Ухвала суду № 46004931, 01.07.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8727/15-ц

Провадження № 4-с/344/78/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа - відділ даржавної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції в особі державного виконавця відділу даржавної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови від 05.06.2015 року у ВП №47735066 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) по виконавчому листі №2-1392/2006 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою, в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову від 05.06.2015 року у ВП №47735066 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) по виконавчому листі №2-1392/2006 року.

В судове засідання ОСОБА_1 не зявилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду скарги була повідомлена належним чином.

Представник відділу даржавної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції в особі державного виконавця відділу даржавної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, попередньо подав до суду заперечення на скаргу, відповідно до якого просив скаргу залишити без задоволення, оскільки, згідно ухвали Івано-Франківського міського суду 3344/13583/14-ц від 24.10.2014 року встановлено видати дублікат виконавчого листа №2-1392/2006 виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 27.04.2006 року. Виконавчий лист по справі №2-1392/2006, виданий раніше вважати не дійсним. А тому, державним виконавцем відділу даржавної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції ОСОБА_2 була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження.

Дослідивши письмові матеріали скарги, судом встановлено наступне.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 03.04.2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з військової частини А-1807 в користь ОСОБА_1 1459 грн. 62 коп. грошової компенсації за речове майно, не одержане нею до 11.03.2000 року. Зобовязано військову частину А-1807 видати ОСОБА_1 речове майно не одержане нею після 11.03.2000 року, згідно переліку зазначеного в довідці №34/2 військової частини А-1807 від 30.09.2005 року, на загальну суму 1866 грн. 10 коп. (а.с.5).

На виконання вищевказаного заочного рішення Івано-Франківськогоміського суду ОСОБА_1 отримала два виконавчі листи, які були подані до відділу даржавної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції для виконання.

По виконавчому листі про зобовязання військову частину А-1807 видати ОСОБА_1 речове майно не одержане нею після 11.03.2000 року, згідно переліку зазначеного в довідці №34/2 військової частини А-1807 від 30.09.2005 року, на загальну суму 1866 грн. 10 коп., 27.05.2014 року державним виконавцем відділу даржавної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції ОСОБА_2 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, на підставі п.4 ч.1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження (а.с.11).

Згідно вищевказаної постанови виконавчий лист може бути повторно предявлений для виконання в строк до 27.05.2015 року.

Заявниця ОСОБА_1 12.05.2015 року звернулась із заявою до відділу даржавної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції про примусове виконання виконавчого листа №2-1392/2006 року, виданого Івано-Франківським міським судом 27.04.2006 року про зобовязання військової частини А-1807 видати ОСОБА_1 речове майно не одержане нею після 11.03.2000 року, згідно переліку зазначеного в довідці №34/2 військової частини А-1807 від 30.09.2005 року, на загальну суму 1866 грн. 10 коп. (а.с.4).

Постановою від 05.06.2015 року ВП № 47735066 державний виконавець відділу даржавної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції ОСОБА_3 відмовив у відкритті виконавчого провадження (відмова у прийнятті до провадження виконавчого документа), посилаючись на п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, згідно ухвали суду №344/13583/14-ц від 24.10.2014 року виконавчий лист №2-1392/2006 вважати недійсним (а.с.3).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Однак, суд вважає такі дії державного виконавця неправомірними, оскільки.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. ст. 1 та 5 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Крім того, виконання судових рішень це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період із надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Отже, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактичною перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Згідно ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» розяснено судам, що ураховуючи положення пункту 1 частини першої та частини п'ятої статті 47 у взаємозв'язку з вимогами пункту 7 частини першої статті 26 Закону про виконавче провадження, повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків.

Посилання державного виконавця на п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та ухвалу суду №344/13583/14-ц від 24.10.2014 року, згідно якої, виконавчий лист №2-1392/2006 вважати недійсним не заслуговує на увагу виходячи з наступного.

Виконавчий лист що стосується стягнення з військової частини А-1807 в користь ОСОБА_1 1459 грн. 62 коп. грошової компенсації за речове майно, не одержане нею до 11.03.2000 року був втрачений, у звязку з чим, ОСОБА_1 зверталась до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24.10.2014 року заяву ОСОБА_1 задоволено, зобовязано видати дублікат виконавчого листа №2-1392/2006 року, виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 27.04.2006 року. Стягнуто з військової частини А-1807 (смт.Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області, код - 07899653) в користь ОСОБА_1 (мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1/1а) 1459 грн. 62 коп. грошової компенсації за речове майно, не одержане нею до 11.03.2000 року. Виконавчий лист по справі №2-1392/2006 року, виданий раніше вважати не дійсним (а.с. 6).

Отже, рішення суду, що Виконавчий лист по справі №2-1392/2006 року, виданий раніше вважати не дійсним стосується виконавчого листа, дублікат якого судом зобовязано видати, а саме: дублікат виконавчого листа №2-1392/2006 року, виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 27.04.2006 року про стягнення з військової частини А-1807 (смт.Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області, код - 07899653) в користь ОСОБА_1 (мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1/1а) 1459 грн. 62 коп. грошової компенсації за речове майно, не одержане нею до 11.03.2000 року.

Вищезазначена ухвала суду не має жодного відношення до виконавчого листа №2-1392 виданого 27.04.2006 року Івано-Франківським міським судом про зобовязання військової частини А-1807 видати ОСОБА_1 речове майно не одержане нею після 11.03.2000 року, згідно переліку зазначеного в довідці №34/2 військової частини А-1807 від 30.09.2005 року, на загальну суму 1866 грн. 10 коп.

А отже, державний виконавець відділу даржавної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції ОСОБА_2 прийшов до хибного висновку, посилаючись на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 24.10.2014 року при відмові у відкритті виконавчого провадження по виконавчому листі виданому Івано-Франківським міським судом 27.04.2006 року про зобовязання військової частини А-1807 видати ОСОБА_1 речове майно не одержане нею після 11.03.2000 року, згідно переліку зазначеного в довідці №34/2 військової частини А-1807 від 30.09.2005 року, на загальну суму 1866 грн. 10 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до статті 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши чи діяв державний виконавець відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає дії державного виконавця при винесенні 05.06.2015 року постанови ВП №47735066 не правомірними та слід усунути порушення шляхом скасування постанови від 05.06.2015 року ВП №47735066.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 19 Конституції України, п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ст. ст. 1, 5, 11, 26, 47 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 60, 383-387 ЦПК України, керуючись ст. ст. 209-210, 386, 387 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа - відділ даржавної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції в особі державного виконавця відділу даржавної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови від 05.06.2015 року у ВП №47735066 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) по виконавчому листі №2-1392/2006 року - задоволити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу даржавної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції ОСОБА_2 по відмові у відкритті виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-1392/2006 року виданого 27.04.2006 року Івано-Франківським міським судом.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця відділу даржавної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції ОСОБА_2 від 05.06.2015 року ВП № 47735066 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) по виконавчому листі №2-1392/2006 року.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Пастернак І.А.