Ухвала суду № 46025212, 02.07.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Семенюка К. М.

Суддів Кузняка В.О., Струбіцької О.М.

при секретарі Дзюбаку М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні за участю прокурора Зитинюка А.Ю., адвоката ОСОБА_1, діючої в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, матеріали кримінального провадження №42014260220000098 від 12.11.2014 року, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 24 червня 2015 року про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий військової прокуратури Чернівецького гарнізону ОСОБА_3 за погодженням із старшим прокурором військової прокуратури Чернівецького гарнізону ОСОБА_4, звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, проживаючого у с. БанилівПідгірний Сторожинецького району Чернівецької області, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 червня 2015 року клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 19 год. 30 хв. 09 серпня 2015 року.

Одночасно для забезпечення виконання обовязків ОСОБА_2, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, визначено розмір застави в сумі 4 000 (чотирьох тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у

Провадження № 11-сс/794/112/15 Головуючий у І інстанції Ярема Л.В.

Категорія ст.183 КПК України Доповідач Семенюк К.М.

вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_2 ряд обовязків та розяснено йому порядок послідуючих його дій.

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що надані слідчим докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 3 КК України , а також про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які унеможливлюють застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам зазначених у клопотанні.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, адвокатом ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, було подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, винести нову ухвалу та обрати запобіжний захід її підзахисному у вигляді особистого зобовязання.

При цьому апелянт посилається на те, що суд помилково прийшов до висновку про задоволення клопотання слідчого, оскільки на всі виклики до слідчого Клемчук М.М. зявлявся, має постійне місце проживання, працював тимчасово в лісництві, згодом поїхав на роботу до м. Києва, має двох малолітніх дітей від першого шлюбу та двоє малолітніх дітей його співмешканки, які знаходяться на його утриманні, а також у останнього є мати пенсійного віку, яка потребує допомоги.

Крім того, посилається і на те, що було порушено право на захист підозрюваного ОСОБА_2, так як йому було розяснено лише ч. 4 ст. 208 КПК України, хоча в протоколі затримання вказано, що йому було розяснено право мати адвоката, однак підпис останнього відсутній.

Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката, яка підтримала подану апеляційну скаргу в повному обсязі та просила її задовольнити, міркування прокурора, який вважав, що ухвалу слідчого судді як законну слід залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката підозрюваного без задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів прийшла до наступного.

Як вбачається із наданих в апеляційний суд матеріалів провадження, військовою прокуратурою Чернівецького гарнізону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014260220000098 від 12.11.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, за яким 09.06.2015 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у його вчиненні.

Зібрані досудовим розслідуванням матеріали свідчать про те, що дії ОСОБА_2, які були вчинені ним 03 вересня 2014 року можуть бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 407 КК України.

Так, 09 червня 2015 року винесено підозру щодо ОСОБА_2 у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України.

09 червня 2015 року винесено постанову про оголошення розшуку щодо останнього.

09 червня 2015 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Чернівців надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_2 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

24 червня 2015 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2

Колегія суддів, приходить до висновку, що слідчий суддя прийняв законне та належним чином вмотивоване рішення.

23 червня 2015 року о 19 год. 30 хв. ОСОБА_2 за підозрою у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 407 КК України було затримано у порядку ст. 208 КПК України та він свою вину у скоєному визнав повністю.

Слідчий в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, навів обґрунтування підозри ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 407 КК України, оскільки останній скоїв злочин середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 2-х до 5 років та зазначив ризики того, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у якому він підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється.

Крім того, останній тривалий час переховувався від органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З матеріалів, поданих разом із клопотанням слідчого, вбачається, що ОСОБА_2; М.М. є особою раніше судимою, судимість якого не погашена, переховувався від органу досудового розслідування та суду, був оголошений в розшук, зареєстрований за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3, однак згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сімї (а.с. 9 зворот) фактично там не проживає, не працює і підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 3 КК України, тобто залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад один місяць, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до пяти років.

Тому, враховуючи вказані вище обставини, а також те, що існують ризики переховування ОСОБА_2; М.М. від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливання на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищення, схову або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у якому він підозрюється, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення у якому він підозрюється, на думку колегії суддів, запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання не зможе забезпечити в повному обємі унеможливлення продовження ним злочинної діяльності.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що в даному випадку прокурором було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що забезпечити належну поведінку ОСОБА_2; М.М. шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, неможливо.

Посилання адвоката ОСОБА_1 в апеляції на те, що було порушено право на захист підозрюваного ОСОБА_2, так як йому було розяснено лише ч. 4 ст. 208 КПК України, хоча в протоколі затримання вказано, що йому було розяснено право мати адвоката, однак підпис останнього відсутній є безпідставним, оскільки як вбачається із протоколу затримання підозрюваного від 23.06.2015 року (а.с. 20-21), що ОСОБА_2, ознайомившись з усіма своїми правами та обовязками в якості затриманого, відмовився від підпису. Зазначене підтверджується підписами двох понятих.

Крім того, при складанні вказаного протоколу, будь-яких зауважень та доповнень від затриманого ОСОБА_2 взагалі не надходило.

Не можуть бути взяті до уваги і посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 працював тимчасово в лісництві, а згодом поїхав на роботу до м. Києва, оскільки дані, які б підтверджували ці обставини в матеріалах провадження відсутні.

Інші доводи, наведені в апеляції адвоката ОСОБА_1 щодо її підзахисного ОСОБА_2 є також непереконливими та спростовуються наданими матеріалами кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, з яким погоджується і колегія суддів, про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка належним чином може забезпечити необхідну поведінку останнього.

Не допустив суддя порушень і при визначенні розміру застави, оскільки він визначений слідчим суддею в межах встановлених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 407, 422, 423 КПК України колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити - без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 24 червня 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без зміни.

Головуючий К.М.Семенюк

Судді В.О. Кузняк

ОСОБА_5