Рішення № 45989745, 30.06.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 306/501/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 червня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого Дроботі В.В.

суддів Фазикош Г.В., Кондора Р.Ю.,

при секретарі Рогач О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду від 17 квітня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 предявила до ОСОБА_2 позов про встановлення факту проживання однією сімєю, визнання будинку обєктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на 1/2 частину будинку.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з відповідачем без укладення шлюбу вона проживала з 2007 по 2014 роки. За цей час ними за спільні кошти було придбано житловий будинок в с. Пасіка,77 Свалявського району, який зареєстровано на відповідача.

Рішенням суду встановлено юридичний факт проживання однією сімєю позивачки та відповідача в період з 2007 по 2014 роки.

В решті позовних вимог відмовлено.

. В апеляційній скарзі ставиться питання про зміну рішення в частині відмови у позові про визнання будинку обєктом права спільної власності та визнання його власністю позивачки в 1/2 частині. Апелянт зазначає, що висновки суду в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи. Окрім того, суд неправильно застосував матеріальний закон.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Розглянувши вимоги ОСОБА_1 щодо будинку №77 в с. Пасіка Свалявського району Закарпатської області суд першої інстанції керувався принципом диспозитивності цивільного судочинства закріпленому у ст. 11 ЦПК України, тобто вирішив спір в межах вимог заявлених до ОСОБА_2 та з врахуванням його заперечень.

Інші особи щодо спору у цій частині вимог ОСОБА_1 не залучались.

В цей же час, з матеріалів справи, зокрема з договору купівлі-продажу житлового будинку, а також витягу з Державного реєстру правочинів видно, що власником спірного будинку є ОСОБА_3. ( а.с. 91,92).

Суду слід було з врахуванням цієї обставини та вимог ст. 33 ЦПК України залучити в якості другого відповідача вказану особу, зясувати її думку щодо заявленого позову та в залежності від встановленого і доведеного вирішити спір у цій частині.

Оскільки судом першої інстанції вимоги процесуального закону у спорі про визнання права на будинок не були дотримані, колегія не може погодитись з висновком суду про відмову у цій частині позовних вимог за їх недоведеністю.

У звязку з тим, що даний висновок є передчасним мотивувальна частина рішення відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підлягає зміні.

Інша частина рішення, як зазначено вище, не оскаржена, тому її законність та обґрунтованість не є предметом апеляційного розгляду вказаної справи.

Керуючись ст. ст. 307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Свалявського районного суду від 17 квітня 2015 року змінити.

У вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання будинку обєктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на 1/2 частину будинку відмовити з підстав, зазначених у мотивувальній частині даного рішення.

Рішення набирає законної сили після його проголошення, але може бути оскаржене протягом 20 днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду

Закарпатської області ОСОБА_4