Вирок № 46008730, 26.06.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/3353/15-к

н.п. 1-кп/415/343/15

ВИРОК

Іменем України

26.06.15 рік м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участю:

секретаря Соболь Ю.В.

прокурора Сухіної О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015130240000881 від 24 квітня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, безробітного, не інваліда, раніше судимого: 28.10.2005 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 213 КК України до штрафу у розмірі 1700 гривень; 05.08.2008 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений з Петровської ВК Луганської області № 24 05.05.2011 року по відбуттю строку покарання, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2015 року приблизно о 00 годин 30 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи на території гаражного масиву, розташованого по вулиці О.Дундича міста Лисичанська, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через отвір на даху проник до гаражу № 58, звідки через отвір в стіні проник до гаражу № 59, звідки, повторно, таємно викрав наступне майно, яке належить ОСОБА_2:

акумулятор марки «MEGA» 6CТ-60А3(1) 12В 60Ач 100 мин 480А (EN), вартістю 1170 гривень; мотопомпу бензинову імпортного виробництва торгівельної марки «Forte» моделі «FP10C», сріблястого кольору, вартістю 2077 гривень 35 копійок; шланг поливний імпортного виробництва «Evci Plastik», моделі «Export», в кількості 3 штук, 34, 32 м, вартістю 424 гривні 26 копійок; трубний ключ № 2, вартістю 110 гривень; одна пара гумових чобіт, 42 розміру, вартістю 384 гривні; лійка садова, вартістю 18 гривень 90 копійок; автомобільну шину марки «BELSHINA» 175/70R 13 БI 391, чавило, набір ключів для автомобілю, зарядний пристрій для акумуляторної батареї, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять.

Зазначеними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 4184 гривні 51 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та пояснив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Суду пояснив, що 23 квітня 2015 року приблизно о 00 годин 30 хвилин, перебуваючи на території гаражного масиву розташованого по вулиці О.Дундича міста Лисичанська, заздалегідь взявши монтировку, через отвір на даху проник до гаражу № 58 та через отвір в стіні якого, проник до гаражу № 59, звідки викрав майно зазначене у обвинувальному акті. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та суворо не наказувати. Частину майна на суму 2107 гривень 16 копійок було повернуто потерпілому, іншу частину в сумі 2077 гривень відшкодував потерпілому під час судового розгляду.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 23 квітня 2015 року він направлявся на роботу, в телефонному режимі йому повідомили про те, що його гараж № 59, який знаходиться в гаражному масиві по вулиці О.Дундича міста Лисичанська горить, і в даний момент працівники МЧС, здійснюють його тушіння, останні і повідомили йому, що у сусідній гараж проникли невідомі і пробивши стіну його гаражу викрали його майно. В судовому засіданні підтвердив, що обвинувачений майнову шкоду заподіяну йому відшкодував в повному обсязі, про що надав розписку. На даний час претензій до обвинуваченого не має, просив суд призначити останньому максимальну міру покарання, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком, на призначенні покарання у виді позбавлення волі не наполягав.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений та потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, повністю доведена, а його дії органами досудового розслідування за ч. 3 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винного, який не працює, з 23.10.2014 року перебуває на обліку в центрі зайнятості населення як безробітний (а.с.94), має постійне місце проживання, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 87), у побуті за місцем мешкання характеризується позитивно (а.с. 92), раніше судимий,(а.с. 84, 90), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно дост. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини та повне відшкодування завданої майнової шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно дост. 67 КК України, суд не вбачає.

Приймаючи до уваги вищевикладене з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації судвважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 3ст. 185 КК України, оскільки останній, будучи раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину, судимість за який не знята та непогашена в установленому законом порядку, знову вчинив умисний злочин проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів..

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, що його обтяжують, визнання вини та щире каяття винного, усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, а також те, що за місцем проживання характеризується позитивно, в повному обсязі відшкодував завдану майнову шкоду, враховуючи думку потерпілого який на призначенні покарання у виді позбавлення волі не наполягав, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання із застосуванням вимогст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням максимального іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст. 75 КК України та з покладенням ряду обов'язків, передбаченихст.76 ч.1 п.п. 2,3,4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 не предявлений, що не позбавляє права останнього відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 судово-товарознавчої експертизи (а.с. 42-46), витрати у сумі 614 гривень 40 копійок (а.с.41) на залучення експертів, а також автотоварознавчої експертизи (а.с.59-60) витрати у сумі 368 гривень 28 копійок (а.с.58) - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

- акумулятор марки «MEGA» 6CТ-60А3(1) 12В 60Ач 100 мин 480А (EN);

- шланг поливний імпортного виробництва «Evci Plastik», моделі «Export» кількості 3-х шт..;

- трубний ключ № 2;

- одна пара гумових чобіт;

- лійка садова;

- автомобільна шина марки «BELSHINA» 175/70R 13 БI 391, що згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (а.с.71) підлягають поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ч. 3 ст.349,ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 185 КК Українита призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно дост. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення:

- судової товарознавчої експертизи у сумі 614 (шістсот чотирнадцять) гривень 40 копійок;

- автотоварознавчої експертизи у сумі 368 (триста шістдесят вісім) гривень 28 копійок. (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази по справі:

- акумулятор марки «MEGA» 6CТ-60А3(1) 12В 60Ач 100 мин 480А (EN);

- шланг поливний імпортного виробництва «Evci Plastik», моделі «Export» в кількості 3-х шт..;

- трубний ключ № 2;

- одна пара гумових чобіт;

- лійка садова;

- автомобільну шину марки «BELSHINA» 175/70R 13 БI 391, що згідно розписки знаходяться на зберіганні у потерпілого повернути власнику - ОСОБА_2

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2ст.394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: М.М. Старікова