Ухвала суду № 46029711, 02.07.2015, Семенівський районний суд Чернігівської області

02.07.2015

Справа № 744/553/15-ц

Провадження № 2-п/744/104/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2015 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Гнипа О.І.,

при секретарі Бородіній В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 17 червня 2015 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 17 червня 2015 року позов приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу було задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» страхове відшкодування у порядку регресу у розмірі 26408 гривень 65 копійок, а також оплачений при подачі позову судовий збір.

Не погоджуючись із вказаним заочним рішенням, відповідач ОСОБА_1 до Семенівського районного суду Чернігівської області подав заяву про перегляд заочного рішення, у якій просив суд переглянути вказане заочне рішення, скасувати його та призначити справу до розгляду в загальному порядку. В обґрунтування вимог заяви про перегляд заочного рішення відповідач зазначив про те, що він не згоден з тими обставинами, що він має сплатити позивачеві, приватному акціонерному товариству «Страхове товариство «Гарантія», кошти через наслідки дорожньо-транспортної пригоди у порядку регресу, адже він не використовував забезпечений транспортний засіб як таксі і такий факт позивачем не доведений, він не є підприємцем, в офіційних трудових відносинах з підприємствами міста Чернігова, які надають послуги у сфері перевезень пасажирів в індивідуальному порядку, він не перебуває, обумовлені законодавством підстави для предявлення регресних вимог у позивача до нього, на його думку, відсутні. У день ухвалення заочного рішення, він не міг своєчасно прибути до суду через ситуацію на роботі. Крім цього, суд ухвалив заочне рішення, не беручи до уваги те, що він не зявився у судове засідання, будучи належним чином повідомленим, лише уперше, а згідно положень ст. 169 Цивільного процесуального кодексу України ухвалення заочного рішення, на погляд відповідача, було можливим лише у разі його неявки повторно.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не зявився, був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, подав до суду письмове звернення із наведенням відомостей про прагнення скасування заочного рішення та про необхідність розгляду заяви про перегляд заочного рішення за його відсутності.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 у судове засідання також не зявився, подав до суду письмову заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення за його відсутності.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши доводи заяви про перегляд заочного рішення, вважає за необхідне залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення за наступних обставин.

У відповідності до ч. 1 ст. 232 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення підлягає скасуванню тільки у разі, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Втім, у заяві про перегляд заочного рішення відповідач сам стверджує, що він знав про розгляд справи судом, а зазначені ним причини неявки у судове засідання у виді ситуації, що склалася на декотрій його роботі, не можуть бути визнані судом поважними, оскільки відповідачем аніяких документів із цього приводу суду не надано.

Доводи відповідача, про те, що суд не мав права ухвалювати заочне рішення через те, що він не зявився у судове засідання тільки вперше не можуть сприйняті судом як переконливі, зважаючи на таке.

Частиною четвертою статті 169 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною першою статті 224 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, частина перша статті 224 Цивільного процесуального кодексу України є спеціальною нормою при вирішенні питання про підстави ухвалення заочного рішення порівняно із загальною нормою, яка міститься в частині четвертій статті 169 Цивільного процесуального кодексу України.

Оскільки норма частини першої статті 224 Цивільного процесуального кодексу України є спеціальною, що прямо встановлює підстави ухвалення заочного рішення, то вона має пріоритет над нормою частини четвертої статті 169 Цивільного процесуального кодексу України, яка є загальною, адже стосується переважно підстав для вирішення судом спору на основі наявних у справі даних та доказів.

Таким чином, оскільки у частині першій статті 224 Цивільного процесуального кодексу України мова про повторну неявку відповідача не йдеться, неявка відповідача саме повторно не може бути обовязковою підставою (передумовою) для ухвалення заочного рішення.

Докази, на які посилається відповідач при висуненні перелічених вище тез щодо неможливості стягнення з нього коштів за позовом, обґрунтовуючи подану заяву про перегляд заочного рішення, у своїй переконливій більшості вже проаналізовані судом при ухваленні заочного рішення, а їх оцінка відповідачем під викривленим кутом зору з урахуванням тільки власних інтересів не має нічого спільного із законом.

За таких обставин, через відсутність будь-яких основ для скасування заочного рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 17 червня 2015 року, яке ухвалене у відповідності до вимог ст. ст. 224-226 Цивільного процесуального кодексу України на підставі присутніх у справі доказів, підстав для задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення суд не убачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 210, п. 1 ч. 3 ст. 231 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 17 червня 2015 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. І. Гнип