.2014 року за № 3217-25 (а.с.15), довідкою про наявність податкового боргу від 11.06.2015 року за № 2323/10/09-06-23 (а.с.6), а також зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.17-18).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 3230,00 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з ТЗОВ "Вінтаж транс сервіс" заборгованості в сумі 3230,00 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтаж Транс Сервіс" (код ЄДРПОУ 37824042) в дохід бюджету кошти на погашення податкового боргу в розмірі 3230 (три тисячі двісті тридцять) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 02.07.2015 року.