Ухвала суду № 46011119, 01.07.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/13055/15-ц

Провадження № 2-о/522/263/15

У Х В А Л А

01 липня 2015 року суддя Приморського районного суду м.Одеси Ільченко Н.А. розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м.Одеси з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, а саме: Свідоцтва про право власності №026068 від 08.09.2003 року на квартиру АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що вказане свідоцтво про право власності було видано на імя ОСОБА_2, але на підставі рішення Приморського районного суду м.Одеси від 14.05.2013 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, а 17.09.2013 року ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_1.

Ознайомившись із змістом заяви та додатками до неї, суд прийшов до переконання, що заява не відповідає вимогам статті 119 ЦПК України з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. В силу положень ч. 3 ст. 235 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України. В статті 258 ЦПК України передбачений зміст заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 258 ЦПК України в заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення повинні бути зазначені причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують юридичний факт. В ч. 2 ст. 258 ЦПК України зазначено, що до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини і довідка про неможливість відновлення документів.

Заявник звернулася в суд із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що зміна прізвища є випадком коли громадянин не може використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, імя та по-батькові, є необхідними для підтвердження певного права, а також є випадком, коли орган державної реєстрації в силу закону та інших нормативних приписів не може внести до них відповідні зміни та виправлення.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31.03.1995 № 5 суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства, у звязку з вищенаведеним необхідно уточнити заяву.

Заявником не надано суду доказів того, що зміна прізвища перешкоджає в реалізації її права власності, доказів, що заявник зверталася до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, що їй відмовлено у переоформленні правовстановлюючих документів у звязку із зміною прізвища.

В зв'язку з чим, в силуст. 121 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк дляусунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки заяви у пятиденний строк з дня отримання заявником ухвали суду про залишення заяви без руху.

Розяснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Ільченко

01.07.2015