Постанова № 45991554, 29.04.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/2560/15-п

пр. 3/336/653/2015

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року

Суддя шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Ю.А. розглянувши адміністративну справу відносно

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,пенсіонера , проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2,про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2015 року приблизно о 07.00 год.ОСОБА_1,керуючи автомобілем «Фольксваген» д.н.НОМЕР_1 по другорядній дорозі вул.Радіо ,при проїзді перехрестя з вул.Космічною в м.Запоріжжі, не надав перевагу у русі автомобілю ,який рухався по головній дорозі,внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, чим порушив п. 16.11 ПДР України, внаслідок ДТП автомобілі пошкоджено, травмованих осіб не має.

При розгляді справи в суді ОСОБА_1вину у порушенні ПДР не визнав та пояснив,що 01.04.2015 року приблизно о 07.00 год.він дійсно керував автомобілем «Фольксваген» д.н.028-07НА по вул.Радіо в напрямку перехрестя з вул.Космічною в м.Запоріжжі,при під*їзді до якого ,не маючи перешкоди для руху з права,продовжив рух на перехрестя,де відбулося зіткнення з автомобілем НОМЕР_2,який наближався зліва по вул.Космічній по головній дорозі. Вважає,що в його діях відсутні порушення ПДР,оскільки,побачивши на проїзній частині вул.Космічної цей автомобіль,ОСОБА_1визначив відстань до нього як таку,що дає можливість безпечно виїхати на перехрестя,тому підстав надавати перевагу у русі автомобілю НОМЕР_2,який наближався зліва,він не вбачав.

ОСОБА_2при складанні адміністративного протоколу пояснив,що 01.04.2015 року приблизно о 07.00 год.він,керуючи автомобілем НОМЕР_2 рухався по вул.Космічній в напрямку автовокзалу.На перехресті вулиць Космічної та Радіо стояв автомобіль «Фольксваген» д.н.028-07НА ,який надавав йому перевагу у русі,а коли відстань між цими автомобілями зменшилася до 50 м.,неочікувано почав виїжджати на перехрестя на смугу руху автомобіля під керуванням Матусевич.Засоби гальмування та намагання цей автомобіль об*їхати,застосовані останнім,не дали можливості уникнути ДТП через мокрий стан дорожнього покриття,тому відбулося зіткнення передньою лівою частиною автомобіля «ДЕУ ЛАНОС» з автомобілем «Фольксваген».

Всебічно вивчивши матеріали справи, суддя встановив, що вина ОСОБА_1А.у скоєнні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження з огляду на наступне.

Як передбачено п.16.1 Правил дорожнього руху України,перехрестя,де черговість проїзду визначається сигналами світлофора або регулювальником,вважається регульованим. На такому перехресті знаки пріоритету не діють.

У разі вимкнення світлофора або його роботи в режимі блимання сигналу жовтого кольору та відсутності регулювальника,перехрестя вважається нерегульованим і водії повинні керуватися правилами проїзду нерегульованих перехресть і встановленими на перехресті знаками пріоритету.

З протоколу про адміністративне правопорушення та схеми ДТП вбачається,що зіткнення вказаних вище автомобілів відбулося на перехресті вул.Космічної та вул.Радіо в м.Запоріжжі,де світлофор та регулювальник відсутні.

Зазначене перехрестя є нерегульованим і при його проїзді водії повинні керуватися правилами проїзду нерегульованих перехресть і встановленими на перехресті знаками пріоритету.

Із схеми ДТП вбачається,що на перехресті вул.Космічної та вул.Радіо в м.Запоріжжі , з боку вул.Радіо встановлені дорожний знак 2.1.»Дати дорогу».

Таким чином,перехрестя вказаних вулиць є нерівнозначним перехрестям,де діють Правила п.16.11 ПДР,а саме на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу,який рухається по другорядній дорозі,повинен дати дорогу транспортним засобам,що наближаються до перехрестя по головній дорозі,незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Встановлений дорожній знак 2.1 "Дати дорогу" містить вимогу до учачника дорожнього руху не продовжувати або не поновлювати рух,не виняти ніяких маневрів(за винятком вимоги звільнити займану смугу руху),якщо це може змусити інших учасників дорожнього руху,які мають перевагу ,змінити напрямок руху або його швидкість.

Ніким з учасників ДТП не оспорювалось,що у даній дорожній ситуації перевагу на проїзд перехрестя мав ОСОБА_2,який наближався до перехрестя по головній дорозі, проте водій ОСОБА_1,який знаходився на другорядній дорозі,вимоги п.16.11 ПДР,дорожнього знаку 2.1 "Дати дорогу" порушив та виїхав на перехрестя одночасно з ОСОБА_2,внаслідок чого відбулося зіткнення керованих ними транспортних засобів та їх технічне пошкодження.

Пояснення водіїв про обставини ДТП підтверджуються схемою та фотокартками з місця події,які ніким не оспорювались.

З наведеного суддя встановив,що вина ОСОБА_1А.у порушенні п.16.11 ПДР України знайшла своє підтвердження доказами,які на час рогляду справи нічим не спростовані.

Посилання ОСОБА_1на те,що до виїзду на голову дорогу він визначив відстань до автомобіля,якому повинен був дати дорогу,як безпечну для проїзду перехрестя перед цим автомобілем,на висновки судді не впливають.

Так,відповідно до п.1.3 ПДР,учасники дорожнього руху зобов*язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил,а також бути взаємно ввічливим,а згідно п.2.3 пп.б) ПДР,водій, задля безпеки дорожнього руху,зобов*язаний бути уважним,слідкувати за дорожньою обстановкою,відповідно реагувати на її зміну.

З матеріалів справи видно,що перехрестя вказаних вулиць очевидно для учасників дорожнього руху є нерівнозначним з наявним пріоритетом у проїзді.

З урахуванням обставин справи суддя встановив,що водій ОСОБА_1при достатній уважності,звернувши належну увагу на черговість проїзду перехрестя,наближення до перехрестя автомобіля та суттєве зменшення щосекунди відстані між ними,мав об*єктивну можливість запобігти зіткненню транспортних засобів,виконавши вимоги п.16.11 ПДР,для чого не було жодних перешкод,проте він переоцінив свої здібності у визначенні безпечної,на його думку,відстані до іншого автомобіля,не надав йому перевагу у русі та практично одночасно із ним виїхав на перехрестя,чого можна було б уникнути за умови виконання ним в односторонньому порядку вказаних приписів ПДР.

З наведеного суддя дійшов до висновку про порушення водієм ОСОБА_1вимог п.16.11 Правил дорожнього руху ,що знайшло своє підтвердження доказами,його дії перебувають в причинному зв*язку з ДТП і наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів.

Згідно з диспозицією ст.124 КпАП України особа несе відповідальність при вчиненні нею як учасником дорожнього руху порушення Правил дорожнього руху,що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць,залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Порушення водієм ОСОБА_1вимог Правил дорожнього руху,внаслідок чого пошкоджені транспортні засоби,є підставою для визнання її винною в скоєнні адміністративного правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності по ст.124 КпАП України.

При визначені виду стягнення за адміністративне правопорушення, суддя керується правилами ст.33-35 КпАП України і враховує роз*яснення п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р.№ 14 «Про судову практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту,а також про адміністративні правопорушення на транспорті»(із змінами та доповненнями),виходить з того, що вчинено порушення Правил дорожнього руху ,яке мало наслідки у виді пошкодження транспортних засобів,раніше ОСОБА_1протягом року не притягувалася до відповідальності за порушення ПДР, разом з тим,очевидна відсутність критичного ставлення з боку ОСОБА_1до своїх дій,якими порушено ПДР,що може мати наслідком продовження їх вчинення.

За таких обставин,призначення ОСОБА_1стягнення у виді максимального штрафу не протирічить приписам ст.23 КпАП України про те,що адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи,яка вчинила адміністративне правопорушення,в дусі додержання законів України,поваги до правил співжиття,запобігання вчиненню нових правопорушень.

З урахуванням викладеного суддя доходить до висновку,що необхідним та достатнім відповідно до санкції статті 124 КпАП України,з урахуванням особи правопорушника, є призначення ОСОБА_1адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гр.

Як передбачено ст. 401 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 33-35, 401,124,283-285 КУпАП,суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень (чотириста двадцять п*ять) в дохід держави (розрахунковий рахунок № 31113149700001, код класифікації доходів бюджету 21081300, отримувач коштів ГУК у Запорізькій області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, призначення платежу адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп. (тридцять шість гривень п*ятдесят чотири копійки) в дохід держави (отримувач коштів УДКСУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38025367, банк отримувача УДКСУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУДКСУ у Запорізькій області, код банку отримувача (МФО) 813015, рахунок отримувача 31218206700009, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір, код 37408380, пункт 5 ч.2 ст. 4).

Постанову може бути оскаржено або опротестовано прокурором протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги, протесту прокурора в апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Розяснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через пятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчо ї служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя Ю.А. Галущенко