Рішення № 46019435, 01.07.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №643/20492/14. Головуючий 1 інст.: - Срокіна І.І.

Провадження №22-ц/790/4282/15. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В. Категорія: сімейні.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 липня 2015 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Бобровського В.В., Пономаренко Ю.А.,

при секретарі: - Лашаковій Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, 3-особа: служба у справах дітей Московського району управління служб у справах дітей Департаменту правці та соціальної політики Харківської міської ради - про визначення способу участі батька у вихованні дитини,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ОСОБА_6 звернувся в суд із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що з 27 червня 2009 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7

Від сумісного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_8.

За час спільного проживання подружні стосунки між ним та відповідачкою не склалися, оскільки вони не знаходили поміж собою порозуміння, між ними часто виникали сварки, що призвело до припинення подружніх стосунків.

У серпні 2014 рок ОСОБА_7 забрала малолітнього сина та виїхала з його квартири.

З зазначеного часу відповідачка стосунків з ним не підтримує, перешкоджає йому у спілкуванні з сином, не виконує своїх батьківських обов'язків на повноцінний розвиток дитини, ймовірно має стосунки з іншим чоловіком.

29 листопада 2014 року він прийшов до місця проживання ОСОБА_7 та малолітнього сина задля того, щоб побачитися із дитиною, проте цієї можливості його було позбавлено, у зв'язку з чим він змушений був звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів.

Вважав, що з урахуванням інтересів дитини, її статі, хлопчикові необхідно більше спілкуватись із батьком задля повноцінного розвитку чоловічих якостей, однак відповідачка чинить йому в цьому перешкоди .

Посилаючись на вказані обставини та ст. 159 СК України, ОСОБА_6 просив суд визначити порядок спілкування та спосіб його участі вихованні сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом надання періодичних побачень з сином, з урахуванням його вільного часу від роботи, з урахуванням стану здоров'я дитини, а також режиму харчування та сну дитини, а у випадках хвороби та неможливості відвідувань, при наданні відповідних медичних документів підтверджуючих її стан здоров'я.

Відповідачка ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася.

Представник управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради проти позову не заперечував.

Вважав, що порядок участі позивача у вихованні малолітнього сина необхідно встановити згідно висновку управлінням служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради від 16 квітня 2015 року.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що ОСОБА_6 попередньо не звертався до органу опіки та піклування з заявою про визначення способу участі у вихованні сина та спілкуванні з ним, а тому відсутні правові підстави для задоволення його позову.

Проте, погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно ч. 2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Матеріали справи свідчать що, ОСОБА_6, ОСОБА_7 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27 червня 2009 року.

Від сумісного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_8 (а. с. 14).

З серпня 2014 року подружжя однією сім'єю не мешкає.

ОСОБА_6 проживає в АДРЕСА_2 (а. с.18).

ОСОБА_7 проживає з малолітнім сином ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_1 (а. с. 116).

Подружжя поміж собою не спілкується, оскільки перебуває у неприязних стосунках. Відповідачка чинить перешкоди позивачу у спілкуванні із сином та участі у його вихованні, у зв'язку з чим ОСОБА_6 29 листопада 2014 року, 18 грудня 2014 року, 20 лютого 2015 року звертався з цього приводу з заявами до Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області (а. с. 10, 30, 66).

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_6 займає посаду комірника у ПАТ «Філіп Моріс Україна», має стабільну заробітну платню, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у нарколога не перебуває ( а. с.35).

Відповідно до висновку управління служб у справах дітей Департаменту правці та соціальної політики Харківської міської ради №187 від 16 квітня 2015 року орган опіки та піклування вважає за доцільне встановити порядок участі ОСОБА_6 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначивши йому час: перша, третя субота місяця з 15-30 до 19-00 годин; друга, четверта неділя місяця з 10-00 до 13-00 годин; кожна середа та п'ятниця з 17-00 до 19-00 годин без присутності матері (а. с.63).

Стаття 159 СК України встановлює право того із батьків, хто проживає окремо від дитини, на звернення до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні.

Позов про усунення перешкод - це позов негаторний, тобто позов про заперечення поведінки особи, яка чинить перешкоди іншому у здійсненні ним свого права. Подання негаторного позову до суду, не обумовлене необхідністю попереднього звернення за захистом до органу опіки та піклування. У процесі підготовки справи до слухання судом має бути одержаний висновок органу опіки та піклування щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не звернув увагу на вказані обставини, помилково дійшов висновку про те, що ОСОБА_6 мав право на звернення з даним позовом в суд після попереднього звернення з відповідною заявою щодо визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею до органу опіки та піклування та безпідставно відмови позивачу у задоволенні позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції, оскільки воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Із висновку управління служб у справах дітей Департаменту правці та соціальної політики Харківської міської ради №187 від 16 квітня 2015 року вбачається, що малолітній ОСОБА_8 разом зі своїм батьком ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2. Згідно до акту обстеження житлово-побутових умов від 25 березня 2015 року для дитини в квартирі створені належні умови для проживання та розвитку.

Приймаючи до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та враховуючи те, що ОСОБА_6, ОСОБА_7 перебувають у неприязних стосунках, не бажають спілкуватися поміж собою та спільно виховувати свою малолітню дитину, колегія суддів вважає за необхідне визначити спосіб участі ОСОБА_6 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням висновку управління служб у справах дітей Департаменту правці та соціальної політики Харківської міської ради №187 від 16 квітня 2015 року, шляхом надання позивачу систематичних побачень з дитиною першу, третю суботу місяця з 15-30 до 19-00 годин; другу, четверту неділю місяця з 10-00 до 13-00 годин; кожну середу та п'ятницю з 17-00 до 19-00 годин без присутності матері за місцем проживання батька.

В іншій частині позов ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, оскільки він не конкретизований та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Доводи ОСОБА_7 та її представника про те, що на їх думку суду слід визначити спосіб участі ОСОБА_6 у вихованні малолітнього сина шляхом надання позивачу систематичних побачень з дитиною кожну неділю місяця за участі матері, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки вони суперечать вмотивованому висновку управління служб у справах дітей Департаменту правці та соціальної політики Харківської міської ради №187 від 16 квітня 2015 року.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити - частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 квітня 2015 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити - частково.

Визначити спосіб участі ОСОБА_6 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом надання йому систематичних побачень з дитиною першу, третю суботу місяця з 15-30 до 19-00 годин; другу, четверту неділю місяця з 10-00 до 13-00 годин; кожну середу та п'ятницю з 17-00 до 19-00 годин без присутності матері за місцем проживання батька.

В іншій частині позову ОСОБА_6 - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: