Постанова № 4600008, 03.06.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03.06.2009 р.                                                                                 № 2-а- 29399/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Перцової Т.С. при секретарі судового засідання Карамушко І.І.

за участю представників сторін :

позивача –Сільченка С.О.

відповідача –Онищенка А.В., Колошиної В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ДП "Електроважмаш"

до СДПІ ВПП

провизнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство завод “Електроважмаш” (надалі – ДП завод “Електроважмаш”) звернувся з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі – СДПІ ВПП у м. Харкові), в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення про накладення штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.2008 р. № 000056840/0 на суму 886700,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено з порушенням вимог чинного податкового законодавства, зокрема, п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15, п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", оскільки податкове повідомлення-рішення було винесене з порушенням граничного строку давності.

20.03.2009 р. позивач подав до суду додаткові пояснення, у яких наголошує на неможливості застосування штрафів за порушення строків сплати частини прибутку, що сплачується до бюджету державними некорпоратизованними, казенними або комунальними підприємствами. В обґрунтування посилається на те, що порядок сплати частини прибутку, що сплачується до бюджету державними некорпоратизованними, казенними або комунальними підприємствами у 2003 році було визначено ст. 52 Закону України "Про державний бюджет України на 2003 рік" та постановою Кабінету Міністрів України “Про норматив і порядок відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними некорпоратизованими та корпоратизованими, казенними підприємствами та їх об'єднаннями" від 22.04.2003 р. № 577. Вказує, що відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України ”Про систему оподаткування” ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Відповідно до ч. 2 ст. 7 зазначеного Закону зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. У зв’язку з цим заперечує можливість застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату до бюджету частини прибутку (доходу) державного підприємства, оскільки цей платіж не є податковим платежем (податком, збором, обов’язковим платежем), тому його сплата (стягнення) не охоплюється нормами Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Крім того, ставка та механізм його сплати запроваджені не законом про оподаткування, а Законом про державний бюджет на відповідний рік і підзаконним актом Кабінету Міністрів України.

14.04.2009 р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення про накладення штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.2008 р. №000056840/0, від 24.06.2008 р. № 000056840/1, від 27.08.2008 р. № 000056840/2, від 15.11.2008 р. № 000056840/3. Враховуючи, що у відповідності до ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог в будь-який час до закінчення судового розгляду, суд вважає можливим прийняти збільшені позовні вимоги до розгляду.

27.04.2009 р. позивач подав до суду додаткові пояснення, у яких наголошує на неправильному застосуванні відповідачем п. 7.7 ст. 7 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, що виключає можливість нарахування штрафних (фінансових) санкцій позивачеві.

У судовому засіданні представник позивача підтримав збільшені позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнають та просять суд відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції посилаються на те, що оскаржувані повідомлення-рішення прийняті у відповідності до чинного в Україні законодавства на підставі висновків акту від 03.04.2008 р. №755/40-027/00213121 про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання ДП завод "Електроважмаш" своєчасності сплати нарахованих (узгоджених) сум податкових зобов'язань по дивідендам та прирівняним до них платежам, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами за період з 01.08.2003 р. по 31.03.2008 р. Вказує, що податкове повідомлення рішення від 17.04.2008 р. № 000056840/0 прийнято відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”. Оскільки при застосуванні штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань податкова інспекція не визначала суму податкових зобов’язань з податків, то граничні терміни згідно з п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” не враховуються.

Також відповідач звертає увагу на те, що згідно ч. 3 п. 1 ст. 14 Закону України ”Про систему оподаткування” до загальнодержавних податків і зборів належить податок на прибуток, в тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

На думку представника відповідача оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені відповідно до положень п.п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, згідно яких відповідач має право спрямовувати сплату, направлену платником податку на погашення зобов’язань, які не є податковим боргом, на погашення податкового боргу. У зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення позову. Просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

При розгляді справи судом встановлено, що державне підприємство завод “Електроважмаш” перереєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 27.05.2006 р., код ЄДР 00213121, за адресою: 61055, м. Харків, пр.-т Московський, буд. 299. Позивача взято на податковий облік СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові 01.09.2000 р. за № 156, згідно довідки від 21.09.2005 р. № 734.

Матеріалами справи підтверджено, що СДПІ ВПП у м. Харкові була проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання ДП завод "Електроважмаш" своєчасності сплати нарахованих (узгоджених) сум податкових зобов'язань по дивідендам та прирівняним до них платежам, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами за період з 01.08.2003 р. по 31.03.2008 р. За результатами вказаної перевірки СДПІ ВПП у м. Харкові був складений акт перевірки від 03.04.2008 р. №755/40-027/00213121.

За висновками вказаного акту встановлено, що підприємство допустило порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”, а саме граничний строк спати узгоджених податкових зобов’язань, передбачених п.п. 4.1.4 п. 4.1, п.п. 4.2.1 п.4.2 цього Закону по дивідендам та прирівняним до них платежам, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами за період з 01.08.2003 р. по 31.03.2008 р.

За зазначені порушення СДПІ ВПП у м. Харкові податковим повідомленням-рішенням від 17.04.2008 р. № 000056840/0 було визначено ДП завод “Електроважмаш” податкове зобов’язання зі штрафних санкцій на суму 886700,00 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, ДП завод "Електроважмаш" була надана до СДПІ ВПП у м. Харкові первинна скарга від 25.04.2008 р. № 245/264 (вх. СДПІ ВПП № 5814/10 від 25.04.2008 р.). За результатами розгляду первинної скарги рішенням СДПІ ВПП у м. Xаркові від 19.06.2008 р. № 9820/10/25-009 вказану скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП у м. Харкові від 17.04.2008 р. №000056840/0 залишено без змін. На підставі цього рішення було прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.06.2008 р. № 000056840/1. До рішення за результатами розгляду первинної скарги від 19.06.2008 р. № 9820/10/25-009 рішенням СДПІ ВПП у м. Харкові від 18.08.2008 р. № 11607/10/25-009 було внесено зміни та доповнення.

Позивач оскаржив зазначені рішення в адміністративному порядку. Рішенням ДПА в Харківській області від 19.08.2008 р. № 3217/10/25-103 та рішенням Державної податкової адміністрації України від 24.10.2008 р. № 10414/6/25-0215 скарги ДП завод “Електроважмаш” та податкове повідомлення-рішення від 17.04.2008 р. № 000056840/0 залишено без змін та відповідно видані податкові повідомлення-рішення від 27.08.2008 р. № 000056840/2, від 15.11.2008 р. № 000056840/3.

Судом при дослідженні наданих до справи письмових документів встановлено наступне.

Постановою Господарського суду Харківської області від 26.03.2007 р. у справі №АС-41/28-07 було задоволено позовні вимоги ДП завод "Електроважмаш" та зобов’язано СДПІ ВПП у м. Харкові внести зміни до картки особового рахунку позивача за платежем 21010100 "Частина прибутку (доходу) державних, казенних підприємств" шляхом виключення суми податкового боргу в розмірі 1617600,00 грн. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2007 р. по справі № 22-а-289/2007 задоволено апеляційну скаргу СДПІ ВПП у м. Харкові, скасовано постанову господарського суду Харківської області від 28.03.2007р. та прийнято нове рішення, яким позивачу відмовлено в позові. У зазначеному рішенні встановлено, що ДП завод ”Електроважмаш” у відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” самостійно визначив у податкових деклараціях з податку на прибуток податкове зобов’язання з частини прибутку (доходу) державних, казенних підприємств, що сплачуються до бюджету державними підприємствами; протягом 2003 – 2005 р. не здійснював сплату податкових зобов’язань з дивідендів, внаслідок чого в картках особових рахунків платника податків обліковується податковий борг. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.2007 р. було встановлено факт небезнадійності такого податкового боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також суд зауважує, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 349-IV від 24.12.2002 р. п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" було викладено у такій редакції: ”податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами". Відповідно до абз. 2 п. 1.9 ст. 1 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства прирівнюється до дивідендів. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України ”Про систему оподаткування” під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

У зв’язку з цим суд не приймає до уваги доводи представника позивача про неподаткову природу зобов’язань зі сплати частини прибутку, що сплачується до державного бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами, і вважає, що на відповідні правовідносини дія Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” поширюється у повному обсязі.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вони були прийняті на підставі акту від 03.04.2008 р. №755/40-027/00213121, яким було встановлено порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з дивідендів та прирівняних до них платежів, що сплачуються до бюджету державними підприємствами. Як випливає з розрахунку, що є додатком до цього акту, сума штрафних санкцій складає 886700,00 грн.

Дослідивши зміст податкового повідомлення-рішення № 000056840/0 від 17.04.2008 р., суд встановив, що за затримку на 1616 календарних днів граничного строку сплати податкового зобов’язання у сумі 886700,00 грн. СДПІ ВПП у м. Харкові нарахований штраф у розмірі 50 % – у сумі 886700,00 грн. за платежем “частина чистого прибутку (доходу) та прирівняних до них платежів, що сплачуються до бюджету державними підприємствами.

Відповідно до п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

З тексту ж податкового повідомлення-рішення № 000056840/0 від 17.04.2008 р. випливає, що відповідачем до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 100 відсотків суми податкового зобов’язання, що не відповідає вимогам п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.

Як вбачається з акту від 03.04.2008 р. №755/40-027/00213121 додатком № 1 до нього є розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань по дивідендах та прирівняних до них платежів, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами, по ДП завод “Електроважмаш”.

Відповідачем на запит суду також було надано розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань по дивідендах, підготовлений СДПІ ВПП у м. Харкові на підставі рішення від 18.08.2008 р. № 11607/10/25-009 про внесення змін до рішення про результати розгляду первинної скарги від 19.06.2008 р. № 9820/10/25-009.

Дослідивши зазначені розрахунки суд встановив розбіжності між вказаними розрахунками в частині даних про суми, дати, номери документів, на підставі яких здійснювалася сплата податкових зобов’язань, а також сум нарахованих штрафних санкцій, кількості днів затримки погашення зобов’язань.

Як пояснив представник відповідача з цього приводу, після прийняття рішення від 18.08.2008 р. № 11607/10/25-009 про внесення змін до рішення про результати розгляду первинної скарги, власне у зв’язку зі змінами, що були внесені, був підготовлений другий варіант розрахунку. Розбіжності між двома варіантами розрахунків полягають лише у сумах донарахування, обґрунтованих у рішенні про внесення змін до рішення за результатами розгляду первинної скарги. Суд приймає до уваги ці пояснення, тому оскільки розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань по дивідендах, був підготовлений СДПІ ВПП у м. Харкові на підставі рішення від 18.08.2008 р. № 11607/10/25-009, тобто пізніше, і фактично замінив розрахунок, що є додатком до акту від 03.04.2008 р. №755/40-027/00213121, бере до уваги дані, визначені у розрахунку, складеному більш пізньою датою.

Як вбачається із зазначеного розрахунку платіжним дорученням № 7224 від 20.09.2006 р. ДП завод "Електроважмаш" сплатив 515392,68 грн. на погашення заборгованості зі сплати частини прибутку (дивідендів) за декларацією від 01.08.2003 р. № 8417, а також 127475,54 грн. на погашення податкового зобов’язання за декларацією від 05.11.2003 р. № 12313. Між тим з тексту платіжного доручення № 7224 від 20.09.2006 р. випливає, що позивачем до державного бюджету позивач сплатив частину прибутку за 1 півріччя 2006 р. згідно декларації з податку на прибуток від 09.08.2006 р. (вх. № 11568) у сумі 660512 грн.

Також у вищевказаному розрахунку вказано, що ДП завод "Електроважмаш" платіжним дорученням № 4936 від 18.10.2006 р. сплатив 316814,54 грн. на погашення податкового зобов’язання за декларацією від 05.11.2003 р. № 12313. Як вбачається із даного платіжного доручення позивачем до державного бюджету було сплачено частину прибутку за 1 півріччя 2006 р. згідно декларації з податку на прибуток від 09.08.2006 р. № 11568 і договору № 11 від 09.08.2006 р. у сумі 330512 грн.

Між ДП завод "Електроважмаш" і СДПІ ВПП у м. Харкові було укладено договір розстрочення № 11 від 09.08.2006 р. Згідно з додатком № 1 до вказаного договору позивач мав сплатити 2642050,00 грн. за графіком, встановленим у додатку у строк до 20.12.2006 р.

У розрахунку штрафних санкцій зазначено, що платіжним дорученням № 7683 від 18.10.2006 р. ДП завод "Електроважмаш" сплатив 312921,17 грн. на погашення податкового зобов’язання за декларацією від 05.11.2003 р. № 12313. Але як видно з платіжного доручення № 7683 від 18.10.2006 р. до державного бюджету позивачем було сплачено частину прибутку за 1 півріччя 2006 р. згідно декларації з податку на прибуток від 09.08.2006 р. № 11568 і договору № 11 від 09.08.2006 р. у сумі 330000 грн.

З вищевказаного розрахунку вбачається, що платіжним дорученням № 8034 від 20.11.2006 р. ДП завод "Електроважмаш" сплатив 170476,40 грн. на погашення податкового зобов’язання за декларацією від 05.11.2003 р. № 12313; 71200 грн. на погашення податкового зобов’язання за декларацією від 07.05.2004 р. № 4801; 84600 грн. на погашення податкового зобов’язання за декларацією від 01.11.2004 р. № 4458. Але як свідчать матеріали справи платіжним дорученням № 8034 від 20.11.2006 р. позивачем було сплачено частину прибутку за 1 півріччя 2006 р. згідно декларації з податку на прибуток від 09.08.2006 р. № 11568 і договору № 11 від 09.08.2006 р. у сумі 660512 грн.

          Суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

          Згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" визначено принцип рівності бюджетних інтересів та передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Зазначена норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. У будь-якому випадку ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно у відповідності до вищенаведених вимог Законів України спрямував власні кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", або іншими законами з питань оподаткування.

Натомість відповідно до п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/897 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. Згідно з п. 3.8 цієї Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Із зазначеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства належить виключно платнику податків. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податків. Джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань платника податків, згідно пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" визнаються будь-які власні кошти та інші активи. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, що передбачено ч. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування".

З врахуванням зазначеного є підстави для висновку, що з поданням позивачем до установи банку платіжних доручень на перерахування вищевказаних сум податкових зобов’язань з дивідендів та прирівняних до них платежів його обов'язок щодо сплати відповідного зобов’язання в цих сумах припинився.

Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірне спрямування на погашення податкового боргу з дивідендів грошових коштів на підставі платіжних доручень № 7224 від 20.09.2006 р., № 4936 від 18.10.2006 р., № 7683 від 18.10.2006 р., № 8034 від 20.11.2006 р. у сумі 1598880,31 грн., що призвело до неправомірного застосування до позивача штрафу на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" у розмірі 799440,16 грн.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій платіжним дорученням № 5923 від 17.05.2004 р. ДП завод "Електроважмаш" сплатив 69034,00 грн. на погашення заборгованості зі сплати частини прибутку (дивідендів) за декларацією від 01.08.2003 р. № 8417, що призвело до нарахування штрафу у розмірі 50 відсотків погашеного податкового боргу, а саме 34517,00 грн. при затримці на 225 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 15.1.1. п.15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання – зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Згідно з п. 1.3 цієї статті податковий борг (недоїмка) – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Згідно п. 1.5 ст. 1 цього Закону штрафна санкція (штраф) – плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Згідно з п. 17.3 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Таким чином, штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, узгоджених у декларації за звітний період, є платою, яка визначена податковим органом у зв'язку з порушенням правил оподаткування, узгоджується у порядку та сплачується у строки визначені Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. У зв'язку з цим суд не погоджується із запереченням відповідача стосовно непоширення на застосування штрафних санкцій строку давності, встановленого п.п. 15.1.1 п. 15.1. ст. 15 даного Закону і визнає протиправним застосування до позивача штрафу на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" у розмірі 34517,00 грн.

Також суд вважає за необхідне зауважити на тому, що після оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення від 17.04.2008 р. № 000056840/0 відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення на ту ж саму суму визначеного податкового зобов'язання, а саме – від 24.06.2008 р. № 000056840/1. від 27.08.2008 р. № 000056840/2, від 15.11.2008 р. № 000056840/3, що суперечить приписам ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", яка не передбачає прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі залишення оскарженого податкового повідомлення-рішення без зменшення або збільшення нарахувань.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в частково, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства заводу ”Електроважмаш”до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 17.04.2008 р. № 000056840/0, від 24.06.2008 р. № 000056840/1. від 27.08.2008 р. № 000056840/2, від 15.11.2008 р. № 000056840/3 в частині застосування до державного підприємства завод "Електроважмаш" штрафних санкцій на суму 833957,16 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш", код 00213121, державне мито у розмірі 3,02 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 05.06.2009 року.

Суддя                                                                       Перцова Т.С.

З оригіналом згідно.