Ухвала суду № 46029806, 01.07.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/5174/15-ц Провадження № 22-ц/795/1353/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Мороз К. В. Доповідач - Боброва І. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБобрової І.О.,суддів:Висоцької Н.В., Тагієва С.Р.,при секретарі:Зіньковець О.О.,за участю:прокурора Сидоренко Ю.К., представника відповідача - Смаля В.І., представника органу опіки та піклування - Змійка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Чернігівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів ім. Ю.М.Коцюбинського на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 04 червня 2015 року по справі за позовом в.о. заступника прокурора м. Чернігова в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 до Чернігівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Чернігівської обласної ради ім. Ю.М. Коцюбинського про стягнення одноразової грошової допомоги,

в с т а н о в и в:

В травні 2015 року в.о. заступника прокурора м. Чернігова в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 звернувся з позовом до Чернігівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Чернігівської обласної ради ім. Ю.М. Коцюбинського про стягнення одноразової грошової допомоги. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_7, як випускнику навчального закладу з числа дітей-сиріт, була виплачена грошова допомога у розмірі, що є значно меншою, ніж розмір такої допомоги, встановлений ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування».

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 червня 2015 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Чернігівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Чернігівської обласної ради ім. Ю.М. Коцюбинського на користь ОСОБА_7 6 416,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів Чернігівської обласної ради ім. Ю.М. Коцюбинського подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Доводи скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення суду є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм законодавства України. В скарзі апелянт вказує, що судом не взято до уваги норми ст. 25, 39-9 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування». Зазначає, що при виплаті грошової компенсації ОСОБА_7 в розмірі 1300 грн. відповідач керувався не тільки нормами Постанови КМУ від 05.04.1994 № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування», але і відповідними статтями Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування».

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Прокурор послалась на безпідставність апеляційної скарги, просила в її задоволенні відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - органу опіки та піклування в особі Новозаводської у місті Чернігові ради - просив залишити рішення суду без змін, відмовивши в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Проте, суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо буде встановлено таке порушення норм матеріального або процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Судом встановлено, що згідно з копією наказу Чернігівської загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів ім. Ю.М. Коцюбинського Чернігівської обласної ради № 8 від 09.02.2004 року, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, зараховано до 1 класу (а.с. 21). В подальшому, 01.09.2014 ОСОБА_7 зарахований до Чернігівського вищого професійного училища побутового обслуговування (наказ № 3 «З-УДЗ» від 29.08.2014 року) (а.с. 15). З цього часу неповнолітній перебуває на повному державному утриманні (наказ № 71 від 02.09.2014 року «Про виховання, навчання, соціальний захист та матеріальне забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування») (а.с. 16-18).

Згідно з наданою Чернігівською ЗОШ-інтернатом І-ІІІ ступенів ім. Ю.М. Коцюбинського Чернігівської обласної ради інформації № 01-24/97 від 02.03.2015 року ОСОБА_7 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994 «Про поліпшення, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» було виплачено грошову компенсацію для придбання одягу та взуття в сумі 1300 грн. (а.с. 22-25).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов заявлено правомірно, та в силу положень ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» та ст. 11 ЦПК України на користь ОСОБА_7 підлягає стягненню сума в розмірі 6416 грн.

Розглядаючи даний спір і постановляючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався нормами Цивільного-процесуального кодексу України.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з таким висновком місцевого суду, враховуючи наступне.

Частиною сьомою статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» передбачено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком (частина друга статті 9 цього Закону).

Спори між випускниками навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, із цими навчальними закладами з приводу визнання протиправними дій, зобов'язання до нарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу, виплата якої гарантована державою та покладена на навчальний заклад, належать до юрисдикції адміністративних судів (п. 35 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду, від 20.05.2013, № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів").

Тобто, даний спір вважається публічно-правовим, і має розглядатися за нормами Кодексу адміністративного судочинства, чого не врахував суд першої інстанції .

Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених ст.205 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням вимог закону і є достатні підстави для його скасування із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. 205 ч.1 п.1, 303, 307, 310 ч. 1, 313-315, 317, 319 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Чернігівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Чернігівської обласної ради ім. Ю.М. Коцюбинського задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 червня 2015 року скасувати.

Закрити провадження у справі позовом в.о. заступника прокурора м. Чернігова в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 до Чернігівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Чернігівської обласної ради ім. Ю.М. Коцюбинського про стягнення одноразової грошової допомоги.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів

Головуючий:Судді: