Ухвала суду № 45982291, 30.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2015 р. справа 804/407/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Ясенова Т.І. Головко О.В.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім.Дзержинського» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім.Дзержинського» 16.12.2013 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000121530 від 21.08.2013 про податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2' 521' 688гр та податкове повідомлення-рішення №0000131530 від 21.08.2013 про податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 720'181гр (т1ас3,67).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 позов задоволений (т3ас110).

В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказують на нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Укрдомнасервіс» (т3ас123).

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно акту №84/22.3-05393043 від 05.08.2013 документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ ДМК з питань взаємовідносин з ТОВ «Укрдомнасервіс» за період з листопада 2010 року по січень 2011 року, березень 2011 року, проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську, в перевіряємому періоді з ТОВ «Укрдомнасервіс» укладались договори на виконання робіт з капітального ремонту, поточного ремонту, технічного обслуговування основних фондів. Згідно наданих до перевірки актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, вартість виконаних робіт становить 6' 878' 567гр23коп. Згідно актів перевірки ТОВ «Укрдомнасервіс» №3628/43/23-206/33127659 від 01.07.2011 та №745/31/22-206/33127659 від 27.04.2012, які надійшли від Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції, не підтверджена реальність суборенди нерухомого майна та обладнання по ланцюгам постачання. Тобто ТОВ «Укрдомнасервіс» не мало фактичної можливості виконувати роботи для ПАТ ДМК (т1ас13).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську 21.08.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000121530, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток 2' 521' 688гр; та податкове повідомлення-рішення №0000131530, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість основний платіж 720' 180гр, штрафна санкція 1гр, а всього 720' 181гр (т1ас40,41).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно пункту 14.1.181 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім.Дзержинського» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдомнасервіс» укладений договір підряду №29-0472-02 від 01.04.2009, за яким ТОВ «Укрдомнасервіс» зобов'язалось виконати роботи з технічного обслуговування та утримання виробничих фондів. Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт, в листопаді, грудні 2010 року, січні, березні 2011 року виконано технічне обслуговування та поточний ремонт обладнання стану 350, доменного цеху, новопрокатного цеху, агломераційного цеху, аглофабрики (т1ас108,231,237-252,т2ас1-9,30,т3ас69-95).

Між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім.Дзержинського» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдомнасервіс» укладений договір підряду №29-0473-02 від 01.04.2009, за яким ТОВ «Укрдомнасервіс» зобов'язалось виконати капітальний і поточний ремонт виробничих фондів та об'єктів соцкультпобуту. Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт, в листопаді, грудні 2010 року, січні, березні 2011 року виконаний поточний ремонт та зміна фундаменту вагонних терезів рельсобалочного цеху, виконані роботи з поточного і капітального ремонту обладнання рельсобалочного цеху, сортопрокатного цеху, новопрокатного цеху, доменного цеху, конвертерного цеху, аглофабрики, агломераційних систем, консольного шляхопроводу естакади, путей вагоноопроки-дувача, підкранових путей і колон, батарейного циклону, пил ударної дії, шихтового відділення і підземної галереї, молоткової дробілки, фундаментів, путей мостових кранів, покрівлі ливарного двору (т1ас103,230,235,т2ас10-29,32-175,181-250,т3ас1-68,95-100).

Між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім.Дзержинського» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдомнасервіс» укладений договір підряду №29-0599-02 від 01.04.2009, за яким ТОВ «Укрдомнасервіс» зобов'язалось виконати ліквідацію основних фондів та монтаж нового виробничого обладнання. Згідно актів прийняття виконаних підрядних робіт, в листопаді, грудні 2010 року, січні, березні 2011 року виконані роботи з демонтажу, розділці, завантаження у вагони металоконструкцій (т1ас95,229,234,т2ас178-180,т3ас101).

Між Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат ім.Дзержинського» та ТОВ «Укрдомнасервіс» укладений договір підряду №29-1612-02 від 30.10.2009, за яким ТОВ «Укрдомнасервіс» зобов'язалось виконати реконструкцію виробничих фондів і об'єктів соцкультпобуту. Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт, в листопаді, грудні 2010 року, січні, березні 2011 року виконані роботи з реконструкції ділянки ПУ-14 новопрокатного цеху, поліпшення фундаментів під аспираційними системами агломераційного цеху, поліпшення обладнання доменного цеху, новопрокатного цеху (т1ас99,228,232,т2ас176,177,т3ас102-106).

В акті перевірки зазначено, що перелічені в актах приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в роботи відображені в бухгалтерському обліку на відповідних рахунках (т1ас24); за перевіряємий період розрахунки з ТОВ «Укрдомнасервіс» проведені на загальну суму 12' 035' 003гр42коп, в тому числі шляхом перерахування коштів в розмірі 11' 766' 519гр96коп та взаємозаліку на 268' 483гр46коп.

Виконання робіт саме працівниками ТОВ «Укрдомнасервіс» підтверджується дозволами на ввезення і вивезення обладнання транспортними засобами ТОВ «Укрдомнасервіс», видачею перепусток для входу на територію ПАТ ДМК працівникам ТОВ «Укрдомнасервіс» (т1ас175-226).

Під час розгляду справи представником позивача надані податкові накладні та платіжні документи про перерахунок коштів (т3ас153-т4ас114).

Відповідно до пункту 139.1.9 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні по всім операціям, на які посилається податкова інспекція, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України. Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції правильно вказав, що за виконані роботи позивач розрахувався, в тому числі сплатив податок на додану вартість.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань недійсними, які укладались за ланцюгом між попередніми посередниками. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів і послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої з безпосереднім контрагентом. Податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину, як це передбачено частиною 3 статті 228 ЦК України. Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин, в судовому рішенні про визнання правочину недійсним.

Відповідно до пункту 201.4 Податкового Кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до пункту 201.10 Податкового Кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що відповідальність за не внесення до бюджету податку на додану вартість повинні нести постачальники продукції (виконавці робіт), а не позивач, який сплатив податок на додану вартість в ціні придбаної продукції (виконаних робіт). В судовому засіданні представники податкової інспекції не заперечували що податок на додану вартість перерахований контрагентами до бюджету (т3ас146,150,т4ас116,119).

Окружний суд дійшов обгрунтованого висновку, що реальність виконання робіт підтверджена платіжними документами про перерахунок коштів, податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, які містяться в матеріалах справи та на які є посилання в акті перевірки. Відповідно до положень статті 200 Податкового Кодексу України, ПАТ ДМК отримало право на одержання бюджетного відшкодування та правомірно зазначило про це в деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового Кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України, реєстрація осіб як платників податку здійснюється податковими органами та діє до дати її анулювання. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесенні до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

ТОВ «Укрдомнасервіс» перебуває в Єдиному державному реєстрі, має свідоцтво платника податку.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Також Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі «Булвес проти Болгарії» зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.

Суб'єктом владних повноважень не доказано наявність порушень, безпосередньо допущених ПАТ ДМК при виконанні робіт. Позивач не має відношення до діяльності інших суб'єктів, ніяк не може впливати на оформлення ними документів, не наділений повноваженнями перевіряти посадових осіб контрагентів та не може нести відповідальність за їх дії.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м.Дніпропетровську залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 30.06.2015.

В повному обсязі ухвала складена 01.07.2015.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко