Постанова № 4601349, 17.02.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2009 р.

Справа № 17/116-08-3603

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Шевченко В.В.

Мирошниченко М.А.

при секретарі  - Волощук О.О.,

за участю представників:

Від позивача: Іванов О.І.

Від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства “Дослідне господарство “Таїровське” Національного наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова”

на рішення господарського суду Одеської області

від 01.12.2008 року

у справі № 14/116-08-3603

за позовом: Державного підприємства “Дослідне господарство “Таїровське” Національного наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова”

до: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про розірвання договору, виселення та стягнення 32 333,07 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2008 року Державне підприємство “Дослідне господарство “Таїровське” (далі - Підприємство) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Підприємець) про розірвання договору оренди № 5 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 01.02.2006р., стягнення заборгованості у розмірі 32 333, 07 грн. та виселення відповідача із займаного приміщення за адресою: смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що 01.02.2006 року між сторонами було укладено договір оренди № 5 нежитлового виробничого приміщення столярного цеху площею 321,7 кв. м., розташованого за вищевказаною адресою, строком до 31.12.2006 року. Додатковою угодою від 29.12.2006р. до зазначеного договору термін дії договору було продовжено до 31.03.2007 року. Рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2007 року продовжено дію договору на той самий строк і на тих самих умовах. Однак, з червня 2007 року відповідач не виконує суттєві умови договору щодо сплати орендної плати і станом на 30.06.2008 року повинен сплатити 32 333, 07 грн. заборгованості по орендній платі. Оскільки відповідач змінив місце проживання і ухиляється від отримання відповідного повідомлення позивача про відмову від договору оренди, відповідно до ст. 728 ЦК України останній змушений звернутися до суду з позовом про розірвання договору.

24.09.2008 року позивач подав до господарського суду доповнення до своєї позовної заяви вказуючи те, що з моменту укладення договору оренди і по цей час відповідачем не виконано істотну умову договору щодо обов'язкового страхування орендованого майна, що відповідно до ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (далі -Закон про оренду) та ст. 651 ЦК України є самостійною підставою для розірвання договору оренди державного майна.

Підприємець ОСОБА_1 заперечував проти позову посилаючись на те, що права і законні інтереси позивача не були порушені, оскільки останній перешкоджав йому у користуванні орендованим приміщенням, у зв'язку з чим він не міг вести виробничу діяльність і у нього відсутні грошові кошти для своєчасної сплати орендної плати. Окрім того, за його розрахунками заборгованість перед позивачем по орендній платі за 15 місяців оренди складає 27950 грн., яка ним сплачена в процесі розгляду даної справи.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.12.2008 року (суддя -Зуєва Л.Є) позов задоволено частково, з підприємця ОСОБА_1 на користь Підприємства стягнуто 4 383 грн. 07 коп. заборгованості по орендній платі, 102 грн. держмита та 118 грн. послуги інформаційно -технічного забезпечення судового процесу, а в іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що станом на час звернення позивача до суду у відповідача була наявна заборгованість з орендної плати за період з травня 2007 року по липень 2008 року у розмірі 32 333,07 грн., однак зазначена заборгованість утворилася внаслідок неправомірних дій відповідача, які були направлені на здійснення перешкод відповідачу у користуванні об'єктом оренди, у зв'язку з чим відповідач не мав змоги займатися підприємницькою діяльністю та отримувати від цього реальні доходи. Незважаючи на перешкоди у користуванні майном відповідачем в процесі розгляду даної справи були надані належні докази оплати орендної плати у розмірі 27 950 грн. Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідачем визнано борг та частково погашено заборгованість з орендної плати у розмірі 27 950 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів підлягають частковому задоволенню на суму 4 383, 07 грн.

В решті частини позовних вимог суд встановив, що саме позивач порушував умови договору та не допускав відповідача до орендованого ним приміщення. З наданої представником відповідача фотографії вбачається, що приміщення, яке є предметом договору оренди, опечатано позивачем та відповідачем не використовується. З листа страхової компанії від 11.06.2008р. вбачається, що її представники двічі виїжджали за адресою, на якій розташований об'єкт оренди, однак їх не було допущено на територію, на якій знаходиться склад, тому і договір страхування об'єкту оренди не міг бути укладений. Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що порушення розміру та строків оплати орендних платежів підприємцем ОСОБА_1 є наслідком винних дій орендаря, томі між поведінкою боржника і порушенням зобов'язання не має причинного зв'язку, у зв'язку з чим відповідач не може нести відповідальність за порушення умов договору, тому правові підстави для розірвання договору оренди та покладання на відповідача цивільно -правової відповідальності за це відсутні.

В апеляційній скарзі Підприємство просить зазначене рішення скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарським судом першої інстанції при вирішенні справи по суті безпідставно не були прийняті до уваги доводи позивача, порушено принципи повноти та всебічності судового розгляду, не повністю з'ясовані обставини справи, недоведені обставини, які суд визнав встановленими, зроблені висновки, що не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 782, 785, 612,651,526,762 ЦК України та ст. ст. 10, 18, 19, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

Як вбачається з наявного у справі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, виданого 13.05.1998 року Київською районною адміністрацією Одеського міськвиконкому, місцем його проживання є АДРЕСА_1. Така ж сама адреса зазначена ОСОБА_1 в укладеному з позивачем договорі оренди № 5 від 01.02.2006 року та у додатковій угоді від 29.12.2006 року до нього.

Місце проживання фізичної особи визначається згідно з вимогами ст. 29 ЦК України, відповідно до якої місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

А тому, саме за цією адресою ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції в порядку передбаченому ст. 98 ГПК України надсилалися ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження, а також ухвала про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з нез'явленням у судове засідання відповідача, в котрих повідомлялося про день, час і місце розгляду апеляційної скарги. Але, зазначені процесуальні документи підприємством поштового зв'язку повернуті до апеляційного суду назад з позначками „адресата не застала дома, оставлено извещение”.

Разом з тим, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. А тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Якщо фізична особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників судового процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу. А тому, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті підприємством поштового зв'язку з вищевказаними позначками, з урахуванням конкретних обставин даної справи слід вважати належними доказами виконання господарським судом апеляційної інстанції обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про день, час і місце розгляду апеляційної скарги

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.02.2006 року між Підприємством (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди № 5 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, а саме: нежитлового виробничого приміщення столярного цеху площею 321,7 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, з метою виготовлення столярних виробів, строком до 31.12.2006 року.

За умовами даного договору відповідач зобов'язався орендну плату в узгодженому розмірі сплачувати своєчасно і у повному обсязі щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, а також протягом місяця після укладення договору застрахувати орендоване майно не менш ніж на його балансову вартість на користь орендодавця в порядку, визначеному законодавством.

Додатковою угодою від 29.12.2006 року до даного договору сторони продовжили термін його дії до 31.03.2007 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2007 року по справі № 26-3/83-07-3533 визнано вищезгаданий договір оренди продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, а також зобов'язано Підприємство не чинити підприємцю ОСОБА_1 перешкоди у користуванні нежитловим виробничим приміщенням столярного цеху.

Зазначене рішення набрало законної сили 25.12.2007 року після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наявний у справі обґрунтований розрахунок заборгованості підприємця ОСОБА_1 свідчить про те, що відповідач в порушення своїх обов'язків за договором оренди орендну плату за користування об'єктом оренди за період з травня 2007 року по липень 2008 року включно, тобто протягом 15 місяців підряд, не сплачував взагалі, внаслідок чого в нього утворилася прострочена заборгованість по орендній платі перед позивачем в сумі 32 333 грн. 07 коп. А також відповідач в порушення своїх обов'язків за договором оренди не застрахував орендоване майно, що ним не заперечується.

Листом № 88 від 31.03.2008 року позивач повідомив відповідача про припинення дії договору оренди нежитлового приміщення та виклав вимогу повністю звільнити займане приміщення.

Відмова відповідача прийняти цей лист і розписатися на ньому, що засвідчено посадовими особами позивача та депутатом Таїровської селищної ради, а також повернути позивачеві орендоване майно, стало підставою для звернення Підприємства до господарського суду з даним позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів

Об'єктом оренди за спірним договором є державне майно, що підтверджується наявним у справі статутом Підприємства та сторонами не заперечується.

Частиною 1 ст. 1 Закону про оренду встановлено, що цей Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Частиною 2 ст. 4 ЦК України передбачено, що Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства України.

Отже, при вирішенні даного спору норми Закону про оренду, який, зокрема, регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду державного та комунального майна, а також відносини між орендодавцями та орендарями є пріоритетними відносно норм Цивільного кодексу України, які регулюють відносини найму (як спеціальний закон по відношенню до загального).

Пунктом 10.4 договору оренди сторони визначили, що договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Частиною 3 ст. 26 Закону про оренду передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Статтями 525, 526 ЦК України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону про оренду орендна плата з урахуванням її індексації, а також страхування орендарем взятого ним в оренду майна, є істотними умовами договору оренди.

За вимогами ч. 3 ст. 18 вказаного Закону орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, а відповідачем не спростовано, що за період з травня 2007 року по липень 2008 року включно, тобто протягом 15 місяців підряд, підприємець ОСОБА_1 своє договірне зобов'язання щодо своєчасної і у повному обсязі сплати орендної плати не виконував і орендну плату за користування об'єктом оренди не сплачував взагалі, внаслідок чого в нього утворилася прострочена заборгованість перед позивачем в сумі 32 333 грн. 07 коп. З наявних у справі копій квитанцій відповідача від 23.09.2008р. та від 13.10.2008р. вбачається, що зазначена заборгованість частково була погашена ним на суму 27 950 грн. лише у вересні -жовтні 2008 року, тобто під час розгляду даної справи.

А також, ОСОБА_1 всупереч умов договору не застраховано орендоване майно на користь орендодавця в порядку визначеному законодавством.

Умовами пунктів 3.3, 5.2, 5.5, 8.2 та 10.4 спірного договору оренди встановлено обов'язок орендаря своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату в узгодженому розмірі щомісячно до 12 числа місяця, наступного за звітним, незалежно від результатів його господарської діяльності, а також протягом місяця після укладення договору застрахувати орендоване майно не менше ніж на його балансову вартість на користь орендодавця та передбачено право останнього вимагати розірвання договору у випадку невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, передбачених цим договором.

Як вже було зазначено вище, частиною 3 ст. 26 Закону про оренду передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди у випадку неналежного виконання орендарем своїх зобов'язань за договором.

Оскільки Цивільний кодекс України не містить заборони розірвання договору оренди з наведеної підстави, то відповідно до вищезгаданої норми спеціального закону спірний договір підлягає розірванню.

Окрім того, місцевий господарський суд не звернув увагу на те, що вимоги позивача фактично ґрунтувалися також на тому, що відповідач не сплачував орендну плату протягом 15 місяців підряд.

Відповідно до ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Згідно ж ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

В той же час ст. 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Вищезазначені вимоги закону не були належним чином враховані судом, який не надав правового значення тій обставині, що, всупереч умовам договору, орендну плату, за встановленими по справі обставинами, відповідач не вносив протягом 15 місяців підряд, а отже, відповідно до ст. 782 ЦК України, у позивача виникло право відмовитись від договору найму в односторонньому порядку.

Це право, згідно із фактичними обставинами справи, було реалізовано позивачем не шляхом односторонньої відмови від договору, а шляхом звернення до суду з позовом про його розірвання. За таких обставин, вищенаведений спосіб захисту, до якого вдався позивач, не суперечить вимогам ст. ст. 15, 16, 20 ЦК України та був обраний ним з урахуванням вимог ст. 291 ГК України.

У цьому ж зв'язку, твердження місцевого господарського суду про те, що заборгованість по орендній платі в сумі 32 333,07 грн. у відповідача утворилася внаслідок неправомірних дій позивача, які були направлені на здійснення перешкод відповідачу у користуванні об'єктом оренди, у зв'язку з чим останній не мав змоги займатися підприємницькою діяльністю та отримувати від цього реальні доходи, з посиланням на рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2007 року по справі № 26-3/83-07-3533 та постанови апеляційної та касаційної інстанцій по вказаній справі, суперечить фактичним обставинам справи та спростовується наявними в справі належними доказами.

По -перше: такий висновок не випливає із змісту зазначених рішення та постанов, в тексті яких не міститься жодного судження суду про те, що орендодавець здійснює орендарю перешкоди у користуванні орендованим майном і у зв'язку з цим останній не має можливості займатися підприємницькою діяльністю.

По -друге: наявні в матеріалах справи копія постанови органу Державної виконавчої служби від 25.04.2007 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Одеської області від 24.04.2007 року по справі № 26-3/83-07-3533 винесеної в порядку забезпечення позову підприємця ОСОБА_1 шляхом заборони Підприємству вчиняти перешкоди останньому у користуванні нежитловим виробничим приміщенням столярного цеху площею 321,7 кв. м., розташованим в смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги та заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються зазначеного приміщення, а також копія постанови цього ж органу Державної виконавчої служби від 11.01.2008 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області виданого 10.01.2008 року по справі № 26-3/83-07-3533 про зобов'язання Підприємства не чинити підприємцю ОСОБА_1 перешкоди у користуванні спірним нежитловим виробничим приміщенням столярного цеху, свідчать про те, що протягом періоду з травня 2007 року по липень 2008 року підприємець ОСОБА_1 мав реальну можливість користуватися орендованим нежитловим виробничим приміщенням столярного цеху для здійснення своєї підприємницької діяльності.

У всякому разі, знаходження у господарському суді на вирішенні спору між сторонами щодо продовження дії спірного договору оренди, який остаточно був вирішений на користь орендаря 25.12.2007 року після розгляду справи апеляційною інстанцією, не може бути підставою для невиконання останнім свого договірного обов'язку щодо своєчасної і у повному обсязі сплати орендної плати щомісячно протягом 15 місяців підряд.

Не можна також погодитися із твердженням місцевого господарського суду про те, що з поданої відповідачем в обґрунтування заперечень проти позову фотографії нібито вбачається, що приміщення, яке є предметом спірного договору оренди, опечатано позивачем та відповідач його не використовує, оскільки з наявної в справі фотографії взагалі не вбачається коли саме вона зроблена, який саме об'єкт на ній зображений та що цей об'єкт опечатаний і не використовується. Зазначена фотографія взагалі не є належним і допустимим доказом у розумінні ст. 32 ГПК України.

Помилковим є також і твердження місцевого господарського суду про те, що договір страхування об'єкту оренди не міг бути укладений відповідачем з посиланням на лист страхової компанії Одеської філії АСТ „Вексель” від 11.06.2008р. № 706/1, з якого вбачається що її представники двічі виїжджали за адресою, на якій розташований об'єкт оренди для огляду, однак їх не було допущено на територію, на якій знаходиться склад. З наявного в матеріалах справи зазначеного листа випливає, що вперше відповідач звернувся до страхової компанії з заявою на страхування орендованого майна лише у жовтні 2007 року, хоча за умовами п. 5.5 спірного договору від 01.02.2006 року протягом місяця після укладення даного договору зобов'язаний був застрахувати орендоване майно на користь орендодавця, чого ним зроблено не було.

Відповідач ці обставини не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги щодо розірвання спірного договору оренди є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 27 Закону про оренду встановлено, що у разі розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Умовами п. 5.7 спірного договору оренди передбачено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно у належному стані, ні гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Отже, позовні вимоги щодо виселення відповідача із займаного нежитлового приміщення є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Копії наявних у справі платіжних документів поданих відповідачем свідчать про те, що в процесі розгляду даної справи останній частково погасив існуючу заборгованість перед позивачем по орендній платі на суму 27 950 грн., що останнім не заперечується і станом на момент вирішення даного спору залишок боргу відповідача складає 4383 грн. 07 коп. Разом з тим, встановивши, що заборгованість в сумі 27950 грн. сплачена відповідачем добровільно під час розгляду даної справи, місцевий господарський суд помилково відмовив позивачу у стягненні вказаної суми.

Так, рішення щодо відмови або задоволення позовних вимог в силу ст. 82 ГПК України приймається судом у разі розгляду заявлених вимог по суті. У даному випадку спір про стягнення добровільно сплаченої відповідачем заборгованості в сумі 27 950 грн. по суті господарським судом першої інстанції не розглядався. Отже, встановивши зазначені обставини місцевий господарський суд повинен був припинити в цій частині провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права, у зв'язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в частині розірвання спірного договору, виселення відповідача із займаного нежитлового приміщення та стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 4 383 грн. 07 коп., а в решті частини провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України

Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України оскільки цей спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, то за його рахунок позивачеві підлягають відшкодуванню повністю витрати зі сплати державного мита в сумі 410 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105, 122 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Дослідне господарство “Таїровське” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 01 грудня 2008 року у справі № 17/116-08-3603 скасувати і стягнення за ним припинити.

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди № 5 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01.02.2006 року, укладений між Державним підприємством “Дослідне господарство “Таїровське” та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Садовським Олегом Миколайовичем.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (65037, м. Одеса, пр-кт Свободи, 80 кв. 2, ідентифікацйцний код в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - 2745711036) на користь Державного підприємства “Дослідне господарство “Таїровське” (65496, АДРЕСА_2, 27-а, код ЄДРПОУ:13916781) 4383 грн. 07 коп. заборгованості по орендній платі, 410 грн. витрат зі сплати державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

Виселити суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 із займаного нежитлового виробничого приміщення столярного цеху площею 321,7 кв. м., розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

В решті частини позову провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Бєляновський В.В.

Судді Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.

Використовуючи YouControl, ви зможете глибоко аналізувати ваших контрагентів:

• Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
• Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
• Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
• Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
• Перевірити наявність податкового боргу;

Безкоштовна бізнес реєстрація

Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!

10 повних досьє контрагентів
+ консультація

Зареєструватися

Корисне про YouControl

Тарифи Про компанію Наша команда Взаємодія з медіа Співпраця з ЗВО Навчальні вебінари Навчання для користувачів Наш блог КСВ

Рішення

Перевірка юросіб Перевірка фізосіб, НПД Фінансовий моніторинг Перевірка власності Фінансові показники Автоматизація перевірки Виявлення звʼязків Експрес-аналіз YouControl Фінансовий скоринг банків України

Каталоги

Каталог компаній Компанії за КВЕД Каталог судових рішень Каталог офшорних зон Каталог власників та директорів Каталог декларацій Каталог нотаріусів

База знань YouControl

Перевірка штрафів в Україні Як перевірити виконавче провадження? Перевірка арешту майна Як перевірити особу в реєстрі боржників

Продукти YouControl

YouScore

API для автоматизації перевірок контрагентів

YC.Market

Пошук клієнтів, партнерів та постачальників

YC World

Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків

YC Academy

Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів

Консультативний висновок

Письмовий висновок по компанії або ФОП

Розширення

Firefox, Google Chrome

Ми у соцмережах

Facebook LinkedIn Youtube Instagram X (ex-Twitter)

Юридична інформація

Terms of Service Terms of use Data Protection Policy Cookies Policy Технічні характеристики Антикорупційна програма

Сплачуйте онлайн

Ми у соцмережах

Facebook LinkedIn Youtube Instagram X (ex-Twitter)

Сплачуйте онлайн

Юридична інформація

Terms of Service Terms of use Data Protection Policy Cookies Policy Технічні характеристики Антикорупційна програма

Корисне про YouControl

Тарифи Про компанію Наша команда Взаємодія з медіа Співпраця з ЗВО Навчальні вебінари Навчання для користувачів Наш блог КСВ

Каталоги

Каталог компаній Компанії за КВЕД Каталог судових рішень Каталог офшорних зон Каталог власників та директорів Каталог декларацій Каталог нотаріусів

Рішення

Перевірка юросіб Перевірка фізосіб, НПД Фінансовий моніторинг Перевірка власності Фінансові показники Автоматизація перевірки Виявлення звʼязків Експрес-аналіз YouControl Фінансовий скоринг банків України

База знань YouControl

Перевірка штрафів в Україні Як перевірити виконавче провадження? Перевірка арешту майна Як перевірити особу в реєстрі боржників

Продукти YouControl

YouScore

API для автоматизації перевірок контрагентів

YC.Market

Пошук клієнтів, партнерів та постачальників

YC World

Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків

YC Academy

Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів

Консультативний висновок

Письмовий висновок по компанії або ФОП

Розширення

Firefox, Google Chrome

YouControl — повне досьє на кожну компанію України

© 2026 All rights reserved