Ухвала суду № 45986685, 25.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2015 року м. Київ К/800/19048/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року

у справі № 804/3248/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Профіль України»

до Дніпропетровської митниці Міндоходів

про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2014 року ТОВ «Торговий Дім Профіль України» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування картки відмови у митному оформленні товарів від 25.10.2013 №110100000/2013/00584 та рішення про коригування митної вартості товарів від 25.10.2013 № 110100000/2013/200482/1.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2015, позов задоволено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Дніпропетровська митниця Державної фіскальної служби оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані рішення судів попередніх інстанцій з мотивів порушення цими судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України.

Згідно з частиною другою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 15.11.2012 між ТОВ «Торговий Дім Профіль України» (Покупець) товару та фірмою «SHANDONG KEER IMP&EXP TRADE Co.,LTD» (КНР) (Продавцем) товару укладено контракт купівлі-продажу № 15/11/12.

07.08.2013 між позивачем та продавцем підписано додаток № 12 до контракту від 15.11.2012 № 15/11/12, яким визначено опис товару, технічні характеристики, умови оплати тощо.

На виконання умов зазначеного вище контракту 23.10.2013 на адресу позивача від вищевказаної фірми надійшов наступний товар: оцинкована сталь методом гарячого цинкування в рулонах товщиною 0,35 мм; оцинкована сталь методом гарячого цинкування в рулонах товщиною 0,40 мм.

23.10.2013 для здійснення митного контролю та митного оформлення декларантом позивача була подана митна декларація (далі - МД) №110100000/2013/233549, відповідно до якої для проведення митного оформлення було заявлено товар: « 1.Прокат плоский з нелегованої сталі, з покриттям цинком (плакований), шляхом занурення в розплавлений цинк, марка сталі SGCC, ступінь покриття Zn60 г/м2, завширшки 1000 мм. див. «електронний інвойс» 2. Місць 23 SV обгорнутих металевим листом та стягнутих сталевою пакувальною стрічкою 3.4/EMCU3521329/211/1 LTIU3046832/211/1 EMCU3236872/211/1 EGHU3125236/211/1».

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України (далі -МК України) на рівні - 0,79 дол. США за кг.

На підтвердження заявленої митної вартості, позивачем з митною декларацією форми МД-2 №110100000/2013/233549 було подано наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами 110/2012/0001937 від 03.12.2012; залізнична накладна для внутрішнього сполучення від 17.10.2013 № 40944852; коносамент (Bill of Lading) від 24.08.2013; банківські платіжні документи № 359 від 13.08.2013 та № 415 від 10.10.2013; платіжні документи SWIFT від 13.08.2013 № 1622 та від 10.10.2013 № 1741; калькуляція транспортних витрат Довідка від 07.10.2013 № 4266; рахунок-фактура (інвойс) від 20.08.2013 № JB 20130806; пакувальний лист б/н від 20.08.2013; рахунок-проформа РКG051 від 07.08.2013; зовнішньоекономічний договір № 15/11/12 від 15.11.2012; доповнення від 07.08.2013 № 12 до зовнішньоекономічного договору від 15.11.2012 № 15/11/12; специфікація від 07.08.2013 № 12; сертифікат про походження товару від 21.08.2013 ССРІТ125358779; сертифікат якості № JB20130701003М від 20.08.2013;довідка про проведення декларування валютних цінностей Лівобережна МДПІ N 84 від 10.07.2013; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2761 від 24.08.2013; резервна позиція № 915 від 26.07.2001; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів № 110100000/0709 від 21.10.2013.

У результаті контролю заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митницею було сформовано електронне повідомлення декларанту від 24.10.2013, в якому зазначено наступні недоліки.

До митного оформлення не надано обов'язковий документ - договір на перевезення між декларантом та ТОВ «Формаг». У рахунку-проформі від 07.08.2013 № РКG051 вказано, що страхування товарів здійснюється за рахунок покупця. Вказане, на думку митного органу, свідчить про те, що до митної вартості не включені всі витрати, пов'язані з покупкою товарів включені до митної вартості. Також не надано документи, вказані в пункті 6.1 контракту від 15.11.2012 № 15/11/12.

Також позивача повідомлено, що рівень заявленої декларантом митної вартості товару «прокат плоский з нелегованої сталі, з покриттям цинком (плакований)» становить 0,79 дол. США/кг, тоді як рівень митної вартості, раніше визнаної митними органами, оформленої за МД від 04.10.2013 №125130005/2013/162407, з урахуванням регіону походження, умов контракту, у наближений до митного оформлення час, становить 0,87 дол. США/кг.

Листом від 25.10.2013№ 01-532 у відповідь на повідомлення митниці від 24.10.2013 декларантом додатково надано виписки по рахунку; рахунок фактуру від експедитора; виписку с бухгалтерської документації; прейскурант (прас-лист) від виробника; розрахунок ціни (калькуляцію); комерційну пропозицію; висновок ДП «Держзовнішінформ»; договір транспортного експедування від 22.10.2010 №2210/10-1.

Відповідач повідомив декларанта позивача про результати розгляду додатково наданих документів та зазначив наступне. Документ від 21.10.2013 № 01-508, наданий в якості виписки з бухгалтерської документації, не є бухгалтерськими документами та не належить до системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності на підприємстві. У висновку ДП «Держзовнішінформ» №9/532 від 17.10.2013 вказано, що рівень цін на продукцію, яка поставляється декларантом відповідає поточній кон'юнктурі ринку. Інформація, що міститься в висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» носить довідковий характер, так як не враховує умови формування вартості товару, форми платежу, якісних характеристик товару, не зазначені зовнішні незалежні джерела інформації, використані експертом. Також у наданому висновку не вказано, за який період визначено середній розрахунковий рівень цін на товар «прокат плоский оцинкований». Враховуючи вищезазначене, наданий висновок не містить відомості, що необхідні для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з наявними розбіжностями, відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, відмовою декларанта надати інші додаткові документи, прийнято рішення про коригування митної вартості від 25.10.2013 № 110100000/2013/200482/1, згідно з яким митну вартість скориговано до 0,87 дол. США/кг.

У вказаному рішенні зазначено наступні підстави прийняття рішення. До митного оформлення не надано обов'язковий документ - договір на перевезення між декларантом та ТОВ «Формаг»; в рахунку-проформі N РКG051 від 07.08.2013 вказано, що страхування товарів здійснюється за рахунок покупця, що свідчить, що до митної вартості не включені всі витрати, пов'язані з покупкою товарів включені до митної вартості; не надано документи, вказані в пункті 6.1 контракту від 15.11.2012 N 15/11/12.

За результатами розгляду митної декларації та інших документів винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 25.10.2013 № 110100000/2013/00584.

Щодо зафіксованих в оспорюваному рішенні про коригування митної вартості товарів недоліків судами попередніх інстанцій установлено наступне.

Розрахунки за товар по зовнішньоекономічному договору від 15.11.2012 № 15/11/12 здійснені позивачем у повному обсязі. До митного оформлення були надані банківські платіжні документи від 13.08.2013 № 359 та від 10.10.2013 №415; платіжні документи SWIFT від 13.08.2013 № 1622 та від 10.10.2013 № 1741.

Посилання відповідача на відсутність договору на перевезення між декларантом та ТОВ «Формаг» безпідставні, оскільки позивачем додатково надано договір транспортного експедирування від 22.10.2010 № 2210/10-1.

Рахунок-проформа від 07.08.2013№ РКG051 одержана ТОВ «Торговий Дім Профіль України» в якості попереднього рахунку, що надсилається продавцем покупцеві згідно з умовами договору, в якій вказані умови постачання «FOB» («франко-борт»).

Рахунок-проформа це комерційний документ, який містить відомості про ціну товару, але не використовується для здійснення розрахунків за товар.

Згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс термін «франко-борт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

А. Обов'язки продавця А.3. Договори перевезення та страхування а) Договір перевезення. Немає зобов'язань. б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

Б. Обов'язки покупця Б.3. Договори перевезення та страхування а) Договір перевезення. Немає зобов'язань. б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

На підставі викладеного, суди попередніх інстанцій установили, що покупець ТОВ «Торговий Дім Профіль України» договір страхування не укладав правомірно, а тому обґрунтовано не надав і не міг надати такий документ на вимогу митного органу.

Отже, висновки відповідача про те, що до митної вартості не включені всі витрати, пов'язані з покупкою товарів, зокрема витрати на страхування, яке не здійснювалось, є необгрунтованими.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач надав достатній пакет документів для визначення митної вартості ввезеного ним товару на підставі основного (за ціною договору) методу. Водночас, у наданих відповідно до положень частин другої і третьої статті 53 МК України товаросупровідних документах не містилось недоліків чи розбіжностей, які б давали підстави для сумніву податкового органу у їх достовірності та правильності визначення митної вартості товару позивачем. Отже, оспорювані у справі рішення та картка відмови є протиправними і підлягають скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується зі вказаним обґрунтованим висновком і виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Водночас, відповідно до положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною п'ятою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право серед іншого у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Крім того, частиною шостою установлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України надає підстави для висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Орган доходів і зборів має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють органу доходів і зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей у документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 МК України.

Як установлено судами попередніх інстанцій, підставою для витребовування додаткових документів була відсутність, на думку митного органу, у наданих позивачем товаросупровідних документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що не давало можливості визначити вартість ввезеного товару за основним методом.

Водночас, колегія суддів зазначає про те, що наявність у контролюючого органу інформації про вищий загально ринковий рівень цін ввезених подібних/аналогічних товарів відповідно до викладених норм митного законодавства не є підставою для витребовування додаткових документів від декларанта.

Частинами першою і четвертою статті 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Жодних обставин, які б свідчили про наявність застережень щодо застосування основного методу визначення митної вартості, визначених у частині першій статті 58 Митного кодексу України, судами попередніх інстанцій не установлено.

Щодо виявлених під час митного контролю недоліків, то вони були усунуті позивачем під час надання додаткових документів та спростовані під час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що ненадання декларантом позивача до митного оформлення всіх визначених у пункті 6.1 контракту від 15.11.2012 № 15/11/12 документів відповідно до викладених вище положень МК України не може бути підставою для відмови позивачу у визначені митної вартості товару за першим (основним) методом, якщо останнім надано всі передбачені статтею 53 цього Кодексу обов'язкові документи, які не містять розбіжностей, ознак їх підробки і в них наявні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Ураховуючи те, що орган доходів і зборів аргументовано не довів, що позивач заявив неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість ввезених товарів, неможливість застосування основного методу визначення митної вартості цих товарів чи наявність у поданих декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документах розбіжностей, наявність ознак їх підробки або відсутність у них всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування оспорюваних карток відмови та рішення про коригування митної вартості товарів у цій справі.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вище переліченими нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни рішень судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

Л.Я. Гончар

(підпис)

С.Я. Чалий

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель