Вирок № 46008945, 01.07.2015, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2015 425/2829/14-к

1-кп/425/27/15

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючогосудді М»якінченко Н.В.

за участюсекретаря Мирошниченко В.Ф.

прокурора Цибуля О.М.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рубіжне кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Луганської області, українця, гр. України, одруженого, пенсіонера, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкаючого за адресою: Луганська область, смт. Нижнє, вул. Пригородна 1,

обвинуваченого в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 260, ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2014 року (точний час та дату під час досудового розслідування встановити не виявилось можливими), на території Луганської області ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, було створене не передбачене законами України воєнізоване та збройне формування, члени та структурні підрозділи якого за попередньою змовою зорганізувались для спільної злочинної діяльності, з метою безпосереднього вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

З моменту створення не передбаченого законами України збройного воєнізованого формування „Армія Юго-Востока, ОСОБА_3 у підконтрольних йому містах Луганської області почав проводити роботу, повязану з набором особового складу до воєнізованого збройного формування, проводити навчально-тренувальну підготовку з особовим складам, та визначити функції та дії кожної особи, яка входила до структурного підрозділу „Армії Юго-Востока, з метою подальшого вчинення тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, а саме: заволодіння окремими територіями та їх утримання, силової підтримки окремих владних структур формування, захоплення адміністративних будівель, заволодіння автотранспортом, скоєння розбійних нападів, депортацію населення з регіону знаходження даного збройного формування, знищення живої сили супротивника та його матеріальних коштів, з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншої зброї, блокування доріг, створення блокпостів у населених пунктах, які підконтрольні незаконному воєнізованому збройному формуванню та інших транспортних комунікацій, тощо.

20 травня 2014 року до структурного підрозділу не передбаченого законами України збройного формування „Армія Юго-Востока, діючого на території прилеглій до міста Первомайська Луганської області, створеного ОСОБА_3, на добровільній основі вступив ОСОБА_2, який мав умисел приймати активну участь у діяльності даного збройного формування.

А саме, ОСОБА_2, в період часу з 20 травня 2014 року до початку липня 2014 року (точний час та дату під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим ), розуміючи незаконність діяльності зазначеного збройного формування, керуючись прямим умислом, перебував на блокпості, розташованому на поромі через річку Сіверський Донець у селищі Світличному міста Первомайська Луганської області та маючи при собі мисливську зброю „ТОЗ-63, № Т 7674 вчинив наступні дії: виконував вказівки осіб, які були рангом вище нього, приймав участь в облаштуванні вказаного блокпосту, здійснював контрольно-пропускні функції, проводив догляд громадян, огляд речей, що при них знаходяться, транспортних засобів та речей, які ними перевозяться.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що в травні 2014 року (точний час та дату під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим), ОСОБА_2 діючи у складі не передбаченого законами України збройного формування, створеного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, маючи намір на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, на блок посту, який знаходився на поромі через річку Сіверський Донець, у сел.. Светличне, м. Первомайська, привласнив собі вогнепальну зброю пістолет „ATMACA-2007 LIGHT, № 31798, до конструкції якого були внесені зміни саморобним шляхом (в каналі ствола саморобним способом видалена штатна заглушка) для стрільби роздільного зарядження, тим самим незаконно придбавши вогнепальну зброю на яку законодавством України встановлено обмеження у використанні у цивільному обігу, та існує певна процедура на отримання дозволу придбати, зберігати та носити при собі вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові пристрої.

Не відмовляючись від злочинного наміру, спрямованого на носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, діючи з прямим умислом, та розуміючи незаконність та протиправність своїх дій, ОСОБА_2, діючи у складі не передбаченого законами України збройного формування, створеного ОСОБА_3, став носити при собі вогнепальну зброю пістолет „ATMACA-2007 LIGHT, № 31798, до конструкції якого були внесені зміни саморобним шляхом (в каналі ствола саморобним способом видалена штатна заглушка) для стрільби роздільного зарядження, та незаконного її зберігав за місцем свого мешкання за адресою: Луганська область, смт. Нижнє, вул. Пригородна 1, у вільний від участі у збройному формуванні час.

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, з травня 2014 року (точний час та дату під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим), ОСОБА_2 за місцем свого мешкання за адресою: Луганська область, смт. Нижне, вул. Пригородна 1, продовжував зберігати вогнепальну зброю пістолет „ATMACA-2007 LIGHT, № 31798, до конструкції якого були внесені зміни саморобним шляхом (і каналі ствола саморобним способом видалена штатна заглушка) для стрільби роздільного зарядження, до тих пір, доки 27.08.2014 року дані предмети не були виявлені та вилучені працівниками правоохоронних органів України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, вину у скоєному правопорушенні визнав повністю за ч. 1 ст. 263 КК України, за ч. 2 ст. 260 КК України вину не визнав . Суду пояснив, що дійсно він мешкає :смт. Нижнє, вул. Пригородна 1, Луганської області. З травня місяця 2014 року до початку липня 2014 року, більш точної дати не памятає, він перебував на блокпості, розташованому на паромі через річку Сіверський Донець у селищі Світличному міста Первомайська Луганської області та мав при собі особисту мисливську зброю „ТОЗ-63, № Т 7674, рушниця знаходилася в чохлі, він її не витягував з чохла, пішов на блокпост за проханням ОСОБА_4, який проживає в їх селище. , а саме , приймав участь в облаштуванні блокпосту, розташованому через річку Сіверський Донець, здійснював контрольно-пропускні функції транспортних засобів . В ніякі офіційні підрозділи він не входив, ОСОБА_4 це їх односелець. Чи перебував ОСОБА_4 в незаконних збройних формуваннях йому невідомо. Коли до їх селища приїхали особи, які набирали в свої групи людей тобто створювали формування , як він розуміє, він нікуди не пішов, та взагалі не став виходити і на блокпост.

В травні 2014 року , точний час та дату він не памятає знаходячись на блокпосту, який знаходився на паромі через річку Сіверський Донець, у сел.. Светличне, м. Первомайська, привласнив собі вогнепальну зброю пістолет „ATMACA-2007 LIGHT, № 31798, до конструкції якого були внесені зміни саморобним шляхом (в каналі ствола саморобним способом видалена штатна заглушка) для стрільби роздільного зарядження, тим самим придбавши вогнепальну зброю без законного дозволу

Він приніс вогнепальну зброю пістолет „ATMACA-2007 LIGHT, додому, та зберігав пістолет за місцем свого мешкання за адресою: Луганська область, смт. Нижнє, вул. Пригородна 1. В скоєному кається.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона мешкає в с. Нижнє і знає обвинуваченого, який також мешкає в цьому селі. Вона чула від мешканців селища, що ОСОБА_2 був на блокпосту , розташованому через річку Сіверський Донець в травні - липні 2014 року. Особисто вона його на блокпосту не бачила, так як сама туди не ходила. Дійсно підписувала протокол , який вів слідчий , де вказувала, що знала, про те, що ОСОБА_2 перебував на блокпосту, також за її участю проводилося впізнання особи по фото, де вона вказувала, що на фото вона впізнає ОСОБА_2, як особу яка перебувала на блокпосту , але пояснює, що і на той час про це все їй відомо було зі слів односельців.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона проживає в с. Нижнє, як мешканка селища вона знає мешканця цього ж селища ОСОБА_2 Зі слів мешканців села їй відомо, що в період з травня по липень 2014 р. ОСОБА_2 стояв на блокпосту , який розташований поблизу паромної переправи біля р. Сіверський Донць с. Світличне., але вона особисто на блок пост не ходила, підписувала протокол свого допиту у слідчого , говорила, про те, що їй відомо, що ОСОБА_2 перебував на блокпосту з травня по липень 2014 р. , також за її участю проводилося впізнання особи по фото, де вона вказувала, що на фото вона впізнає ОСОБА_2, як особу який перебував на блокпосту , але пояснює, що і на той час це все їй відомо було зі слів односельців. Їй також зі слів односельців відомо, що чоловіки їх села йшли на блокпост по вказівці ОСОБА_4 , їх односельця, де є зараз ОСОБА_4 їй невідомо. Раніше вона говорила , що також бачила ОСОБА_2 в камуфляжній формі , але оскільки зараз вона більше розбирається і знає як виглядить військова форма, то ОСОБА_2, коли вона його бачила, був в мисливській формі.

Вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні сукупністю зібраних доказів і підтверджується:

- протоколом огляду місця події від 27.08.2014 року та фото таблицями до нього, згідно якого за місцем мешкання ОСОБА_2, за адресою Луганська область, с. Нижне, вул.. Пригородна1, було виявлено та вилучена двухствольна рушниця Т02-5М, патрони для рушниці у кількості 30 шт., пістолет ATMACA-2007 LIGHT 31798 та камуфляжний одяг ( а. с. 44) ;

- висновком балістичної експертизи № 42 від 07.11.2014 року, згідно якої патрони вилучені під час проведення місця події у квартирі ОСОБА_2, є бойовими припасами, рушниця ТОЗ-63 Т7674,1956 р.в. є вогнепальною зброєю, гладкоствольною двоствольною мисливською рушницею 16 калібру, пістолет „ATMACA-2007 LIGHT, № 31798, є вогнепальною зброєю ( а. с. 84- 88) ;

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 01.09.2014 року, згідно якого свідок ОСОБА_7 впізнав на фотознімку розташованому під № 3, як ОСОБА_2, як особу яка перебувала на блокпосту який був розташований у с. Світличне ( а. с. 96) ;

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 24.09.2014 року, згідно якого свідок ОСОБА_8 впізнала на фотознімку розташованому під № 2 , як ОСОБА_2 ( а. с. 101) ;

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 24.09.2014 року, згідно якого свідок ОСОБА_9 впізнала на фотознімку розташованому під № 4 , як ОСОБА_2О.( а. с. 105) ;

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 11.11.2014 року, згідно якого свідок ОСОБА_10 впізнав на фотознімку розташованому під № 4 , як ОСОБА_2 якого неодноразово бачив на блокпосту , який розташований у с. Світличне у камуфліжному одязі . Також свідок пояснив, що ОСОБА_2 перевіряв документи осіб які перетинали блокпост. та пояснив, що ОСОБА_2 був на блокпосту з мисливською рушницею, яку мав у своїй власності. Також свідку відомо, що на блокпосту старшим був ОСОБА_4 ( а. с. 152) ;

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 11.11.2014 року, згідно якого свідок ОСОБА_11 впізнав на фотознімку розташованому під № 2 , як ОСОБА_2, свідку зів слів односельців відомо, що ОСОБА_2 чергував на блокпосту у с. Світличне на паромі ОСОБА_11 свідок на блокпосту ні разу не був , та особисто ОСОБА_2 на блокпосту не бачив ( а. с. 156) ;

Таким чином, суд визнає вину обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведеною, а його дії правильно кваліфікованими за ч.2 ст. 260 КК України, як участь у діяльності не передбаченого законом України збройного формування, також його вина повністю доведена, а дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 260 КК України , суд розцінює, як спосіб захисту обвинуваченого в рамках наданих йому процесуальних прав, з метою уникнути відповідальності за скоєний злочин , оскільки така позиція обвинуваченого не відповідає фактичним обставинам справи, встановленим в ході проведення судового слідства, і крім того, спростовується викладеними вище обставинами, а саме показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , які пояснили, що їм відомо, що ОСОБА_2 влітку 2014 року чергував на блокпосту який розташований у с. Світличне .

Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи що пом'якшують покарання обвинуваченому , згідно ст. 66 КК України , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, передбаченому ч 1.ст. 263 КК України . Обтяжуючих обставин покарання, згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Як особа ОСОБА_2 раніше не судимий, пенсіонер, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно.

З урахуванням викладеного, суд вважає , що обвинуваченому повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим суд, при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, враховуючи тяжкість правопорушень, враховує дані про особу обвинуваченого , який до часу його затримання бійцями правоохоронних і силових структур України , перебував за місцем свого мешкання і будь-яких правопорушень не здійснював, будь-яких дій повязаних з застосуванням насильства щодо громадян він не здійснював Будь-яких інших фактів, якіб підтверджували скоєння ОСОБА_2 незаконних дій щодо окремих осіб, або дій, які зумовили настання тяжких наслідків, матеріали досудового і судового проваджень не містять.

Також суд враховує, що на момент вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України , стаття 176 КПК України складалася з чотирьох пунктів і тільки 7 жовтня 2014 року Верховна ОСОБА_7 України прийняла Закон „ Про внесення до Кримінального та Кримінально процесуальних кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини „ яким доповнила ст. 176 КПК України пятим пунктом, де зазначено, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобовязання, особистої поруки , домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260 , 261 КК України . Цей закон набрав чинності 31 жовтня 2014 р. , у звязку з його опублікуванням у газеті „Голос України „ № 209.

Відповідно до ст. 58 Конституції України , закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, окрім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у справі №1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення змісту частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів ) від 09 лютого 1999 р. № 1 рп/99

розяснив, що положення частини першої ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

У мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України зазначено, що за загальним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст. 58 Конституції України , за якою дію нормативно - правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності. Тобто до події, факту, застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Також зазначено, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актом може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно - правовому акті.

Про це говориться і в ч.1 ст. 5 КПК України , якою передбачено , що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з вимогами КПК України . чинними на початок виконання такої дії або прийняття такого рішення.

У Закону України „Про внесення до Кримінального та Кримінально процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини № 1689-YII 7жовтня 2014 р. відсутня пряма вказівка про надання зворотної дії у часі вимогам, передбаченим у частині 5 статті 176 КПК України .

Отже, правові підстави для застосування щодо ОСОБА_2 змісту ч. 5 ст. 176 КК України відсутні.

У звязку із викладеним , суд приходить до висновку, про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання реально, застосувавши ст. 75 КК України шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також застосувати до нього вимоги п. п.2-4 ст. 76 КК України та не вбачає підстав для призначення ОСОБА_2 більш суворого покарання, вважаючи що призначення і відбування покарання з випробуванням в цьому конкретному провадженні забезпечує належним чином профілактику здійснення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень .

Згідно ст. 77 КК України при звільнені від відбування покарання з випробуванням конфіскація майна не перерахована як додаткове покарання , тому конфіскація майна, яка передбачена ст. 260 КК України до обвинуваченого ОСОБА_2 . судом не застосовується, крім того при призначенні покарання враховує, що кримінальне правопорушення, яке тлумачиться обвинуваченому скоєно до внесення змін в ст. 260 КК України .

При проведенні досудового слідства була проведена балістична експертиза № 42 від 07.11.2014 року витрати якої становлять 591грн.36 коп. і які суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-370, 374, 392, 395 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 260 КК України, ч.1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 260 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки

за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням терміном на 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обовязок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з, являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його з під варти негайно в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати у сумі 591 грн.36 коп. на проведення балістичної експертизи № 42 від 07.11.2014 р. на рахунок 31119115700071, одержувач УДКСУ у м. Рубіжному, м. Рубіжне 24060300, іден. код одержувача 37904431.

Речові докази : пістолет ATMACA-2007 LIGHT 31798 та камуфляж ний одяг знищити. ;

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської областічерез Рубіжанський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченомута прокурору, інші учасники судового провадженнякопію вироку мають право отримати в суді.

Суддя: Н.В. Мякінченко