Рішення № 45979727, 23.06.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2015 р. Справа № 918/416/15

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Морозу С.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИР - БЕЛАЗ - СЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр"

про стягнення в сумі 301 647 грн. 27 коп.

за участі представників:

від позивача: Іванченко А.В., довіреність №01 від 02.01.2015р;

Пузіна Н.С., довіреність №02 від 02.01.2015р;

від відповідача: Кулініч А.О., довіреність від 24.06.2014р.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: В квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИР - БЕЛАЗ - СЕРВІС" (далі ТОВ "ЖИТОМИР - БЕЛАЗ - СЕРВІС") звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр" (далі ТОВ "Селищанський гранітний кар'єр") про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №ЖБС-66/13 на виконання робіт по ремонту техніки від 03.06.2013 року в сумі 356 647 грн. 27 коп., з яких: 254043,97 грн. основний борг, 15402,27 грн. 3% річних та 87201,03 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28 квітня 2015 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 19 травня 2015 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 19.05.2015 року розгляд справи відкладено на 03.06.2015 року.

03.06.2015 року позивачем через відділ канцелярії суду подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній повідомив, що відповідачем сплачено 20 000,00 грн. основного боргу, у зв'язку з чим ТОВ "ЖИТОМИР - БЕЛАЗ - СЕРВІС" зменшує позовні вимоги та просить стягнути залишок наявної заборгованості в сумі 346647,27 грн. Вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства, відтак приймається судом.

У судовому засіданні 03.06.2015 року оголошувалась перерва до 23.06.2015 року.

23.06.2015 року позивачем через відділ канцелярії суду подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній повідомив, що відповідачем після порушення провадження у справі сплачено ще 35 000,00 грн. основного боргу, у зв'язку з чим ТОВ "ЖИТОМИР - БЕЛАЗ - СЕРВІС" просить зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача залишок заборгованості в сумі 301647,27 грн., з яких: 199 043,97 грн. основний борг, 15402,27 грн. 3% річних та 87201,03 грн. інфляційних втрат. Вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства та приймається судом до розгляду, відтак розгляд справи здійснюється в межах зменшених позовних вимог.

У судовому засіданні 23.06.2015 року позивач підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та наполягав на їх задоволенні. Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2013 року між ТОВ "ЖИТОМИР - БЕЛАЗ - СЕРВІС" (виконавець) та ТОВ "Селищанський гранітний кар'єр" (замовник) було укладено договір №ЖБС-66/13 на виконання робіт по ремонту техніки (далі Договір, а.с.9-10), відповідно до умов якого виконавець зобов'язався виконати роботи по капітальному ремонту автосамосвала БелАЗ-7548, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи у відповідності до умов Договору (п. 1.1 Договору).

Договір підписаний повноважними представниками та скріплений відбиткам печаток замовника та виконавця.

Згідно з пунктом 2.1.1 Договору виконавець зобов'язався виконати роботи по Договору якісно та в обумовлені строки. Замовник, в свою чергу, зобов'язався оплатити вартість робіт в строк обумовлений п. 3.2 даного Договору (п. 2.2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2- 3.5 Договору кінцева вартість ремонту буде сформована після повного розбирання і дефектації наданого ремонтного фонду та вказується в специфікації, яка являється невід'ємною частиною договору. Замовник проводить оплату на умовах: 50000,00 грн. передоплати протягом 20 календарних днів з моменту поставки в ремонт, а залишок суми оплачується щомісячно, рівними частинами протягом 90 календарних днів з моменту отримання техніки з ремонту. Замовник перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок виконавця по реквізитам, що вказані в Договорі. Датою опати рахується дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно з п. 8.1 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2013 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, виконавцем (позивач) були надані, а замовником (відповідач) прийняті визначені Договором послуги на загальну суму 601200,00 грн., що підтверджується специфікаціями, актами надання послуг, рахунками на оплату (а.с. 11-12, 14-17). Вказані акти та специфікації підписані та скріплені печатками замовника та виконавця у встановленому Договором порядку без будь-яких застережень.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, крім наявних в матеріалах справи доказів, свідчить відсутність з боку відповідача будь-яких письмових повідомлень чи претензій стосовно порушення ТОВ "ЖИТОМИР - БЕЛАЗ - СЕРВІС" умов даного Договору.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що замовник порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо встановлених строків та порядку оплати за надані послуги, заборгувавши позивачу 199043,97 грн. (докази часткової оплати а.с. 31-43).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли договірні відносини надання і споживання послуг, що регламентовані главою 63 ЦК України.

У відповідності із ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Доказів сплати боргу в сумі 199043,97 грн. відповідач суду не надав, вимог позивача належними та допустимими доказами не спростував.

З огляду на зазначене вбачається, що вимога позивача про стягнення з відповідача 199043,97 грн. заборгованості стверджується матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем, позивач на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нарахував 15402,27 грн. 3% річних та 87201,03 грн. інфляційних втрат (розрахунок на а.с. 7).

За умовами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявний в матеріалах справи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат наданий позивачем, перевірено судом та визнано вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 15402,27 грн. 3% річних та 87201,03 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають до задоволення в вищезазначених розмірах.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИР - БЕЛАЗ - СЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр" про стягнення 199 043,97 грн. основного боргу, 15402,27 грн. 3% річних та 87201,03 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, стверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають до задоволення в повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 6 032,95 грн.

Крім того, у зв'язку зі зменшенням позовних вимог, на підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу слід повернути з Державного бюджету 1 100,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селищанський гранітний кар'єр" (34552, вулиця Заводська, будинок 1, село Селище, Сарненський район, Рівненська область, код ЄДРПОУ 14338719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИР - БЕЛАЗ - СЕРВІС" (10001, вулиця Кооперативна, будинок 6, місто Житомир, код ЄДРПОУ 14326515) 199 043 (сто дев'яносто дев'ять тисяч сорок три) грн. 97 коп. основного боргу, 15 402 (п'ятнадцять тисяч чотириста дві) грн. 27 коп. 3% річних, 87 201 (вісімдесят сім тисяч двісті одну) грн. 03 коп. інфляційних втрат та 6 032 (шість тисяч тридцять дві) грн. 95 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Ухвалою суду повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИР - БЕЛАЗ - СЕРВІС" (10001, вулиця Кооперативна, будинок 6, місто Житомир, код ЄДРПОУ 14326515) 1 100 (одну тисячу сто) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "30" червня 2015 року.

Суддя Пашкевич І.О.