Постанова № 45983137, 30.06.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року Справа № 903/123/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Юрчук М.І. ,

судді Демянчук Ю.Г.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

ініціюючого кредитора - не з'явився;

боржника - ОСОБА_1, ОСОБА_2;

кредиторів:

Державне агентство резерву України - Медвецький А.Т.;

ПАТ "Аграрний фонд" - Пронін О.В.;

органу прокуратури - Білера І.В.;

розпорядника майна - Михайловський С.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу боржника Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" на ухвалу господарського суду Волинської області від 26.05.15 р. у справі № 903/123/15 (суддя Шум М.С.)

за заявою сільськогосподарського приватного підприємства "Рать"

до Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 10.03.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство за заявою СГПП "Рать" до ДП "Луцький КХП №2", введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Михайловського С.В., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" /т.1, а.с. 135-139/.

11.03.2015 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" /т.1, а.с. 140/.

08.04.2015 року на адресу господарського суду Волинської області надійшла заява Державного агентства резерву України про визнання кредитором на суму 319 888 169, 93 грн.

В обґрунтування вказаної заяви, Державне агентство резерву України зазначає наступне:

- 05.04.2004 року між Держрезервом України та ДП "Луцький КХП № 2" укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву № юр-2зб/298-2004. На відповідальне зберігання до ДП "Луцький КХП № 2" було закладено матеріальні цінності державного резерву, а саме зерно, що підтверджується долученими приймальними актами за формою р-16 /т.1, а.с. 187-189/;

- відповідно до ст.2 Закону України "Про державний матеріальний резерв" відповідальне зберігання - це зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей (прийнятих на зберігання) у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву;

- згідно ст.936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві в схоронності;

- відповідно до ст.944 ЦК України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі;

- відповідно до ст.12 Закону України "Про державний матеріальний резерв", державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України;

- всупереч та в порушення вищезазначених вимог законодавства виявлено ряд порушень ДП "Луцький КХП № 2" та не забезпечено кількісне зберігання зерна державного резерву;

- у вересні 2010 року на ДП "Луцький КХП № 2" проводилась позапланова перевірка наявності якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності зерна державного резерву, яке знаходилось на відповідальному зберіганні на ДП "Луцький КХП № 2", за результатами якої складено акт від 24.09.2010 року № 0.70/10-67. У ході зазначеної вище перевірки було встановлено факти незабезпечення збереження (самовільного відчуження) матеріальних цінностей державного резерву та факти оформлення безтоварних операцій із закладення матеріальних цінностей до державного резерву, про що зазначено в акті від 24.09.2010 року №0.70/10-67.

Загальна кількість нестачі зерна державного резерву, відображена в акті становить 47 693, 948 тон /т.1, а.с. 223-236/.

- на даний час зерно у кількості 47693, 948 тонн до державного резерву не повернуте;

- згідно ст.14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100% вартості матеріальних цінностей у цінах на час виявлення факту відчуження, а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей;

- відповідно до п.п.21 п.5 Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву, затвердженого постановою КМУ №1129 від 08.10.1997 року, ціни на матеріальні цінності, що закладаються та відпускаються з державного резерву, визначаються Держрезервом виходячи з оптових цін, що діють на час закладення або відпуску, кон'юнктури ринку, термінів зберігання, якості продукції. Листом Міністерства економіки України від 28.01.2000р. № 53-19/108 дозволено Держрезерву України при визначенні цін використовувати інформацію позабіржового ринку;

- вартість матеріальних цінностей державного резерву, які мали бути повернені до державного резерву, встановлена станом на момент порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Луцький КХП № 2", тобто станом на 10.03.2015 року і становлять 194 808 468 грн. 70 коп.;

- факт оформлення безтоварних операцій із закладенням матеріальних цінностей до державного резерву та факт самовільного відчуження матеріальних цінностей державного резерву є порушеннями операцій з матеріальними цінностями державного резерву, що в свою чергу свідчить про неналежне виконання своїх зобов'язань передбачених ЦК України (ст.ст.936, 942, 949), Законом України "Про державний матеріальний резерв", Порядком формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву та інших нормативних актів, які регулюють порядок здійснення операцій по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей державного резерву. За неналежне виконання зобов'язань ст.230 ГК України передбачає відповідальність у вигляді стягнення штрафних санкцій;

- відповідно до п.7 ст.14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", у разі виявлення фактів оформлення безтоварних операцій із закладення матеріальних цінностей до державного резерву підприємства, установи і організації відповідальні зберігачі сплачують штраф у розмірі 100 відсотків вартості не закладених до державного резерву матеріальних цінностей, а також пеню за кожен день прострочення з моменту оформлення зазначених операцій до фактичного закладення матеріальних цінностей до державного резерву;

- відповідно до п.10 ст.14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", у разі виявлення незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей;

- на підставі вищезазначених норм законодавства, штраф розрахований на момент виявлення фактів оформлення безтоварних операцій із закладення матеріальних цінностей до державного резерву та виявлення незабезпечення збереження (самовільного відчуження), тобто на день проведення перевірки 24.09.2010 року, а пеня розрахована з моменту виявлення факту відсутності зерна та факту оформлення безтоварних операцій із закладення матеріальних цінностей до державного резерву, тобто з 24.09.2010 року до порушення провадження у справі про банкрутство тобто по 10.03.2015 року. Тобто заявник нараховує штраф у розмірі 100 % вартості зерна, що становить 72 121 087 грн. 72 коп.;

- відповідно до п.п.7, 16 ст.14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", розмір пені обчислюється з вартості матеріальних цінностей, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, тобто за період з дня виявлення факту самовільного відчуження матеріальних цінностей державного резерву до моменту визнання боржника банкрутом та згідно розрахунків заявника становить 52 958 613 грн. 51 коп. (з 24.09.2010 року по 04.03.2015 року) /т.1, а.с. 178-183/.

Таким чином, розмір кредиторських грошових вимог Держрезерву України до ДП "Луцький КХП № 2" становить 319 888 169 грн. 93 коп. в т. ч. 194 808 468 грн. 70 коп. - основного боргу, 125 079 701 грн. 23 коп. - штрафних санкцій (72 121 087,72 грн. - 100 % штрафу та 52 958 613, 51 грн. - пені).

Згідно відповіді арбітражного керуючого Михайловського С.В. на заяву про визнання кредитором у справі про банкрутство вих.№ 02-27/221 від 16.04.2015 року, останній не має заперечень щодо грошових вимог Державного агентства резерву України /т.3, а.с. 118/.

Згідно заперечень боржника від 05.05.2015 року, заява з грошовими вимогами Державного агентства резерву України до боржника на суму 319 888 169 грн. 93 коп. не підлягає до задоволення, з огляду на таке:

- вимоги кредитора мають речовий характер, а тому в силу ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не підлягають заявленню в процедурі банкрутства. Застосування фінансових санкцій здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, яке можу бути оскаржене ДП "Луцький КХП № 2" до господарського суду;

- Луцьким міськрайонним судом по справі № 0308/14373/12 від 05.09.2014 року винесено вирок посадовим особам ДП "Луцький КХП № 2", яким встановлено, що внаслідок незаконних дій посадових осіб ДП "Луцький КХП № 2", а саме - самовільним відчуження матеріальних цінностей державного резерву державі в особі Державного агентства резерву завдано матеріальних збитків в сумі 45 271 992 грн. 58 коп. та встановлено факти оформлення посадовими особами ДП "Луцький КХП № 2" та посадовими особами інших юридичних осіб безтоварних операцій із закладення матеріальних цінностей до державного резерву;

- в ході слухання зазначеної кримінальної справи Державним агентством резерву України до посадових осіб ДП "Луцький КХП № 2" та посадових осіб інших юридичних осіб було заявлено цивільні позови про стягнення заподіяних збитків за самовільне відчуження матеріальних цінностей державного резерву. Луцьким міськрайонним судом заявлені цивільні позови Державного агентства резерву задоволено в повному обсязі, а тому боржник вважає, що заявлені Державним агентством резерву України до ДП "Луцький КХП № 2" кредиторські вимоги в сумі 319 888 169,93грн. не підлягають задоволенню;

Таким чином, на думку боржника, вимоги Державного агентства резерву України на суму 194 808 468 грн. 70 коп., які складаються з вартості матеріальних цінностей, щодо яких боржником не забезпечене збереження, мають речовий характер, вимоги Державного агентства резерву України кредитора про включення до грошових вимоги штрафу в розмірі 72 121 087 грн. 72 коп. та пені в розмірі 52 958 613 грн. 51 коп. не підлягають заявленню в процедурі банкрутства, оскільки штрафні санкції мають не грошовий характер, а з винесенням Луцьким міськрайонним судом вироку, яким задоволено цивільні позови Державного агентства резерву України до посадових осіб ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2" про стягнення заподіяних збитків за самовільне відчуження матеріальних цінностей державного резерву господарські правовідносини між ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2" та Державним агентством резерву України зі зберігання майна держрезерву (в частині не забезпечення збереження майна, визначеного вироком) трансформувались у цивільні правовідносини між Державним агентством резерву України та посадовими особами ДП "Луцький КХП № 2" про відшкодування заподіяних збитків за самовільне відчуження матеріальних цінностей державного резерву /т.4, а.с. 84-90/.

Згідно пояснень Державного агентства резерву України, до грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. Згідно договору відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 05.04.2004 року № юр-2зб/298-2004, що укладений з ДП "Луцький КХП № 2" саме боржник зобов'язаний вживати заходів для належного зберігання цінностей відповідного виду та відшкодовувати втрату, нестачу цінностей та їх пошкодження. А тому, Державне агентство резерву України просить включити до реєстру вимог кредиторів боржника грошові вимоги в розмірі 319 888 169 грн. 93 коп.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.05.2015 року у справі № 903/123/15 (суддя Шум М.С.), серед іншого, затверджено реєстр вимог кредиторів боржника - ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2" відповідно до якого вимоги конкурсних кредиторів визнано в наступному розмірі:

1) сільськогосподарське приватне підприємство "Рать":

- 6 090 грн. 00 грн. - вимоги першої черги;

- 2 212 584 грн. 00 коп. - вимоги четвертої черги

2) Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області:

- 13 907 554 грн. 47 коп. - вимоги третьої черги;

- 4 069 169 грн. 00 коп. - вимоги шостої черги.

3) сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро":

- 1 218 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- 864 256 грн. 98 коп. - вимоги четвертої черги.

4) товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньторгхліб":

- 1 218 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- 3531 014 грн. 16 коп. - вимоги четвертої черги.

5) ОСОБА_8:

- 1 218 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- 450 000 грн. 00 коп. - вимоги четвертої черги.

6) товариства з обмеженою відповідальністю "Сі.Бі.Ем.Менеджмент":

- 1 218 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- 2 200 626 грн. 68 коп. - вимоги четвертої черги;

- 29 250 грн. 55 коп. - вимоги шостої черги.

7) підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна":

- 1 218 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- 5 884 086 грн. 65 коп. - вимоги четвертої черги.

8) товариства з обмеженою відповідальністю "СТИР-АГРОБУД":

- 1 218 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- 596 656 грн. 79 коп. - вимоги четвертої черги.

9) Аграрний фонд:

- 56 939 668 грн. 49 коп. - вимоги четвертої черги

10) публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд":

- 1 218 грн. 00 коп. - вимоги першої черги;

- 61 063 178 грн. 00 коп. - вимоги четвертої черги.

11) Державне агентство резерву України:

- 194 808 468 грн. 70 коп. - вимоги третьої черги;

- 125 079 701 грн. 23 коп. - вимоги шостої черги /т.4, а.с. 148-156/.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, боржник ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2" звернувся з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, якою просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 26.05.2015 року у справі № 903/123/15 в частині визнання розміру вимог Державного агентства резерву України на суму 319 888 169, 93 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує наступне:

- вимоги Державного агентства резерву України мають речовий характер, а тому в силу ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не підлягають заявленню в процедурі банкрутства;

- застосування фінансових санкцій, передбачених ст.14 Закону України «Про державний матеріальний резерв» здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, яке може бути оскаржене КХП№2 до господарського суду. Штрафні санкції ні за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, ні в судовому порядку не застосовувались, а отже і підстави для визнання грошових вимог Державного агентства резерву України в частині штрафних санкцій відсутні;

- вартість не збережених матеріальних цінностей має розраховуватись виходячи із цін, які склалися на ринку на день виявлення факту їх відсутності;

- вимоги Державного агентства резерву України на суму 194 808 468,70 грн., які складаються з вартості матеріальних цінностей, щодо яких боржником не забезпечене збереження, мають речовий характер, вимоги кредитора про включення до грошових вимог штрафу в розмірі 72 121 087,72 грн. та пені в розмірі 52 958 613,51 грн. не підлягають заявленню в процедурі банкрутства.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для включення грошових вимог Державного агентства резерву України в розмірі 319 888 169, 93 грн. до реєстру вимог кредиторів відсутні; просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 26.05.2015 року у справі № 903/123/15 в частині визнання розміру вимог Державного агентства резерву України на суму 319 888 169, 93 грн. /т.4, а.с. 169-173/.

Державне агентство резерву України та арбітражний керуючий у відзивах на апеляційну скаргу заперечили проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Волинської області при винесенні ухвали правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законну та обґрунтовану ухвалу, а тому просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /т.4, а.с. 208, 210-216/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2015 року у справі № 903/123/15 апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Коломис В.В. та призначено до розгляду на 30.06.2015 року /т.4, а.с. 166-168/.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 року внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Коломис В.В. та відповідно до затверджених складів колегій; визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Демянчук Ю.Г. /т.4, а.с. 203/.

30.06.2015 року ПАТ «Аграрний фонд України» подано письмові пояснення № 02/1350 від 24.06.2015 року, згідно яких просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 26.05.2015 року у справі № 903/123/15 в частині визнання розміру вимог Державного агентства резерву України на суму 319 888 169, 93 грн., оскільки Держрезервом було повторно заявлено до стягнення кількість нестачі зерна в процесі справи про банкрутство з ДП "Луцький КХП № 2" після вступу вироку Луцького міськрайонного суду від 05.09.2014 року в законну силу, яким було задоволено вимоги Державного агентства резерву України та стягнуто вартість матеріальних цінностей щодо яких боржником не забезпечено збереження /т.4, а.с. 218-219/.

30.06.2015 року боржником подано клопотання про призначення судово-економічної експертизи, в обґрунтування якої вказує, що сума кредиторських вимог Державного агентства резерву невірно обрахована, а в ДП "Луцький КХП № 2" відсутні спеціалісти, які могли б з дотриманням вимог ст.14 Закону України «Про державний матеріальний резерв» та неупереджено провести розрахунок кредиторських грошових вимог Держрезерву України /т.4, а.с. 238-239/.

В судовому засіданні прокурор, арбітражний керуючий та Державне агентство резерву заперечили проти клопотання про призначення експертизи.

Розглянувши клопотання боржника про призначення судово-економічної експертизи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Відповідно до ст.1 Закону "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Аналогічну вимогу містить ст.41 ГПК України, згідно з част.1 якої, експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів відхиляє клопотання боржника про призначення у справі судової економічної експертизи, оскільки для встановлення фактичних даних по даній справі, що входять до предмету доказування, не потрібні спеціальні знання.

Одночасно, застосовуючи у відповідності до част.1 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи част.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

30.06.2015 року в судовому засіданні сторони повністю підтримали вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзивах на неї відповідно.

30.06.2015 року ініціюючий кредитор участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив; про причини неявки суд не повідомив. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи /т.4, а.с. 194/.

Оскільки ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2015 року явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника ініціюючого кредитора та інших учасників судового процесу.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.

Державне агентство резерву України як на підставу своїх кредиторських вимог посилається на договір № юр-2зб/298-2004 відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву, укладеного 05.04.2004 року між Державним комітетом України з державного матеріального резерву та ДП «Луцький КХП № 2», відповідно до п.1.2 якого, комітет передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання цінностей згідно з специфікацією у кількості та за вартістю згідно з актом форми Р-16 /т.4, а.с.187-189/ та факти, виявлені в ході позапланової перевірки та відображені в акті перевірки №0.70/10-67 від 24.09.2010 року /т.4, а.с. 223-236/.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов'язання, відповідно до положень цієї статті - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до част.2 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Згідно ст.14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 % вартості матеріальних цінностей у цінах на час виявлення факту відчуження, а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство", у заявах кредиторів про порушення справи про банкрутство за вимогами, що випливають з цивільних зобов'язань, розмір цих вимог має бути визначено виключно у грошовій формі. Кредитори, вимоги яких випливають з інших, крім грошових, цивільних зобов'язань, можуть подавати ці заяви лише у випадках, коли їх вимоги визначені у грошовому зобов'язанні на підставі отриманих кредиторами виконавчих документів чи внаслідок зміни способу виконання за цими документами на підставі статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", а також статті 121 ГПК чи статті 373 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно п.7.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 12 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

08.04.2015 року на адресу господарського суду Волинської області надійшла заява Державного агентства резерву України про визнання кредитором на суму 319 888 169,93 грн.

При зверненні зі своїми кредиторськими вимогами Державним агентством резерву України були застосовані ціни на відсутні матеріальні цінності станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство, а штрафні санкції розраховані виходячи з цін, що діяли станом момент виявлення незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву у відповідності до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.14 Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Контррозрахунку заявлених грошових вимог боржником суду не надано.

Визначення вартості відсутніх матеріальних цінностей станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство ставить кредитора в ті ж умови, в яких він опинився б, якби боржник виконав свій обов'язок зі зберігання належним чином. Зерно державного резерву, щодо якого виявлені факти незабезпечення збереження та оформлення безтоварних операцій, не виключено з номенклатури, а також Державним агентством резерву України не приймалося рішення щодо недоцільності його закладення та зберігання.

Оскільки порушено справу про банкрутство державного підприємства "Луцький КХП № 2", то в даному випадку діють вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому Державне агентство резерву України, зважаючи на те, що зерно є стратегічно важливим продуктом, змушене звертатися із кредиторськими вимогами до боржника виключно у грошовій формі, як того вимагає Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тобто, звернувшись до суду з грошовими вимогами до боржника щодо відшкодування вартості відсутніх матеріальних цінностей, Державне агентство резерву України, як орган виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, тим самим змінив речову вимогу про повернення цінностей на грошову щодо відшкодування їх вартості.

Відповідно до ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у третю чергу задовольняються вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом. Оскільки, відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 року № 463/2011, таким центральним органом виконавчої влади є Держрезерв України, то його вимоги підлягають внесенню до третьої черги вимог кредиторів боржника.

Водночас, з урахуванням наведених вище приписів чинного законодавства, відповідно до яких штрафні санкції (неустойка, пеня) не зараховуються до складу грошових зобов'язань боржника, виокремлюються від вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями при складанні реєстру вимог кредиторів, не є вимогами кредитора щодо грошових зобов'язань до боржника в розумінні ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", місцевий суд прийшов до вірного висновку, що заявлені Державним агентством резерву України вимоги щодо 12 079 701 грн. 23 коп. штрафних санкцій є поточними і підлягають включенню до шостої черги вимог кредиторів.

Таким чином, правові підстави для відмови в задоволенні заяви Державного агентства резерву України про визнання кредитором на суму 319 888 169,93 грн. - відсутні; включенню до реєстру вимог кредиторів підлягають грошові вимоги Державного агентства резерву України в наступному розмірі та черговості:

- 194 808 468 грн. 70 коп. - вимоги третьої черги;

- 125 079 701 грн. 23 коп. - вимоги шостої черги.

Водночас, колегія суддів не бере до уваги доводи боржника та ПАТ "Аграрний фонд України" щодо повторного стягнення з ДП "Луцький КХП № 2" вартості матеріальних цінностей щодо яких боржником не забезпечено збереження після вступу вироку Луцького міськрайонного суду від 05.09.2014 року в законну силу, яким було вже задоволено вимоги Державного агентства резерву України, з огляду на таке.

Як вбачається з поданої копії вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.09.2014 року по справі № 0308/14373/12, останній винесено посадовим особам ДП "Луцький КХП № 2", яким встановлено, що внаслідок незаконних дій посадових осіб ДП "Луцький КХП № 2", а саме - самовільним відчуження матеріальних цінностей державного резерву державі в особі Державного агентства резерву завдано матеріальних збитків в сумі 45 271 992 грн. 58 коп. та встановлено факти оформлення посадовими особами ДП "Луцький КХП № 2" та посадовими особами інших юридичних осіб безтоварних операцій із закладення матеріальних цінностей до державного резерву.

Вказаним вироком задоволено цивільні позови Державного агентства резерву про стягнення задодіяних збитків в сумі 8 022 230 грн. (з ОСОБА_10) та 45 271 992, 58 грн. (з ОСОБА_11 і ОСОБА_12) /т.4, а.с. 231-236/.

Суд не приймає до уваги вказані доводи, оскільки згідно з вироком суду від 05.09.2014 року по справі № 0308/14373/12 відбулося стягнення боргу з посадових осіб ДП "Луцький КХП № 2", тоді як, в даному випадку по справі № 903/123/15, Державним агентством резерву заявлено кредиторські вимоги до юридичної особи - ДП "Луцький КХП № 2", безпосередньо з якою було укладено договір відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву № юр-2зб/298-2004.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді справи. Ухвала господарського суду Волинської області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Волинської області від 26.05.15 р. у справі № 903/123/15 в частині визнання розміру вимог Державного агентства резерву України на суму 319 888 169, 90 грн. залишити без змін, апеляційну скаргу Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 903/123/15 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Демянчук Ю.Г.