Постанова № 45982189, 01.07.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2015 р. Справа № 906/691/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Петухов М.Г. ,

суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 27.05.2015р. на дії та постанову державного виконавця про зупинення виконавчого провадження у справі №906/691/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до комунального підприємства теплозабезпечення

про стягнення 7051364,44 грн.

за участю представників сторін:

від стягувача - не з'явився

від боржника - не з'явився

від органу ДВС - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Житомирської області із скаргою на дії та постанову державного виконавця про зупинення виконавчого провадження у справі №906/691/14 за вих. №14/2-600 від 07.04.2015р., відповідно до якої скаржник (стягувач) просить визнати дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, а також постанову про зупинення виконавчого провадження від 01.04.2015р. у справі №906/691/14 неправомірними; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області відновити виконавче провадження ВП №45934465 з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області від 17.10.2013р. у справі №906/691/14.

Ухвалою господарського суду Житомирської області 27.05.2015р. в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"від 07.04.2015р. відмовлено.

В обґрунтування своєї ухвали суд першої інстанції вказав, що доводи скаржника про те, що судом неправильно застосовано приписи п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", п. 3.7 ст. 3 Закону № 2711 не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду скарги, а дії державної виконавчої служби ГУЮ у Житомирській області щодо винесення оскаржуваної постанови від 01.04.2015р. відповідають нормам п. 15 ч. 1 ст. 37, ч. 3 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 3.4, п. 3.7 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, боржник звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії та постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у справі у справі №906/691/14 задоволити повністю.

Апелянт, зокрема, зазначає, що загальна сума коштів яка підлягає стягненню за судовим наказом, складається, в тому числі, з сум заборгованості, яка виникла після 01.01.2013р., а також з сум заборгованості (інфляційні нарахування, 3% річних, судовий збір), яка не віднесена до заборгованості за енергоносії, а тому на порядок стягнення цієї заборгованості, в тому числі на порядок виконання судового наказу щодо їх стягнення, не розповсюджується п.15 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" та Закон України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідач своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 30.06.2015р., було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено її у складі: Мельник О.В., суддя Грязнов В.В., суддя Петухов М.Г.

Представники сторін та органу ДВС не реалізували своє процесуальне право на участь 01.07.2015р. у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

30.06.2015р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів з приводу заявленого клопотання вважає за необхідне зазначити, що стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Із врахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та органу ДВС.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Апеляційним судом встановлено, що рішенням господарського суду Житомирської області від 05.08.2014р. у справі №906/691/14 стягнуто з комунального підприємства теплозабезпечення на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3550017,00 грн. основного боргу; 136685,09 грн. - інфляційних; 259883,75 грн. - 3% річних; 550241,55 грн. - пені; 50433,60 грн. - судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.09.2014р. та ухвалою Вищого господарського суду України від 24.11.2014р., рішення суду першої інстанції залишено без змін.

17.10.2014р. на виконання вказаного рішення від 05.08.2014р. видано наказ суду.

Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у ньому, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законів України, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

За приписами ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 18.12.2014р. публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області із заявою від про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області від 17.10.2014р. у справі №906/691/14.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області від 29.12.2014р. відкрито виконавче провадження №45934465 з примусового виконання наказу №906/691/14 від 17.10.2014р. При цьому, відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" комунальному підприємству теплозабезпечення надано строк на добровільне виконання рішення суду.

Листом від 09.01.2015р. боржник звернувся до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якому просив зупинити виконавче провадження щодо стягнення на користь стягувача коштів на весь період участі підприємства - боржника у процедурі погашення заборгованості згідно із Законом №2711.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області 01.04.2015р. на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області №906/691/14 від 17.10.2014р. до виключення боржника з реєстру підприємств ПЕК.

Апелянт, звертаючись до господарського суду зі скаргою, на дії та постанову органу Державної виконавчої служби мотивує її тим, що державним виконавцем неправомірно зупинено виконавче провадження №45934465 на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711.

В силу вимог ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець.

Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1 - 17 частини першої статті 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини, а з підстави, передбаченої пунктом 18 частини першої статті 37 цього Закону, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

За приписами п.3.1 ст.3 Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Підприємство паливно-енергетичного комплексу вважається таким, що бере участь у процедурі погашення заборгованості, з дня видання наказу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі, про затвердження переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості. Документом, що підтверджує участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, є виписка з Реєстру (п.3.2.6 ст.3 Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу").

Наказом Міністерства палива та енергетики України №568 від 10.11.2005р. затверджено перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам п.1.1 ст.1 Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу".

Судом встановлено, що станом на 27.11.2014р. боржника внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону №2711, доказом чого є виписка №205/302 від 27.11.2014р. Крім того, заборгованість, що стягується по справі №906/691/14, виникла внаслідок неповних розрахунків боржника за отриманий природній газ, тобто, за енергоносії. Пеня, інфляційні втрати, 3% річних та судовий збір, які стягуються з боржника, також пов'язані з наявністю основного боргу, який у свою чергу виник внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 13.12.12р. № 18-рп/2012 у справі №1-26/2012, Конституційний Суд України вирішив, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. № 606-ХІV з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року № 2711-IV з наступними змінами треба розуміти так, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Конституційний суд України зазначив, що зупинення проведення виконавчих дій щодо примусового виконання судових рішень про стягнення з таких підприємств, у разі їх внесення до Реєстру, заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, є заходом, спрямованим на забезпечення життєво важливих суспільних інтересів.

У той же час, п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення поняття "заборгованості", на яку, в свою чергу, поширюються положення п.15 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Так, зокрема, до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена.

Положеннями п.1.8 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що розрахункова дата - це дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 01.01.2013р., а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 01.01.2011р., за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 01.07.2011р.

При цьому, п.3.7 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" передбачено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 01.01.2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

З приписів наведених норм права вбачається, що обов'язковими умовами застосування передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" процедур та, відповідно, застосування п. 15 ст. 37 Закону України "Про виконавче впровадження" щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження, є включення боржника до Реєстру паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості; відповідність наявної заборгованості ознакам заборгованості в розумінні п.1.4 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"; виникнення заборгованості до 01.01.2013р. та підтвердження її учасниками розрахунків на розрахункову дату.

Крім того, у зв'язку з прийняттям Конституційним судом України рішення №18-рп/2012 від 13.12.2012 року в справі №1-26/2012 (про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу), Вищий господарський суд України в Інформаційному листі N01-06/77/2013 від 21.01.2013р. звернув увагу господарських судів на те, що внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Як вбачається із рішення господарського суду Житомирської області від 05.08.2014р.у справі №906/691/14, заборгованість комунального підприємства теплозабезпечення виникла внаслідок несвоєчасних розрахунків за природний газ, поставлений за договором №13/2660-ТЕ-10 від 28.12.2012 року в період з січня по грудень 2013 року включно.

Отже, враховуючи, що поставка газу здійснювалась починаючи із січня по грудень 2013 року, обов'язок оплати за газ поставлений у першому місяці виник 14.02.2013р., тобто вже після розрахункової дати (01.01.2013р.), встановленої Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відтак, заборгованість комунального підприємства теплозабезпечення перед ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яка стягнута рішенням господарського суду Житомирської області від 05.08.2014р. у справі №906/691/14 за період з 14.02.2013р. по 02.04.2014р. , не підпадає під визначення заборгованості в розумінні п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", з огляду на що у відповідності до п.3.7 ст. 3 даного Закону виконавче провадження не підлягає зупиненню.

Крім того, відповідно до п.9.13.Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Проте, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи не міститься будь-яких доказів, які б підтверджували, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої відмовлено у поновленні виконавчого провадження.

Тому, колегія суддів вважає, що в задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в частині зобов'язання державного виконавця поновити виконавче провадження слід відмовити.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що загальна сума коштів, яка підлягає стягненню за судовим наказом, складається, в тому числі, з сум заборгованості, яка виникла після 01.01.2013р., а тому на порядок стягнення цієї заборгованості, в тому числі на порядок виконання судового наказу щодо їх стягнення, не розповсюджуються положення п.15 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Суд першої інстанції наведеного не врахував та помилково відмовив в задоволенні скарги на дії державного виконавця в указаній частині, залишивши постанову про зупинення виконавчого провадження без змін. Тому, оскаржувана ухвала господарського суду Житомирської області підлягає скасуванню з винесенням нового судового рішення, яким скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії та постанову державного виконавця про зупинення виконавчого провадження у справі №906/691/14 слід задоволити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 101, 103-105, 106 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволити частково.

2.Ухвалу господарського суду Житомирської області від 27.05.2015р. у справі №906/691/14 про визнання незаконними дій та постанови виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області 01.04.2015р. про зупинення виконавчого провадження - скасувати та прийняти нове рішення.

3.Скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - задоволити частково.

4.Визнати дії виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області в частині зупинення виконавчого провадження від 01.04.2015р. у справі №906/691/14 - незаконними.

5.Постанову про зупинення виконавчого провадження від 01.04.2015р. у справі №906/691/14 - скасувати.

6.В задоволенні решти скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - відмовити

7.Стягнути з комунального підприємства теплозабезпечення м. Коростень на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 609 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

8.Доручити господарському суду Житомирської області видачу судового наказу.

9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

10.Справу №906/691/14 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Грязнов В.В.