Постанова № 4600333, 15.07.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15.07.2009 р.                                                                                 № 2-а- 38016/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Перцова Т.С. при секретарі судового засідання Ульященко Л.М.

при секретарі –Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача –Оковитої А.Є.,

відповідача –Калініної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Валківський завод продтоварів "ГАЛС"

до Нововодолазька Міжрайонна державна податкова інспекція в Харківській області

пропро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Валківський завод продтоварів „ГАЛС” (надалі - ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС») звернвся до суду з адміністративним позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (надалі - Нововодолазька МДПІ), в якому після доповнення позовних вимог, прийнятих судом, просить суд скасувати податкові повідомлення – рішення Нововодолазької МДПІ у Харківській області від 05.11.2008 р. №0000232310/0, від 27.11.2008р. №0000232310/1, від 27.01.2009 року №0000232310/2, від 22.04.2009 року №0000232310/3 про визначення ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС» суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість на загальну суму 7240,50 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 4827,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 2413,50грн. та рішення про результати розгляду первинної скарги від 26.11.2008 року.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з посиланням в обґрунтування правомірності своєї позиції на норми Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97 від 03.04.1997 року. Стверджує, що отримані за спірною угодою від ТОВ „Новотрейд” преформи ПЕТФ і кришки для закупорювання пляшок ПЕТФ на загальну суму 28965,72 грн. були використані позивачем в подальшому у господарській діяльності. Будь-яких зауважень з приводу неналежного заповнення податкових накладних, на підставі яких було поставлено вказані товари, в акті перевірки відсутні. Вказує на те, що ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС» з свого боку виконало всі покладені на Товариство зобов’язання перед бюджетом, при цьому зазначив, що виконання одним платником податків своїх зобов’язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов’язань будь-яким іншим платником податків. Підсумовуючи викладене, наполягають, що МДПІ без законних підстав зменшило позивачу податковий кредит на суму 4824 грн. та нарахувало штрафні санкції як на занижену суму податкового зобов’язання з ПДВ. Позивач заперечує проти висновків акту перевірки щодо порушень пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” та вважає їх такими, що суперечать чинному законодавству, а відповідно, винесені на підставі цих висновків податкове повідомлення-рішення від 05.11.2008р.№0000232310/0 та послідуючі з дробами 1,2,3 - такими, що винесені безпідставно. Просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а оскаржувані рішення скасувати.

Відповідач, Нововодолазька МДПІ у своїх запереченнях на адміністративний позов та її представник у судовому засіданні з заявленими позовними вимогами не погодились, просять суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень послалися на положення пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, які на думку МДПІ порушив позивач, що призвело до донарахування ПДВ за місяцями : березень 2008 року – 4250,93 грн., квітень 2008 року – 576,71 грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугували висновки акту Нововодолазької МДПІ про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС» від 20.10.2008 року №105/23-104/23324461 щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Новотрейд» за період з 01.01.2008 року по 30.06.2008 року.

Так, за висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС» пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що призвело до донарахування податку на додану вартість у сумі 4827,64 грн. у тому числі: за березень 2008 року - 4250,93 грн.; за квітень 2008 року - 576,71грн.

Як зазначено в акті перевірки порушення вбачається у тому, що ПП «Весна» та ПП «Демол - Сервіс», що були контрагентами ТОВ „Новотрейд”, яке в свою чергу, є контрагентом ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС», в податкових деклараціях за перше півріччя 2008 року не відобразили повністю податкові зобов'язання з ПДВ, чим, на думку працівника податкового органу, порушили пп. 4.2 пункту 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 (далі Порядок№166) року, - надання декларації без заповненого належним чином додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість. З посиланням на до вищевикладене, вказаним актом перевірки було визнано нікчемними правочини, вчинені між ПП „Весна”, ПП „Демол –Сервіс”, ТОВ „Новотрейд” та ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС»(стор. 9 акту).

Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки Нововодолазької МДПІ у Харківській області, надав свої заперечення листом № 101 від 29.10.2008 року.

Листом від 03.11.2008р. №395/23-114 ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС» надано відповідь, у якій зазначено, що підприємством порушено вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до нарахування податку на додану вартість. 05.11.2008р. Податковим органом видано податкове повідомлення-рішення №000023210/0 на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 7236 грн., у т.ч. за основним платежем - 4824 грн. та за штрафними санкціями - 2412 грн.

12.11.2008р. позивачем направлено до Нововодолазької МДПІ у Харківській області скаргу на вищезазначене податкове повідомлення-рішення з обґрунтуванням неправомірності його прийняття та проханням його скасувати, як такого, що винесено усупереч чинному законодавству.

23.11.2008р. підприємство отримало рішення Нововодолазької МДПІ (лист №3447/10/23-114) про внесення змін до податкового повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ від 05.11.2008р. №0000232310/0, у якому зазначено, що суму основного платежу та штрафних санкцій у вказаному рішенні необхідно рахувати, відповідно, 4827 грн. та, відповідно, суму штрафних санкцій в розмірі - 2413,5 грн.

26.11.2008р.до підприємства надійшло рішення Нововодолазької МДПІ у Харківській області про результати розгляду первинної скарги від 24.11.2008р. №3452/10/25-010, яким скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

02.12.2008р. підприємство отримало податкове повідомлення-рішення від 27.11.2008р. №0000232310/1 про визначення суми податкового зобов’язання з ПДВ у загальному розмірі 7240,50 грн., у т.ч. за основним платежем – 4827 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 2413,50 грн..

02.12.2008 року позивач надав повторну скаргу до ДПА у Харківській області на податкові повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ у Харківській області від 05.11.2008 року №0000232310/0, від 27.11.2008 року №0000232310/1, та на рішення про результати розгляду первинної скарги.

22.01.2009 року до Товариства надійшло рішення ДПА у Харківській області за результатами розгляду повторної скарги від 20.01.2009 року №207/10/25-203, яким скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін. 29.01.2009 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 27.01.2009р. №0000232310/2 на таку ж саме суму податкового зобов’язання з ПДВ, що і з дріб’ю 1.

Не погодившись з рішенням ДПА у Харківській області, ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС» подало повторну скаргу до ДПА України на податкові повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ у Харківській області від 05.11.2008 р. №0000232310/0, від 27.11.2008р. №0000232310/1 та від 27.01.2009 року №0000232310/2 та на рішення про результати розгляду первинної та повторної скарг.

Рішенням ДПА України від 13.02.2009 року №1279/6/25-0115 ТОВ „ГАЛС” було повідомлено про продовження строку розгляду повторної скарги до 09.04.2009 року.

14.04.2009 року підприємство отримало рішення про результати розгляду повторної скарги №3177/6/25-0115 від 08.04.2009 року, яким скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін. Після чого, позивач отримав податкове повідомлення-рішення №0000232310/3 від 22.04.2009 року на таку ж саме суму податкового зобов’язання з ПДВ, що і з дріб’ю 1 та 2.

Судом встановлено, що відповідно до угоди (контракту) №023 ПР/08 від 09.01.2008 року ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС» придбало у ТОВ «Новотрейд» преформи ПЕТФ і кришки для закупорювання пляшок ПЕТФ на загальну суму 28965, 72 грн., у тому числі ПДВ - 4827,64 грн., з яких у лютому 2008 року поставлено товари на суму 25505,54 грн., у тому числі ПДВ - 4250,93 грн., та у березні 2008 року - поставлено товари на суму 3460,28 грн., у тому числі ПДВ - 576,71 грн. (свідоцтво платника ПДВ постачальника додавалося до заперечень). На вказані поставки підприємство отримало видаткові накладні та податкові накладні, які надано до матеріалів справи. Будь-яких зауважень з приводу неналежного заповнення податкових накладних з боку відповідача ні у акті перевірки, ні у судовому засіданні не зроблено. Розрахунки між ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС» та ТОВ «Новотрейд» проведено на повну суму поставки - 28965,72 грн. в безготівковій формі, перелік платіжних доручень наведено у акті перевірки на стор.46 та додано до матеріалів справи. Розрахунки з контрагентом проведено у лютому-березні 2008 року у повному обсязі.

З пояснень сторін та досліджених письмових доказів по справі встановлено, що отримані преформи використано ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС» у господарській діяльності для виробництва оцту (вироблений оцет розлито у тару із преформ), що також зазначено у акті перевірки, у рішенні про результати розгляду первинної скарги та у рішенні про результати розгляду повторної скарги. Відповідачем у судовому засіданні вказаний факт не спростовано.

Суд зазначає, що підприємство по вказаних операціях відобразило податковий кредит в декларації з ПДВ за березень у сумі 4250,93 грн. ( податкові накладні №245/хф від 08.02.2008 року, №350/хф от 29.02.2008 року, №288/хф от 18.02.2008 року, №264/хф от 12.02.2008 року) та за квітень 2008 року у сумі 576,71 грн. (податкова накладна №365/хф від 03.03.2008 року ), що відповідає приписам п. 7.2 ( вимоги до податкової накладної) та п.7.5 ( дата виникнення першої із подій) статті 7 Закону „Про податок на додану вартість”.

Згідно до п.п.7.2.6.п.7.2.ст.7 вказаного закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за N 250/2054"Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (надалі - Порядку №166) до вказаних податкових декларацій було надано додатки 5, у яких в розділі «Податковий кредит» у повній відповідності з отриманими податковими накладними заповнено усі реквізити контрагента - ТОВ «Новотрейд».

Таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС» у податковій звітності з ПДВ відобразило податковий кредит у повній відповідності до Закону України „Про податок на додану вартість”.

Судом взято до уваги, що будь-які приписи щодо не відображення ТОВ „Новотрейд” у податковій декларації з ПДВ за відповідні періоди податкових зобов'язань по господарських операціях з ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС» у акті перевірки відсутні.

Суд зазначає, що таким чином, відсутні підстави для висновку МДПІ щодо невідображення постачальником податкового зобов'язання по досліджених операціях.

Крім того, суд зауважує, що Закон України „Про податок на додану вартість” не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів (у тому числі з причинами не відображення ними податкових зобов'язань).

Щодо висновків акту про нікчемність правочинів суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як випливає зі змісту акту перевірки, висновок МДПІ про порушення позивачем за правочином, укладеним з ТОВ „Новотрейд” ч.1 ст.203, ст. 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України було зроблено виходячи з того, що в правочини, вчинені ПП „Весна”, ПП „Демол-Сервіс”, ТОВ „Новотрейд”, ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС» не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, вочевидь є такими, що укладені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемними.

Суд беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи вважає вказаний висновок Нововодолазької МДПІ помилковим та безпідставним.

Частина 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст.71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 27 Господарського кодексу України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до ст. 71 КАС України він, як суб’єкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані в даній справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, а його позиція про те, що дані договори очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплені належними доказами та рішенням суду про визнання їх такими.

Згідно приписів ст.67 Конституції України - кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що ТОВ „Новотрейд” та ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС» належним чином оформили договірні правовідносини, на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Крім того, ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС» в повному обсязі перераховано податкові зобов’язання зі сплати податку на додану вартість з придбаних від ТОВ «Новотрейд» товарів.

З наданих до суду документів (акт перевірки, розділ 3) встановлено, що ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС» в подальшому використано придбані у ТОВ „Новотрейд” преформи для виробництва оцту.

В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підтверджують, що товариству було відомо про порушення ТОВ «Новотрейд» вимог податкового законодавства.

Отже, будь–які умисні дії товариства, а також посадових осіб юридичної особи, стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину – відсутні.

Також суд відмічає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність договорів позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За таких обставин, суд не може погодитися з висновком відповідача, викладеним у акті перевірки від 20.10.2008 року № 105/23-104/23324461 відносно нікчемності укладених спірних правочинів, оскільки в силу статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або, якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд також дійшов висновку, що у порушення наведених норм права та з перевищенням повноважень, передбачених ст.ст.10,11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509 від 04.12.1990 року, в акті перевірки визначено нікчемним правочин, вчинений між ТОВ «Новотрейд» та ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС».

Суд погоджується з доводами позивача, що в акті перевірки висновки з приводу не відображення податкових зобов'язань з ПДВ ПП «Весна» та ПП «Демол - Сервіс» не обґрунтовані та не доведені, а саме: в акті перевірки вказано (стор.6), що протягом першого півріччя на адресу ТОВ «Новотрейд» ПП «Весна» відвантажило преформ та кришок на загальну суму 158 872 811,72 грн., у тому числі ПДВ 26 478 802,07 грн. За даними наведених у акті податкових декларацій з ПДВ ПП «Весна» за січень - травень 2008 року підприємством задекларовано за січень-квітень 2008 року податкового зобов'язання 1 000 449 188 грн. Посилання МДПІ на не надання ПП «Весна» розшифровки податкових зобов'язань до податкової декларації з податку на додану вартість (Додаток 5 ) на думку суду не є підставою, згідно з Законом України „Про податок на додану вартість”, для того, щоб вказані декларації вважати «прийнятими до відома», як це зазначено на сторінці 7 акту, у рішенні про результати розгляду первинної скарги та у рішенні про результати розгляду повторної скарги.

Відповідно до п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Крім того, положеннями Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачено такого режиму прийому декларації як «Прийнято до відома”.

Судом також з’ясовано, що декларації з податку на додану вартість визнано (без зазначення ким саме) як неподаткові внаслідок висновку МДПІ про не відповідність обсягів податкових зобов'язань ПП «Демол - Сервіс» та ТОВ «Новотрейд» з посиланням на пп..4.2. пункту 4 Порядку №166. Суд зазначає, що вказане твердження суперечить, як Закону про ПДВ №168 так і пункту 4.2 Порядку №166, на який посилається перевіряючий, оскільки вказаним пунктом лише передбачено які додатки повинні подаватися разом з декларацією та відсутні будь-які приписи щодо визнання декларації неподатковою при ненаданні додатку 5.

Відповідно до норм Закону України «Про систему оподаткування» за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання (стаття 9) та не визначено право (стаття 10) здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину.

Статтею 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тож притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

Враховуючи викладене, безпідставним вважається висновок відповідача про порушення ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС» п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень – рішень належним чином не довів.

Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.

З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для визначення ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС» суми податкового зобов’язання по ПДВ у загальному розмірі 7236 грн., внаслідок чого податкові повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області №0000232310/0 від 05.11.2008 р., №0000232310/1 від 27.11.2008 р., №0000232310/2 від 27.01.2009 р., №0000232310/3 є протиправними і повинні бути скасовані, як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

Також, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог в частині скасування рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області від 21.11.2008р. про внесення змін до податкового повідомлення-рішення від 05.11.2008р. №0000232310/0, з усіх вищенаведених підстав як такого, що відповідає поняттю рішення, яке можуть бути оскаржені відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, 94, ч.1 ст.158, ст.ст.160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Валківський завод продтоварів „ГАЛС” до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про внесення змін до податкового повідомлення-рішення, рішення про результати розгляду первинної скарги - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області №0000232310/0 від 05.11.2008 р., №0000232310/1 від 27.11.2008 р., №0000232310/2 від 27.01.2009 р., №0000232310/3 від 22.04.2009 р.

Скасувати рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області від 21.11.2008р. про внесення змін до податкового повідомлення-рішення від 05.11.2008р. №0000232310/0.

Скасувати рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про результати розгляду первинної скарги від 24.11.2008р. № 3452/10/25.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Валківський завод продтоварів „ГАЛС”, код 23324461 державне мито у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 20.07.2009 року.

Суддя                                                                       Перцова Т.С.