Постанова № 45982648, 16.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3625/14

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

при секретарі - Іленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачем подано до суду позов, у якому заявлено вимоги до реєстраційної служби про скасування рішення державного реєстратора №14787449 від 30.07.2014 року щодо державної реєстрації за ОСОБА_2 права власності на 9/25 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 та про зобов'язання відповідача внести відповідний запис до Реєстру про скасування вищевказаного запису.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції щодо необхідності відмови в задоволені позовних вимог не відповідає фактичним обставинам справи, так як державним реєстратором неправомірно проведено відповідну реєстрацію частини домоволодіння за третьою особою, оскільки на теперішній час єдиним власником наявних побудов є лише позивач та реєстрацію його прав проведено раніше.

Відповідачем не надано заперечень на апеляційну скаргу, проте у суді першої інстанції вказано про те, що державну реєстрацію прав третьої особи проведено правомірно, на підставі відповідного правовстановлюючого договору, а тому у державного реєстратора відсутні підстави для відмови у задоволені поданої ОСОБА_2 заяви.

Третьою особою надано заперечення на апеляційну скаргу, у яких вказано про те, що він має право на частину домоволодіння за вказаною адресою, на підставі відповідного договору дарування, а тому реєстраційною службою правомірно зареєстровано за ним відповідну частку домоволодіння.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - скасуванню.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №27913520 від 10.10.2014 року - позивач, з 07.05.2014 року є власником 1/1 частки житлового будинку за літ. Б-І загальною площею - 71,8 кв.м., житловою площею - 44,5 кв.м., гаражу за літ. О, огорожі №4,7, за адресою: АДРЕСА_1, номер запису про право власності 5902512.

Разом з тим, 30.07.2014 року, відповідачем також зареєстровано право власності третьої особи на 9/25 часток домоволодіння за вказаною адресою, на підставі договору дарування від 30.05.2008 року, з чим не погоджується позивач та вказану реєстрацію ним оскаржено до суду.

За результатом встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог, оскільки третя особа має право зареєструвати свою частину права власності, на підставі відповідного договору, а тому у відповідача відсутні підстави для відмови у задоволені заяви третьої особи.

Судова колегія частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.5 ст.3 вищевказаного Закону - державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Статтею 24 зазначено Закону встановлено, що к державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо зокрема подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відповідно до ст.26 цього ж Закону - записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з п. 2.10 "Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.

Судовою колегією встановлено, що позивач, з 07.05.2014 року є власником 1/1 частки житлового будинку за літ. Б-І загальною площею - 71,8 кв.м., житловою площею - 44,5 кв.м., гаражу за літ. О, огорожі №4, 7, за адресою: АДРЕСА_1, номер запису про право власності 5902512 та вказане право власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 71.8 кв.м., житловою площею - 44,5 кв.м., підтверджено Свідоцтвом про право власності НОМЕР_1 від 04.06.2014 року.

Вказану реєстрацію прав позивача проведено на підставі відповідної заяви та поданих документів до реєстраційної служби.

Разом з тим, 30.07.2014 року, відповідачем також зареєстровано право власності третьої особи на 9/25 часток домоволодіння за цією ж адресою, на підставі договору дарування від 30.05.2008 року.

Вирішуючи спірну справу судова колегія виходить виключно із заявлених позовних вимог, тобто перевіряє правомірність здійсненої державної реєстрації прав власності третьої особи, не розглядаючи при цьому питання щодо права осіб на ту чи іншу частину власності, оскільки вказані правовідносини підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів зазначає, що після реєстрації у травні 2014 року права власності позивача на усю частину домоволодіння (1/1 частка), відповідач не мав права реєструвати через два місяця право власності іншої особи на 9/25 часток цього ж домоволодіння, оскільки загальна сукупність часток усіх власників завжди повинна дорівнювати 1 (100/100).

При цьому державний реєстратор не наділений правом давати оцінку правомірності попередньо проведеної реєстрації за позивачем, оскільки вказані дії можливо перевірити лише у судовому порядку, за позовом заінтересованої особи.

Таким чином здійснивши більш пізню реєстрацію прав власності за ОСОБА_2 суб'єктом владних повноважень порушено вищевказані вимоги закону щодо достовірності внесення відомостей до Реєстру та ним не перевірено наявність попереднього запису щодо цього домоволодіння та не перевірено відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а тому оскаржуване рішення відповідача підлягає скасуванню.

Разом з тим позовна вимога про зобов'язання відповідача внести до Реєстру відповідний запис про скасування державної реєстрації - не підлягає задоволенню, оскільки такі дію вчиняються автоматично, на підставі відповідного судового рішення і не потребують додаткового зобов'язання.

Крім того колегія суддів зазначає про необхідність Реєстраційній службі повторно розглянути подану ОСОБА_2 заяву, надати їй належну оцінку та прийняти відповідне рішення, оскільки суд не може підміняти собою відповідного суб'єкта владних повноважень на переймати його функції щодо прийняття конкретного рішення по заяві.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи допущено порушення норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року - скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області №14787449 від 30.07.2014 року щодо державної реєстрації за ОСОБА_2 права власності на 9/25 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

Зобов'язати Реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області повторно розглянути питання державної реєстрації за ОСОБА_2 права власності на 9/25 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного Бюджету України, на користь ОСОБА_1, сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги, у розмірі 54,81 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 22.06.2015 року.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Вступна та резолютивна частини)

16 червня 2015 року м.Одеса Справа №814/3625/14

Категорія: 6.3 Головуючий І інстанції: Малих О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

при секретарі - Іленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року - скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області №14787449 від 30.07.2014 року щодо державної реєстрації за ОСОБА_2 права власності на 9/25 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

Зобов'язати Реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області повторно розглянути питання державної реєстрації за ОСОБА_2 права власності на 9/25 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного Бюджету України, на користь ОСОБА_1, сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги, у розмірі 54,81 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло