Постанова № 45999172, 24.03.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1002/15-а

Провадження № 2-а/0203/45/2015

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Цекместрук Є.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування постанови відповідача від 13 лютого 2015 року про накладення стягнення за ч.1 ст. 165-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1360,00 грн., за порушення ч.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несвоєчасну сплату ЄСВ у грудні 2014 року в сумі 51947,65 грн. та у січні 2015 року - в сумі 16744,52 грн., посилаючись на необґрунтоване притягнення її до адміністративної відповідальності внаслідок однобічного і неповного з'ясування обставин справи про адміністративне правопорушення, оскільки зібрані докази в супереч ст.ст. 252, 256 КУпАП не оцінені на достатність для спростування заперечень позивача, у зв'язку з чим просив постанови відповідача скасувати. Також, позивач у позові стверджувала, що її вини у вчиненні зазначеного правопорушення не має, фінансування будівництва метрополітену здійснюється облдержадміністрацією, проте невчасно і не в повному обсязі, тому сплата ЄСВ вчасно неможлива не з вини начальника відділу бухобліку та фінансів, у зв'язку з чим вважає, що у її діях склад правопорушення за ч.1 ст. 165-1 КУпАП відсутній, тому позивач просила суд скасувати постанову від 13 лютого 2015 року та закрити провадження у справі за п.1 ст. 247 КУпАП.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направив, подавши письмові заперечення, в яких позов не визнав у повному обсязі тим, що відповідно до ч. ч.11, 12 ст. 9 Закону України №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу), тому позивач, допустивши прострочення сплати ЄСВ у грудні 2014 року та у січні 2015 року вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 165-1 КУпАП.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши в судовому засіданні зібрані письмові докази, приходить висновку про задоволення позову, виходячи з наступних мотивів.

З оскаржуваної постанови серії РМ №537458 від 13 лютого 2015 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 165-1 КУпАП вбачається, що посадовою особою ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська накладено на ОСОБА_1, як головним бухгалтером ДП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену", стягнення за порушення ч.8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у вигляді штрафу в розмірі 1360,00 грн. у звязку з несвоєчасною сплатою єдиного соціального внеску у грудні 2014 року в сумі 51947,65 грн. та у січні 2015 року в сумі 16744,52 грн., про що при виявленні складений протокол про адміністративну відповідальність від 12 лютого 2015 року (а.с.5, 4).

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначений ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Так, відповідно до ч.2 вказаної статті Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч.8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Частинами 11, 12 ст. 9 Закону визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом та єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, що визначено ч.1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено і визнано позивачем, що дійсно мала місце несвоєчасна сплата ДП "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" єдиного соціального внеску у грудні 2014 року в сумі 51947,65 грн. та у січні 2015 року в сумі 16744,52 грн., проте вказані обставини виникли через невчасне фінансування підприємства Дніпропетровською обласною державною адміністрацією з бюджетних коштів, про що свідчать відповідні розпорядження голови облдержадміністрації від 29 квітня 2014 року №Р-250/0/3-14, 01 липня 2014 року №Р-376/0/3-14, від 23 грудня 2014 року №Р-745/0/3-14, від 06 лютого 2015 року №10-Р та відповідних виписок по рахунках, а відтак, вина позивача, тобто умисні або необережні діяння щодо невчасної сплати ЄСВ, відсутня, у зв'язку з чим відсутній і склад адміністративного правопорушення у діях позивача.

При цьому, суд виходить з того, що в силу ч.12 ст. 9 Закону "Про єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, проте сама по собі відсутність коштів для цих виплат не є єдиною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності відповідної посадової особи, оскільки така відповідальність настає виключно за наявності складових об'єктивної, суб'єктивної сторони, об'єкту та суб'єкту, а за викладених обстави суб'єктивна сторона правопорушення відсутня.

Враховуючи, що в цій адміністративній справі предметом доказування є протиправність рішення і дій суб'єкта владних повноважень, в силу ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування правомірності свого рішення і дій покладається на відповідача, який має нести тягар наслідків неподання ним доказів.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам п.п.п.п. 2, 3 ч. З ст. 2 КАС України, а ефективність засобів правового захисту прав позивача вимагає розв'язання питання щодо підстав його юридичної відповідальності, щоб можливість розглянути справу по суті відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП була забезпечена з повним захистом прав від тривання їх порушення правовою невизначеністю. Достатнім засобом правового захисту буде вирішення питання про адміністративну відповідальність позивача по суті, на підставі чого адміністративному суду належить згідно з ч. 2 ст. 162 КАС України та у відповідності зі ст. 293 КУпАП скасувати оскаржувану постанови у справі про адміністративне правопорушення, а вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 288, 293 КУпАП, ст.ст. 71, 161-163, І71-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову зав.сектору адміністрування ЄСВ ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ОСОБА_2 серії РМ №537458 від 13 лютого 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 165-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1360,00 грн. - скасувати.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, остаточна і оскарженню не підлягає згідно до ст.171-2 КАС України.

Суддя О.В. Колесніченко