Ухвала суду № 46030310, 01.07.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/2757/14 Провадження № 22-ц/795/1247/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Логвіна Т. В. Доповідач - Боброва І. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБобрової І.О.,суддів:Євстафіїва О.К., Тагієва С.Р.,при секретарі:Зіньковець О.О.,за участю:представника позивача - Мухоїд Г.В., відповідача ОСОБА_6, її представника - адвоката Шолох О.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 травня 2015 року про зупинення провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 в інтересах малолітньої ОСОБА_10 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» просить ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 травня 2015 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 травня 2015 року провадження у справі зупинено до вирішення цивільної справи № 750/888/15ц (провадження № 2/750/870/15) за позовом ОСОБА_8 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», Деснянського відділу ДВС Чернігівського МУЮ про визнання недійсними прилюдних торгів, акту про передачу майна стягувачу, постанови про передачу арештованого майна, свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю, треті особи: Чернігівське МУЮ, реєстраційна служба Чернігівського МУЮ.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на порушення районним судом норм процесуального права. Апелянт вказує на те, що предмети спору за двома позовами різні та абсолютно не пов'язані між собою. Майно, щодо якого виник спір у справах, є різним. Хоча правовідносини і виникли з одного кредитного договору, це, на думку апелянта, жодним чином не свідчить про неможливість розгляду даної цивільної справи. Також, зупинення провадження у справі унеможливлює вирішення справи у встановлені законодавством строки. Крім того, на думку апелянта, відповідачем йде просто затягування розгляду справи.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_8 та її представник в судовому засіданні послалися на безпідставність апеляційної скарги і просили відмовити в її задоволенні, надавши письмові заперечення, в яких зазначено, що у випадку задоволення її позову до банку та ДВС, предмет іпотеки - приміщення кафе за адресою АДРЕСА_2 - буде продано за значно більшу суму, що дасть можливість погасити борг перед банком і зробить безпідставним звернення стягнення на другий предмет іпотеки за цим же кредитним договором - квартиру АДРЕСА_1, що є єдиним житлом відповідачів.

Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилася. Про час розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 24.06.2015 поштового відправлення .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Згідно з п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Із матеріалів справи вбачається, що 04.02.2008 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_8 укладений кредитний договір (а.с.8), до якого в подальшому укладалися додаткові угоди (а.с.11,12). Кредитний договір містить посилання на те, що забезпеченням виконання зобов'язання за даним договором є нерухомість, що розташована за адресою АДРЕСА_2, площею 252,0 кв.м. та квартира АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_11 і ОСОБА_8 .

В березні 2014 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось з позовом до відповідачів та після уточнення позовних вимог просило в рахунок погашення заборгованості перед позивачем за кредитним договором № «49»_18-02/08-МФ від 04 лютого 2008 року в сумі 1 470 401 грн. 52 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за ціною у розмірі 234 000 грн. та виселити ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 з даного житлового приміщення..

В той же час в провадженні Деснянського районного суду м.Чернігова перебуває цивільна справа № 750/888/15-ц (провадження № 2/750/870/15) за позовом ОСОБА_8 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», Деснянського відділу ДВС Чернігівського МУЮ про визнання недійсними прилюдних торгів, акту про передачу майна стягувачу, постанови про передачу арештованого майна, свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю, по якій ухвалою судді Деснянського районного суду м.Чернігова від 11 лютого 2015 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду (а.с.201).

Зупиняючи провадження у справі, районний суд, із посиланням на п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, обґрунтовано виходив з того, що вирішення спору щодо виселення відповідачів пов'язано з позовом відповідача ОСОБА_8 про визнання недійсними прилюдних торгів, акту про передачу майна стягувачу, постанови про передачу арештованого майна, свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю, оскільки між сторонами по зазначеним справам склалися правовідносини з приводу одного кредитного договору.

Колегія суддів погоджується з даним висновком, оскільки обидва предмети іпотека забезпечують виконання одного зобов'язання. Вартість реалізації предмета іпотеки, що розташований за адресою АДРЕСА_2, площею 252,0 кв.м., з якою не погоджується боржник, напряму залежить від суми, яка буде стягуватися за рахунок другого предмету іпотеки. Неврахування цього питання може потягти за собою подвійне стягнення суми боргу за одним кредитним договором.

Вказане спростовує доводи апеляційної скарги. Колегія суддів вважає їх необґрунтованими і такими, що не дають підстав для скасування вірної ухвали суду, а посилання апелянта на той факт, що відповідачем йде просто затягування розгляду справи є лише припущенням позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 312, ст. 315, 319 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 21 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:Судді: