Рішення № 4601347, 25.02.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2009 р. Справа № 59/264-08

вх. № 9425/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 дов. від 24.12.2008р. №5769; 3-ї особи не з"явився;

3-ї особи: не з"явився;

3-ї особи: не з"явився;

3-ї особи: не з"явився;

відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Харківська міська рада, м. Харків;

2. Управління з контролю за використанням та охороною земель, м. Харків;

3. Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків;

4. Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків

до

Приватної виробничо-комерційної фірми "Істок" м. Харків  

про знесення об'єкту самочинного будівництва

ВСТАНОВИВ:

18.12.2008р. позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до ПВКФ «Істок» в якому просить прийняти рішення про знесення самочинного будівництва по вул. Скрипника, 18 в м. Харкові. Згідно уточненої позовної заяви (вх. №2546 від 02.02.2009р.), яка була прийнята до розгляду судом позивач просить знести будівлю тимчасового продовольчого магазину по вул.Скрипніка,18 у м.Харкові, загальною площею 62,6 кв.м. В судовому засіданні 18.02.2009р. усно, і в судовому засіданні 25.02.2009р. представник позивача заявив про те, що він підтримує позовні вимоги в первісній редакції, просить знести об"єкт самочинного будівництва по вул. Скрипника, 18 в м. Харкові, наполягає на задоволенні цих позовних вимог.

Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Позивач має право заявити про зміну предмета чи підстав позову безпосередньо в засіданні суду. При цьому повинні бути дотримані права відповідача стосовно надання пояснень чи заперечень щодо зміненого предмета чи підстав позову. Як зазначається в п. 8 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.96 р. №02-5/422 "Про судове рішення", зміна в рішенні господарського суду предмета, підстав позову за заявою позивача, зробленою безпосередньо в засіданні суду, допустима лише, якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо нового предмета, підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні. Волевиявлення позивача повинно викладатись у письмовій формі. У зв'язку з висуненням позивачем додаткових, змінених чи нових вимог до відповідача останній вправі вимагати відкладення розгляду справи для подання відповідних доказів.

В даному разі, приймаючи до уваги, що заява позивача направлена на зміну предмету позову із приведенням його у відповідність до предмету, зазначеного у первісній позовній заяві, та враховуючи, що докази відправлення первісної позовної заяви відповідачеві та іншим учасниками судового процесу містяться в матеріалах справи, зважаючи на те, що зміни стосуються не суті способу захисту, а лише уточнення якісних характеристик спірного об"єкту, зважаючи, що така зміна позовних вимог не пов"язазна із долученням нових доказів до матеріалів справи,і приймаючи до уваги, що учасники судового процесу були повідомлені ухвалою суду від 18.02.2009р. про уточнення позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що така зміна предмету позову відповідає вимогам ст. 22 ГПК України і не порушує права відповідача і третіх осіб. Тому заява про уточнення позовних вимог підлягає задоволенню, а позовні вимоги - прийняттю до розгляду у первісній редакції. Таким чином, суд розглядає позовні вимоги про знесення об"єкту самочинного будівництва по вул. Скрипника, 18 в м. Харкові.

В обгрунтування позовних вимог позивач стверджує, що спірна будівля є об'єктом самочинного будівництва, котрий самовільно збудований відповідачем з порушенням, встановлених чинним законодавством вимог. Внаслідок цього, вказує представник позивача, порушуються права та охоронювані законом інтереси позивача, зокрема право на власність, оскільки об'єкт самочинного будівництва перешкоджає проходу до розташованого поряд будинку, в якому знаходяться приміщення позивача, право на безпечне довкілля, оскільки об'єкт збудований в охоронній зоні електричної трансформаторної підстанції, чим викликана загроза безпеці позивача та інших осіб, що знаходяться в приміщеннях, розташованих поруч. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на висновок спеціаліста ХНДІСЕ ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса №153 від 29.07.2007р., рішення господарського суду Харківської області від 03.04.2008 року у справі №37/319-07 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2008 року у справі №37/319-07, відповідно до яких, на його думку, підтверджується факт самочинного будівництва тимчасового продовольчого магазину у м.Харкові по вул.Скрипніка,18 і невідповідність його вимогам офіційних норм і правил.

Відповідач ПВКФ «Істок» не скористався правом на участь представника у судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, яка співпадає із юридичною адресою відповідача, зазначеною в витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 08.01.2009р. №2826696. Суд неодноразово ухвалами від 18.12.2008р. від 09.01.2009р. від 04.02.2009р. та від 18.02.2009р. відкладав розгляд справи у зв"язку із неявкою відповідача та третіх осіб, чим створив відповідачеві належні умови для захисту своїх прав - надання відзиву на позов, документів в обгрунтування своєї позиції, участь представника у судовому засіданні тощо. Зазначеними ухвалами суд попереджав сторони, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами. З урахуванням викладеного згідно положень ст.75 ГПК України справа розглядається у відсутності відповідача та у відсутності відзиву на позов за наявними в ній матеріалами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (Харківська міська рада) правом на участь представника у судовому засіданні не скористалась, витребуваних судом документів не надала. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (Управління з контролю за використанням та охороною земель) підтримує позовні вимоги. Представник третьої особи у судовому засіданні 09.01.2009р. пояснив, що вважає, що самочинне будівництво здійснене позивачем порушує права як позивача, так і третьої особи (Управління з контролю за використанням та охороною земель), оскільки спірний об'єкт збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» правом на участь представника у судовому засіданні не скористалась. Через канцелярію суду надіслала повідомлення про те, що вона приєднується до правової позиції у справі, яку займає Харківська міська рада. Витребуваних судом документів, а саме копію свідоцтва про право власності на продовольчий магазин по вул. Скрипника, 18 не надала, пояснюючи відсутністю його в матеріалах інвентаризаційної справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача АК „Харківобленерго” підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити в повному обсязі. В поясненнях, наданих через канцелярію суду (вх.№2703 від 03.02.2009р.), зазначає, що збудований відповідачем об'єкт, порушує також і права права третьої особи АК „Харківобленерго”, оскільки перешкоджає нормальній експлуатації електричних мереж, забезпеченню їх збереження та дотриманню вимог техніки безпеки. Стверджує, що свого часу АК „Харківобленерго” було відмовлено відповідачеві в одержанні згоди на оформлення документів на оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування тимчасового продовольчого магазину по вул. Скрипника, 16 в м. Харкові. Проте, спірний об'єкт був самовільно збудований відповідачем і при цьому ним були порушені вимоги встановлених охоронних зон електричних мереж трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, визначені п.п. 3, 5, 8 Правил охорони електричних мереж, затв. ПКМУ від 04.03.1997р. №209 та п. 8.23 ДБН 360-92, а крім того п. 2.2, 2.3., 3.3. ДБН В.2.5.-16-99.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.01.2009р. до 10 год. 15 хв. 04.02.2009р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Рішенням ХІХ сесії Харківської міської ради ХХІV скликання від 25.12.2004 року №18/04 земельна ділянка площею 0,0091 га по вул.Скрипніка, 16 у м.Харкові була надана ПВКФ «Істок» строком до 01.02.2007р. для будівництва тимчасового продовольчого магазину.

Рішенням державної технічної комісії було прийнято в експлуатацію тимчасовий продовольчий магазин по вул.Скрипніка,16 у Київському районі ПВКФ «Істок», про що було складено акт державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №175 від 02.03.2005р. «Про затвердження актів державних комісій про прийняття в експлуатацію об'єктів» було затверджено акт державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 28.12.2004р.

Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м.Харкова №22 від 06.02.2007р. «Про присвоєння нежитловій будівлі тимчасового продовольчого магазину, розташованій по вул.Скрипніка, 16, нової поштової адреси - вул.Скрипніка,18».

Висновком будівельно-технічного дослідження, виконаним спеціалістом лабораторії судових будівельно-технічних досліджень ХНДІСЕ ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса №153 від 29.07.2007р. встановлено, що будівля тимчасового продовольчого магазину по вул.Скрипніка,16 у м.Харкові не є тимчасовою спорудою та відноситься до капітальних будівель.

Факт будівництва капітального, а не тимчасового об"єкту визнано представником відповідача під час розгляду господарським судом Харківської області та Харківським апеляційним господарським судом справи №37/319-07, в якій він обгрунтування позовних вимог посилався на те, що ПВКФ "Істок" за відповідною адресою була побудована саме капітальна, а не тимчасова споруда (т.І. а.с. 37).

Також висновком будівельно-технічного дослідження, виконаним спеціалістом лабораторії судових будівельно-технічних досліджень ХНДІСЕ ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса №153 від 29.07.2007р встановлено, що розташування цього об'єкту нерухомого майна біля електричної підстанції суперечить вимогам державних будівельних норм. Зокрема згідно з таблицею 8.5а* ДБН 350-92** розмір охоронної зони для типу ліній - розподільний пункт складає 3м. Натомість згідно з результатами обстеження будівля магазину по вул.Скрипника, 16 розташована на відстані 1,12 м. від будівлі енергооб'єкта - розподільного пункту енергопостачання, що не відповідає вимогам п.п 8.23*8.5а* ДБН 350-92**.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.04.2008 року у справі №37/319-07, що залишено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2008 року без змін, позовні вимоги Приватної виробничо-комерційної фірми «Істок» про визнання права власності на нежитлову будівлю тимчасового продовольчого магазину по вул.Скрипніка,16 у м.Харкові залишено без задоволення. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2008р. у справі №37/319-07 рішення господарського суду Харківської області від 03.04.2008 року у справі №37/319-07 залишено без змін.

Крім того, зазначеною постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2008р. у справі №37/319-07 суду встановлено, що відповідач, збудувавши по вул.Скрипника, 16 замість тимчасової споруди капітальну, вийшов за межі наданого йому Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу від 05.11.2004р. №669, а також порушив умови п. 15 договору оренди землі від 19.08.2004р., згідно якого відповідну земельну ділянку було надано не для будівництва капітальної споруди, а тимчасового продовольчого магазину строком до 01.02.2007р.

Викладені обставини, на думку позивача та третьої особи АК „Харківобленерго”, котрі є власниками житлових приміщень у суміжній будівлі по вул. Скрипника, 16 та власником суміжної із спірним об"єктом будівлі трансформаторної підстанції, на думку третьої особи Управління з контролю за використанням та охороною земель, порушують їхні права, оскільки перешкоджають нормальному використанню належного їм майна, створюють загрозу власності, безпеці, життю і здоров'ю людей, порушують правила землекористування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з такого.

Конституцією України (ст. 13, 41) встановлено, що власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (ч.3 ст. 375 ЦК України).

Згідно абз. 3 ч.1 ст. 5 Закону України „Про основи містобудування” розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів;

У відповідності до ч.2 ст. 18 Закону України „Про основи містобудування” будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад.

Згідно ч.1, ч.12 ст. 29 Закону України "Про планування та забудову територій" дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Згідно ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно Правил охорони електричних мереж”, затв. ПКМУ від 04.03.1997р. №209 охоронні зони електричних мереж встановлюються за периметром трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв - на відстані 3 метрів від огорожі або споруди.

Відповідно п.7.5.9 Правил користування електричною енергією, затв. НКРЕ від 17.10.2008р. №910 постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням зазначених правових норм на підставі матеріалів справи судом достовірно встановлено, що будівля тимчасового продовольчого магазину по вул.Скрипніка,18 у м.Харкові є об'єктом самочинного будівництва, який збудований на самовільно зайнятій земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, з порушенням правил містобудування (без дозволу відповідної місцевої ради, із порушенням меж дозволу на виконання будівельних робіт від 05.11.2004р. №669 (в частині виконнаня робіт не передбачених дозволом (будівництво капітального об"єкту замість тимчасового))), а також із порушенням вимог п.п 8.23*8.5а* ДБН 350-92**, п.п. 3, 5, 8 Правил охорони електричних мереж, затв. ПКМУ від 04.03.1997р. №209 та п. 8.23 ДБН 360-92, а крім того п. 2.2, 2.3., 3.3. ДБН В.2.5.-16-99.

Також, суд приймає до уваги, що договір оренди землі від 19.08.2004р. припинив свою дію 01.02.2007р. у зв'язку із закінченням строку, а крім того, цей договір не міг вважатися доказом законності будівництва, оскільки земельна ділянка була надана не для будівництва капітального об'єкту, а для будівництва тимчасової споруди. Доказів відведення земельної ділянки для капітального будівництва за адресою вул. Скрипника, 18 відповідачем не надано. Натомість з листа Харківського міського управління земельних ресурсів вбачається від 28.12.2006р. №2805 вбачається, що такий договір відсутній.

Крім того, суд враховує висновок будівельно-технічного дослідження, виконаний спеціалістом лабораторії судових будівельно-технічних досліджень ХНДІСЕ ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса №153 від 29.07.2007р. яким встановлено, що будівля магазину по вул.Скрипника, 16 розташована на відстані 1,12 м. від будівлі енергооб'єкта - розподільного пункту енергопостачання, що не відповідає вимогам п.п 8.23*8.5а* ДБН 350-92**. Цей висновок узгоджується з іншими матеріалами справи. Зокрема з актом огляду земельної ділянки, затв. Наказом АК „Харківобленерго” від 09.12.2008р. №763 згідно якого виявлено порушення охоронних зон РП-370 (відстань від стіни РП до стіни будівлі дорівнює від 0,92 до 1,2 м), листом АК „Харківобленерго” від 16.03.2007р. №01-55/1662 та листом АК „Харківобленерго” від 10.04.2007р. №01-55/2151 в яких йдеться про порушення відповідачем охоронних зон РП 370 та необхідність їх звільнення згідно п. 7.5.9 Правил користування електричною енергією, затв. НКРЕ від 17.10.2008р. №910, та п. 5.8. Правил охорони електричних мереж”, затв. ПКМУ від 04.03.1997р. №209.

Згідно ч.4 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно

В даному разі відповідачем не надано доказів того, що власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за відповідачем. Навпаки матеріали справи, а саме рішення господарського суду Харківської області від 03.04.2008р. у справі №37/319-07, постанова Харківського апеляційного господарського суду ввід 07.07.2008р. у справі №37/319-07 свідчать про протилежне - про те, що власник земельної ділянки (Харківська міська рада) заперечує проти визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва по вул.Скрипніка,18.

Також матеріали справи не містять доказів, які б спростовували твердження позивача та третіх осіб про порушення їх прав відповідачем фактом здійснення самочинного будівництва.

Відповідно абз. 2 ч.7 ст.376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Такі ж наслідки передбачені ст. 212 Земельного кодексу України, яка також підлягає застосуванню в даному випадку враховуючи факт самовільного зайняття відповідачем відповідної земельної ділянки. Згідно положень цієї норми самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про знесення об'єкту самочинного будівництва по вул.Скрипніка,18 є законними і обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Знести об"єкт самочинного будівництва по вул.Скрипніка, 18 у м.Харкові.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми «Істок» (Ідентифікаційний номер 32948139, м. Харків, вул. Скрипника , 16, кв. 4.) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1, м. Харків,АДРЕСА_1) 85 грн державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Суддя

справа №59/264-08

повний текст рішення підписано 25.02.2009р.