Постанова № 46031784, 24.06.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 червня 2015 р. Справа № 2а/0270/5592/11

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Комара П.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кошевого Б. В.

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Назарет Трейд"

до: Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилася справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Назарет Трейд" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою суду від 17.01.2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.03.2012 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 21.09.2011 року №0000392301 та №0000382301 з посиланням на те, що сформовані позивачем дані податкового обліку підтверджуються документально.

Однак, позивач не погоджуючись із зазначеними вище рішеннями звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргу на рішення першої та апеляційної інстанцій.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2015 року касаційну скаргу задоволено частково:

- постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.03.2012 року скасовано;

- відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 21.09.2011 року №000392301;

- справу в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.09.2011 року №0000382301 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Приймаючи таке рішення суд касаційної інстанції вказав, що по епізоду, повязаному із збільшенням Товариством рядку 23 (залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) на 58865 грн. у податковій декларації з ПДВ за травень 2010 року шляхом подання уточнюючого розрахунку, суди послалися на факт долучення позивачем податкових накладних, виписаних товариством з обмеженою відповідальністю "Ойл Трейдінг", товариством з обмеженою відповідальністю "НКС Торговий дім "Нафта", фермерським господарством "Чест". Втім судами не надано будь-якого правового аналізу наведеним первинним документам у світлі їх обґрунтування уточнених позивачем даних податкового обліку з ПДВ, у звязку з чим висновок судів щодо документальної підтвердженості таких даних є незрозумілим.

Враховуючи зазначене, Вінницьким адміністративним судом здійснено повторний авторозподіл та адміністративну справу передано на розгляд головуючому судді Комару П. А.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.04.2015 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні із викликом сторін.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що до перевірки були надані усі документи, що підтверджують збільшення рядка 23 Декларації "Залишок відємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного періоду" на суму 58865 грн., однак податковим органом надані документи не були прийняті до уваги.

У судовому засіданні представники позивача просили позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення - рішення від 21.09.2011 року №0000382301.

Представник відповідача заперечував проти позову з підстав наведених у письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Назарет Трейд" зареєстроване Хмільницькою міською радою 21.05.2008 року за № 117910, свідоцтво про державну реєстрацію від 21.05.2008 року № 547530, взяте на податковий облік Хмільницькою ОДПІ 23.05.2008 року за № 417.

Працівниками податкової інспекції в період з 18.07.2011 року по 29.08.2011 року, на підставі направлень № 387, 388, 389 від 18.07.2011 року та № 395 від 25.07.2011 року, проведено планову виїзну перевірку "Назарет Трейд", з питань дотримання вимог податкового, валютного на іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 01.04.2011 року. Термін проведення перевірки продовжувався на підставі наказу № 687 від 12.08.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 63-23-35797955 від 05.09.2011 року, яким було встановлено порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Даний висновок податковим органом зроблений в звязку з невідповідністю первинних документів вимогам законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність, що не підтверджують здійснення господарських операцій, які формували валові витрати підприємства. Також під час перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартістю", оскільки товариством не надано за травень 2010 року документального підтвердження збільшення рядка 23 Декларації "Залишок відємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного періоду" на суму 58865 грн.

На підставі вказаного акту, Хмільницькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 000382301 від 21.09.2011 року, якими підприємству визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 73581 грн. за основним платежем, 14716 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходив з наступного.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до висновків акту перевірки, ТОВ "Назарет Трейд", в поданому до Хмільницької ОДПІ уточненому розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок № НОМЕР_1 від 24.06.2010 року до декларації з ПДВ за травень 2010 року, безпідставно збільшено рядок 23 Декларації "Залишок відємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного періоду" на суму 58865 грн., а саме: по рядку 23.3 "значення рядків 8.5 та 8.6 додатка 5 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податкового) періоду на суму 27683 грн., та по рядку 23.4 "зменшено/збільшено залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу" на суму 31182 грн.

Вказане порушення відбулось внаслідок того, що під час проведення перевірки товариством не надано за відповідний період документального підтвердження збільшення відповідного рядка на вказану суму.

Згідно з п. 1.7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З аналізу вказаної правової норми та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів та послуг; використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у звязку з таким придбанням.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем долучені податкові декларації з ПДВ за травень 2010 року, уточнюючий розрахунку у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, податкові накладні ФГ "Чест", ТОВ "Ойл Трейдінг" та ТОВ "НКС Торговий дім Нафта" та квитанції № 2 доставлених до районного рівня ДПА 21.06.2010 року (реєстраційний номер звіту: НОМЕР_2), ТОВ "Назарет Трейд" з яких вбачається підтвердження збільшення рядка 23 Декларації "Залишок відємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного періоду" на суму 58865 грн. Однак, перевіряючими зазначений факт під час проведення перевірки та формування висновків до уваги взятий не був.

Так, зокрема, судом досліджені податкові накладні, виписані:

- ФГ "Чест" від 17.07.2009 року №3 на суму 15210, 00 грн.;

- ТОВ "Ойл Трейдінг" від 01.12.2009 року №120101 на суму 187094, 10 грн. ;

- ТОВ "Назарет Трейд" від 21.07.2009 року №934 на суму 150886,56 грн.

Суд зазначає, що субєкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності належним чином оформлені податкові накладні та виписані ці накладні особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 10.01.2012 у справі № К/9991/81953/11.

При цьому наявність або відсутність окремих документів, або помилки у їх оформленні не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (стаття 86 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до пп. 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові, особи контролюючих органів зобов'язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як поясненнями представників сторін, так і матеріалами суд вважає, що позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції №0000382301 від 21.09.2011 року.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович