Ухвала суду № 45982334, 09.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2015 рокусправа № 804/9862/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Державної фінансової служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у справі № 804/9862/14 за адміністративним позовом приватного підприємства „Металомонтаж" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Державної фінансової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватного підприємства „Металомонтаж" (далі за текстом - ПП „Металомонтаж") звернулось до суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Державної фінансової служби у Дніпропетровській області (далі за текстом - Лівобережна ОДПІ), в якому просило визнати протиправними та скасувати, прийняті Лівобережною ОДПІ, податкові повідомлення - рішення № 0002792201 та № 0002802201 від 27.06.2014 року, згідно з якими ПП „Металомонтаж" донараховано податок на прибуток приватних підприємств в сумі 509 120,75 гривень, в тому числі 410 120,75 гривень за основним платежем та 98 235,75 гривень штрафних санкцій, та податок на додану вартість із товарів вироблених в Україні в сумі 35 872,75 гривень, в тому числі 29 096,00 гривень за основним платежем та 6 776,75 гривень штрафних санкцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення №0002792201 та № 0002802201 від 27.06.2014 р., прийняті Лівобережною ОДПІ.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ПП „Металомонтаж" зареєстроване 22.04.1997 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та знаходиться на податковому обліку в Лівобережній ОДПІ.

В період з 07.05.2014 року по 21.05.2014 року на підставі направлень від 07.05.2014 року за №№ 255, 256, 257,258,259,271, виданих Лівобережною ОДПІ, згідно із п. 77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та відповідно до плану - графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на II квартал 2014 року проведена планова виїзна перевірки ПП „Металомонтаж" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 1956/2201/24612334 від 04.06.2014 року, відповідно до висновків якого позивачем порушено вимоги п.п.135.1, п. п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.1 ст. 138 , п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 186.2, п. 186.4 ст. 186 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 410 877 грн. у т.ч. по періодах: за 2 квартал 2011 року на суму 5 043 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 12 888 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 25 987 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 22 868 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 155 590 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 154 408 грн., за 1 квартал 2013 року на суму 34 093 грн.; п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 , п. 198.1 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI(зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 1 319 грн., в тому числі по періодам: за листопад 2012 року на суму 1319 грн.; п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 29 096 грн., в тому числі у червні 2011 року у сумі 1 993 грн., у листопаді 2011 року у сумі 1 252 грн., у грудні 2011 року на суму 3 842 грн., у березні 2012 року у сумі 10 507 грн., у квітні 2012 року у сумі 3 692 грн., у травні 2012 року у сумі 6 186грн., у липні 2012 року у сумі 824 грн., у грудні 2012 року у сумі 800 грн. та порушення п. 164.1 ст. 164, п.п. 64.2.2 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, в період що перевірявся 2 кв. 2011 року - 2013 рік на загальну суму 2714,49 грн.

Встановлене при перевірці порушення п. 164.1 ст. 164, п.п. 64.2.2 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, в період що перевірявся 2 кв. 2011 року - 2013 рік на загальну суму 2714,49 грн., встановленого податковим органом, не оскаржується позивачем та не є предметом розгляду даної адміністративної справи.

На підставі зазначеного акта перевірки Лівобережною ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002802201 від 27.06.2014 року, яким ПП „Металомонтаж" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 29 096 грн. за основним платежем та 6 776,75 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0002792201 від 27.06.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 410 877 грн. за основним платежем та 98 235,75 грн. за штрафними санкціями.

Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень, податковий орган визначив не підтвердження господарських операцій з рядом контрагентів, що в свою чергу свідчить про заниження податку на прибуток, завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість.

Позивачем були подані до податкового органу заперечення на акт перевірки, проте Лівобережна ОДПІ рішенням від 24.06.2014 року за № 20459/10/04-64-22-01-10 „Про результати розгляду заперечень" зробила висновок щодо правомірності та відповідності нормам чинного законодавства висновків, викладених в акті планової виїзної перевірки № 1956/2201/24612334. Зазначені висновки податковий орган зробив, виходячи з відсутності трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, за результатами аналізу даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел, у окремих постачальників, що унеможливлює здійснення господарської діяльності з контрагентами позивача, не надання позивачем до перевірки товаро - транспортних накладних та відсутності обов'язкових реквізитів, як то посад осіб, які дали б змогу ідентифікувати осіб, що підписували документи, у наданих до перевірки видаткових накладних.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток),операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Порядок визначення доходів і їх склад встановлено статтею 135 Податкового кодексу України, відповідно якої, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статі 137, на підставі документів, визначених пунктом 135.2 цієї статті та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається, відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового Кодексу України, інші доходи включають вартість товарів (робіт/послуг) безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 ст.138: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту138.10, пунктами 138.11, 138.12 ст.138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 ПК України; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї ст.138 а у статті 139 ПК України.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПК України (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

В період з 01 січня 2011 року порядок визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість визначається Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V цього Кодексу.

Згідно до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цьогоКодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів (ліцензій, дозволів і т.п.), а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Судом встановлено, що ПП „Металомонтаж" в перевіряємому періоді мало взаємовідносини з ТОВ „Таурус Голд", ТОВ „АМКР - СК", ТОВ „Поліметал - Торг" (ТОВ „Вісмут"), ПП „Колорит".

Так між ПП „Металомонтаж" були укладені наступні договори: з ТОВ „Таурус Голд" № 02-08/12 від 02.08.2012 року, з ТОВ „АМКР - СК" № 16-08-12 від 16.08.2012 року, з ТОВ „Поліметал - Торг" (ТОВ „Вісмут") № 24-10/12 від 24.10.2012 року, з ПП „Колорит" № 14-02/13 від 14.02.2013 року.

Всі зазначені договори, укладені ПП „Металомонтаж", є типової форми та аналогічного змісту.

Предметом договорів є поставка продавцем (ПП „Металомонтаж") труб безшовних круглого поперечного перерізу за сумою Договору, яка визначається сумою всіх видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору та об'ємом за сумарним об'ємом, зазначених в Додатках (Специфікаціях) або видаткових накладних.

Відповідно до умов договорів, право власності переходить до покупця з моменту отримання товару. Умови поставки - франко - склад м. Дніпропетровськ.

На виконання зазначених договорів були складені та видані податкові та видаткові накладні, які надавались позивачем як до перевірки так і копії яких навяні в матеріалах справи на суму 634 891,50 грн. по ТОВ „Таурус Голд", на суму 203 581,08 грн. по ТОВ „АМКР -СК", на суму 665 236,77 грн. по ТОВ „Поліметал - Торг" (ТОВ „Вісмут."), на суму 143 790,21 грн. по ПП „Колорит". Розрахунки здійснено у безготівковій формі та підтверджуються платіжними дорученнями.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання податкового органу на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, які мають бути складені під час перевезення придбаного у нього контрагентами товару, з огляду на те, що відсутність таких накладних не може бути розцінена як спростування реальності спірних господарських операцій, адже товарно-транспортні (транспортні) накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним (або іншим) транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Згідно до Правил Інтеркомс, термін EXW (Франко завод (склад)) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки з поставки, коли він надав товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві або в іншому встановленому місці без здійснення митного очищення товару для експорту. Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб. Даний термін покладає, таким чином, мінімальні обов'язки на продавця, і покупець має нести всі витрати і ризики, що пов'язані з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення.

Враховуючи особливості умов поставки товарів ПП „Металомонтаж", суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач, в даному випадку, не повинен був мати екземпляр товарно-транспортних накладних, відсутність яких в свою чергу не може бути розцінена як доказ відсутності транспортування та, відповідно нереальності господарських операцій в цілому.

До матеріалів справи були долучені належним чином завірені копії довіреностей на отримання товарно - матеріальних цінностей, що підтверджують факт отримання ТМЦ представниками зазначених підприємств.

Щодо відсутності зазначення посад осіб, що підписували видаткові накладні, колегія суддів зазначає, що такі недоліки при оформленні видаткових накладних не можуть бути безперечним доказом нереальності господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами, враховуючи наявність інших обов'язкових реквізитів.

Враховуючи наведене, господарські операції між позивачем та ТОВ „Таурус Голд", ТОВ „АМКР - СК", ТОВ „Поліметал - Торг" (ТОВ „Вісмут."), ПП „Колорит" є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Стосовно доводів відповідача щодо взаємовідносин ПП „Металомонтаж" з ТОВ „Інвестиційна - Будівельна Компанія" в частині реалізації на адресу ТОВ „Інвестиційна - Будівельна Компанія" інформаційно - консультаційних послуг та практичних посібників, суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ „Інвестиційна - Будівельна Компанія" укладено договір №34-і від 30.01.2012 року про надання останньому послуг з постачання на персональні ком'ютери для користування, шляхом інсталяційних паролів, сформованих індивідуально для 1 робочого місця професійної нормативно - правової бібліотеки кошторисника, яка містить СНіПи, ДСТУ, ДБНи, інструктивні документи, що регламентують порядок складання кошторисної документації „Бібліотека XXI". Вартість за договором складає 800 грн. , в т.ч. ПДВ - 133,33 грн. На виконання умов договору позивачем було надано користувачу зазначені послуги з постачання на персональні ком'ютери для користування професійної нормативно - правової бібліотеки кошторисника. На підтвердження зазначених обставин між сторонами було підписано акт виконаних робіт від 02.02.2012 року за № ОУ - 0000059 та виписана податкова накладна за № 59 від 30.01.2012 року. Розрахунок здійснено у безготівковій формі та підтверджується платіжним дорученням від 30.01.2012 року №8219.

Також між позивачем та ТОВ „Інвестиційна - Будівельна Компанія" укладено договір № 32-с від 19.03.2012 року про надання останньому інформаційно - консультаційних послуг на загальну суму 980 грн., в т.ч. ПДВ - 163,33 грн. На підтвердження виконання умов договору між сторонами господарських взаємовідносин підписано акт виконаних робіт за № ОУ - 0000390 від 19.04.2012 року та видана податкова накладна за № 53 від 20.03.2012 року. Розрахунок здійснено у безготівковій формі та підтверджується платіжним дорученням. В ході судового розгляду, судом встановлено, що позивачем була проведена конференція в м. Києві на тему „Актуальні питання складання та перевірки кошторисної документації на будівництво та ремонт основних фондів промислових підприємств". На підтвердження проведення зазначеного семінару позивачем було надано прес - реліз зазначеного семінару.

ПП „Металомонтаж" відповідно до рахунку СС-01896 від 18.04.2012 року реалізувало ТОВ „Інвестиційна - Будівельна Компанія" практичний посібник „Консультації та роз'яснення з питань ціноутворення в будівництві" на загальну суму 240,00 грн., в тому числі ПДВ - 40,00 грн. Фактична реалізація товару підтверджується видатковою накладною від 23.04.2012 року № РН - 0000018. Розрахунок здійснено у безготівковій формі та підтверджується платіжним дорученням.

Підставою для висновку податкового органу про заниження суми доходу по цим операціям є зазначення в актах виконаних робіт назви міст Києва та Дніпропетровська не за місцем надання відповідної послуги.

Так, судом вірно зазначено, що таке порушення не впливає на дійсність та реальність наданих послуг та не є доказом отримання відповідних коштів поза договірними відносинами та вважатись безповоротною фінансовою допомогою.

Стосовно відсутності зазначення посад осіб, що підписували видаткову накладну від 23.04.2012 року № РН - 0000018, колегія суддів дійшла висновку, що такі недоліки при оформленні видаткової накладної не можуть бути безперечним доказом нереальності господарської операції позивача з зазначеним контрагентом, враховуючи наявність інших обов'язкових реквізитів.

Стосовно здійснення господарських відносин позивача з ТОВ „Скарлет - Метіз", ТОВ „Пром Альянс ЛТД", ТОВ „Альфа - Інвест Плюс", ТОВ „Аграрно - промисловий комплекс „Співдружність", по взаємовідносинам з якими податковий орган дійшов висновку про отримання від них безповоротної фінансової допомоги через відсутність ТТН та відсутність посад осіб у видаткових накладних, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ПП „Металомонтаж" та ТОВ „Скарлет - Метіз" укладено договір № 1041001 від 10.04.2012 року на поставку товару. Транспортування товару за умовами Базис поставки: франко-склад м. Дніпропетровськ. За умовами договору позивач придбав канат сталевий на загальну суму 7 815 грн., в т.ч. ПДВ - 1302,50 грн. На виконання умов договору позивачу було надана видаткова накладна №256 від 07.05.2012 року та податкова накладна № 6 від 04.05.2012 року. Отримання товару було здійснено на підставі довіреності від 07.05.2012 року за № 88. Зазначений товар використано у власній господарській діяльності для забезпечення роботи крану (башенного будівельного пересувного), що є у власності позивача та підтверджено наявними матеріалами справи.

ПП „Металомонтаж" уклало договір № 125 від 04.08.2011 року з ТОВ „Пром Альянс ЛТД" на поставку товару в кількості та асортименті згідно додатків або видаткових накладних, які оформлюються на кожну окрему поставку товару. Транспортування товару за умовами Базис поставки: франко-склад м. Дніпропетровськ. Так позивач придбавав автозапчастини в асортименті, блок - маточина, канцтовари в асортименті, наклейки з висічкою, практичний посібник, плакат, макет сертифікати та макет. На підтвердження виконання договору позивачу були виписані видаткові накладні за № 95 від 03.02.2012 року, № 515 від 17.02.2012 року, № 215 від 07.12.2011 року, № 504/10 від 15.11.2011 року, № 499/10 від 01.11.2011 року, № 471/10 від 18.10.2011 року та № 484/10 від 28.10.2011 року та податкові накладні за № 95,515,215,504,499,471,484 за відповідними датами. Розрахунки здійснено у безготівковій формі та підтверджено платіжними дорученнями.

ПП „Металомонтаж" уклало договір № 65 від 02.03.2012 року з ТОВ „Альфа - Інвест Плюс" на поставку товару. Транспортування товару за умовами Базис поставки: франко-склад м. Дніпропетровськ. Позивачем придбавались автозапчастини в асортименті. За зазначеним договором було отримано товару на загальну суму 77 250,43 грн., у т.ч. ПДВ - 12875,07 грн. На підтвердження виконання договору позивачу були виписані видаткові накладні за № 185 від 06.03.2012 року, № 365 від 11.04.2012 року, № 215 від 07.05.2012 року та № 245 від 08.05.2012 року та відповідно податкові накладні за № 185,365,215,245. Сплату за договором було підтверджено платіжними дорученнями.

ПП „Металомонтаж" укладено договір з ТОВ „Аграрно - промисловий комплекс „Співдружність" від 09.03.2011 року № 090338, згідно якого позивач придбавав автозапчастини на загальну суму 11 960,29 грн., у т.ч. ПДВ - 1 993,38 грн. Транспортування товару за умовами Базис поставки: франко-склад м. Дніпропетровськ. Отримання товарів підтверджує видаткова накладна за 275 від 09.06.2011 року та податкова накладна № 275. Отримання товару було здійснено на підставі довіреності від 09.06.2011 року за № 129. Сплату за договором було підтверджено платіжним дорученням.

Використання отриманих запчастин у власній господарській діяльності позивача підтверджується актами приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів.

Перевіривши копії технічних паспортів, наявних в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у позивача наявна достатня кількість транспортних засобів для виконання перевезення товару для здійснення вищезазначених господарських операцій.

Також, не зазначення посад на видаткових накладних є недоліком при оформленні таких накладних та враховуючи наявність інших необхідних реквізитів не впливає на дійсність угод та на реальність поставок.

Враховуючи наявність всіх необхідних первинних документів, встановлені обставини виконання договорів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що такі господарські операції реальні та направлені на настання правових наслідків.

Щодо завищення витрат на купівлю послуг по визначенню місця пошкодження кабелю та по його ремонту, придбання послуг експедирування по взаємовідносинам з ПП „Восток", ПП „Електро - Лайф", ТОВ „Класик - М" суд зазначає наступне.

Підставою для висновку про завищення витрат за зазначеними контрагентами є відсутність зазначення посад осіб у актах приймання робіт та відсутність журналу перепусток на підприємство позивача, що свідчить про формування витрат поза межами господарської діяльності.

Судом встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ПП „Восток" за договором № 1101 від 12.01.2012 року щодо отримання послуг по ремонту кабельної лінії РУ - 10кВ. За договором було складено акт виконаних робіт від січня 2012 року та виписано податкову накладну на загальну суму 7 669,58 грн., в т.ч. ПДВ - 1278,26 грн. Оплата була здійснена у безготівковій формі за платіжними дорученням від 23.01.2012 року № 2678.

Судом обґрунтовано не прийнято до уваги посилання відповідача на відсутність у наданому до перевірки акті виконаних робіт обов'язкових реквізитів, а саме посад осіб, які підписували документ, з огляду на наступне.

Договір, договірна ціна містять прізвища і посади керівників та акт виконаних робіт містить однакові прізвища. Придбані послуги повністю пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки ремонт кабелю електропостачання, який знаходиться на межах балансової належності електромереж позивача згідно договору з ВАТ „Дніпрообленерго" від 26.10.2006 року та акту розмежування балансової належності електромереж, копії яких наявні в матеріалах справи, є в межах відповідальності за стан та обслуговування електромереж та установок покладених на позивача.

За договором № 1107 від 12.07.2012 року ПП „Електро - Лайф" виконувало послуги щодо визначення місця пошкодження кабелю ПП „Металомонтаж", про що складено акт виконаних робіт від липня 2012 року та податкова накладна за № 71210 від 12.07.2012 року на загальну суму 4 941,66 грн., в т.ч. ПДВ - 823,61 грн.

Судом обґрунтовано не прийнято до уваги посилання відповідача на відсутність обов'язкових реквізитів на акті виконаних робіт , оскільки на актах виконаних робіт, зазначені прізвища посадових осіб - керівників, тому в додатковій ідентифікації не має потреби. Не надання до перевірки журналу перепусток , на думку суду, є недоречним за умови відсутності на підприємстві позивача перепусткового режиму. До того ж пошкодження кабелю мало місце на відстані близько двох кілометрів від підприємства, тобто відсутня необхідность знаходження на території підприємства.

Взаємовідносини з ТОВ „Класік - М" відбувалися на підставі договору - заявки №358 від 01.11.2012 року на послуги експедирування. На виконання умов договору було підписано акт виконаних робіт за № 230 від 03.11.2012 року та податкова накладна за №230 на загальну суму 4 800 грн., в т.ч. ПДВ - 800 грн. Підставою для податкового органу вважати здійснення взаємовідносин із зазначеним контрагентом поза межами господарської діяльності є не зазначення посад в актах виконаних робіт. При цьому в судовому засіданні такі акти були досліджені та встановлено, що в них наявні і посади і прізвища посадових осіб - керівників.

З огляду на викладене, висновки податкового органу щодо завищення витрат на купівлю послуг по визначенню місця пошкодження кабелю та по його ремонту, придбання послуг експедирування по взаємовідносинам з ПП „Восток", ПП „Електро - Лайф", ТОВ „Класик - М" та щодо завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість по ПП „Електро - Лайф" та ТОВ „Класик - М" є помилковими.

Судом першої інстанції було досліджено первинні документи (договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні документи, а також дані бухгалтерського обліку, який ведеться позивачем), встановлено використання у господарській діяльності позивача придбаних товарів та послуг, що призвело до змін в активах підприємства та його зобов'язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків, встановлено дотримання позивачем вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та валових витрат, перевірено доводи податкового органу.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що надані позивачем первинні документи, підтверджують виконання господарських операцій та мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, обов'язковість яких встановлена ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995р.

Враховуючи наведене, оцінивши всі докази у справі в їх сукупності, судом першої інстанції було досліджено співвідношення між документальним підтвердженням права позивача на податковий кредит та формування валових витрат та обставинами реального здійснення господарських операцій, за наслідками аналізу якого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність господарських операцій та протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Державної фінансової служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року у справі № 804/9862/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров