Рішення № 45989369, 30.06.2015, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/3310/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого Драб В. І., при секретарі Гарані О. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період начання, -

В С Т А Н О В И В :

Національна академія внутрішніх справ звернулась до Берегівського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання.

Позов мотивований наступним.

Наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ від 21.07.2007р. № 655 ОСОБА_1 з 01.09.2007р. зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Київського національного університету внутрішніх справ (далі - КНУВС).

04.12.2007 р. між КНУВС, комплектуючим органом - УМВС України в Закарпатській області Відповідачем укладено Договір № Зк - 69 (далі - Договір № Зк-69) про підготовку фахівця у КНУВС, відповідно до якого Відповідач навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобовязувався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ (далі - ОВС) протягом перших трьох років після закінчення навчання - відшкодувати фактичні витрати за період навчання.

З 01.09.2007р. по 17.06.2011р. відповідно до умов Договору № Зк-69, Відповідач у період навчання у КНУВС за державним замовленням за напрямком Правознавство перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням відповідних комунальних послуг.

Відповідно до Розпорядження КМУ від 27.08.2010р. №1709-р Про реорганізацію деяких вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ Київський національний університет внутрішніх справ реорганізовано в Національну академію внутрішніх справ. Національна академія внутрішніх справ (далі - НАВС) є правонаступником Київського національного університету внутрішніх справ.

Наказом НАВС від 17.06.2011 №464 Відповідачу присвоєно кваліфікацію юриста за спеціальністю Правознавство та видано диплом спеціаліста.

Після здобуття вищої освіти, відповідно до умов Договору № Зк-69 Відповідача направлено для подальшого проходження служби до УМВС України в Закарпатській області. Таким чином, навчальним закладом умови Договору № Зк-69 виконано у повному обсязі.

Наказом УМВС України в Закарпатській області від 01.10.2012 №225о/с Відповідача звільнено з ОВС, за власним бажанням. Тобто, у порушення умов Договору № Зк-69 Відповідач з власної ініціативи звільнився з ОВС до спливу встановленого Договором трирічного терміну перебування на службі після закінчення навчання.

П.2.3.6. Договору № Зк-69 зобовязує Відповідача у разі звільнення з ОВС по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п.З Договору № Зк-69 відшкодувати у повному обсязі фактичні витрати, повязані з утриманням у навчальному закладі.

П. 3.1. Договору № Зк-69 передбачено, що підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення з ОВС за власним бажанням протягом перших трьох років після закінчення навчання.

За таких обставин, просили стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ вартість навчання у розмірі 29 735, 77 грн.

Відповідач подав суду заперечення, згідно з яким просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав.

04 грудня 2007 року між Позивачем, УМВС України в Закарпатській області та Відповідачем було укладено трьохсторонній договір про підготовку фахівця у Київському національному університеті внутрішніх справ (далі ВНЗ) №3к-69 (далі Договір).

Згідно умов Договору передбачено тільки 2 підстави для відшкодування фактичних витрат. Згідно позовної заяви Позивач посилається на п. 3.3 Типового договору, як на підставу для відшкодування витрат, однак така підстава відсутня в Договорі №3к-69 який був укладений, а тому позовні вимоги, вважаю не обґрунтований та такими що не підлягає задоволенню.

Згідно п. 3.1, 3.2 Договору передбачено, що підставами для відшкодування фактичних витрат є дострокове розірвання договору у звязку із звільненням з ОВС: за власним бажанням без поважних причин або відмови від подальшого проходження служби на посаді начальницького складу в ОВС.

24 вересня 2012 року Відповідачем було подано рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ у звязку із сімейними обставинами, що перешкоджають проходження служби, а саме встановлення інвалідності ІІ групи у матері.

При дачі пояснення в УМВС України в Закарпатській області, щодо причин звільнення, Відповідачем було підтверджено, що він змушений звільнитися з ОВС у звязку із хворобою матері, за якою він доглядає, а тому просить звільнити у звязку із сімейними обставинами.

Наказом №225 о/с від 01.10.2012 року, у відповідності до п. 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. №114 Відповідача було звільнено за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків та видана довідка про те, що вислуга років у Відповідача на момент звільнення складає 05 років 01 місяць 00 днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року №313 «Про порядок відшкодування особами витрат, пов"язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах МВС» визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат повязаних з їх утриманням у таких закладах.

Такий же порядок по відшкодуванню випускником витрат, понесених на навчання, яке проходить за державним замовленням, узгоджується також з постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» №992 від 22 серпня 1996 року.

Оскільки Відповідач не відмовлявся від подальшого проходження служби в ОВС та був звільнений за власним бажанням з наявною поважною причиною звільнення, яка виразилася у необхідності догляду за хворою матірю та іншими непрацездатними членами сімї, а тому у Позивача відсутні правові підстави вимагати відшкодування витрат повязаних з навчанням Відповідача.

Згідно 3.1 Договору передбачено, що підставою для відшкодування фактичних витрат є звільненням за власним бажанням без поважних причин.

Згідно довідок МСЕК серії АВ №0144607 та серії 10 ААА №083435 виданої ОСОБА_2 (матері Відповідача) надано 2 групу інвалідності без терміново, що є доказом поважності звільнення Відповідача.

Крім цього керівництвом УМВС України було розглянуто рапорт на звільнення та визнано, що поважною причиною звільнення Відповідача є саме необхідність догляду за хворою матірю, яка є інвалідом 2 групи, а також іншими членами сімї з якими Відповідач проживає однією сімєю, а саме: хворий батько інвалідом 3 групи та похила бабуся, яка є пенсіонером та потребує стороннього догляду. За таких обставин у Позивача відсутні правові підстави вимагати відшкодування витрат за звільнення за власним бажанням за наявності поважної причини звільнення.

У відповідності до ч. 2 п. 9 «Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992, передбачено розірвання випускником угоди (договору) допускається з таких поважних причин: встановлення інвалідності 1 або 2 групи у дружини (чоловіка) випускника, одного з батьків (або осіб, які їх замінюють) випускника.

За таких обставин, встановлено, що Відповідача було звільнено за власним бажання за наявності поважних причин, а саме встановлення інвалідності 2 групи у матері, що є додатковою підставою для звільнення від обовязку щодо відшкодування фактичних витрат повязаних з навчанням.

24 вересня 2012 року Відповідачем було надіслано заяву про розірвання Договору без відшкодування витрат повязаних за навчанням у звязку із встановленням інвалідності 2 групи у матері.

13 лютого 2013 року Управління МВС України в Закарпатській області листом № 2/л-13 повідомило Відповідача про те, що Договір був розірваний без відшкодування фактичних витрат з 03.10.2012 року, на підтвердження надіслано копію Договору з відміткою про розірвання.

У відповідності до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Враховуючи, що Національна академія внутрішніх справ входить до системи органів МВС України, а договір був розірваний за погодженням з УМВС України в Закарпатській області, у Позивача відсутні правові підстави для відшкодування витрат за навчання у ВНЗ, оскільки таке рішення було узгоджене з МВС України.

Крім того, вказав, що позивач, взявши на себе зобовязання за Договором, виконав їх частково, в односторонньому порядку змінив умови договору, чим створив підставу для дострокового розірвання договору без відшкодування фактичних витрат.

Крім цього подані представником Позивача докази на які вона посилається як на підставу своїх вимог, не ґрунтуються на законі, а тому не є належним та допустимими доказами та не можуть братися до уваги суду. А враховуючи, що Позивач не виконував взяті на себе зобовязання за договором, це є додатковою підставою для дострокового розірвання договору без відшкодування витрат повязаних із навчання.

Представник позивача у судове засідання не зявився, однак від них поступила заява, згідно з якою позовні вимоги підтримали та просили справу розглянути без їх участі, не заперечили проти винесення заочного рішення (а.с. 41).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не зявився, хоча був повідомлений належним чином, своєчасно про час та місце розгляду справи, згідно ст. 74 ЦПК; причину неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у його відсутності чи про відкладення розгляду справи не подавав, тому на підставі ст. 169 ч. 4, ст. 224 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечує представник позивача.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, враховуючи всі обставини, що мають істотне значення по справі, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків звільнення від доказування.

Згідно п. 3.1, 3.2 Договору передбачено, що підставами для відшкодування фактичних витрат є дострокове розірвання договору у звязку із звільненням з ОВС: за власним бажанням без поважних причин або відмови від подальшого проходження служби на посаді начальницького складу в ОВС.

Однією із підстав для відшкодування фактичних витрат, повязаних з утриманням у навчальному закладі, згідно п. 2.3.6 Договору, є звільнення з ОВС за підстав, передбачених п. 3.1, 3.2 Договору.

24 вересня 2012 року Відповідачем було подано рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ у звязку із сімейними обставинами, що перешкоджають проходження служби, а саме встановлення інвалідності ІІ групи у матері.

У відповідності до ч. 2 п. 9 «Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992, передбачено розірвання випускником угоди (договору) допускається з таких поважних причин: встановлення інвалідності 1 або 2 групи у дружини (чоловіка) випускника, одного з батьків (або осіб, які їх замінюють) випускника.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0144607, матері позивача ОСОБА_2 встановлено другу групу інвалідності безтерміново.

Виходячи з вищенаведеного, позов є недоведеним і у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 61, 88, 174, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період начання, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Драб В. І.