Постанова № 4600358, 27.08.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27.08.2009 р.                                                                                 № 2-а- 38318/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді –Перцової Т.С.

при секретарі –Ульященко Л.М.

за участю представників сторін:

позивача –Хижняка А.В.

відповідача –Верещаки М.О.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Приватної фірми „АММ” до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватна фірма «АММ»звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова, в якому з урахуванням уточнень, які були прийняті судом, просить суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова № 0000602307/0 від 15 липня 2008 року про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 25000000 грн. та № 0000592307/0 від 15 липня 2008 року про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10000000 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги представник позивача, в судовому засіданні, посилався на незаконність проведення перевірки і на порушення строків давності стосовно нарахування податкових зобов'язань платника податків в розумінні приписів ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ДПІ у Київському районі надало до суду свої заперечення на позовну заяву зазначаючи в них, що невиїзна документальна перевірка ПФ «АММ», з питань правових відносин з ТОВ «Омега-2», код ЄДРПОУ 32029523, проводилась на підставі ст.10,п.1.ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», на підставі Постанови Господарського суду Харківської області від 23.01.07 року по справі № АС-41/408-06 за позовом ДПІ у Київському районі м. Харкова і Рішення Московського районного суду м. Харкова від 5.12.05 року по справі № 2-1221/05.

В судовому засіданні, представник ДПІ у Київському районі м. Харкова, обґрунтовуючи заперечення на позовну заяву зазначив, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 05.12.2005 року визнано статут та установчий договір ТОВ «Омега -2»недійсним з моменту їх державної реєстрації., визнані недійсним фінансово-господарські документи, а саме договір № 37 від 25.06.2003 року, акт прийому передачі до договору, Акт прийому-передачі векселів, доповнення до договору, накладні за договором, податкова накладна № 634 від 25.03.2003 року, відповідно до якої у ПФ «АММ»сформувався податковий кредит і тому в розумінні вимог п.1.6. ст.1 ,ч.3 п.4.8 ст.4, п 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», абз.4 п.5.3.9.,п.5.3 ст.5 , п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у ПФ «АММ»виникло зобов’язання стосовно сплати з податку на прибуток і відсутнє право на бюджетне відшкодування.

Також, представник відповідача в судовому засіданні зазначав, що враховуючи вищезазначені судові рішення та висновок ХНДІСЕ імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса зображення на компакт –дисках, які передавались на виконання умов договору № 37 від 25.06.2003 року не є товарним знаком, декларація на відшкодування ПДВ, яка є підставою для нарахування ПФ «АММ»податкового кредиту не відповідає вимогам «Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 250/254 , що також унеможливлює право ПФ «АММ»на виникнення податкового кредиту. Підсумовуючи викладене, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що уточнений позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 11.07.08 року ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань його правових відносин з ТОВ «Омега-2»код ЄДРПОУ 32029523 за період 01.04.2003р. по 30.06.2003 року, про що складено Акт № 3834/23-304/30883410 від 11.07.08 року .

За висновками вищезазначеного акту перевірки було встановлено : порушення п.5.1 абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” –заниження ПФ «АММ»за 1 квартал 2007 року податку на прибуток на суму 12500000 грн., внаслідок чого донараховано податку на прибуток на вказану суму; п.1.8 ст.1, ч.3 п.4.8 ст.4, пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” –завищення від’ємного значення в сумі 10000000 грн. та як наслідок відсутність права на отримання бюджетного відшкодування в ПДВ за червень 2003р. в розмірі 10000000 грн. 21- 25 строках декларації з ПДВ від липня місяця 2003 року.

За результатами вищезазначеного акту ДПІ у Київському районі м. Харкова були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: від 15 липня 2008 року за № 0000602307/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 25 мільйонів гривень, в тому числі штрафні санкції 12500000,00 гривень і від 15 липня 2008 року № 0000592307/0 про відмову у відшкодуванні ПДВ у розмірі 10000000 гривень по декларації за червень 2003 року.

Як вбачається з матеріалів справи ПФ «АММ» не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями розпочало процедуру їх адміністративного оскарження до податкових органів.

Дізнавшись про існування Податкового повідомлення-рішення від 15 липня 2008 року за № 0000592307/0 про відмову у відшкодуванні ПДВ у розмірі 10000000 гривень Приватна фірма «АММ», 20.10.2008 року, подала первинну скаргу до ДПІ у Київському районі м. Харкова. У первинній скарзі Приватна фірма «АММ»просила ДПІ у Київському районі м. Харкова надіслати їй податкове повідомлення-рішення № 0000592307/0 від 15 липня 2008 року винесене ДПІ у Київському районі м. Харкова у відповідності до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень платників податків № 253 від 21.06.2001 року із змінами та доповненнями та скасувати Податкове повідомлення-рішення № 0000592307/0 від 15 липня 2008 року про відмову у відшкодуванні ПДВ у розмірі 10000000 гривень по декларації за червень 2003 року винесене ДПІ у Київському районі м. Харкова як незаконне.

27.10.2008 року ДПІ у Київському районі м. Харкова винесло Рішення № 16251/10/25-020 про залишення первинної скарги без розгляду. В цьому рішенні відповідач зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 0000592307/0 від 15 липня 2008 року було надіслане ПФ «АММ»поштою та не було вручено з підстав відсутності адресата.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням ДПІ у Київському районі м. Харкова ПФ «АММ»з подала скарги до вищестоящих податкових органів, які не були задоволені.

Згідно з приписами підпункту 15.1.1. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»- за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 15.1.2. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»- податкове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли: податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов’язання, не було подано або судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою—платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Київькому районі м.Харкова оскаржуванні податкові повідомлення-рішення були винесені відповідачем після спливу строків передбачених підпункту 15.1.1. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

У відповідача не було законних підстав провадити нарахування без дотримання строку давності, у відповідності до підпункту 15.1.2. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», оскільки податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов’язання, було подано, і ця обставина не заперечується відповідачем по справі, та не існує вироків суду якими встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою—платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов’язання.

Також, на думку суду, проведена ДПІ у Київському районі м. Харкова спірна невиїзна документальна перевірка позивача з питань його правових відносин з ТОВ «Омега-2»код ЄДРПОУ 32029523 в період з 01.04.2003р. по 30.06.2003 року, результати якої були викладені Акті № 3834/23-304/30883410 від 11.07.08 року не є правомірною так як провадилась з порушенням низки приписів Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Наказу ДПА України від 10.08.05 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25 серпня 2005 року за № 925/1125, яким затверджено «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства», в частині строків її проведення, термінів її проведення та питань з яких вона була здійснена.

Суд вважає, за доцільне відмітити, що не є правомірним посилання відповідача як на підставу в відмові в задоволенні позову на наступні судові рішення, що знаходяться в матеріалах справи, а саме на: постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.06.09 року, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23.07.2009 року, рішення Московського районного суду від 24.03.2009 року, постанову Господарського суду Харківської області від 23.01.07 року по справі № АС-41/408-06, рішення Московського районного суду м. Харкова від 05.12.2005 року по справі № 2-1221/05, ухвалу Господарського суду Харківської області по справі № Б-24/106-04 від 6 вересня 2005 року, вирок Московського районного суду м. Харкова від 18.03.05 року.

Як вбачається з матеріалів справи, деякі вищезазначені судові рішення скасовані, інші прийняті пізніше ніж провадилась невиїзна перевірка, а інші взагалі стосуються діяльності ТОВ «Омега-2» та її посадових осіб.

Так, рішення Московського районного суду Харкова від 05.12.05 року по справі № 2-1221/05 скасовано Ухвалою Московського районного суду Харкова від 01 грудня 2008 року по справі № 8-31/08, а постанова Господарського суду Харківської області від 23.01.07 року по справі № АС-41/408-06 –скасовано ухвалою Харківського Апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року по справі № 22-а-6188/08.

Слід відмітити, що жодним з вищенаведених судових рішень на які посилається відповідач обґрунтовуючи свою правову позицію не визначено наявність підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень в розумінні приписів статті ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», а саме : не подання податкової декларації за період, коли виникло податкове зобов’язання і судом не встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків- ПФ «АММ».

Також відповідачем не надано до суду доказів про ненадання ПФ «АММ»до ДПІ Київського району м.Харкова декларацій з подадатку на додану вартість, декларацій з податку на прибуток за податковий період, по якому провадилась спірна перевірка ДПІ в Київському районні м.Харкова.

В вищезазначених деклараціях не зазначаються грошові суми зазначені в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, а наявні в матеріалах справи декларації позивача спростовують доводи відповідача про можливість винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідно до приписів ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Щодо наявних в матеріалах справи судових рішень : ухвали Харківського Апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року по справі № 22-а-6188/08 та вироку Київського районного суду м. Харкова від 22 червня 2004 року по справі № 1-955/02 суд зауважує наступне.

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 22 червня 2004 року по справі № 1-955/02 встановлено, що директором ПФ «АММ» була до ДПІ надана скорегована декларація з податку на додану вартість за звітній період, крім первинної декларації за звітній період, а підсудний директор ПФ «АММ»уклав договір № 37 від 25.06.2003 року, розрахувався за товар, передав векселі по договору і враховуючи, що реєстрація в якості товарного знаку даного товару не є обов’язковою згідно діючого законодавства всі ці дії здійснив в рамках законодавства.

Також, суд вважає за доцільне відмітити, що за змістом податкове повідомлення - рішення про відмову в відшкодуванні ПДВ у розмірі 10000000 гривень по декларації за червень 2003 року винесене ДПІ у Київському районі м. Харкова є тотожнім, з винесеним ДПІ у Київському районі м. Харкова раніше і на даний час є предметом судового розгляду по справі № 42/86-04/5023, яка розглядається Харківським апеляційним адміністративним судом.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватної фірми „АММ” до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень –задовольнити в повному обсязі.

          Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова від 15.07.2008р. № 0000602307/0 про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 25000000 грн.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова від 15.07.2008р. № 0000592307/0 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10000000 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 31.08.2009 року.

Суддя                                                                       Перцова Т.С.