Постанова № 45995403, 23.06.2015, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа 681/2290/14-а

ПОСТАНОВА

іменем України

23 червня 2015 року близько 09 год. 15 хв. Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Боб»яка Б.В., з участю секретарів Чайки Л.В., Франчука Я.Р., Свашко Ю.О., з участю позивача та представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Полонської міської ради Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити виплату складових заробітної плати та середній заробіток за час затримки виплати,

в с т а н о в и в:

25 грудня 2014 року позивач ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_5 Пенсійного Фонду України в Полонському районі Хмельницької області (далі УПФ) про визнання дій протиправними та зобовязання провести перерахунок пенсії з 31 березня 2014 року з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань (далі Соціальна Допомога), суми індексації заробітної плати.

29 грудня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про залучення другого відповідача Полонську міську раду (далі ОСОБА_6) і в заяві про уточнення позовних вимог просить визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_6, що виражається в тому, що позивачеві в січні 2007 року безпідставно не виплачено частину надбавки за високі досягнення у праці (далі Надбавка), не виплачена індексація за січень 2011 року (далі Індексація), позбавлено премії за жовтень і листопад 2011 року, під час надання відпустки в 2011 року не виплачена Соціальна Допомога, не виплачена компенсація за невикористану відпустку за 41 день, просить зобовязати ОСОБА_6 нарахувати та виплатити вказані премії, Надбавку, Індексацію, Соціальну Допомогу, середній заробіток за затримку виплати після звільнення з роботи.

26 лютого 2015 року ОСОБА_4 подав заяву про зменшення позовних вимог, не розглядати вимоги до УПФ, залишивши без змін вимоги до ОСОБА_6.

Обгрунтування позовних вимог позивачем надано суду 08 квітня 2015 року.

ОСОБА_4 посилається на те, після звільнення з роботи у звязку з виходом на пенсію ОСОБА_6 не виплатила йому Надбавку за січень 2007 року без будь-яких підстав, не нарахувала та не виплатила Індексацію за січень 2011 рік, вважає протиправним видання головою ОСОБА_6 розпорядження про де преміювання. Соціальну Допомогу в 2011 році ОСОБА_6 не виплатила, хоча із змісту розпорядження вбачається, що така допомога повинна була бути виплачена. Також вважає, що ОСОБА_6 порушила встановлений порядок нарахування і виплати зарплати під час відкликання його із відпустки, тому компенсацію за невикористані дні відпустки повинна йому виплатити.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримують повністю.

ОСОБА_6 проти позову заперечують, просять відмовити у позові, оскільки ОСОБА_4 пропустив строк звернення до суду, Соціальна Допомога не була виплачена, тому що в бухгалтерію поступила копія розпорядження голови ОСОБА_6, в якій не було вказано виплатити таку допомогу, Індексація нарахована і виплачена, виплата надбавки за високі досягнення у праці в січні 2007 року була здійснена відповідно до закону, премії були виплачені в межах кошторису, компенсація за відпустки не підлягає до виплати, оскільки позивач отримав і компенсацію і заробітну плату, а тому не ОСОБА_6 йому зобовязана ще раз виплатити йому компенсацію, а він повинен повернути ОСОБА_6 зайво отримані виплати.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Встановлено, що позивачеві ОСОБА_7 Індексація нараховувалась та виплачена відповідно до чинного законодавства. Виплата надбавки за високі досягнення в за січень 2007 року позивачці ОСОБА_7 виплачено у меншому розмірі з невідомих причин. Соціальна Допомога в 2011 році не виплачена і причини невиплати в суді не обґрунтовано. Премії в жовтні та листопаді 2011 року не виплачені у звязку з відсутністю в бюджеті коштів на їх виплату. Компенсація за невикористані дні відпустки ОСОБА_7 виплачена.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року, заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою ст. 33 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ (далі Закон №3723) передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Відповідно до ч.1, 3 ст.21 Закону України №2493 від 07 червня 2001 року «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі Закон № 2493) умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України, джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.

Відповідно до підпунктів 1 та 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі Постанова №268) в редакції, що була чинною станом на березень 2014 року керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови надано право у межах затвердженого фонду оплати праці установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань та допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до ст. 41 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ (далі Закон №1058) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

З огляду на встановлені обставини та правові положення встановлено, що виплата допомоги для вирішення соціально-побутових питань надається в межах встановленого фонду оплати праці. Соціальна Допомога ОСОБА_7 згідно розпорядження міського голови № 118\2011-р від 09 червня 2011 року про надання відпустки повинна була бути виплачена. Відповідачем не надано достовірних та належних доказів, чому позивачеві не була виплачена вказана Соціальна Допомога. Також суд вважає, що ОСОБА_6 в січні 2007 року виплатила ОСОБА_7 Надбавку в меншому розмірі, ніж йому було встановлено і не надала суду доказів законності виплати меншого розміру. Суд вважає за таких обставин, що в цій частині право ОСОБА_4 на отримання виплат, що є складовими заробітної плати, порушено.

Щодо позовних вимог про те, щоб зобовязати ОСОБА_6 виплатити ОСОБА_7 Індексацію, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, тому що відповідно до довідки ОСОБА_6 та відомості про заробітну плату він її отримав. Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення невиплачених премій, оскільки із наданих суду розпоряджень міського голови вбачається, що невиплата премій була зумовлена відсутністю коштів в бюджеті ОСОБА_6. Відповідно до правових положень Закону №2493 та Постанови №268 виплата таких премій є правом ОСОБА_6, а не встановленим обовязком. Виплата премій передбачена чинним законодавством у разі наявності для цього коштів.

Також не підлягає до задоволення позовна вимога про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки. Із пояснень в судовому засіданні бухгалтера ОСОБА_6 представника ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_4 під час надання йому відпусток отримував компенсацію. Після відкликань з відпусток він отримував заробітну плату в дні, коли він працював. ОСОБА_9 порушила чинний порядок зарахування отриманої компенсації та заробітної плати, внаслідок чого ОСОБА_4 після відкликання його з відпусток отримував заробітну плату, а отриману компенсацію за відпустку бухгалтерія не перераховувала, як вимагало чинне законодавство. Тому порушення, допущені бухгалтерією, завдали шкоду ОСОБА_9, а ОСОБА_7 не було завдано шкоду. Позивач та представник в суді не заперечують, що працівниками бухгалтерії порушено порядок виплати заробітної плати після відкликання ОСОБА_4 з відпустки і що ОСОБА_7 була виплачена компенсація та заробітна плата. За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_7 шкода не завдана, а порушення, допущене ОСОБА_9, завдало матеріальної шкоди самій ОСОБА_9. Тому трактування позивача про його право на повторну виплату компенсації є хибним, оскільки не ґрунтується на законі. В цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вивченням змісту положень колективного договору між адміністрацією ОСОБА_9 та профспілковою організацією ОСОБА_9 встановлено, що вони не передбачають розширення прав працівників ОСОБА_9 у порівнянні з положеннями Закону №2493 та Постанови №268.

Оскільки в суді встановлено, що після звільнення з роботи ОСОБА_9 має зобовязання виплатити ОСОБА_7 суми складових заробітної плати, тому позов в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплат також підлягає задоволенню відповідно до ч.2 ст.117 КЗпП України. Розмір відшкодування з врахуванням обставин невиплати ОСОБА_7 належних йому складових заробітної плати, їх розмірів, суд визначає в сумі 500 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 159,163 КАС України, суд,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Зобовязати Полонську міську раду Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_7:

надбавку до заробітної плати за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за січень 2007 року в розмірі 50% від посадового окладу, врахувавши вже виплачену частину надбавки;

нарахувати і виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань за 2011 рік в розмірі середньомісячної заробітної плати відповідно до розпорядження міського голови №118\2011-р від 09 червня 2011 року.

Стягнути з Полонської міської ради на користь ОСОБА_4 500 грн. відшкодування за час затримки виплати належних йому сум при звільненні з роботи.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного

суду шляхом подання до Полонського районного суду апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, викладеної в повному обсязі. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Б.Боб»як