Ухвала суду № 45982278, 30.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2015 рокусправа № 808/862/15

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у справі № 808/862/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Локомотив дизель сервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ТОВ «Локомотив дизель сервіс» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014 року № 0001732211, винесене ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, в сумі 62578,50 грн., в тому числі за основним платежем - 41719,00 грн., за штрафними санкціями - 20859,50 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб'єкт господарювання ТОВ «Локомотив дизель сервіс», у своїй діяльності не створює реальних дій по купівлі-продажу товарів, метою укладання договорів з ТОВ «Білдінг Контракт» та ТОВ «Авто-Трейд Україна» є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував на операції, здійснені позивачем зі своїми контрагентами, які не пов'язані з господарською діяльністю товариства, не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність отримання товару та відсутність його реалізації у подальшому. Апелянт вказував на наявні акти податкових перевірок контрагентів позивача та встановлену фіктивну їх діяльність, що створює певні наслідки щодо трактування відносин з ТОВ «Локомотив дизель сервіс». Апелянт зазначив, що придбані ТОВ «Локомотив дизель сервіс» товарно-матеріальні цінності у ТОВ «Білдінг Контракт», ТОВ «Авто-Трейд Україна» не були реалізовані або використані у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що вони і не були поставлені покупцю.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентами податкових накладних, контрагенти позивача ТОВ «Білдінг Контракт» та ТОВ «Авто-Трейд Україна» є платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів з продажу низки товарів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з постачання товарів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції зазначив, що отримання від контрагенту товару, його оплата та використання у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Всі первинні документи, які підтверджують ланцюг придбання, транспортування, використання у власній діяльності у позивача наявні.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, правонаступником якої є ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, з 22.08.2014 року по 29.08.2014 року було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Локомотив дизель сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Білдінг Контракт» за січень 2014 року, ТОВ «Авто-Трейд Україна» за січень 2012 року. За результатами перевірки 05.09.2014 року складено акт № 128/08-30-22-11/32875459. Згідно висновків перевірки викладених у акті - ТОВ «Локомотив дизель сервіс» порушено ст.1, п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; порушено пп.1.1 п.1, пп.1.2 п.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України, від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого у Мінюсті України 05.06.1995 року за №168/704; порушено п.200.1, п.200.2 ст.200 та п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України, відповідно до п.185.1 ст.185ПК України - відсутній об'єкт оподаткування податку на додану вартість, на підставі п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України підприємство не мало права на формування податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість (звітна) за вересень 2012 року сформованого по контрагенту ТОВ «Авто-Трейд Україна», що призвело до заниження податку на додану вартість у вересні 2012 року на суму 35000,00 грн. та по декларації з податку на додану вартість (звітна) за вересень 2012 року сформованого по контрагенту ТОВ «Білдінг Контракт», що призвело до заниження податку на додану вартість у січні 2014 року на суму 6719,00 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Локомотив дизель сервіс» з ТОВ «Білдінг Контракт» та ТОВ «Авто-Трейд Україна», відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення операцій.

На підставі акту перевірки у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області 23.09.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001732211, яким ТОВ «Локомотив дизель сервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 62578,50 грн., з яких за основним платежем - 41719 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 20859,50 грн.

Встановлено, що ТОВ «Локомотив дизель сервіс» скористалось своїм правом адміністративного оскарження висновків акту та податкового повідомлення, заперечення та скарга позивача рішеннями податкових органів залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Білдінг Контракт» (продавець) було укладено договір поставки № 15/01-14, згідно якого ТОВ «Білдінг Контракт» поставило деталі (кільце упорне, крильчатка, втулка, розпилювач), запчастини за узгодженою ціною, покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Білдінг Контракт» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Білдінг Контракт» видало ТОВ «Локомотив дизель сервіс» податкову накладну № 7025 від 15.01.2014 року, яка має необхідні реквізити, складена відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ «Локомотив дизель сервіс» здійснило сплату за отриманий товар відповідно до видаткової накладної за договором та рахунку-фактури. Оплата за отриманий товар підтверджується виписками по банківським рахункам.

В матеріалах справи наявна копія товарно-транспортної накладної, відповідно до якої транспортування запчастин здійснювалось, замовником транспортування вказано ТОВ «Локомотив дизель сервіс», вантажоодержувачем також є ТОВ «Локомотив дизель сервіс», вантажовідправником - ТОВ «Білдінг Контракт».

Матеріалами справи підтверджується, що 14.09.2012 року між ТОВ «Локомотив дизель сервіс» (покупець) та ТОВ «Авто-Трейд Україна» (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 1409-1, згідно якого продавець поставив двигун без ЕПП та зчеплення покупцю за узгодженою ціною та за окремими умовами транспортування. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Авто-Трейд Україна» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ «Авто-Трейд Україна» видало ТОВ «Локомотив дизель сервіс» податкову накладну № 19 від 14.09.2012 року, яка має необхідні реквізити, складена відповідно до Податкового кодексу України. ТОВ «Локомотив дизель сервіс» здійснило сплату за отриманий товар відповідно до видаткової накладної та рахунку на оплату. Оплата за отриманий товар підтверджується випискою по банківським рахункам.

В акті перевірки відповідач зазначає, що основним видом діяльності ТОВ «Локомотив дизель сервіс» є ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

ТОВ «Локомотив дизель сервіс» придбаний товар (запчастини та двигун), використовувало у власній господарській діяльності, в матеріалах справи наявні копії договорів укладених ТОВ «Локомотив дизель сервіс» з іншими суб'єктами господарювання про надання ремонтних послуг з використанням запчастин.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Згідно п. 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій ТОВ «Локомотив дизель сервіс» з ТОВ «Білдінг Контракт» та ТОВ «Авто-Трейд Україна» у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій з даними контрагентами. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори, які були укладені та яки діяли між позивачем з ТОВ «Білдінг Контракт» та ТОВ «Авто-Трейд Україна» на предмет купівлі-продажу товарів - визнані судом недійсними або розірвані з ініціативи сторін. Податкова інспекція не наділена правом визначати які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Колегія суддів вважає, що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області необґрунтувала невизнання господарських операцій з придбання товару між ТОВ «Локомотив дизель сервіс» з ТОВ «Білдінг Контракт» та ТОВ «Авто-Трейд Україна», висновки про нереальність господарських операцій ґрунтуються лише на наявності актів перевірки: ТОВ «Білдінг Контракт», складений ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.03.2014 року № 912/04-66-15-00/38676407; відносно ТОВ «Авто-Трейд Україна», складений Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 15.01.2013 року № 151/224/3627056. Однак вищевказаними актами перевірки не досліджувались взаємовідносини ТОВ «Локомотив дизель сервіс» з ТОВ «Білдінг Контракт» та з ТОВ «Авто-Трейд Україна», висновки щодо безтоварності господарських відносин відсутні.

Матеріалами справи підтверджують реальність здійснення контрагентами позивача господарських відносин, виконання договорів.

Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного товару є його використання у своїй власній діяльності. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отриманий від контрагентів товар підтверджуються копіями платіжних доручень. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання товару, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року у справі № 808/862/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук