Рішення № 46001787, 30.06.2015, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/2195/15-ц

Провадження № 2/0274/1141/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2015 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Щербака Д.С., при секретарі Поступайло Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення (надання) додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2015 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано позовну заяву до відповідача ОСОБА_3 про визначення (надання) додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю в 1 (один) місяць.

Підставою для відповідного звернення позивачів до суду з вище вказаним позовом послужила необхідність для визначення (надання) судом додаткового строку в 1 місяць необхідного для подання заяви про прийняття спадщини після смерті заповідача - ОСОБА_4, померлої 15.05.2014 року.

В період з лютого 2002 року по 15 травня 2014 року позивачі та відповідач доглядали заповідача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На початку лютого 2009 року заповідач - ОСОБА_4, в знак вдячності за їх старання та догляд за нею, вирішила зробити заповіт, а саме заповісти після її смерті належну їй квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, м. Бердичів.

Оскільки позивачі по справі є подружжям та житлом забезпечені вони запропонували заповідачу ОСОБА_4 заповісти після її смерті належну їй вищевказану квартиру - на їх сина відповідача по справі. Заповідач ОСОБА_4 погодилась на пропозицію.

23.02.2009 року заповідач ОСОБА_4 заповіла належну їй частину свого нерухомого майна, а саме: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, м. Бердичів, шляхом укладом укладання спадкового договору з їх сином відповідачем по справі.

15.05.2014 року померла заповідач ОСОБА_4

У квітні 2015 року позивачі вирішили допомогти відповідачу зробити ремонт у вищевказаній квартирі, яка належала заповідачу ОСОБА_4

27.04.2015 року сторони вирішили в зальній кімнаті пофарбувати підлогу, а тому перенесли з зальної кімнати в спальну кімнату шафу-сервант, щоб пофарбувати підлогу.

Позивачка ОСОБА_1 вирішила оглянути вказаний шафу-сервант, в якій знаходилися одежа, взуття, особисті речі, а також старі газети та журнали, померлої ОСОБА_4 Під час огляду шафи-серванту в стопці старих газет та журналів було знайдено ощадні книжки Ощадбанку СРСР на імя покійної ОСОБА_4, а також нотаріально посвідчений заповіт за №3-787 від 29.04.2005 року від імені заповідача ОСОБА_4

Згідно умов вищевказаного заповіту за №3-787 від 29.04.2005 року заповідач ОСОБА_4 заповіла на користь позивачів все своє рухоме і нерухоме майно, де б воно не було, з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день її смерті буде належати за законом.

Для позивачів знахідка вищевказаного заповіту №3-787 від 29.04.2005 року стала повною несподіванкою, адже ще при житті і до моменту смерті ОСОБА_4 їм нічого не говорила про складений нею заповіт на їх користь і про існування даного заповіту взагалі нічого не було відомо, а стало відомо лише під час проведення вищевказаного ремонту.

29.04.2015 року на мобільний телефон позивача ОСОБА_1 надійшло смс-повідомлення з ПАТ КБ «Приватбанку» про те, що 29.04.2015 року на банківський рахунок заповідача ОСОБА_4 був зарахований валютний платіж на суму 2.556 євро 46 євроцентів.

Приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №253/02-31 від 12.05.2015 року у звязку з пропуском встановленого шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4

В судове засідання позивачі зявилися, позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити з наведених у позові підстав.

Відповідач в судове засідання зявився, позовні вимоги визнав, не заперечив проти їх задоволення судом, з наслідками, які передбачені змістом ч.2 ст.174 ЦПК України, ознайомлений.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, ознайомившись з матеріалами цивільної справи та проаналізувавши їх у сукупності, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами 1 та 3 статті 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Абзацами 1, 2, 3, 4 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливим визначити позивачу додатковий строк тривалістю в 1 (один) місяць для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.

На підставі викладеного та керуючись статями 4, 10, 11, 60, 212-215, 294 ЦПК України, статей 1268, 1269, 1270, 1272, 1277 ЦК України та п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ОСОБА_2 додатковий строк в 1 (один) місяць необхідний для подання ними заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої 15 травня 2014 року.

Початок строку рахується з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії даного рішення.

Суддя: Д.С. Щербак